Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №953/13697/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/13697/26

н/п 3/953/2615/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2026 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А., за участю прокурора Курченко І.Г., розглянувши матеріали, що надійшли з 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше працюючої у Національному фармацевтичному університеті проректором закладу вищої освіти з науково-педагогічної роботи, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 ч.1 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи 30.06.2022 звільненою з посади проректора закладу вищої освіти з науково-педагогічної роботи Національного фармацевтичного університету (далі - Університет), являючись відповідно до п. п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб?єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам п. 2-7 р. XIII «Прикінцеві положення» вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 15.03.2026 о 09.35, подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а саме: з 01.01.2022 по 30.06.2022, (при звільненні), чим вчинила правопорушення, пов?язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні прокурор просила визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину визнала.

Суд, заслухавши прокурора, пояснення правопорушниці, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, що передбачено ст.245 КУпАП.

У відповідності до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Тобто, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак: об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

Відповідальність за ч.1 ст.172-6 КУпАП настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати: 1) об`єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об`єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації.

Для розкриття об`єктивних складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, слід зазначити, що диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно- правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм. Примітка до ст. 172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб`єкт цього правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст. 45 Закону, в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно- правових актів, що наповнює норму ч. 1 ст. 172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.

Для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.

Згідно з абз. 1 ч.2 ст. 45 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Підпунктом 1 п. 1 Закону України «Про захист інтересів суб?єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» встановлено, що фізичні особи, фізичні особи - підприємці, юридичні особи, крім тих, які наділені бюджетними повноваженнями згідно із законодавством, подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов?язку подати документи.

Враховуючи викладене, у період дії воєнного стану або стану війни в осіб, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, немає обов?язку, передбаченого ст. 45 цього Закону, щодо подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Проте Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання Функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12.10.2023, зазначений обов?язок поновлено.

Зокрема, згідно з п. 2-7 р. XIII «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VII встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Відповідно до п. п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є суб?єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII посадова особа юридичної особи публічного права - голова та член наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), ліквідатор, керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар такої юридичної особи публічного права.

Під формулюванням «заступник керівника» слід розуміти осіб, які обіймають штатні посади заступників керівників, а у разі відсутності таких посад - осіб, які виконують (можуть виконувати) посадові обов?язки керівника на час його відпустки, хвороби, відсутності, звільнення та/або здійснюють повноваження з керування (управління) юридичною особою публічного права або забезпечення її діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Закону України «Про вищу освіту» (в редакції, яка діяла до внесення змін на підставі Закону України від 17.12.2021 № 1986-IX) основними посадами науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти є: 1) керівник (ректор, президент, начальник, директор); 2) заступник керівника (проректор, віце-президент, заступник начальника, заступник директора, заступник завідувача), діяльність якого безпосередньо пов?язана з освітнім або науковим процесом.

Відповідно до п. 4 р. 1 Статуту Національного фармацевтичного університету, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров?я України 03.02.2021 №167, Заклад вищої освіти як суб?єкт господарювання діє в статусі бюджетної установи на засадах неприбутковості. Органом управління Закладом є Міністерства охорони здоров?я України. Майно Закладу вищої освіти є державною власністю.

Статтею 81 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента У країни, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Згідно з ч. 2 ст. 167 вказаного Кодексу держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

Наказом ректора Університету від 22.04.2021 № 371к ОСОБА_1 з 23.04.2021 переведено на посаду проректора з науково-педагогічної роботи Національного фармацевтичного університету.

Наказом ректора Університету від 29.11.2021 № 611 приведено у відповідність до національного класифікатора професій ДК 003:2010 «Класифікатор професій» найменування посад, змінивши їх у штатному розписі з 01.12.2021 а саме: «проректор з науково-педагогічної роботи» змінено на «проректор закладу вищої освіти з науково-педагогічної роботи».

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи проректором закладу вищої освіти з науково-педагогічної роботи Національного фармацевтичного університету, є посадовою особою юридичної особи публічного права, яка не зазначена у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, та є суб?єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Наказом ректора Університету від 30.06.2022 № 374к ОСОБА_1 з 01.07.2022 переведено з посади проректора закладу вищої освіти з науково-педагогічної роботи Університету на посаду професора закладу вищої освіти кафедри аптечної технології ліків Університету.

Таким чином, 30.06.2022 вона припинила бути посадовою особою юридичної особи публічного права. Упродовж 30 днів з дня припинення вказаної діяльності вона знову здійснення діяльності, яка уповноважує на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не продовжувала та не розпочала.

Поряд з цим, в судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечувала, що вона пропустила строк подачі декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а саме: з 01.01.2022 по 30.06.2022, яка подана 15.03.2026 о 09-35 годині.

Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 була зобов`язана до 31 січня 2024 року подати декларацію при звільненні за період, не охоплений раніше поданими деклараціями з дня припинення відповідної діяльності (після 30.06.2022), однак її подано лише 15.03.2026.

При чому, доказів об`єктивних причин, які не залежали від волі ОСОБА_1 , що завадили подати їй декларацію вчасно до суду не надано.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП підтверджується: протоколом № 697 від 21.09.2026, довідкою, повідомленням, наказом про переведення від 22.04.2021, наказом від 05.07.2021 про укладання трудового контракту, наказом від 30.06.2022 про переведення, наказом від 21.08.2025 про переведення, копією особової картки працівника, копією трудової книжки, наказом від 17.10.2023 про відновлення е-декларування, роздруківкою декларації ОСОБА_1 , поясненнями ОСОБА_1 .

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що вони є належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Підстави, які б давали можливість вважати їх сумнівними та неправдивими, відсутні. Таким чином суд, відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясувавши усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до частини 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, судом не виявлено.

У відповідності до статті 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ст. 284 КУпАП за наслідками розгляду по справі про адміністративне правопорушення, орган виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

При накладенні стягнення враховую характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини.

Враховуючи викладене, суд застосовує до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в межах санкцій ч.1 ст.172-6 КУпАП, що на думку суду є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.33,40-1,172-6,221,283,284 КУпАП, суд,-

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадянин, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. (Отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA558999980313030106000020649, Код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу: оплата штрафу за постановою суду від 09.10.2026).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746, ПІБ, ідентифікаційний номер платника судового збору та номер справи).

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Г.А. Зуб