Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №727/11135/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/11135/26

Провадження № 2/727/3586/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців у складі:

головуючої судді – Танасійчук Н.М.,

за участю секретаря судового засідання – Маковійчук В.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 13 192,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 17 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі – ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», первісний кредитор) та відповідачем в електронній формі укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73273738, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 4 000,00 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування кредитом та комісії за надання кредиту. Первісний кредитор свої зобов`язання виконав, перерахувавши кошти на платіжну картку відповідача, натомість відповідач кредит у встановлений строк не повернув, проценти та комісію не сплатив.

14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого та згідно з Реєстром боржників № 44 від 21 лютого 2025 року до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 13 192,00 грн, з яких: 4 000,00 грн – заборгованість за основною сумою боргу, 600,00 грн – заборгованість за процентами, 7 992,00 грн – заборгованість за пенею, 600,00 грн – комісія за надання кредиту. Після відступлення права вимоги позивач жодних нарахувань не здійснював, а відповідач заборгованість не погасив.

З огляду на викладене позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 13 192,00 грн та судові витрати.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 18 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданих до неї документів суд направив відповідачу за адресою його зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , яку підтверджено відомостями про зареєстроване місце проживання відповідача. Поштове відправлення повернулося до суду без вручення з відміткою працівника поштового зв`язку про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, повідомленою цією особою суду. Згідно з частиною п`ятою статті 128 ЦПК України судові виклики і повідомлення фізичних осіб, які не мають статусу підприємця, здійснюються за адресою їх зареєстрованого місця проживання. Отже, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Відзиву на позовну заяву відповідач у встановлений судом строк не подав, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило. Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною п`ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. У зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Судом встановлено, що 17 жовтня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73273738 (далі – Договір). Договір укладено в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця (сайт mycredit.ua); з боку позичальника його підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «34376», з боку кредитодавця – кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника 17.10.2024 о 14:32. У Договорі зазначено паспортні дані, РНОКПП, адресу, номер мобільного телефону, електронну пошту відповідача та номер його платіжної картки НОМЕР_1 .

За умовами пунктів 2.1, 2.2 Договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 4 000,00 грн строком на 30 днів, а позичальник – повернути кредит у день закінчення строку кредиту та сплатити проценти за фіксованою процентною ставкою 0,500 % на день і комісію за надання кредиту в розмірі 15,00 % від суми кредиту, що становить 600,00 грн. Датою повернення кредиту визначено 15 листопада 2024 року; загальна вартість кредиту – 5 200,00 грн.

Відповідно до пункту 2.3 Договору денна процентна ставка за Договором становить 1,000 % (загальні витрати за споживчим кредитом 1 200,00 грн / сума кредиту 4 000,00 грн / 30 днів ? 100 %). Аналогічні умови зазначено в таблиці обчислення загальної вартості кредиту (додаток № 1 до Договору) та паспорті споживчого кредиту, з яким відповідач ознайомився до укладення Договору.

Пунктом 10.5.2 Договору передбачено, що у разі, якщо сума кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування кредитом понад встановлений Договором строк кредитодавець має право нараховувати пеню в розмірі 2,70 % на день.

Відповідно до квитанції АТ «ТАСКОМБАНК» (номер транзакції 656fa859-e760-4da1-9a6f-001a1bb966ab) 17.10.2024 о 14:33:33 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало на платіжну картку № 5168 75 5259, реквізити якої зазначено в Договорі, кошти в сумі 4 000,00 грн. Таким чином, кредитодавець виконав свої зобов`язання за Договоро

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідач жодного платежу на погашення заборгованості не здійснив; станом на 21.02.2025 його заборгованість становила 13 192,00 грн, з яких: 4 000,00 грн – тіло кредиту, 600,00 грн – проценти, нараховані за період з 17.10.2024 по 15.11.2024 (по 20,00 грн на день), 600,00 грн – комісія за надання кредиту, 7 992,00 грн – пеня, нарахована за ставкою 2,70 % (108,00 грн на день), починаючи з 16.11.2024.

14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) укладено договір факторингу № 14/06/21 (з наступними додатковими угодами, зокрема № 2 від 28.07.2021, № 7 від 13.06.2022, № 48 від 21.02.2025), за умовами якого клієнт відступає фактору за плату права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрах боржників. Згідно з пунктом 1.2 договору факторингу перехід прав вимоги відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі відповідного реєстру боржників.

Відповідно до акта прийому-передачі Реєстру боржників № 44 від 21 лютого 2025 року та витягу з Реєстру боржників № 44 від 21 лютого 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 73273738 від 17.10.2024 у сумі 13 192,00 грн (4 000,00 грн – основна сума боргу, 600,00 грн – проценти, 7 992,00 грн – пеня, 600,00 грн – комісія). Оплату ціни відступлення прав вимоги за Реєстром боржників № 44 у сумі 3 164 501,52 грн здійснено згідно з платіжною інструкцією № 670 від 28.02.2025.

Доказів погашення заборгованості первісному або новому кредитору матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (зокрема сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі статтями 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону у встановлений строк.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору (частина друга статті 1054 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 1048 та частиною першою статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, а позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Щодо форми договору суд зазначає таке. Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Згідно з частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідно до статті 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 цього Закону являє собою дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Верховний Суд у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 та від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 дійшов висновку, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на номер телефону, без здійснення входу на сайт за допомогою логіна і пароля особи кредитний договір не був би укладений, а електронний договір, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, є укладеним у письмовій формі.

Враховуючи, що Договір містить персональні дані відповідача, підписаний ним електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти перераховано на платіжну картку, реквізити якої відповідач зазначив під час його укладення, суд дійшов висновку, що між первісним кредитором та відповідачем у належній формі укладено кредитний договір, з усіх істотних умов якого сторони досягли згоди (стаття 638 ЦК України), а кредитодавець свої зобов`язання за ним виконав.

Щодо переходу права вимоги. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків; у цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Отже, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку виконати зобов`язання. Доказів виконання відповідачем зобов`язань за Договором ні первісному, ні новому кредитору матеріали справи не містять.

Оскільки право вимоги за Договором набуто позивачем у встановленому порядку, що підтверджується договором факторингу, актом прийому-передачі та витягом з Реєстру боржників № 44, а також платіжною інструкцією про оплату ціни відступлення, ТОВ «ФК «ЄАПБ» є належним кредитором у зобов`язанні відповідача за Договором.

Щодо заборгованості за тілом кредиту. Відповідач отримав кредит у сумі 4 000,00 грн і у встановлений Договором строк (до 15.11.2024) його не повернув, тому ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо процентів та комісії. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом включають витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, зокрема проценти за користування кредитом та комісії кредитодавця. Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсотка. Відповідно до перехідних положень Закону № 3498-IX, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, протягом перших 120 днів максимальний розмір денної процентної ставки становив 2,5 %, протягом наступних 240 днів – 1,5 %, а з 20 серпня 2024 року – 1 %. Отже, на час укладення Договору (17.10.2024) діяло граничне значення денної процентної ставки в розмірі 1 %.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, що передбачають встановлення денної процентної ставки, яка перевищує її максимальний розмір, визначений частиною п`ятою статті 8 цього Закону, є нікчемними. Верховний Суд у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 виснував, що суд, перевіряючи обґрунтованість вимог про стягнення процентів за договором про споживчий кредит, має з власної ініціативи перевірити дотримання кредитодавцем граничного розміру денної процентної ставки, а за умови його дотримання – підстави для зменшення погоджених сторонами процентів відсутні.

Як встановлено судом, денна процентна ставка за Договором, розрахована з урахуванням як процентів за користування кредитом (600,00 грн), так і комісії за надання кредиту (600,00 грн), становить 1,000 % і не перевищує максимального розміру, встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». Розмір процентів та комісії, порядок їх сплати визначено в Договорі, таблиці обчислення загальної вартості кредиту та паспорті споживчого кредиту, з якими відповідач ознайомився до укладення Договору і погодився. Комісія за надання кредиту є складовою загальних витрат за споживчим кредитом, її розмір враховано при обчисленні денної процентної ставки та загальної вартості кредиту.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Проценти позивачем (первісним кредитором) нараховано лише в межах строку кредитування – за 30 днів з 17.10.2024 по 15.11.2024 (4 000,00 грн ? 0,5 % ? 30 днів = 600,00 грн), що відповідає умовам Договору.

За таких обставин вимоги про стягнення процентів за користування кредитом у сумі 600,00 грн та комісії за надання кредиту в сумі 600,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо пені. Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України від 13 липня 2026 року № 596/2026 – з 02 серпня 2026 року строком на 90 діб. Таким чином, воєнний стан діяв як на час укладення Договору та виникнення прострочення (з 16 листопада 2024 року), так і діє на час ухвалення цього рішення.

Оскільки пеню в сумі 7 992,00 грн нараховано первісним кредитором за прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, яке мало місце в період дії воєнного стану, відповідач у силу пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільнений від обов`язку її сплати. Відповідно до статті 514 ЦК України позивач як новий кредитор набув права вимоги в обсязі, що існував у первісного кредитора, а отже, і з урахуванням зазначеного законодавчого обмеження. За таких обставин у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором у розмірі 5 200,00 грн, з яких: 4 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 600,00 грн – заборгованість за процентами, 600,00 грн – заборгованість за комісією за надання кредиту. У задоволенні вимоги про стягнення пені в сумі 7 992,00 грн слід відмовити.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 171640 від 24.07.2026. Позовні вимоги задоволено на суму 5 200,00 грн із заявлених 13 192,00 грн, тобто на 39,42 %. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 049,46 грн (2 662,40 грн ? 5 200,00 грн / 13 192,00 грн).

Доказів понесення інших судових витрат, зазначених у попередньому (орієнтовному) розрахунку, позивач суду не надав, тому підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76–81, 89, 128, 141, 178, 247, 258, 259, 263–265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73273738 від 17 жовтня 2024 року в розмірі 5 200 (п`ять тисяч двісті) грн 00 коп., з яких: 4 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 600,00 грн – заборгованість за процентами, 600,00 грн – заборгованість за комісією за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1 049 (одна тисяча сорок дев`ять) грн 46 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття постанови судом апеляційної інстанції.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.М. Танасійчук