Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №243/3766/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1862/26 Справа № 243/3766/26 Суддя у 1-й інстанції - Гончарова А.О Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Кривий Ріг

29.09.2026р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Кривий Ріг при секретарі судового засідання Шевченко В.В. апеляційну скаргу захисника Прокопцева С.В. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Слов`янського районного суду Донецької області від 21.05.2026р., якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , військовослужбовця

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Прокопцевим С.В. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який в апеляційній скарзі:

- вказує, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , на відеозаписі відсутній факт керування та зупинки транспортного засобу;

- вказує, що ОСОБА_1 продув газоаналізатор три рази, проте відсутня відео фіксація реакції ОСОБА_1 на результат тесту, не з`ясовано, чи він погодився із результатом газоаналізатора, не запропоновано огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, до закладу охорони здоров`я ОСОБА_1 не доставлявся;

- зазначає, що ОСОБА_1 не відстороняли від керування транспортним засобом, а висновки суду першої інстанції, що невідсторонення від керування ОСОБА_1 не спростовують факт вчинення ним адміністративного правопорушення, є помилковими;

- вважає, що відеозапис є неналежним доказом, оскільки не є безперервним, на відеозапису відсутня фіксація реакції ОСОБА_1 на показник газоаналізатора;

- зазначає, що підпис ОСОБА_1 на роздруківці показника газоаналізатора не підтверджує згоди із його показником, а лише про відповідність показника на приладі та на роздруківці;

- прохає оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Про дату, час та місце судового розгляду ОСОБА_1 та його захисник Прокопцев С.В. повідомлені належним чином, до судового засідання не прибули, їх відсутність не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги відповідно од вимог ст.ст. 268, 294 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, та перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 13.04.2026 о 12-36 год. в м. Слов`янськ, по вул. Шнурківська, 6, Краматорського району, Донецької області, керував транспортним засобом Volkswagen Transporter номерний знак НОМЕР_1 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Алкотестер Drager Alcotest 6820, тест № 709 склав 0,35 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування свого висновку про винуватість ОСОБА_1 суд першої інстанції поклав:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№639658 від 13.04.2026, в якому зазначено, що 13.04.2026р. о 12-36 год. в м. Слов`янськ, по вул. Шнурківська, 6, Краматорського району, Донецької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Transporter номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Алкотестер Drager Alcotest 6820, тест № 709 склав 0,35 ‰. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , йому були роз`яснені права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, положення статті 63 Конституції України;

- роздруківку чеку тестування № 709 від 13.04.2026 на алкоголь за допомогою Алкотестера Drager Alcotest 6820, який підписаний особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, результат тесту на стан сп`яніння ОСОБА_1 склав 0,35 ‰;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Алкотестер Drager Alcotest 6820, результат тесту на стан сп`яніння ОСОБА_1 склав 0,35 ‰, з висновками якого ОСОБА_1 погодився, про що міститься його підпис;

- свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора «Alcotest 6820» чинного до 02.09.2026;

- постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в неавтоматичному режимі, серії БАА № 470697 від 13.04.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121-3 КУпАП за фактом порушення 13.04.2026 о 12-36 год. в м. Слов`янськ, по вул. Шнурківська, 6, Краматорського району, Донецької області, п. 2.9.в ПДР;

- диск на якому наявні записи відеофіксації вчинення правопорушення з Bodycam Motorola VB 400 Solutions № 474745,474742 та відеореєстратора 70 МАІ на оптичному диску: export-4b659.mp4, video_2026-04-14_14-13-37.mp4, відповідно до яких 13.04.2026 о 12-36 год. на відео реєстратор, встановлений у службовому автомобілі поліцейських, було зафіксовано рух транспортного засобу Volkswagen Transporter з брудним номерним знаком. Під час фіксації подій на нагрудний відео реєстратор (bodycam) ID реєстратора: 474745,474742, ОСОБА_1 повідомлено, що його зупинено за порушення правил ПДР, а саме керування авто з брудним номерним знаком (12:42:47), факт якого ОСОБА_1 не заперечував. Працівником поліції повідомлено ОСОБА_1 , що у нього вбачаються ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук(12:42:43-12:43:08), на пропозицію пройти огляд за допомогою Алкотестера Drager або у медичному закладі(12:43:14-12:43:19, 12:43:37-12:43:43), ОСОБА_1 погодився проходити такий на місці (12:44:08). Після кількох спроб проходження огляду за допомогою Алкотестера Drager, (12:46:04) результат огляду склав 0,35 ‰ (12:53:43).

Суд першої інстанції дослідив заперечення сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, які є аналогічними доводам апеляційної скарги, та відкинув їх, як неспроможні, та не встановив підстав для закриття провадження у справі.

Суд першої інстанції вважав, що зібрані у справі докази є належними та допустимими, відповідають фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні і повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , не може погодитись із висновками суду про визнання його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції належним чином не дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП, всебічно, повно і об`єктивно не з`ясував обставини справи, що перешкодило суду першої інстанції вирішити їх в точній відповідності із законом.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що суд першої інстанції не дотримався принципів повноти та всебічності судового розгляду, за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 було встановлено за допомогою продуття газоаналізатора, та показник якого склав 0,35 ‰.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ОСОБА_1 повідомив, що ввечері минулого дня вжив алкогольні напої, проте погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

При цьому працівник поліції кілька раз запитав у ОСОБА_2 про згоду огляду на стан алкогольного сп`яніння, та ОСОБА_1 кожного разу висловлював згоду на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд апеляційної інстанції розцінює безумовну згоду ОСОБА_1 на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння одразу на місці зупинки транспортного засобу, як впевненість у своєму стані, у належності якого до вимог ПДР він особисто був впевнений.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ОСОБА_1 продув газоаналізатор вперше о 12:46:00год., проте газоаналізатор не видав результат.

ОСОБА_1 продув газоаналізатор вдруге 12:46:34год., та результат знов був відсутній.

Після цього працівник поліції зателефонував невідомій особі, та спитав, як користуватися газоаналізаторм,оскільки йому не вдається отримати його показник, оскільки він не «клацає».

Після перебування в руках поліцейського протягом хвилини газоаналізатор, без жодних причин, почав подавати звуковий сигнал.

Після чого працівник поліції зняв бодікамеру та поклав на автомобіль, та далі порядок продуття газоаналізатора ОСОБА_1 не фіксувався взагалі.

О 12:53:09год. фіксується звук продуття газоаналізатора втретє, проте вказана обставина не фіксується відеозаписом.

О 12:53:33год. газоаналізатор почав подавати звуковий сигнал, працівник поліції повернув бодікамеру на свій однострій та оголосив результат – 0,35 ‰.

Після чого ОСОБА_1 попрохав продути газоаналізатор ще раз, на що працівник поліції повідомляє, що одного разу достатньо, та повторний огляд можна пройти в закладі охорони здоров`я. Та наголосив: «Ми зробили те, що ви хотіли». Тобто фактично ОСОБА_1 висловив незгоду із показником газоаналізатора, проте не був повідомлений про можливість огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, та не був до нього доставлений, що суперечить вимогам ст. 266 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції не може визнати проведений огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 таким, що відповідає вимогам ст. 266 КУпАП.

Крім того, судом апеляційної встановлено, що відповідно до листа ТВО командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_3 № 1032 від 10.09.2026р. 13.04.2026 року водій-санітар медичного пункту батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_4 , в супроводі начальника медичного пункту НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_5 , виконував бойове (спеціальне) завдання з евакуації тяжко пораненого старшого солдата, стрільця і стрілецького відділення і стрілецького взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_6 , та був зобов`язаний евакуювати його з міста Дружківка Краматорського району Донецької області до міста Краматорськ Донецької області до СТАБ-пункту (Тарханкут), з метою врятування життя та здоров`я військовослужбовця.

Так, відповідно до статті 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 виконуючи вказане розпорядження діяв у стані крайньої необхідності, а саме виконував завдання із збереження життя людини, що відповідно до вимог ст. 3 Конституції України є найвищою цінністю, та діяв на користь інтересів держави, оскільки його дії були спрямовані на врятування військовослужбовця, та шкода заподіяна в стані крайньої необхідності, є менш значною, ніж відвернена шкода, при цьому звертає увагу, що невиконання наказу ОСОБА_1 становило реальну загрозу життю пораненого військовослужбовця, що у разі зволікання загрожувало державному суверенітету та цілісності.

Таким чином, враховуючи наведене вище, доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо незаконності оскаржуваної постанови, недотримання норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є слушними та підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню із закриттям провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 № 1664/3192 від 17.07.2026р. ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації з 04.01.2026р.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 № 1664/3196 від 17.07.2026р., яка підписана ТВО командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_7 про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України ОСОБА_1 у період з 20.03.2026р. по 14.07.2026р. брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Костянтинівській ТГр Краматорського району Донецької області.

Відповідно до службової характеристики від 12.08.2026р., яка підписана ТВО командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_7 військовозобов`язаний ОСОБА_1 за час проходження служби на посаді водія-санітара в/ч НОМЕР_2 зарекомендував себе з позитивної сторони, як працьовитий та дисциплінований військовослужбовець.

До виконання службових обов`язків ставиться сумлінно. Відповідально виконує визначені йому завдання, дотримується виконавчої дисципліни та термінів знання Завжди подає приклад зразкового виконання військового обов`язку побратимам по службі. Має гарні організаторські здібності, сумлінний.

Постійно вдосконалює свої фахові навички. Підтримує озброєння та видане майно в постійній бойовій готовності по застосування. До збереження державного та військового майна відноситься сумлінно.

У професійному відношенні підготовлений добре, систематично працює над удосконаленням професійної майстерності, підтримує бойовий та моральний дух підрозділу. Стосунки всередині колективу дружні, до конфліктних ситуацій не схильний. Користується позитивним авторитетом в підрозділі.

Таким чином, враховуючи наведене вище, доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо незаконності оскаржуваної постанови, недотримання норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є слушними та підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню із закриттям провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника Прокопцева Сергія Вікторовича в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21.05.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік задовольнити.

Постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21.05.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя