Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №727/10837/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/10837/26

Провадження № 2/727/3499/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 вересня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:

головуючого судді Дубець О.С.

за участю секретаря судового засідання Чебуришкіної Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Чернівців за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дитини,

УСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог та процесуальні дії вчинені в ході справи

ОСОБА_1 , діючи в інтересах ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 особи з інвалідністю І групи підгрупи А, визнаної недієздатною, в інтересах якої діє опікун ОСОБА_1 , аліменти на утримання повнолітньої непрацездатної дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову.

Позов був поданий до суду 28 липня 2026 року.

Ухвалою суду від 17 серпня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи вирішено проводити з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачу наданий строк для подання заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та надання відзиву на позовну заяву.

Заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача не надійшло.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався.

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, скориставшись своїм правом, передбаченим частиною 3 статті 211 ЦПК України, подала заяву про розгляд справи без її участі, вимоги, викладені в позові, підтримала повністю та просила їх задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе, на підставі статті 280 ЦПК України, розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів, та ухвалити у справі заочне рішення.

Згідно зі статтею 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Стислий виклад позицій учасників справи

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , діючи в інтересах ОСОБА_2 , зазначає, що вона є матір`ю та законним опікуном ОСОБА_2 , яка народилася у шлюбі із ОСОБА_3 . Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був розірваний 09 листопада 1994 року.

Донька з перших років життя має тяжкі порушення психічного розвитку, а тому їй була встановлена І група інвалідності підгрупи «А» з дитинства. Донька має важку розумову відсталість, є повністю непрацездатною та потребує постійного стороннього догляду, який їй надається виключно з боку позивачки.

Вказує, що батько ОСОБА_4 – ОСОБА_3 – протягом багатьох років (з моменту розлучення) не брав участі в утриманні своєї доньки. Ніколи не допомагав матеріально, не брав участі у витратах на лікування, придбання медикаментів, засобів гігієни, одягу чи продуктів харчування. Всі витрати на утримання та догляд за дочкою весь цей час несе позивачка.

Зазначає, що єдиними доходами сім`ї фактично є державна соціальна допомога, яку отримує ОСОБА_4 , як особа з інвалідністю І групи підгрупи А, у розмірі 8 840,50 грн на місяць, а також компенсація за надання позивачкою соціальних послуг з догляду на професійній основі у розмірі 6 188,00 грн на місяць. Інших постійних джерел доходу сім`я не має, та сукупний щомісячний дохід становить 15 028,50 грн, яких недостатньо для забезпечення базових потреб двох осіб, одна з яких є повнолітньою особою з інвалідністю І групи підгрупи А, визнаною недієздатною та такою, що потребує постійного стороннього догляду.

З огляду на наведене, відсутність будь-яких власних доходів, скрутне матеріальне становище сім`ї та реальну можливість відповідача допомагати матеріально, вважає, що останній може сплачувати аліменти в розмірі 5 000,00 грн щомісячно.

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом

Дослідивши докази по справі судом встановлені такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 є повнолітньою (а.с. 13).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_1 , її батьками є: батько – ОСОБА_3 , мати – ОСОБА_1 (а.с. 17).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розірваний 09 листопада 1994 року, про що складено актовий запис № 729 (а.с. 18-20).

Відповідно до довідки МСЕК серії БВМ № 000120, виданої 26 квітня 2010 року, встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 призначена перша група інвалідності підгрупа «А», інвалідність встановлена – безтерміново, причина інвалідності – інвалід з дитинства (а.с. 21-22).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 21 лютого 2011 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 визнана недієздатною (а.с. 24).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 квітня 2011 року призначено опікуном ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 її мати – ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 25-26).

Відповідно до висновку ЛКК № 101/1 від 29 грудня 2025 року встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 за станом здоров`я, наявністю порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися, потребує постійного стороннього догляду на професійній основі (а.с. 30).

Відповідно до довідки про отримання допомоги від 30.06.2026 № 2701, наданої ГУ ПФУ в Чернівецькій області, судом встановлено, що ОСОБА_2 отримує соціальну допомогу як особа з інвалідністю з дитинства в розмірі 8 840,50 грн (а.с. 31).

Відповідно до Додаткової угоди № 4 від 01.01.2026 до Договору № 49 від 10.04.2024 про надання соціальних послуг з догляду на професійній основі вбачається, що ОСОБА_1 отримує компенсацію за надання соціальних послуг з догляду без здійснення підприємницької діяльності в розмірі 6 188,00 грн (а.с. 32).

Відповідно до інформації, наданої ІНФОРМАЦІЯ_4 в листі від 03.08.2026 вбачається, що ОСОБА_3 04.11.2025 призваний на військову службу під час мобілізації до ВЧ НОМЕР_3 .

З урахуванням наведених позицій сторін та встановлених обставин справи, судом встановлено, що предметом даного позову є стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дочки відповідача.

Релевантні джерела права й акти, їх застосування та позиція суду

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Положеннями частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 8 та 9 статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно зі статтею 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

У частині 1 статті 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Тлумачення статей 198, 200 СК України свідчить, що при встановленні, чи повнолітні непрацездатні дочка чи син потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі. При цьому, отримання повнолітнім непрацездатним дочкою, сином доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що вони не потребують матеріальної допомоги.

Наведений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 вересня 2019 року у справі № 459/1381/18 (провадження № 61-9328св19).

При цьому частиною першою статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що повнолітня дочка сторін, ОСОБА_2 , є особою з інвалідністю з дитинства 1 групи, підгупа А, довічно, є непрацездатною та потребує постійного догляду та лікування. На підставі рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 21 лютого 2011 року остання визнана недієздатною, опіку над нею здійснює матір – ОСОБА_1 – яка отримує компенсацію за надання соціальних послуг по догляду за особою з інвалідністю.

Так, відповідач є працездатною особою, який наразі проходить військову службу. Доказів того, що останній має на утриманні інших непрацездатних членів сім`ї, або його стан здоров`я не дає можливості сплачувати аліменти, матеріали справи не містять.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що відповідач має можливості надавати матеріальну допомогу непрацездатній повнолітній доньці.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76, 77 ЦПК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з ОСОБА_3 аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000,00 грн щомісячно довічно на утримання непрацездатної повнолітньої дочки.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України (стаття 192 СК України).

Відповідно до частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом 28 липня 2026 року. З урахуванням наведеного аліменти з відповідача підлягають стягненню, починаючи з 28 липня 2026 року.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Висновки суду за результатами розгляду справи

Щодо суті позовних вимог

Таким чином, беручи до уваги досліджені в ході розгляду справи докази та встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дитини, підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

З урахуванням наведеного з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави за розгляд даної справи в розмірі 1 331,20 грн, оскільки позивачка звільнена від його сплати при подачі позову.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 284, 351-355, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дитини.

Стягувати з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання повнолітньої непрацездатної дитини – особи з інвалідністю першої групи дочки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , довічно у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч грн 00 коп.) щомісячно, починаючи з 28 липня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп.).

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його повного складання до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Особа, в інтересах якої подано позов: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Дубець О.С.