Суд: Вижницький районний суд Чернівецької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: щодо визнання незаконним акта, що порушує право власності
Дата: 08 жовтня 2026 р.
Справа: №713/2146/26
Суддя: ПИЛИП'ЮК І. В.
Справа № 713/2146/26
Провадження №2/713/1248/26
РІШЕННЯ
іменем України
09.10.2026 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип`юка І.В., з участю секретарки судових засідань Паучек Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, про скасування рішення державного реєстратора,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Стадник І.П., звернулася в суд з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, про скасування рішення державного реєстратора.
У позові вказувала, що 22.07.2015 за нею державним реєстратором реєстраційної служби Вижницького районного відділу юстиції Чернівецької області Никифораком М.П. було зареєстровано право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 685613573205, номер запису про право власності 10502712.
Підставою виникнення права власності на вказане нерухоме майно є рішення Вижницького районного суду від 11.10.2013 по справі №713/2990/13-ц.
Стверджує, що державна реєстрація права власності була здійснена на підставі підробленого документа, який має вигляд рішення Вижницького районного суду, яке фактично судом не ухвалювалося, оскільки у Єдиному державному реєстрі судових рішень, судового рішення із такими реквізитами немає, а за номером справи 713/2990/13-ц значиться зовсім інше рішення суду.
У зв`язку з цими обставинами, 25.06.2020 за заявою судді Вижницького районного суду до ЄРДР за №12020260060000252 були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.358 КК України, досудове розслідування у якому ще не завершене.
21.01.2021 Вижницьким районним судом по справі №713/380/20 було ухвалено рішення про визнання за нею права власності на спадкове майно, що складалося із житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами АДРЕСА_1 та земельної ділянки.
25.02.2025 звернулася до державного реєстратора нерухомого майна у ЦНАП Вижницької міської ради Чернівецької області, для реєстрації за нею права власності на спадковий житловий будинок на підставі рішення Вижницького районного суду від 21.01.2021, справа №713/380/20.
Державним реєстратором прав нерухомого майна ЦНАП Вижницької міської ради Чернівецької області Мар`янчук Л.М. відмовлено у реєстрації права власності у зв`язку із наявними суперечностями між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а саме: в державному реєстрі речових прав уже значиться зареєстрованим об`єкт нерухомого майна №685613573205 за адресою: АДРЕСА_1 .
Тобто, на належний їй спадковий будинок існує державна реєстрація права власності на підставі підробленого рішення Вижницького районного суду від 11.10.2013 по справі №713/2990/13-ц, що є перешкодою для реалізації її спадкових прав із оформлення права власності на нерухоме майно.
Тому необхідно скасувати незаконну державну реєстрацію права власності, проведену 22.07.2015.
Просила скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Вижницького районного відділу юстиції Чернівецької області Никифорака М.П., про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 23048700 від 22.07.2015, на підставі нікчемного (підробленого) документа який має вигляд рішення Вижницького районного суду від 11.10.2013, справа №713/2990/13-ц, яким було зареєстровано за нею право власності на житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 685613573205, номер запису про право власності 10502712 та реєстраційний запис про державну реєстрацію права власності на житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 685613573205, номер запису про право власності 10502712 із закриттям розділу щодо даного об`єкта нерухомості.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, належно повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, про що є відомості в матеріалах справи. До початку судового засідання її представник адвокат Стадник І.П. надав суду заяву, у якій просив справу розглядати за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Відповідач – Державний реєстратор прав на нерухоме майно Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області Мар`янчук Л.М. у судове засідання не з`явилася, належно повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи по суті, про що є відомості в матеріалах справи. Причини неявки суду не повідомила, відзиву на позов не надала.
До початку підготовчого засідання заступник голови Вижницької міської ради Колотило С.О. надав до канцелярії суду заяву. Зазначив, що проти позовних вимог не заперечують, просять справу розглядати без участі Державного реєстратора Вижницької міської ради.
Ухвалою суду від 25.08.2026 прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 10.30 год. 23.09.2026.
Ухвалою суду від 23.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.
На підтвердження позовних вимог позивачкою та її представником надано такі докази:
копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №41014028 від 22.07.2015, згідно якого – 17.07.2015 державний реєстратор Реєстраційної служби Вижницького районного управління юстиції Чернівецької області Никифорак Михайло Петрович на підставі рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 11.10.2013 по справі №713/2990/13-ц провів державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на об`єкт нерухомості: житловий будинок літ. «А» з надвірними будівлями та господарськими спорудами: сараєм літ. «Б», літньою кухнею літ. «В», гаражом літ. «Г», сараєм літ. «Д», сараєм літ. «Е», убиральнею літ. «Є», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 685613573205, номер запису про право власності 10502712;
копію інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.08.2026, згідно якої - 17.07.2015 державний реєстратор Реєстраційної служби Вижницького районного управління юстиції Чернівецької області Никифорак Михайло Петрович на підставі рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 11.10.2013 по справі №713/2990/13-ц провів державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на об`єкт нерухомості: житловий будинок літ. «А» з надвірними будівлями та господарськими спорудами: сараєм літ. «Б», літньою кухнею літ. «В», гаражом літ. «Г», сараєм літ. «Д», сараєм літ. «Е», убиральнею літ. «Є», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 685613573205, номер запису про право власності 10502712;
копію рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 11.10.2013 по цивільній справі №713/2990/13-ц провадження №2/713/803/13 за позовом ОСОБА_1 до Багнянської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, яким позов задоволено та визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, а саме на житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями і господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 та на земельну ділянку розміром 1,25 га, розташовану на території Багнянської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, Державний акт на право власності на землю ІІ-ЧВ №006266, які за життя належали померлій ОСОБА_3 . На рішенні наявний надпис: «Оригінал рішення знаходиться у справі №713/2990/13-ц Вижницького райсуду. Рішення набрало законної сили.»;
копію заочного рішення Вижницького районного суду від 09.01.2014 по цивільній справі №713/2990/13-ц провадження №2/713/55/14, роздрукованого з Єдиного державного реєстру судових рішень, під вказаним номером справа за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до Особа_2, Особа_3, про стягнення заборгованості;
рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області Мар`янчук Лідії Михайлівни №77526861 від 27.02.2025, згідно якого – розглянувши заяву від 25.02.2025 за реєстраційним номером 65461240 (далі Заява) відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141, встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій: наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а саме: Під час розгляду заяви від 25.02.2024 за реєстраційним номером 65461240, щодо набуття права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 , було встановлено наявність обставин, які є підставою для відмови в державній реєстрації, а саме: В державному реєстрі речових прав зареєстрований об`єкт нерухомого майна 685613573205 за адресою: АДРЕСА_1 . Тому Державний реєстратор вирішив відмовити у проведенні реєстраційних дій за заявою у зв`язку із зазначеними обставинами;
копію заяви судді Вижницького районного суду від 22.06.2020 №713/380/20/1/146/20, якою начальника Вижницького ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області повідомлено, що у спадковій справі державного нотаріуса Вижницького району №334/2011 наявне рішення Вижницького районного суду від 11.10.2013 по цивільній справі №713/2990/13-ц провадження №2/713/803/13, яке судом не ухвалювалося, є підробленим. Просив на підставі даної заяви внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР;
копію витягу з ЄРДР за №12020260060000252 від 25.06.2020, внесеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, згідно якого - 25.06.2020 до Вижницького ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області надійшла заява від судді Вижницького районного суду про те, що при ознайомленні з матеріалами спадкової справи судом, виявлено наявність копії рішення Вижницького районного суду від 11.10.2013 по справі №713/2990/13-ц провадження №2/713/803/13 за позовом ОСОБА_1 до Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом було виявлено, що рішення не ухвалювалося, а тому є підробленим;
копію листа Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області №59461-2026 від 12.0.2026, яким ОСОБА_4 повідомлено, що у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020260060000252 від 25.06.2020 на даний час триває досудове розслідування, під час якого вживається комплекс необхідних та можливих процесуальних заходів, спрямованих на всебічне, повне та неупереджене дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, встановлення осіб, причетних до його вчинення, перевірку отриманої інформації та забезпечення прийняття законного й обґрунтованого процесуального рішення. У ході розслідування проводяться та плануються до проведення необхідні слідчі (розшукові) дії, спрямовуються запити до державних органів, установ та організацій, здійснюється аналіз отриманих документів і відомостей, надаються відповідні доручення оперативним підрозділам, а також виконуються інші процесуальні дії, необхідність яких виникає в ході розслідування;
копію рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 21.01.2021 по цивільній справі №713/380/20 провадження №2/713/9/21 за позовом ОСОБА_1 до Вижницької міської ради, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, про визнання права власності на спадкове майно, яким позов задоволено та визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме:
- на житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , який за життя належав ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 1,25 га, яка розташована в с. Багна Вижницького району Чернівецької області та за життя належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧВ №006266.
На рішенні наявний штамп за надписом, що рішення набрало законної сили 22.02.2021;
лист Вижницького районного суду від 08.06.2026 №06-02/25/2026, яким адвоката Стадника І.П. на його адвокатський запит №18/ц від 03.06.2026 повідомлено, що судом не ухвалювалося рішення від 11.10.2013 №713/2990/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Багнянської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.
Однак рішенням №713/380/20 провадження №2/713/9/21 від 21.01.2021 задоволено позов ОСОБА_1 до Вижницької міської ради, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, про визнання права власності на спадкове майно.
В автоматизований системі документообігу суду та архіві суду рішення суду №713/2990/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Багнянської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом немає;
копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 від 07.04.1997, згідно якого - ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Вижниця.
Вирішуючи позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора суд застосовує такі норми права.
Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною 1 ст.319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Однією з таких підстав є успадкування прав на майно, в тому числі за заповітом відповідно до ст.1217 ЦК України.
У відповідності до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Частиною 5 ст.1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Ці ж положення закріплені у ст.41 Конституції України.
У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 №475/97?ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до вимог ч.1 ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Частиною 1 ст.2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і надалі у редакції, чинній на 17.07.2015 - на дату державної реєстрації права власності) передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частин 1-3 ст.3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
У п.1 ч.1 ст.4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» закріплено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.
Відповідно до ч.2 ст.9 цього Закону державний реєстратор:
1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:
відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);
відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;
наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;
наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;
2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
Відповідно до ч.4 вказаної статті, державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.
Згідно п.5 ч.1 ст.19 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.
У п.4 ч.1 ст.24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Відповідно до ч.2 ст.24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Згідно п.9 ч.1 ст.27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на 21.01.2021 - час ухвалення рішення суду по справі №713/380/20) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
А згідно п.9 ч.1 ст.27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на 27.02.2025 - час ухвалення рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.
Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Дана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права полягає у позбавленні його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Положеннями ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц).
Вирішуючи цивільний спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
Саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, а тому потребують захисту.
Судочинство у цивільних судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до аналогічних положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.
У постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18 та від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.
Верховний Суд зауважує, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (постанова ВС від 21.09.2022 у справі №645/5557/16-ц).
Частиною 3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У п.3 ч.2 ст.129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
З безпосередньо досліджених у судовому засіданні належних, достатніх та допустимих доказів судом установлено, що:
17.07.2015 на підставі рішення Вижницького районного суду від 11.10.2013 по справі №713/2990/13-ц державним реєстратором Реєстраційної служби Вижницького районного управління юстиції Чернівецької області Никифораком М.П. проведено державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомості: житловий будинок літ. «А» з надвірними будівлями та господарськими спорудами: сараєм літ. «Б», літньою кухнею літ. «В», гаражом літ. «Г», сараєм літ. «Д», сараєм літ. «Е», убиральнею літ. «Є», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 685613573205, номер запису про право власності 10502712;
11.10.2013 Вижницьким районним судом рішення по цивільній справі №713/2990/13-ц провадження №2-/713/803/13 за позовом ОСОБА_1 до Багнянської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом не ухвалювалося і даний позов судом не розглядався;
21.01.2021 Вижницький районний суд ухвалив рішення по цивільній справі №713/380/20 провадження №2/713/9/21 за позовом ОСОБА_1 до Вижницької міської ради, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, про визнання права власності на спадкове майно, задовольнив даний позов та визнав за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а зокрема і на житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , який за життя належав ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
рішенням №77526861 від 27.02.2025 Державний реєстратор прав на нерухоме майно Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області ОСОБА_5 відмовила у проведенні реєстраційних дій за заявою ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що в державному реєстрі речових прав зареєстрований об`єкт нерухомого майна 685613573205 за адресою: АДРЕСА_1 .
Тобто, позивачкою ОСОБА_1 та її представником адвокатом Стадником І.П. виконано визначений ст.ст.12, 81 ЦПК України обов`язок з доведення належними, допустимими, достатніми і достовірними доказами наявність двох обов`язкових матеріальних підстав для захисту права власності на нерухоме майно, а саме:
- наявність права власності ОСОБА_1 на житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- порушення права позивачки на реєстрацію права власності на дане майно на підставі рішення Вижницького районного суду від 21.01.2021 по цивільній справі №713/380/20 у зв`язку з державною реєстрацією 17.07.2015 її ж права власності на дане майно на підставі неіснуючого рішення Вижницького районного суду від 11.10.2013 по справі №713/2990/13-ц.
За встановлених судом обставин, з метою ефективного відновлення становища, яке існувало до порушення прав ОСОБА_1 у спірних правовідносинах, необхідно позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора задовольнити у повному обсязі.
На підставі викладено, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997, ст.ст.41, 55, 129 Конституції України, ст.ст.13, 15, 16, 316, 317, 319, 321, 328, 391, 392, 1235, 1268, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст.2, 3, 4, 9, 19, 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції станом на 17.07.2015), ст.27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції станом на 21.01.2021 та на 27.02.2025), ст.ст.4, 5, 12, 13, 76-81, 128, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, Суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.
Скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Вижницького районного управління юстиції Чернівецької області Никифорака Михайла Петровича від 17.07.2015 про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на об`єкт нерухомості: житловий будинок літ. «А» з надвірними будівлями та господарськими спорудами: сараєм літ. «Б», літньою кухнею літ. «В», гаражом літ. «Г», сараєм літ. «Д», сараєм літ. «Е», убиральнею літ. «Є», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , підстава - рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 11.10.2013 по справі №713/2990/13-ц, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 685613573205, номер запису про право власності 10502712.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач – Державний реєстратор прав на нерухоме майно Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, юридична адреса: вул. Грушевського, 35, м. Вижниця, Чернівецька область.
Суддя Іван ПИЛИП`ЮК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua