Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №626/1123/25 — Берестинський районний суд Харківської області

Суд: Берестинський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 08 жовтня 2026 р.

Справа: №626/1123/25

Суддя: Дудченко В. О.

Справа № 626/1123/25

Провадження № 2/626/45/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

09.10.2026 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Дудченка В.О.,

за участю секретаря Зінченко Л.В.,

представника третьої особи Мозгової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Берестині цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Наталинської сільської військової адміністрації з третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАРТЕНСПОРТ» про визнання права на залишок земельної частки (паю) по сертифікату в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Билима О.М. звернувся до суду з позовною заявою до Наталинської сільської військової адміністрації з третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАРТЕНСПОРТ» про визнання права на залишок земельної частки (паю) по сертифікату в порядку спадкування за законом в якій просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право на залишок земельної частки (паю) у вигляді земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 1,8006 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6323380500:10:000:0292, сіножаті – 0,34 умовних кадастрових гектарів, пасовища – 0,84 умовних кадастрових гектарів, згідно Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХР №0040945 розміром 7,95 умовних кадастрових гектарів, в землях колективної власності КСП «Прогрес» Красноградського району Харківської області, в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Билим О.М., в позовній заяві зазначив, що у відповідності до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.03.2017 року приватного нотаріуса Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Момот Світлани Володимирівни, по спадковій справі №32/2017, після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,2591 гектарів з кадастровим номером 6323380500:10:000:0085, успадкував ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

У відповідності до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.07.2023 року приватного нотаріуса Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Момот Світлани Володимирівни, по спадковій справі №144/2022, після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадщину у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,2591 гектарів з кадастровим номером 6323380500:10:000:0085, успадкував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Постановою №38/02-31 від 11.02.2025 року приватного нотаріуса Берестинського районного нотаріального округу Момот Світланою Володимирівною, відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку за площею 1,8006 га, що розташована на території КСП «Прогрес» Красноградського району Харківської області, номер № НОМЕР_2 , яка належала ОСОБА_2 , після якої ІНФОРМАЦІЯ_3 спадкоємцем був ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та був постійно зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 , оскільки не були надані правовстановлюючі документи на спадкову земельну ділянку.

Після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та була постійно зареєстрована і проживала в АДРЕСА_1 , заведена спадкова справа №32/2017, спадкоємцем є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та був постійно зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 , заведена спадкова справа №144/2022, спадкоємцем є ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Тобто, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після померлих ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

Померла ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 за життя реалізувала своє право власності за Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХР №0040945 розміром 7,95 умовних кадастрових гектарів, виданого на підставі розпорядження Красноградської районної державної адміністрації від 17.09.1996 №202, лише на земельну ділянку№ НОМЕР_2 площею 5,2591 га, яка має кадастровий номер 6323380500:10:000:0085, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та отримала Державний акт на право приватної власності на землю серія ХР №038266 на підставі розпорядження Красноградської районної державної адміністрації від 19.03.2004 року №89. Проте, померла ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 на сформовану земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 1,8006 га, в землях колективної власності КСП «Прогрес» Красноградського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка має кадастровий номер 6323380500:10:000:0292, сіножаті – 0,34 умовних кадастрових гектарів, пасовища – 0,84 умовних кадастрових гектарів, на які вона мала право на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХР №0040945 розміром 7,95 умовних кадастрових гектарів, своє право за життя не реалізувала, право власності не оформила, правовстановлюючі документи не отримала, що унеможливлює позивачу в нотаріальному порядку отримати в порядку спадкування права на недооформлені земельні частки (пай) в порядку спадкування в зв`язку з відсутністю Сертифіката на право на земельну частку (пай).

Рух справи в суді.

Ухвалою судді від 16.04.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання на 21.05.2025 року.

Ухвалою суду від 12.01.2026 року прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову позивача ОСОБА_1 до Наталинської сільської військової адміністрації з третьою особою Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАРТЕКСПОРТ» про визнання права на залишок земельної частки (паю) в порядку спадкування за законом.

Ухвалою від 11.03.2026 року закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.

Заяви учасників процесу по суті справи та клопотання.

Від представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Билима О.М., до суду надійшла письмова заява, в якій просить справу розглядати за відсутності сторони позивача, на задоволенні позову наполягає.

Від Наталинської сільської військової адміністрації 25.02.2026 року до суду надійшла письмова заява в якій просять справу розглянути у відсутності представника сільської військової адміністрації та не заперечують проти задоволення позовних вимог.

Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТЕНСПОРТ» Мозгова О.А. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, так як вважає, що позовна заява є безпідставною, спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку у відповідності до ст. 125 ЗК України. Не має жодного доказу, що померлий розпочав оформлення права власності на земельну ділянку.

Суд дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Позиція суду.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання

Згідно пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судовим розглядом встановлено, що у відповідності до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.03.2017 року приватного нотаріуса Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Момот Світлани Володимирівни, по спадковій справі №32/2017, після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,2591 гектарів з кадастровим номером 6323380500:10:000:0085, успадкував ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

У відповідності до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.07.2023 року приватного нотаріуса Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Момот Світлани Володимирівни, по спадковій справі №144/2022, після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадщину у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,2591 гектарів з кадастровим номером 6323380500:10:000:0085, успадкував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Постановою №38/02-31 від 11.02.2025 року приватного нотаріуса Берестинського районного нотаріального округу Момот Світланою Володимирівною, відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку за площею 1,8006 га, що розташована на території КСП «Прогрес» Красноградського району Харківської області, номер № НОМЕР_2 , яка належала ОСОБА_2 , після якої ІНФОРМАЦІЯ_3 спадкоємцем був ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та був постійно зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 , оскільки не були надані правовстановлюючі документи на спадкову земельну ділянку.

Після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та була постійно зареєстрована і проживала в АДРЕСА_1 , заведена спадкова справа №32/2017, спадкоємцем є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та був постійно зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 , заведена спадкова справа №144/2022, спадкоємцем є ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області листом №29-20-11,1- 1314/0/19-25 від 14.03.2025 року, стосовно отримання інформації щодо земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 1,8006 га, що належала ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 , як члену КСП «Прогрес» Красноградського району Харківської області, повідомлено, що: згідно Технічної документації щодо організації території земельних часток (паїв) за рахунок земель колективної власності КСП «Прогрес» та оформлення права власності громадянам Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області та додатку до протоколу жеребкування, який є складовою частиною вищезазначеної технічної документації, за ОСОБА_2 закріплена земельна ділянка № НОМЕР_2 .

Відповідно до картографічних матеріалів до зазначеної технічної документації запроектовані дві земельні ділянки: № НОМЕР_2 площею 5,2591 га та № НОМЕР_2 площею 1,8006 га. На земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 5,2591 га з кадастровим номером 6323380500:10:000:0085 ОСОБА_2 отримала Державний акт на право приватної власності на землю серія ХР №038266 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі розпорядження Красноградської районної державної адміністрації від 19.03.2004 року №89. На земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 1,8006 га ОСОБА_2 Державний акт на право приватної власності на землю не отримала. Згідно даних Національної кадастрової системи земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 1,8006 га зареєстрована в державному земельному кадастрі за кадастровим номером 6323380500:10:000:0292 на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для оформлення права користування на умовах оренди ТОВ «Смартекспорт» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель колективної власності сільськогосподарського призначення, розташованих на території Володимирівського старостинського округу Наталинської сільської ради Красноградського району Харківської області та зареєстровано договір оренди земельної ділянки 31.05.2023 року.

Інформаційна довідка №421060865 від 03.04.2025 року з державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджує, що земельна ділянка площею 1,8006 га з кадастровим номером 6323380500:10:000:0292, знаходиться в оренді на підставі Договору оренди землі №61 від 31.05.2023 року у орендаря ТОВ «СМАРТЕКСПОРТ», код ЄДРПОУ:42836531, а орендодавцем є Наталинська сільська рада, код ЄДРПОУ:24288081.

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області листом №29-20-11,1- 6738/0/19-25 від 10.12.2025 року на адвокатський запит №20 від 02.12.2025 року, повідомило, що: у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП «Прогрес» обліковується запис №95 від 19.09.1996 року щодо отримання ОСОБА_2 сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ХР №0040945 розміром 7,95 умовних кадастрових гектарів, виданого на підставі розпорядження Красноградської районної державної адміністрації від 17.09.1996 №202. Відповідно до «Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП «Прогрес» Красноградського району Харківської області», розробленої Харківським філіалом Інституту землеустрою УААН, затвердженої розпорядженням Красноградської районної державної адміністрації від 31.01.2000 №29, та витягу з протоколу загальних зборів (зборів уповноважених) членів колективного сільськогосподарського підприємства «Прогрес» від 25.12.2000 уточнена площа земельної частки (паю) становить 7,46 в умовних кадастрових гектарах, з них: ріллі-6,28 ум.кад.га, багаторічних насаджень – відсутні, сіножаті-0,34 ум.кад.га, пасовища-0,84 ум.кад.га.

Право власності на сіножаті та пасовища ОСОБА_2 не реалізувала, державні акти на право приватної власності на землю не отримувала. Інформація щодо визначення за ОСОБА_2 номерів земельних ділянок на сіножаті та пасовища у відділі №4 відсутня.

Враховуючи вищевикладене, розмір залишку невитребуваного права згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) ХР №0040945 складається з наступних угідь:

рілля-1,8006 га,

сіножаті-0,34 умовних кадастрових гектарів,

пасовища-0,84 умовних кадастрових гектарів.

Із наведеного вбачається, що померла ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 за життя реалізувала своє право власності за Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХР №0040945 розміром 7,95 умовних кадастрових гектарів, виданого на підставі розпорядження Красноградської районної державної адміністрації від 17.09.1996 №202, лише на земельну ділянку№ НОМЕР_2 площею 5,2591 га, яка має кадастровий номер 6323380500:10:000:0085, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та отримала Державний акт на право приватної власності на землю серія ХР №038266 на підставі розпорядження Красноградської районної державної адміністрації від 19.03.2004 року №89.

Проте, померла ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 на сформовану земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 1,8006 га, в землях колективної власності КСП «Прогрес» Красноградського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка має кадастровий номер 6323380500:10:000:0292, сіножаті – 0,34 умовних кадастрових гектарів, пасовища – 0,84 умовних кадастрових гектарів, на які вона мала право на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХР №0040945 розміром 7,95 умовних кадастрових гектарів, своє право за життя не реалізувала, право власності не оформила, правовстановлюючі документи не отримала, що унеможливлює позивачу в нотаріальному порядку отримати в порядку спадкування права на недооформлені земельні частки (пай) в порядку спадкування в зв`язку з відсутністю Сертифіката на право на земельну частку (пай).

Пунктом 17 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

В зв`язку з тим, що 1 січня 2019 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», яким було врегульовано використання нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв) та визначено чіткий строк, у період якого власники невитребуваних земельних часток (паїв) або їх спадкоємці можуть оформити право власності на земельну ділянку, позивач розпочав процедуру нотаріального оформлення недоформлених земельних часток (паїв) після своїх спадкоємців, але Постановою №38/02-31 від 11.02.2025 року приватного нотаріуса Берестинського районного нотаріального округу Момот Світланою Володимирівною, йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки відсутні правовстановлюючі документи.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Пунктом 17 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області листом №29-20-11,1- 6738/0/19-25 від 10.12.2025 року на адвокатський запит №20 від 02.12.2025 року, повідомило, що: у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП «Прогрес» обліковується запис №95 від 19.09.1996 року щодо отримання ОСОБА_2 сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ХР №0040945 розміром 7,95 умовних кадастрових гектарів, виданого на підставі розпорядження Красноградської районної державної адміністрації від 17.09.1996 №202. Відповідно до «Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП «Прогрес» Красноградського району Харківської області», розробленої Харківським філіалом Інституту землеустрою УААН, затвердженої розпорядженням Красноградської районної державної адміністрації від 31.01.2000 №29, та витягу з протоколу загальних зборів (зборів уповноважених) членів колективного сільськогосподарського підприємства «Прогрес» від 25.12.2000 уточнена площа земельної частки (паю) становить 7,46 в умовних кадастрових гектарах, з них: ріллі-6,28 ум.кад.га, багаторічних насаджень – відсутні, сіножаті-0,34 ум.кад.га, пасовища-0,84 ум.кад.га.

Згідно протоколу жеребкування за ОСОБА_2 визначена земельна ділянка № НОМЕР_2 (угіддя-рілля), на картографічних матеріалах доданих до «Проекту відведення земельних часток (паїв) громадянам із земель колективної власності КСП «Прогрес» Красноградського району Харківської області» запроектовані дві земельні ділянки під № НОМЕР_2 площею 5,2591 га та площею 1,8006 га.

На земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 5,2591 га з кадастровим номером 6323380500:10:000:0085 ОСОБА_2 отримала державний акт на право приватної власності на землю серія ХР №038266, зареєстрований 02.12.2004 за №145, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданий на підставі розпорядження Красноградської районної державної адміністрації від 19.03.2004 №89.

На земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 1,8006 га ОСОБА_2 державний акт на право приватної власності на землю не отримала.

Право власності на сіножаті та пасовища ОСОБА_2 не реалізувала, державні акти на право приватної власності на землю не отримувала. Інформація щодо визначення за ОСОБА_2 номерів земельних ділянок на сіножаті та пасовища у відділі №4 відсутня.

Враховуючи вищевикладене, розмір залишку невитребуваного права згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) ХР №0040945 складається з наступних угідь: рілля-1,8006 га, сіножаті-0,34 умовних кадастрових гектарів, пасовища-0,84 умовних кадастрових гектарів.

Право власності на землю гарантується ст. 14 Конституції України.

У відповідності до ч. 2 ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року N 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк, визначений у договорі оренди земельної ділянки, але не довше, до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв`язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов`язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.

У разі якщо до 1 січня 2028 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 4 ст. 1266 ЦК України двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Як вбачається з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Померлий ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 , був спадкоємцем майна померлої ОСОБА_2 за правом представлення, яке також складається з залишку наступних угідь: рілля-1,8006 га, сіножаті-0,34 умовних кадастрових гектарів, пасовища-0,84 умовних кадастрових гектарів в землях колективної власності КСП «Прогрес» Красноградського району Харківської області.

В свою чергу ОСОБА_1 є спадкоємцем майна за правом представлення після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , яке також складається з залишку наступних угідь: рілля-1,8006 га, сіножаті-0,34 умовних кадастрових гектарів, пасовища-0,84 умовних кадастрових гектарів в землях колективної власності КСП «Прогрес» Красноградського району Харківської області, а отже має набути право на вказану спадщину в тому числі і в судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Таким чином, обов`язковою підставою для визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є наявність реальних та достатніх перешкод для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно ж до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Постановою від 11.02.2025 приватний нотаріус Берестинського районного нотаріального округу Харківської області Момот С.В. відмовила ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій, зазначивши, що сертифікат на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю. Але враховуючи інформацію Головного управління Держгеокадастру у Харківській області відповідно до якої по сертифікату ХР №0040945 є залишки земельної частки (паю), право власності на які не оформили за життя ОСОБА_2 та в свою чергу ОСОБА_3 .

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що наявні підстави для захисту спадкових прав ОСОБА_1 у судовому порядку та визнання за ним право на залишок по сертифікату на право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суту за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи і законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Також суд звертає увагу, що в даному випадку позовні вимоги не стосуються оскарження рішення приватного нотаріуса, позовна заява мотивується порушенням приписів цивільного законодавства та права на успадковане майно. Предметом позовних вимог є визнання права на спадкове майно, що ввійшло до складу спадщини. Тому спір слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Висновки за результатами розгляду справи.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та їх зміст, суд вважає даний позов доведеним та таким, що підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Розподіл судових витрат.

В позовній заяві представник позивача, не наполягав на стягненні з відповідача на користь позивача понесених судових витрат по справі.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За таких обставин, суд вважає необхідним при вирішенні питання про розподіл судових витрат по справі, не застосовувати приписи ст. 141 ЦПК України, якими передбачено відшкодування в повному обсязі відповідачем позивачу понесених ним судових витрат.

Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 81, 83, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Наталинської сільської військової адміністрації з третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАРТЕНСПОРТ» про визнання права на залишок земельної частки (паю) по сертифікату в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право на залишок земельної частки (паю) у вигляді земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 1,8006 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6323380500:10:000:0292, сіножаті – 0,34 умовних кадастрових гектарів, пасовища – 0,84 умовних кадастрових гектарів, яке належало померлій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХР №0040945 розміром 7,95 умовних кадастрових гектарів, в землях колективної власності КСП «Прогрес» Красноградського району Харківської області, в порядку спадкування за законом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua