Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №632/960/26 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 632/960/26

провадження №3/632/271/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року місто Златопіль

Суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Васянович Г.М., за участю секретаря судового засідання Боровок Т.П., захисника Лихачової М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця, який раніше до адміністративної відповідальності не притягався,

В С Т А Н О В И В:

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 10 травня 2026 року о 01 годині 10 хв., перебуваючи поблизу будинку № 2/3 на проспекті Незалежності у місті Златопіль Лозівського району Харківської області, здійснював керування транспортним засобом - автомобілем SUBARU FORESTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння.

Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціалізованого технічного приладу газоаналізатора ALCOTEST 6820. Результат огляду 1,15 проміле, тест 54.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив підпункт «а» пункту 2.9. розділу 2 Правил дорожнього руху.

У судові засідання ОСОБА_1 жодного разу не прибув, хоча про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Участь в судовому розгляді приймала захисник – адвокат Лихачова М.Б.

Із доводів та клопотання захисника Лихачової М.Б. про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП – у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що було подано в ході судового розгляду 15 червня 2026 року, вбачається, що останній свою вину у вчиненні зазначеного правопорушення, не визнав.

Разом із цим захисник вважає, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із недоведеністю винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення достатньою сукупністю отриманих у законний спосіб доказів, у тому числі через порушення Закону, що були допущені поліцейським при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлені матеріалів про адміністративне правопорушення.

Основними аргументами захисника є такі.

По-перше: працівник поліції не повідомив водію ОСОБА_1 причину зупинення транспортного засобу під його керуванням, а одразу, безпідставно, запропонував йому пройти тест на стан алкогольного сп`яніння та склав протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення.

По-друге: матеріали справи у якості доказів містять: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 661943; тестування на алкоголь до протоколу б/н; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; довідку про наявність посвідчення водія; відеозапис з нагрудної камери поліцейського.

Вказані матеріали, як вважає захисник, є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а зібрані докази є недопустимими у зв`язку із порушенням встановленого процесуального порядку, що підтверджується наступним.

Так, з самого початку ОСОБА_1 зазначив, що він відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу і бажає пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я (01 год. 06 хв. 18 - 28 сек. відеозапису).

Одразу ж працівник поліції сказав, що не має питань (01 год. 06 хв. 33 сек. відеозапису), і, що зараз вони прослідують до лікарні, але «там зроблять те саме, що і ми», (01 год. 06 хв. 45 сек. відеозапису), «тут ми вас оформимо як цивільну особу, там уже оформимо вас як військового і поїдемо зараз на ВСП і будемо через Харків вирішувати це питання». О 01 год. 07 хв. 48 хв. працівник поліції знову сказав: «якщо ми їдемо до лікарні - там будемо через ВСП працювати, ми вас оформляємо як військового, наразі ви на цивільних номерах, якщо покаже драгер, що ви в стані алкогольного сп`яніння - ми вас оформимо як цивільну особу, ВСП викликати не будемо».

Таким чином, як можливо зрозуміти із клопотання захисника, поліцейський своїми діями порушив вимоги п. 7 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, оскільки у зв`язку із відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та бажання останнього пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, проведення такого огляду ним забезпечено не було.

По-третє: працівники поліції не є уповноваженими особами, які мають право проводитися огляд військовослужбовця Збройних Сил України.

Захисник посилаючись на ч. 2, 3, 4, 10 ст. 266-1 КУпАП, п. 3 Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 32 від 12 січня 2024 року вважає, що проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , який є діючим військовослужбовцем, тобто виконує обов`язки військової служби, повинно було бути ініційовано посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого створеного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення.

У зв`язку із тим, що проведення огляду ініційовано працівниками поліції, процедура огляду проведена з істотним порушенням законодавства України, а тому він є недійсним.

Разом із тим захисник зазначила, що в даному випадку ОСОБА_1 , безумовно є суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 172-20 КУпАП, оскільки він одразу повідомив поліцейським, що є військовослужбовцем, пред`явивши військовий квиток, та перебуває при виконанні службових обов`язків.

По-четверте: з огляду на викладене вище протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 є незаконним, оскільки цей документ складений не уповноваженою службовою особою – поліцейським, тоді як він, на думку захисника, повинен був бути складений уповноваженою на те посадовою особою органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Окрім того, протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам Закону, оскільки містить недостовірну інформацію. Зокрема, у протоколі серії ЕПР1 № 661943 від 10 травня 2026 року вказано, що ОСОБА_1 не повідомив своє місце роботи. Однак дана інформація не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 неодноразово повідомляв працівникам поліції про те, що він є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України.

Так само, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що особу встановлено на підставі посвідчення водія, хоча з самого початку особу ОСОБА_1 було встановлено на підставі військового квитка, який він пред`явив працівникам поліції.

З посвідченням водія працівники поліції були ознайомлені лише після проведення огляду на стан сп`яніння, під час складення зазначеного протоколу, о 01 год. 14 хв., що вбачається із відеозапису.

До того ж у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено жодних додатків із конкретною ідентифікацією документів, що унеможливлює перевірку їх змісту та автентичності. У тексті зазначено лише загальні формулювання: «акт огляду на стан сп`яніння», «інші матеріали справи», «показання технічного засобу» без конкретизації.

Як вважає захисник протокол фактично не містить жодних чітко визначених доказів, які б підтверджували викладені в ньому обставини.

По-п`яте: з фрагментів відеозаписів з нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що працівник поліції тільки частково і вже після проведення огляду, а саме о 01 год. 35 хв. 03 сек. роз`яснив ОСОБА_1 права, передбачені ст. 268 КУпАП, і зробив це вже після складення протоколу. Працівник поліції не надав ОСОБА_1 можливість ознайомитися із складеним протоколом, а лише запитав чи він згоден з його словами. У фрагментах відеозаписів, долучених до матеріалів справи, відсутня фіксація ознайомлення ОСОБА_1 зі складеним протоколом про адміністративне правопорушення.

По-шосте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Обставини, що викладені у протоколі, не підтверджені належними та допустимими доказами, які б доводили наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

По-сьоме: поліцейський не повідомив ОСОБА_1 , що ним здійснюється відеофіксація події, а тому відеозапис з нагрудної камери поліцейського не є належним та допустимим доказом вчинення вказаною особою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

06 липня 2026 року захисник подала до суду клопотання про направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення на доопрацювання у зв`язку із неправильною кваліфікацією дій.

При цьому дане клопотання заявлено з підстав, які за своїм змістом відповідають тим обставинам, що зазначені вище.

Заслухавши доводи захисника, дослідивши дані, що містяться у документах та фрагментах відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, за обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду, з наступних підстав.

Так, ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа), у даному випадку суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

За положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Підпункт «а» п. 2.9. розділу 2 Правил дорожнього руху передбачає заборону для водія здійснювати керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції передбачена адміністративна відповідальність (ч. 1 ст. 130 КУпАП).

При цьому, обов`язковими умовами вчинення такого правопорушення є керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції.

Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є будь-яка осудна особа, яка керує транспортним засобом у віці, з якого настає адміністративна відповідальність,

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, визначається умисною формою вини.

Разом із цим диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують транспортними засобами, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Зокрема, відповідно до вимог п. 2.5. розділу 2 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура та порядок огляду на стан сп`яніння, про який зазначено у ст. 130 КУпАП, визначені ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок), Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).

Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані, окрім іншого, алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобам та оглядові на стан алкогольного сп`яніння.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного сп`яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи, зокрема на стан алкогольного сп`яніння, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного сп`яніння, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб, окрім іншого, на стан алкогольного сп`яніння, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного сп`яніння, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи, зокрема на стан алкогольного сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Водночас, згідно із пунктами 2 – 7, 10, 13, 14 Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають, окрім іншого, у стані алкогольного сп`яніння (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність).

Лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.

Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.

Разом із тим, п. 2, 3, 6 розділу І, п. 8, 9 розділу ІІ, п. 2, 3, 8, 15, 16, 19, 20 розділу ІІІ Інструкції, передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством.

Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Кожний випадок огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, зазначеними нормативними актами чітко встановлено, що у випадку відмови водія від огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу чи його незгоди із результатами такого огляду, працівник поліції зобов`язаний запропонувати водієві пройти огляд в закладі охорони здоров`я та у разі згоди водія забезпечити проведення огляду не у будь-якому, а у найближчому закладі охорони здоров`я, визначеному управлінням охорони здоров`я місцевої державної адміністрації. І лише у разі встановлення стану алкогольного сп`яніння за результатами відповідного огляду водія у закладі охорони здоров`я або його відмови від проведення медичного огляду в закладі охорони здоров`я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП ( п. 2.5., п.п. «а» п. 2.9. розділу 2 Правил дорожнього руху).

При цьому, слід зазначити, що лише чітке дотримання вказаної вище процедури, зокрема проведення огляду водія транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння, свідчить про законні вимоги працівника поліції та обґрунтовані підстави проведення вказаного огляду.

Враховуючи викладене, для визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, обов`язковими для доведення у своєму взаємозв`язку та сукупності підлягають наступні обставини: законність вимоги щодо проходження огляду на стан сп`яніння; дотримання процедурного (процесуального) порядку пропозиції проходження огляду на стан сп`яніння; дотримання встановленого нормативно-правовими актами порядку огляду водія, а саме особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння; а також факт керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом.

У разі недоведеності будь-якої з вищевказаних обставин в діях особи не може бути встановлено склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У якості доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 661943 від 10 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зміст якого наведений вище, що складений на підставі даних отриманих у результаті огляду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, що був проведений поліцейським на місці зупинки транспортного засобу;

- відеозаписи з нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно із яким водій ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, результат 1,15 проміле;

- роздруківку спеціального технічного засобу – газоаналізатора Drager ALCOTEST 6820;

- довідку поліцейського СРПП ВП №1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_2 .

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, на підставі ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, із досліджених під час судового розгляду фрагментів відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, здійснення якого відповідно до наведених вище нормативно-правових актів є обов`язковим і який має об`єктивний характер, оскільки у ньому зафіксовані події, які дійсно мали місце, вбачається, що 10 травня 2026 року близько 01 години 10 хв. екіпажем патрульної поліції був зупинений транспортний засіб – автомобіль SUBARU FORESTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який повідомив поліцейському, що він є військовослужбовцем, при виконанні службових обов`язків, та пред`явив військовий квиток.

Проте, водій ОСОБА_1 , який здійснював керування транспортним засобом, що мав цивільну реєстрацію, на підтвердження факту виконання ним обов`язків військової служби, за наведених вище обставин місця і часу, жодних даних (документів) не надав. На відповідне запитання поліцейського не відповів. Даних про те, що ОСОБА_1 під час керування зазначеним вище транспортним засобом безпосередньо перебував при виконанні обов`язків військової служби суду також надано не було.

Під час спілкування, поліцейським ОСОБА_1 було повідомлено про наявність у нього як водія таких ознак алкогольного сп`яніння як порушення мови та запах алкоголю з порожнини рота.

За наявності у поліцейського підстав вважати, що водій ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

З огляду на викладене, враховуючи те, що згідно із п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, поліцейський діючи у межах наданих йому повноважень мав право зупинити транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 та вимагати від нього як водія проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. У свою чергу ОСОБА_1 будучи особою на яку розповсюджувалися положення ст. 266 КУпАП, Порядку та Інструкції, а не ст. 266-1 КУпАП та Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 32 від 12 січня 2024 року, повинен був виконати вимогу поліцейського про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, та пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп`яніння або поліцейським на місці зупинки із використанням спеціального технічного засобу або у закладі охорони здоров`я.

ОСОБА_1 факт вживання алкоголю заперечив.

У свою чергу поліцейський Семендяєв М.А. пред`явив йому вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного засобу газоаналізатора «Drager», не роз`яснивши ОСОБА_1 , те, що він також має право пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Не дивлячись на це, водій ОСОБА_1 відмовившись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, заявив про своє бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

За таких обстави, згідно із вимогами ст. 266 КУпАП, Порядку та Інструкції, поліцейський Семендяєв М.А., або інший присутній на місці працівник поліції, був зобов`язаний забезпечити проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав та отримати документи у яких зафіксований результат такого огляду.

Проте, зазначені вище вимоги нормативних актів працівниками поліції не тільки не були виконані, але й були грубо проігноровані.

Натомість, поліцейський Семендяєв М.А. зазначив, що у закладі охорони здоров`я зроблять те саме, що зроблять і вони, а також, те, що ОСОБА_1 нічого боятися якщо він не вживав алкогольні напої.

Окрім того, не дивлячись на те, що здійснювався відеозапис події, поліцейський Семендяєв М.А. повідомив ОСОБА_1 , що якщо він вживав алкогольні напої, то на місці вони «оформлять» його як цивільну особу, тоді як у разі проходження огляду в закладі охорони здоров`я його «оформлять» як військового, у зв`язку із чим доведеться їхати до Військової служби правопорядку, тобто він буде доставлений до цього органу. Й це питання буде вирішуватися через Харків.

Не дивлячись на те, що водій ОСОБА_1 не погоджувався на огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, поліцейський ОСОБА_2 наполегливо повідомляв йому про те як він буде діяти, якщо той не погодиться пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, а буде проходити огляд у закладі охорони здоров`я. Зокрема про те, що ним будуть вчинені дії про які зазначено вище, у тому числі, що на місце події будуть викликані службові особи Військової служби правопорядку.

Водночас, висунувши ОСОБА_1 такі умови, вочевидь бажаючи примусити останнього пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння саме на місці зупинки транспортного засобу, але не отримавши від нього такої згоди, поліцейський Семендяєв М.А. повідомив особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що якщо він не надасть відповіді, то це буде розцінено ним як відмова від проходження будь-якого виду огляду на стан алкогольного сп`яніння за що відносно нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, не дивлячись на те, що з самого початку водій погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, проведення якого повинен був забезпечити саме цей або інший присутній на місці події поліцейський.

Після цього, ігноруючи бажання водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, не забезпечивши його проведення та фактично переконавши ОСОБА_1 у створенні для нього більш негативних наслідків при проходженні огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, поліцейський ОСОБА_2 , який вже дістав із службового автомобіля газоаналізатор «Drager», вчергове, декілька разів запитував у нього чи погоджується він пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного засобу, а саме до того моменту поки ОСОБА_1 не погодився, змусивши його у такий спосіб змінити свою позицію щодо наміру проходження огляду у закладі охорони здоров`я.

У свою чергу водій ОСОБА_1 , який на думку суду, вочевидь діяв під примусом та внаслідок маніпулятивних дій щодо нього, вимушено погодився та пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного засобу. При цьому про відмову від відповідного огляду у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 не заявляв.

Слід також зазначити, що матеріали справи не містять направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, що в свою чергу також свідчить на користь того, що ОСОБА_1 не було забезпечено право на огляд в закладі охорони здоров`я.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

За положеннями ч. 1 ст. 8 цього Закону, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1-3 ч. 1 ст. 18 Закону «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

З огляду на встановлені обставини поліцейський (поліцейські), на виконання наведених вище положень ст. 266 КУпАП, Порядку та Інструкції, повинен був забезпечити проведення огляду водія транспортного засобу ОСОБА_1 в закладі охорони здоров`я, що є правом останнього, та безумовним обов`язком працівника поліції, куди він повинен був бути доставлений на підставі направлення, яке складається поліцейським за встановленою формою, не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Проте, зазначені вище вимоги ст. 266 КУпАП, Порядку та Інструкції, поліцейськими, зокрема поліцейським Семендяєвим М.А., виконані не були, проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я забезпечено не було, його огляд поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного засобу, вочевидь був проведений всупереч волі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому є очевидним, що був порушений порядок проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, визначений наведеними вище положеннями нормативно – правових актів, що дає суду достатні підстави вважати його недійсним.

Разом із цим, оцінивши цей відеозапис у сукупності із доводами захисника, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 погодився пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я під відеозапис, суд доходить висновку, що дії поліцейського є явно незаконними, оскільки не відповідають вимогам ст. 266 КУпАП, Порядку та Інструкції, та розцінюю їх як примушування ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинення транспортного засобу, а дії останнього як такі, що вчинені під примусом.

До того ж, суд констатує, що установлений законом порядок працівником (працівниками) поліції не був дотриманий, а водій ОСОБА_1 був обмежений в своєму праві на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, що є істотним порушенням. Тому вся процедура огляду, яка була застосована до ОСОБА_1 , згідно з категоричними приписами ч. 5 ст. 266 КУпАП є недійсною, а її результати недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановленим законом.

Водночас, необхідно зауважити, що порядок збору та процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених законом. При цьому слід враховувати, що у справі цей протокол є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху на всій території України (ст. 254, 255 КУпАП), тому є не тільки обов`язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).

Враховуючи все вищевикладене, суд доходить висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 661943 від 10 травня 2026 року, складений щодо ОСОБА_1 , неможливо вважати таким процесуальним документом, який засвідчує факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки викладенні у ньому обставини ґрунтуються на даних, що отримані у незаконний спосіб та не відповідають фактичним обставинам.

Наведене свідчить про те, що матеріали даної справи не містять отриманих у законний спосіб доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, та про дотримання працівниками поліції вимог законодавства щодо порядку проведення огляду на стан сп`яніння.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, під час розгляду адміністративного матеріалу в суді не здобуто, а ті, що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, суд оцінює критично з наведених вище підстав.

У ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вищезазначене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд доходить висновку, що оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то провадження в справі підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, – за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Окремо суд зазначає, що при виконанні своїх службових обов`язків поліцейський ОСОБА_2 дійсно, в порушення ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», не проінформував водія ОСОБА_1 про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті, хоча зобов`язаний був це зробити.

Керуючись ст. 247, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Златопільський міськрайонний суд Харківської області.

Суддя:Г. М. Васянович