Вирок від 11 жовтня 2026 р. у справі №759/17360/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/17360/26

пр. № 1-кп/759/1548/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105120000143 від 08.04.2026, стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Пермь РФ, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 (будівельна адреса); такого, що має судимість за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 29.12.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України, яким призначене покарання у виді пробаційного нагляду на строк 4 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України;

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ;

ВСТАНОВИВ:

Метадон (фенадон), відповідно до Списку № 1 «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено» в Таблиці ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.

Згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я від 02.08.2000 №188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» розміром наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону (фенадону), за який передбачена кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 309 КК України, є маса від 0,02 г до 20 г.

ОСОБА_3 , будучи особою, яку засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України, протягом року після засудження вчинив нове кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за наступних обставин.

08.04.2026 у невстановлений час ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу станції метрополітену «Святошин» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, виявив на лавці 4 (чотири) таблетки білого кольору, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). У цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання даного наркотичного засобу для особистого вживання без мети збуту.

Діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне придбання та зберігання вищевказаного наркотичного засобу, ОСОБА_3 вказані 4 (чотири) таблетки білого кольору, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), шляхом підняття придбав та помістив до правої кишені куртки, в яку він був одягнений на той час, тим самим умисно незаконно придбав та розпочав незаконно зберігати для особистого вживання без мети збуту.

Продовжуючи свої злочинні дії, 08.04.2026 ОСОБА_3 , незаконно зберігаючи при собі наркотичний засіб - метадон (фенадон), пішки попрямував на вхід до станції метрополітену «Святошин» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, де у подальшому приблизно о 15 год. 20 хв., перебуваючи у вестибюлі зазначеної станції метрополітену, був зупинений працівником поліції та на запитання щодо наявності при собі речей та предметів, обіг яких обмежений або заборонений законом, повідомив, що у верхній правій кишені куртки, в яку він одягнений, знаходиться 4 (чотири) таблетки білого кольору круглої форми, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), які він придбав за вищевикладених обставин та зберігав при собі для власного вживання без мети збуту.

У подальшому ОСОБА_3 був запрошений до кімнати поліції, де його було затримано в порядку ст. 298-2 КПК України. В ході особистого обшуку ОСОБА_3 , проведеного у присутності двох понятих чоловічої статі, з передньої правої верхньої кишені куртки, в яку був одягнений на той час ОСОБА_3 , було вилучено 4 (чотири) таблетки білого кольору, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), загальною масою 0,0352 г.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі та дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України та наслідки, передбачені ч. 2 ст. 394 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, суд визнає доведеним, що своїми умисними діями, які виразилися в незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, вчиненими протягом року після засудження за ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Також при вирішенні питання про призначення покарання суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує, що кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 309 КК України відноситься до нетяжких злочинів, бере до уваги дані про особу ОСОБА_3 , який офіційно не працевлаштований, що робить недоцільним призначення йому покарання у виді штрафу, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має судимість за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 29.12.2025, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття, яке виразилося в дачі ОСОБА_3 правдивих показань, жалю про вчинене, готовності понести заслужене покарання.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлені.

Беручи до уваги наведене та враховуючи кількість особливо небезпечної психотропної речовини, вилученої в обвинуваченого, а також те, що покарання у виді пробаційного нагляду, призначене вироком Святошинського районного суду міста Києва від 29.12.2025, виявилося неефективним для запобігання вчиненню ОСОБА_3 нового кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк, передбачений санкцією ч. 2 ст. 309 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Даючи оцінку даним обвинувального акту про те, що ОСОБА_3 має судимість за вироком Подільського районного суду міста Києва від 09.03.2026 за ч. 1 ст. 309 КК України, яким йому призначене покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімум доходів громадян, що становить 17 000 гривень, суд констатує, що вказаний вирок суду на час ухвалення даного вироку не набрав законної сили, що унеможливлює виникнення судимості в силу положень ч. 1 ст. 88 КК України, відповідно до якої особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.

Враховуючи викладене, на час ухвалення даного вироку ОСОБА_3 вважається таким, що не має судимості за вироком Подільського районного суду міста Києва від 09.03.2026.

Відповідно до висновку об`єднаної палати ККС ВС, викладеного у постанові від 01 червня 2020 року у справі № 766/39/17 (провадження № 51-8867кмо18) при визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили, зокрема якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК (за сукупністю вироків)

Оскільки ОСОБА_3 після постановлення вироків Святошинського районного суду міста Києва від 29.12.2025 та Подільського районного суду міста Києва від 09.03.2026 до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України суд призначає йому покарання за сукупністю вироків і частково приєднує до покарання, призначеного за новим вироком, невідбуту частину покарання за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 29.12.2025, перевівши менш суворий вид покарання в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення - одному дню позбавлення волі відповідає два дні пробаційного нагляду, та повністю приєднує покарання у виді штрафу, призначене вироком Подільського районного суду міста Києва від 09.03.2026.

Оскільки призначені попередніми вироками покарання виявилися неефективними для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень ОСОБА_3 , його виправлення без ізоляції від суспільства є неможливим. Відтак призначене судом покарання обвинувачений повинен відбувати.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Доля речових доказів і документів вирішується судом згідно зі ст. 100 КПК України.

Підстави для застосування запобіжного заходу до обвинуваченого, який належним чином виконував процесуальні обов`язки під час судового провадження в суді першої інстанції, не встановлені.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 369-371, 373, 374, 394 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст. ст. 71, 72 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду міста Києва від 29 грудня 2025 року, перевівши менш суворий вид покарання в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення - одному дню позбавлення волі відповідає два дні пробаційного нагляду, та повністю приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Подільського районного суду міста Києва від 09 березня 2026 року, та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 1 (один) місяць та штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Відповідно до положень ст. 72 КК України покарання у виді позбавлення волі та штрафу виконувати окремо.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_3 у порядку виконання даного вироку.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у розмірі 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 88 копійок за залучення експерта (висновок експерта від 30.04.2026 № СЕ-19/111-26/19452-НЗПРАП).

Речові докази: спецпакет № 6618865 з об`єктом дослідження, що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон) масою 0,0352 г, переданий на зберігання до камери схову речових доказів УП в метрополітені ГУНП у м. Києві (квитанція №007900) - знищити.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили до ОСОБА_3 не застосовувати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1