Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №760/17826/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/17826/25 2/760/7622/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Майстренка О.М., при секретарі судового засідання Васильчук С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (далі - позивач) звернулося до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.03.2024 між сторонами було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1364-2527, який разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір електронний договір, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 18000 грн, строк кредитування 300 днів, базовий період - 29 днів, знижена процентна ставка - 2,50 % в день, стандартна процентна ставна - 2,50 % в день від початкової суми кредиту за кожен день.

Посилався на те, що позивач свої зобов`язання виконав належним чином, надавши відповідачу кредит на картковий рахунок, однак останній умови кредитного договору не виконує, грошові кошти не повертає, а тому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 90000 грн, з яких: 18000 грн - заборгованість за кредитом, 72000 грн - нараховані проценти.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 09.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомленням (викликом) сторін, визначено сторонам строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 23.03.2026 здійснено перехід розгляду справи з порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в розгляд справи в порядок спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Призначено дату судового засідання.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися про дату, час та місце судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку.

Відповідачем відзив до суду був не поданий.

Заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 15.06.2026 позов задоволено, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 90000 гривень, а також судові витрати.

09 липня 2026 року до суду від представника відповідача до суду надійшла заява про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 31.07.2026 заяву про перегляд заочного рішення, яка подана представником відповідача, адвокатом Сікорською І.С. задоволено. Скасовано заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 15.06.2026. Призначено справу до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) учасників справи.

До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання заперечує факт отримання відповідачем коштів у кредит, та просить суд відмовити у позові в повному обсязі.

Відповіді на відзив чи додаткових пояснень до суду від сторони позивача не надходило.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. Разом з відзивом до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив обставини та дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 13.03.2024 між сторонами було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1364-2527, який разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір електронний договір, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

Відповідно до п.п 2.2.-2.3. Договору про відкриття кредитної лінії № 1364-2527 продукту «CREDOS» (далі - Договір) Кредитодавець відкрив кредитну лінію для Позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором. Для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендує позичальнику здійснити повне погашення кредиту не пізніше останнього дня першого базового періоду строку кредитування згідно наступного розрахунку:

Відповідно до умов Договору дата видачі кредиту 13.03.2024, сума кредиту - 18000 грн, проценти за користування кредитом - 13050 грн, загальна вартість кредиту - 31050 грн.

Відповідно до п. 3.11. Договору сторони узгодили, що кредитодавець надсилає позичальнику підписаний договір у особистому кабінеті та на його електронну адресу.

Згідно п. 4.7. Договору базовий період складає 29 календарних днів.

Відповідно до п. 4.12. строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту. Дата повернення кредиту 06.01.2025. Строк дії Договору є рівним строку кредитування.

Згідно п. 4.12. - 4.16. реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: 2,50 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: 153000 грн. та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом. Денна процентна ставка на дату укладення договору складає: 2,50 %. Загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення договору складає: 135000 грн та включають у себе проценти за користування кредитом.

За умовами Договору кошти повинні бути зараховані на платіжну картку НОМЕР_1 .

Відповідач заперечує отримання у кредит коштів за вказаним договором.

В матеріалах справи відсутні докази, що відповідачу належить платіжні картка НОМЕР_1 .

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керується таким.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

У ст. 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ч.ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Відповідно до положень ст. ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частин 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором, що за своєю правовою природою, згідно зі ст. 1054 ЦК України, передбачає обов`язок кредитодавця надати грошові кошти позичальникові. Отже, визначальною обставиною, що підлягає встановленню, є факт реального отримання кредитних коштів саме відповідачем, оскільки обов`язок з повернення коштів виникає лише після їх фактичного одержання.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що кошти в сумі 18000 грн були перераховані на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Проте, представник відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує факт отримання відповідачем зазначених коштів за вказаним кредитним договором.

На підтвердження перерахунку коштів позивачем долучено до позову лист

АТ КБ «Приватбанк». В якому наявне посилання щодо зарахування грошових коштів на картку з певним номером, однак жодних доказів, що відповідною карткою користувався відповідач, матеріали справи не містять.

Заперечень на відзив чи клопотань про витребування доказів на підтвердження дійсного перерахунку коштів позивачем до суду не надано.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, доказування є обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі, а не суду.

У справах про стягнення кредитних коштів на банк або іншу фінансову установу покладений обов`язок довести факт передачі коштів позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, в іншому випадку, без доведення цього факту, втрачається право банку на пред`явлення будь-якої вимоги.

Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого ст. 12 ЦПК України.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові від 22.09.2021 у справі № 463/3724/18 Верховний Суд зробив висновок про те, що формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Оскільки позивачем не надано інших належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували зарахування коштів на рахунок, що належить саме відповідачу, суд вважає факт надання кредиту недоведеним. Сама лише наявність підписаного електронним підписом договору, та лист про переказ коштів на банківський рахунок з якого не можливо встановити кому саме було перераховані зазначені кошти, не створює обов`язку щодо їх повернення.

За таких обставин, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності, суд дійшов висновку, що позивач не виконав свій процесуальний обов`язок щодо доказування обставин справи.

Беручи до уваги вищевикладене, оцінивши докази у їх сукупності суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача.

Керуючись викладеним та ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України суд,

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О. Майстренко