Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №644/2017/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Маркосян М. В.

Справа № 644/2017/25

Провадження № 2/644/5967/26

12.10.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року.

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

Головуючої судді – Маркосян М.В.,

за участю секретаря судового засідання – Григоряна Р.О.

представника позивача Борисенко І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання, абонентської плати за Індивідуальними договорами, обслуговування внутрішньобудинкових систем,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання та супутні послуги з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних в сумі 76881,69 грн. та судовий збір.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що згідно з рішенням Харківського міськвиконкому № 1186 від 20.12.2006 «Про визначення виконавців послуг у житловому фонді м. Харкова» КП «Харківські теплові мережі» є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. У період з березня 2007 року по червень 2022 року КП «Харківські теплові мережі» здійснювало технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Харкова на підставі укладеного договору з балансоутримувачем зазначеного житлового фонду КП «Жилкомсервіс».

Відповідач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання. Відповідач оплати за комунальні послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання не здійснює, внаслідок чого станом на 31.01.2025 за ним виникла заборгованість у загальному розмірі 76881,69 грн. (з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат), яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 12.03.2025 було відкрито провадження у справі у спрощеному позовному провадженні.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Харкова від 19.05.2025 по цивільній справі № 644/2017/25 позовні вимог Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості були задоволені в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість з централізованого опалення, гарячого водопостачання, абонентської плати за Індивідуальними договорами, обслуговування внутрішньобудинкових систем за період з 01.12.2013р. по 31.01.2025р. у розмірі 73472,19 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 937,34 грн. та інфляційні втрати за час прострочення у розмірі 2472,16 грн., а всього 76881,69 грн., а також, судові витрати - 3028,00 грн.

Представник ОСОБА_1 13.07.2026 звернувся до суду з заявою про перегляд вказаного заочного рішення.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 28.07.2026 заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Голубова Сергія Геннадійовича про перегляд заочного рішення у справі №644/2017/25 було задоволено. Заочне рішення Індустріального районного суду м. Харкова у справі №644/2017/25 від 19 травня 2025 року було скасоване. Призначено справу до розгляду в спрощеному позовному провадженні та судове засідання у справі.

06.08.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначили про здійснення перерахунку Згідно заяв ОСОБА_1 до КП «Харківські теплові мережі», відповідно до наданих ним документів, відповідачу було проведено перерахунки за послугу з постачання гарячої води, а саме: за період з 25.04.2022року по 13.10.2023 року, за період з 14.10.2023 року по 03.05.2024 року, що відображено у відомості про нарахування та оплату за послугу з теплопостачання яка була додана до позову. Зазначили, що житловий будинок АДРЕСА_2 , обладнаний загально будинковим приладом обліку витрат теплової енергії на потреби опалення з 19.01.2017року. Незважаючи на відсутність письмового договору, Відповідач є споживачем послуг по централізованому теплопостачанню, що КП «Харківські теплові мережі» як виконавець цих послуг на підставі рішення Харківського міськвиконкому надає в житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Харкова. Нарахування плати за послугу з постачання теплової енергії виконується за показаннями приладу обліку пропорційно опалюваним площам квартир. Нарахування виконується протягом опалювального сезону а оплата проводиться, зокрема, у відповідності до публічного договору приєднання, який набрав чинності 01.12.2021 року. Щодо позовної давності, зазначили, що за розрахунками позивача в межах позовної давності заявлена до стягнення заборгованість ОСОБА_1 за період з 12 березня 2017р. 31.01.2025р. і яка складається із заборгованості за постачання теплової енергії у розмірі – 57 565,92 грн.; заборгованості за послугу з постачання гарячої води у розмірі – 2 588,67 грн. та вся решта заявлених позовних вимог.

30.08.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначає, що на думку відповідача в межах строку позовної давності позивач КП «Харківські теплові мережі» має право на стягнення заборгованості з оплати послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води та водовідведення, обов`язок сплати якої настав з 02 квітня 2017 року, а заборгованість за період з 01 грудня 2013 року року по 02 квітня 2017 року у розмірі 13317,6 гривень за постачання теплової енергії та гарячої води заявлена до стягнення з пропуском строку позовної давності. Відповідачем сплачено зазначена заборгованість у розмірі 60154,59гривень ( за постачання тепорвої енергій 57565,92 грн та за постачання гарячої води 2588,67 грн, що підтверджується квитанціями про оплату цих послуг. ОСОБА_1 також сплачено 3% річних від простроченої суми в розмірі 937,34 грн. та інфляційні втрати за час прострочення у розмірі 2472,16 грн . Вважає, що станом на час подання відзиву у справі № 644/2017/25 відсутній предмет спору, оскільки заборгованість погашено. Також, заявив про наявність судових витрат у відповідача, а саме 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та сплачений судовий збір у розмірі 532.48 грн за подання заяви до суду про перегляд заочного рішення.

Також, відповідачем надані докази оплати частини заборгованості. В якості доказів погашення заборгованості відповідачем надана платіжна інструкція від 30.08.2026 на суму 2588,67 грн. про оплату заборгованості за постачання гарячої води справа №644/2017/25 від 19.05.2025 за період з березня 2017 по 31/01/2025 ( АДРЕСА_3 ), платіжна інструкція від 30.08.2026 на суму 57565,92 грн., про сплату заборгованості за постачання теплової енергії справа №644/2017/25 від 19.05.2025 за період з березня 2017 по 31/01/2025 ( АДРЕСА_3 )., платіжна інструкція від 30.08.2026 на суму 937,34 грн. про сплату річних процентів справа №644/2017/25 від 19.05.2025 ( АДРЕСА_3 ) та платіжна інструкція від 30.08.2026 на суму 2472,19 грн. про сплату інфляційних витрат за час прострочення справа №644/2017/25 від 19.05.2025 ( АДРЕСА_3 ).

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова у справі №644/2017/25 від 12.10.2026 провадження у цивільній справі за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання, абонентської плати за Індивідуальними договорами, обслуговування внутрішньобудинкових систем в частині стягнення боргу за постачання теплової енергії за період з березня 2017 по 31.01.2025 у розмірі 57565,92 грн., постачання гарячої води за період з березня 2017 по 31.01.2025 у розмірі 2588,67 грн., 2472,19 грн. інфляційних витрат та 937,34 грн. 3% річних, а всього на суму 63564,12 грн. було закрито.

Отже, на даний час суд розглядає позовну заяву та докази у справі у частині заявленої у позові заборгованості ОСОБА_1 з 10493,87 грн за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.12.2013 по 01.03.2017; 940,80 грн. - за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.01.2025; 545,28 грн. - за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.01.2025; 1009,36 грн – за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.01.2025; 328,29 грн. – за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.01.2025.

У судове засідання з`явилась представник КП «ХТМ», надала пояснення. В судові засідання не з`явився представник відповідача та відповідач, які були належним чином повідомлені про судовий розгляд.

Суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, пояснень представника позивача, що відповідає вимогам ст. 223 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , як зазначено у Довідці з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 05.03.2025 про зареєстрованих у житловому приміщенні за зазначеною адресою, і у період, за який нарахована заборгованість був споживачем послуг КП «ХТМ».

Згідно відомості нарахувань та оплат за теплопостачання, абонентське обслуговування, та нарахувань за обслуговування ВБС за адресою АДРЕСА_4 , позивачем нараховано відповідачу 10493,87 грн. за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.12.2013 по 01.03.2017; 940,80 грн. - за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.01.2025; 545,28 грн. - за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.01.2025; 1009,36 грн – за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.01.2025; 328,29 грн. – за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.01.2025., всього заборгованості за надані послуги на суму 13317,60 грн.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно до п.18 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно з п. 17, 18, 20, 30 Правил надання населенню послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, споживач повинен своєчасно у встановлений термін сплачувати надані послуги.

Оплата за надані послуги вноситься щомісячно, згідно норм і тарифів встановлених обласними державними адміністраціями.

Порядок формування та затвердження цін і тарифів на житлово-комунальні послуги встановлені ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

До повноважень позивача не входить зменшення або збільшення тарифів, встановлених для оплати наданих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Матеріалами справи підтверджено, що КП "Харківські теплові мережі" надавало відповідачам зазначені вище послуги, відповідачі їх одержували і не відмовилися від них у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Нарахування позивача підтверджені розрахунками, копією Публічного договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем, копіями Індивідуальних договорів з постачання гарячої води та теплової енергії, відомостями з нарахування та оплати за послуги, які не спростовані відповідачем належними допустимими та достовірними доказами.

Зазначені розрахунки та позовні вимоги не спростовані відповідачем належними, допустимими та достовірними доказами, а отже позов є обгрунтованим.

Представником відповідача та відповідачем було заявлено клопотання про застосування позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за позовною заявою.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Частиною 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.

Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263, 264 Цивільного кодексу України.

Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме, продовження позовної давності.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12.03.2020 на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон №540-IX) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02.04.2020.

Відтак, початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02.04.2020 Законом №540-IX.

Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.09.2023 у справі №910/18489/20 (провадження №12-46гс22).

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02.04.2020 до 30.06.2023.

Поряд із цим, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (далі - Закон №2120-ІХ) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон №2102-IX набрав чинності 17.03.2022.

Надалі Законом України від 08.11.2023 №3450-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" (далі - Закон №3450-ІХ) пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон №3450-ІХ набрав чинності 30.01.2024.

Підсумовуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24 зазначила, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02.04.2020, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30.06.2023 - на строк дії карантину, а надалі до 29.01.2024 - на строк дії воєнного стану), а з 30.01.2024 перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

При цьому суд враховує, що 04.09.2025 в набув чинності Закон України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" від 14.05.2025 №4434-IX, який відновлює перебіг строків позовної давності. З розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу виключено норму, що зупиняла строки на час воєнного стану (пункт 19).

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено спочатку з 20.04.2020 року, а потім від початку воєнного стану до 29.01.2024, а після 30.01.2024 перебіг такого строку зупинився до 04.09.2025 року. Позов було подано 06.03.2025, тобто в період, коли строк позовної давності було зупинений, але позовні вимоги щодо заборгованості за постачання теплової енергії заявлені поза межами строку позовної давності. Отже, сплив позовної давності за вимогами про стягнення 10493,87 грн. за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.12.2013 по 01.03.2017 є підставою для відмови у задоволенні позову у цій частині. В іншій частині позов підлягає задоволенню.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» підлягають задоволенню частково з урахуванням досліджених у судовому засіданні доказів.

Щодо судових витрат.

Позивачем були заявлені судові витрати у розмірі 3028 грн. сплаченого судового збору.

Відповідачем були заявлені судові витрати в розмірі 8000,00 грн. витрат на правничу допомогу та 532,48 грн витрат за сплату судового збору за подання заяви до суду про перегляд заочного рішення. В якості підтвердження судових витрат було надано копія договору про надання правничої допомоги від 18.06.2026 року, та детальний опис робіт наданої правничої допомоги. по справі №644/2017/25. Витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137, частина 8 статті141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20 (провадження № 61-9789св21).

Суд вважає підтвердженими і обґрунтованими відповідачем зазначені витрати на суму 8000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В той же час, суд, також враховує положення частини 3 статті 142 ЦПК України, згідно з якою, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Таким чином, при розподілі судових витрат, суд враховує, що сума відповідач задовольнив вимоги позивача після пред`явлення позову, і саме це стало підставою для закриття провадження у справі, а отже судові витрати розподіляються судом виходячи із того, що позов було задоволено на користь позивача на 86,35% (позовні вимоги були заявлені на суму 76881,69 грн. та задоволені на суму 66387,82 грн. ( з них 63564,12 грн. сплачено відповідачем після відкриття провадження у справі, а 2823,73 грн. підлягає стягненню згідно рішення суду), тобто на 86,35% від ціни позову).

Позивач заявив судові витрати на суму 3028,00 грн. відповідач заявив судові витрати на суму 8532,48 грн.

Пропорційно задоволеним вимогам, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2614,70 грн. (86,35% від суми судового збору), а з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1164,68 грн. (13,65% від доведених витрат відповідача).

Відповідно до частини 10 статті 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

У підсумку в порядку розподілу судових витрат з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судових витрат в розмірі 1450,02 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 12 - 19, 141, 265 – 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість з централізованого опалення, абонентської плати за Індивідуальними договорами, обслуговування внутрішньобудинкових систем за період з 01.12.2013р. по 31.01.2025р. у розмірі 2823,73 грн.

В іншій частині в задоволенні позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Харківські теплові мережі» суму судових витрат у справі в розмірі 1450,02 грн.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119.

Відповідач – ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 )

Повне рішення суду складено 12.10.2026.

Суддя Марина МАРКОСЯН