Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №646/7935/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/7935/26

№ провадження 2/646/4935/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі: головуючого - судді Демченко І.М., за участю секретаря Разєнкової Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

за участю представника відповідача – адвоката Цімох О.Е.

У С Т А Н О В И В :

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором позики № 6494994 від 15.11.2025, укладеним з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», у загальному розмірі 19 322, 50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.11.2025 ОСОБА_1 уклав договір позики, відповідно до умов якого отримав у власність грошові кошти шляхом їх перерахування набанківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Підписанням цього договору позики відповідач підтвердив, що ознайомився на сайті https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». (п.п. 5.1. п. 5 Договору позики), а також погодився, що до до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «СlickCredit» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://clickcredit.ua/informaciya (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі. (п.п. 5.3. п. 5 Договору позики).

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

На виконання умов договору кошти в сумі 5000 грн. перераховано 2025-11-15 09:17:35.6508831 на карту відповідача НОМЕР_1 емітовану банком Aval, вказану особисто відповідачем відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 21 Договору позики цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 25 Договору позики, Договір укладений на взаємовигідних умовах, на принципах ст.ст. 6, 627 ЦК України.

23.04.2026 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 23/04/26, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (копія Договору факторингу додається).

Згідно п.1.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб – Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (Позики), плату за Позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, які формуються згідно Додатку №1 є невід`ємною частиною Договору.

Згідно п.1.2 Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників – підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 23.04.2026 до Договору факторингу № 23/04/26 від 23.04.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19 322,50 грн., з яких: 5 000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 322,50 грн. – сума заборгованості за відсотками; 10 000,00 грн. – неустойка.

Всупереч умов договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунок первісного кредитора.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у загальному розмірі 19 322,50 грн., у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662, 40 грн.

Ухвалою суду від 02.07.2026 справу прийнято до провадження суддею Основ`янського районного суду міста Харкова Демченко І.М., провадження у справі відкрито та призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження. Цією ж ухвалою суду за клопотанням від АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», ЄДРПОУ 14360570, інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: щодо належності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , карткового рахунку № НОМЕР_1 ; виписку по цьому рахунку за період з 15.11.2025 по 20.11.2025.

14.07.2026 до суду надійшла витребувана від АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» інформація.

05.08.2026 відповідачем, в інтересах якого на підставі договору про надання правничої допомоги № 10-В/1 від 03.08.2026 діє адвокат Цімох Олена Едуардівна, подано відзив, у якому зазначено про відсутність заперечень щодо факту укладення договору позики з ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», однак вказує на відсутність доказів належного пред`явлення та одержання вимоги про дострокове повернення кредиту, а також пряму законодавчу заборону стягнення неустойки під час дії воєнного стану.

По-перше, позивач просить стягнути 5000,00 грн основної суми боргу, 4322,50 грн процентів і 10000,00 грн неустойки. Водночас поданий самим позивачем договір установлює строк кредитування 360 днів та кінцеву дату повернення кредиту 09.11.2026. Отже, на день звернення з позовом строк повернення основної суми кредиту не настав, якщо тільки кредитор не доведе належне здійснення передбаченої законом і договором процедури дострокової вимоги.

По-друге, згідно п.п. 2.2.1-2.2.5 договору кредитної лінії № 6494994 від 15.11.2025, сума кредиту становить 5 000,00 грн, строк кредитування - 360 днів, дата першого обов`язкового платежу - 14.12.2025.

У таблиці пункту 2.2 договору прямо зазначена дата повернення кредиту - 09.11.2026. Паспорт споживчого кредиту також містить строк 360 днів і передбачає періодичні платежі кожні 30 днів: перший платіж 2287,50 грн, подальші мінімальні платежі переважно по 1425,00 грн та останній платіж, що включає 5000,00 грн основної суми.

Таким чином, до настання кінцевого строку основна сума могла бути заявлена повністю лише після належної зміни строку виконання зобов`язання. Строк повернення основної суми кредиту на момент звернення до суду не настав.

По-третє, ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування» установлює, що кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, якщо це передбачено договором. При цьому кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити споживача про затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення. Споживачу надається 30 календарних днів з дня одержання такого повідомлення. Якщо протягом цього часу порушення усунуто, вимога кредитодавця втрачає чинність.

П.п. 6.13 і 6.13.1 договору конкретизують зазначений порядок: право на повне дострокове погашення виникає після прострочення платежу на 60 календарних днів; вимога направляється на електронну адресу або в особистий кабінет; повідомлення вважається отриманим після одержання кредитодавцем електронного підтвердження про відповідне направлення; після цього позичальнику надається 30 днів для усунення порушення.

У матеріалах є лише текст документа під назвою «Вимога про повернення кредиту» від 16.03.2026, натомість відсутні будь-які докази його фактичного направлення або одержання: підтвердження доставки, доказ розміщення в особистому кабінеті, смс-повідомлення, електронне підтвердження, передбачене п. 6.13.1 договору, чи інший належний доказ. Сам факт створення документа не доводить доведення його змісту до відома споживача.

У позовній заяві позивач взагалі не виклав фактичних обставин направлення та одержання вимоги від 16.03.2026 і не зазначив, яким доказом це підтверджується. Отже, позивач не довів юридичний факт, з яким закон і договір пов`язують зміну строку повернення основної суми кредиту.

У постанові від 22.10.2025 у справі № 766/2926/23 Верховний Суд України підтвердив: якщо матеріали справи не містять доказів завчасного направлення листа-вимоги та його одержання позичальником, у позичальника не виникає обов`язку достроково повернути всю суму споживчого кредиту; можуть бути стягнуті лише прострочені на відповідну дату платежі. Аналогічний підхід щодо обов`язкового досудового порядку викладено у постановах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 755/11307/17 та Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц.

Крім того, у вимозі від 16.03.2026 для усунення порушення запропоновано сплатити 14275,00 грн, до яких включено 10 000,00 грн неустойки, від сплати якої позичальник звільнений законом.

Вимога сплатити незаконний платіж не могла забезпечити передбачену ст. 16 Закону реальну можливість належним чином усунути порушення. За відсутності доказів дотримання цієї процедури вимога про стягнення 5000,00 грн основної суми боргу є передчасною.

По-четверте, позивач називає 10 000,00 грн саме неустойкою. У п. 9.7 договору цей платіж установлений як наслідок прострочення, а розрахунок свідчить про його нарахування по 250,00 грн за день у період прострочення. П. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлює, що у період дії воєнного стану та протягом тридцяти днів після його припинення позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань за договором кредиту (позики). Неустойка та інші платежі, нараховані за таке прострочення з 24.02.2022, підлягають списанню кредитодавцем. Спірний договір укладено та прострочення виникло під час дії воєнного стану, тому вся нарахована сума 10 000,00 грн підлягає списанню і не може бути стягнута судом. Назва «інші платежі» у паспорті кредиту не змінює правової природи платежу, оскільки сам договір і позов кваліфікують його як неустойку за прострочення.

По-п`яте, довідка ТОВ «Європейська платіжна система» від 08.06.2026 повідомляє про завершення 15.11.2025 операції на 5000,00 грн на електронний платіжний засіб НОМЕР_1 із зазначенням отримувача «Мурзаєв Олександр». Водночас у матеріалах, доступних відповідачу, відсутня відповідь банку-емітента про належність картки відповідачу та фактичне зарахування коштів на його рахунок.

Розрахунок первісного кредитора відображає платіж 2 287,50 грн від 14.12.2025, з якого 1 425,00 грн зараховано на проценти, а 862,50 грн - на комісію. Проте до матеріалів не додано первинного платіжного документа або банківської виписки, що підтверджує джерело цього платежу. Ця обставина є істотною як для перевірки авторства операцій, так і для правильності розміру боргу. Крім того, подані договір факторингу, акт приймання-передачі та витяг із реєстру боржників можуть підтверджувати перехід до позивача прав, які належали первісному кредитору. Однак відповідно до ст. 514 ЦК України новий кредитор набуває права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу. Відступлення права вимоги саме по собі не робить достроково належною суму, строк сплати якої не настав, і не усуває обов`язку довести процедуру дострокової вимоги. Витяг із реєстру боржників і односторонній розрахунок не є доказами настання строку 5000,00 грн основного боргу. Так само первісний кредитор не міг передати новому кредитору право на стягнення неустойки, від якої боржника звільнено нормами законодавства.

Позивач правом надання відповіді на відзив не скористався.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнала частково в частині заборгованості за тілом кредиту. Просила врахувати, що відповідач має на утриманні трьох неповнолітніх дітей та є внутрішньо переміщеною особою.

Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

Встановлено, що 15.11.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Борівським РВ МВС України в Харківській області, 29.02.2000, РНОКПП НОМЕР_2 , укладено договір кредитної лінії (Надійний) № 6494994, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі – «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від Суми Позики.

Відповідно умов договору сума кредиту 5 000,00 грн., строк кредитування/строк договору 360 днів, процентна ставка (базова) /день 0, 95 % в день (фіксована), дата повернення 09.11.2026, спосіб надання кредиту – безготівково на електронний платіжний засіб НОМЕР_4 .

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», яке діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (Рішення НБУ про включення до Реєстру платіжної інфрастурктури та видачу ліцензіі? від 25 квітня 2023 року № 21/761-рк), довідкою за вих № КД-000100477 від 08.06.2026 підтвердило прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції - ТОВ 1 "БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (код за ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20/1. від 30.09.2020, укладеного між Установою та ТОВ 1 "БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та завершення платіжної операції: 1) дата 15.11.2025 ; 2) номер платежу 4338231e-415a-4c09-84a9-e8983c82e6be; 3) сума 5000,00 грн.; 4) отримувач ОСОБА_2 - ЕПЗ номер НОМЕР_1 . Оскільки Установа не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.

Факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів представником відповідача у судовому засіданні не оспорювався.

Крім того, за інформацією АТ «Райффайзен Банк» банківська карта № НОМЕР_1 , повний номер якої НОМЕР_5 емітована на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на яку 15.11.2025 о 09.17 відбулося зарахування переказу Moneysend у розмірі 5000, 00 грн.

Суд приходить до висновку, що надані позивачем докази доводять факт укладення між первісним кредитором та відповідачем договору про споживче кредитування у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора, у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію», оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти і смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі». Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020.

23.04.2026 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 23/04/26, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п.1.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб – Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (Позики), плату за Позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить Клієнту.

Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, які формуються згідно Додатку №1 є невід`ємною частиною Договору.

Згідно п.1.2 Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників – підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 23.04.2026 до Договору факторингу № 23/04/26 від 23.04.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 19 322,50 грн., з яких: 5 000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 322,50 грн. – сума заборгованості за відсотками; 10 000,00 грн. – неустойка.

Відповідно до статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій, у тому числі електронній, формі, а правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних.

Згідно з частиною першою статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

За змістом частин 3, 4, 6, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною, а електронний договір, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронного правочину є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За приписами статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статей 525, 526, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договоом.

За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі, відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне у майбутньому.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначає Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII, який набрав чинності 10 червня 2017 року та поширюється на спірні правовідносини, що виникли з кредитного договору, укладеного 24 серпня 2025 року для задоволення особистих потреб позичальника - фізичної особи.

Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц (провадження № 14-680цс19) зазначила, що, визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити, на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство, яке регулює відносини споживчого кредитування, зокрема положення про обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

Отже, починаючи з 10 червня 2017 року, праву кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за договором про споживчий кредит має передувати реалізація ним права вимоги дострокового виконання основного зобов`язання відповідно до вимог частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування».

Пунктом 2.1.1 договору визначено, що метою отримання кредиту є придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, отже кредит є споживчим.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття). За ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, згідно із ч. 1 ст. 89 ЦПК України.

Таким чином, суд дійшов висновку про укладення між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 електронного кредитного договору. У вказаному кредитному договорі сторони погодили всі його істотні умови; договір є дійсним, відповідає презумпції правомірності правочину і є обов`язковим для виконання сторонами. Правомірним є також перехід прав вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором факторингу.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Пунктами 2.2.4, 2.2.5 кредитного договору визначено, що строк сплати мінімального обов`язкового платежу становить 30 календарних днів; усі проценти за користування кредитом, нараховані за відповідний 30-денний розрахунковий період, підлягають сплаті в останній день цього строку; дата першого обов`язкового платежу – 14.12.2025. Відтак, відсотки за кожен розрахунковий 30-денний період є самостійним грошовим зобов`язанням позичальника, строк виконання якого настає у визначену договором дату незалежно від настання строку повернення всієї суми кредиту.

Матеріали справи підтверджують, що після 14.12.2025 ОСОБА_1 припинив виконання будь-яких зобов`язань за кредитним договором. Відповідно, нараховані за подальші розрахункові 30-денні періоди відсотки залишалися несплаченими у строки, встановлені договором, і набули характеру простроченої заборгованості.

Згідно з розрахунком, складеним ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і переданим ТОВ «ФК «ЄАПБ» у рамках договору факторингу, прострочена заборгованість ОСОБА_1 за відсотками за кредитним договором станом на 15.03.2026 склала 4 322, 50 грн.

Суд виходить із того, що вимога про стягнення прострочених відсотків, строк сплати яких настав відповідно до встановленого кредитним договором графіка, є самостійним і незалежним від права кредитора вимагати дострокового повернення кредиту правом позивача. Порядок, передбачений ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» (надіслання позичальнику вимоги з наданням 30-денного строку для усунення порушення), регулює виключно право кредитора вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, тобто право достроково припинити строкове зобов`язання зі сплати тіла кредиту. Вказаний порядок не є обов`язковою передумовою для стягнення вже прострочених платіжних зобов`язань, обов`язок виконання яких виник і став обов`язковим для позичальника відповідно до умов кредитного договору в установлені ним строки.

Аналогічна за змістом позиція про обов`язок суду стягнути суму, яка доведена та щодо якої у суду немає сумніву, навіть якщо підстав для дострокового стягнення не встановлено, сформульована Верховним Судом у постанові від 09 серпня 2023 року у справі № 201/6750/16.

Оцінюючи докази у їх сукупності та взаємозв`язку за правилами статті 89 ЦПК України, з урахуванням наведеного, суд констатує, що позивачем доведено наявність у відповідача простроченої заборгованості за відсотками за кредитним договором № 6494994 у розмірі 4 322, 50 грн., яка підлягає стягненню на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту.

Відповідно до пункту 2.9 кредитного договору, у дату повернення кредиту (09.11.2026) позичальник повертає кредитодавцю останній мінімальний обов`язковий платіж, до складу якого входить сума отриманого кредиту та фактично нараховані проценти. Тобто залишок тіла кредиту підлягає поверненню у кінці строку кредитування.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з позовом у липні 2026 року - до настання дати повернення кредиту (09.11.2026).

Пунктами 6.13 - 6.13.1 кредитного договору та частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що право кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку залишку тіла кредиту, строк виплати якого ще не настав, обумовлено обов`язковим надісланням позичальнику відповідної вимоги та наданням 30-денного строку для усунення порушень.

Звернення до суду з позовом не замінює зазначений досудовий порядок, що узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів направлення позичальнику та отримання ним вимоги про дострокове повернення кредиту у встановленому законом та договором порядку

За таких обставин у ОСОБА_1 не виник обов`язок дострокового повернення всієї суми тіла кредиту, а у позивача - право на дострокове стягнення цієї суми.

Схожі висновки щодо застосування частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» викладено у постановах Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 755/11307/17 та від 22 жовтня 2025 року у справі № 766/2926/23.

Щодо стягнення неустойки

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 10 000,00 грн, нарахованої за умовами пункту 9.7 кредитного договору, у зв`язку з простроченням виконання позичальником зобов`язань за цим договором.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Кредитний договір укладено 15.11.2025, тобто у період дії воєнного стану, запровадженого Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, і чинного на день розгляду справи. Отже, неустойка у розмірі 10 000 грн, нарахована ОСОБА_1 за прострочення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, підлягає списанню кредитодавцем (фактором) і не може бути стягнута в судовому порядку.

Отже, на основі всебічно, повно й об`єктивно з`ясованих обставин справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності та взаємозв`язку відповідно до статті 89 ЦПК України, визначивши правовідносини, що виникли між сторонами, та норми права, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками.

Надані стороною відповідача докази щодо наявності у відповідача статусу батька багатодітної родини, внутрішньо переміщеної особи, проходження військової служби у період до 16.05.2024 не впливають на обсяг зобов`язань за кредитним договором та не звільняють від обов`язку їх виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задовольняються частково, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо вимоги відповідача про покладення на позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог понесених ним витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні, оскільки умовами договору № 10-В/1 про надання правової допомоги від 03.08.2026 розмір гонорару, порядок і строки виплати погоджується за взаємною згодою сторін. Додані скріншоти зарахувань переказів від 03.08.2026 та 05.08.2026 на загальну суму 6000, 00 грн. не містять посилання на призначення цих платежів та їх отримувачів, отже не можуть бути належними доказами понесених витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 4, 5 , 13, 76-81, 141, 265 ЦПК України, ст. ст. 11, 15, 16, 509, 514, 516, 524, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 629, 631, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1, 1077 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: Київська область, місто Бровари, вулиця Лісова, 2, IBAN № НОМЕР_6 у АТ «ТАСкомбанк», заборгованість у загальному розмірі 4 322, 50 грн (чотири тисячі триста двадцять дві гривні 50 копійок), а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 595,59 грн. (п`ятсот дев`яносто п`ять гривень 59 копійок).

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складення повного тексту.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.10.2026.

Головуючий І.М.Демченко