Суд: Дергачівський районний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №619/3674/26
Суддя: Коваленко Н. В.
справа № 619/3674/26
провадження № 2/619/2192/26
Рішення
іменем України
30 вересня 2026 м.Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі головуючого судді Коваленко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу №619/3674/26,
ім`я (найменування) заявника та заінтересованої особи:
позивач: ОСОБА_1 ,
представник позивача: ОСОБА_2 ,
відповідач: Дергачівська міська рада Харківського району Харківської області,
представник відповідача: Суржкова Вікторія Володимирівна,
вимоги позивача: про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,
Стислий виклад позиції сторін.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати за нею, право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1500 га, з кадастровим номером: 6322082001:00:000:2414 для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою : АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері – ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У обґрунтування позову зазначено, що позивача батьки – батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та мати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебували в шлюбі в якому народилася – донька ОСОБА_6 (дівоче прізвище ОСОБА_7 ). 06 серпня 2010 року, ОСОБА_8 , уклала шлюб з ОСОБА_9 . ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 55 років помер, ОСОБА_4 . На час своєї смерті, ОСОБА_4 , був зареєстрований та фактично мешкав за місцем проживання в будинку АДРЕСА_1 . За свого життя, ОСОБА_4 заповіт не складав. Після смерті, ОСОБА_4 , спадщину прийняла матір позивача, ОСОБА_5 ,подавши у шестимісячний строку заяву до нотаріальної контори. ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 53 років померла, позивача матір, ОСОБА_5 . За своє життя, ОСОБА_5 заповіт не складала. Спадщину після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , її донька ОСОБА_6 прийняла, подавши у шестимісячний строку заяву до нотаріальної контори. Житловий будинок з надвірними будівлями що знаходиться у АДРЕСА_1 , належить, позивачці по справі ОСОБА_1 , на підставі Рішення Дергачівського районного суду Харківської області (справа №619/4858/15-ц, суддя Калмикова Л.К.). Зазначеним Рішенням суду за ОСОБА_6 було визнано право власності на житловий будинок літ. «А-1» з ганком літ. «а», загальною площею 64,1 кв.м., житловою площею 31,7 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами, що розташовані на земельній ділянці розміром 0,1500 га по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після матері - ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 . Інша частина спадщини залишилась неоформленою. Прийняття спадкоємцем частини спадщини свідчить про прийняття нею спадщини в цілому. Саме позивачка поховала матір, взявши на себе всі витрати, вирішуючи всі пов`язані з цим питання. Після смерті матері, опікується житловим будинком та надвірними будівлями, підтримує їх в належному стані, сплачує комунальні платежі та ін. Крім того, згідно рішення №22 від 23 лютого 1996 року «Про передачу присадибних ділянок на території Русько - Лозівської сільської Ради в приватну власність» згідно декрету Кабінетів Міністрів України від 26 грудня 1992р. №15-92 та на підставі заяви ОСОБА_4 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 виконком Русько-Лозівської сільської ради народних депутатів передав безоплатно в приватну власність присадибну ділянку ОСОБА_4 , площею 0,1500 га. Громадянин ОСОБА_4 отримавши присадибну ділянку землі в приватну власність буде використовувати її за цільовим призначенням. Матір позивачки ОСОБА_5 , також не оформила свого спадкового права на земельну ділянку, а саме на земельну ділянку площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на території Дергачівської міської ради Харківського (колишнього Дергачівського району) Харківської області, після померлого чоловіка - ОСОБА_4 . Проте, згідно довідки від 27.04.2026 року за №1803/03-32 , виданою Дергачівською міською радою Харківського району Харківської області, зазначено, в даних реєстру територіальної громади та облікових даних архівної картотеки інформація щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_10 - відсутня, через пожежу в приміщенні Русько-Лозівського старостинського округу Дергачівської міської ради, внаслідок ракетного удару через військову агресію РФ в травні 2022 року, було знищено саме приміщення, всю документацію та оргтехніку. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, складеної Державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Мезєвою Оленою Анатоліївною, 22 травня 2026 року, було постановлено відмовити ОСОБА_6 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері – ОСОБА_11 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - у зв`язку з неможливістю встановити кола спадкоємців після ОСОБА_10 , який є власником земельної ділянки. При відмові у вчиненні зазначеної нотаріальної дії через відсутність необхідних для спадкування документів державний нотаріус Дергачівської державної нотаріальної контори Олена Мезєва роз`яснила процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку, з посиланням на ст.3,4,23,27,184 ЦПК України, про що зазначено в вищезгаданій постанові. Спадщина складається з земельної ділянки, площею 0,15 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцем якого була його дружина, на підставі рішення про передачу присадибних земельних ділянок на території Русько-Лозівської сільської ради в приватну власність, виданого виконавчим комітетом Русько-Лозівської сільської Ради народних депутатів Дергачівського району Харківської області від 23 лютого 1996 року за №22. За даними Державного земельного кадастру, наявними у Національній кадастровій системі земельна ділянка площею 0,1500 га., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на території Дергачівської міської ради Харківського (колишнього Дергачівського району) Харківської області, має кадастровий номер: 6322082001:00:000:2414. Відповідно до Книг записів про державну реєстрацію актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди наявних у Відділі та даних Державного земельного кадастру документи, що посвідчують право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6322082001:00:000:2414, площею 0,1500 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстроване. Таким чином проведення державної реєстрації права власності на вказану вище земельну ділянку слід звернутися до державних реєстраторів прав на нерухоме майно. Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер витягу НВ5600339532026 від 16.04.2026р.) підтверджує факт, що земельна ділянка площею 0,1500га. розташована за адресою: АДРЕСА_1 на території Дергачівської міської ради Харківського (колишнього Дергачівського району) Харківської області передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд має кадастровий номер 6322082001:00:000:2414. Даний Витяг сформовано на замовлення - ОСОБА_9 , Таким чином, ОСОБА_6 , єдина спадкоємиця після смерті своєї матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
01 червня 2026 року позивачем подано до суду позовну заяву.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 03 червня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі. Судом ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче судове засідання на 09 год 30 хв 01 липня 2026 року у приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 01 липня 2026 року клопотання представника позивача задоволено. Витребувано з Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області (м. Дергачі, вул. Європейська, 63) відомості щодо того, хто зі спадкоємців після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , звертався із заявами про прийняття спадщини або відмову від неї. У разі наявності спадкових справ після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , надати належним чином завірені копії таких спадкових справ для долучення до матеріалів цивільної справи. Відкладено підготовче засідання на 10 год 00 хв 24 серпня 2026 року в залі судових засідань приміщення Дергачівського районного суду Харківської області.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 24 серпня 2026 року постановлено ухвалу про закриття провадження та призначення справи до судового розгляду на 11 годин 00 хвилин 30 вересня 2026 року.
Участь у справі сторін та інших учасників справи.
Позивач та його представник в судове засідання не з`явились. Представник позивача- надала до суду заяву, в якій позовні вимоги просила задовольнити повністю, з підстав зазначених у позові.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без участі представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Батьки позивача – батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та мати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебували в шлюбі, реєстрація шлюбу відбулася у Русько-Лозівській селищній раді с. Руська Лозова, Дергачівського району, Харківської області, про що зроблено відповідний актовий запис в книзі реєстрації шлюбів №55 від 25 грудня 1982 року.
У шлюбі народилася донька ОСОБА_6 (дівоче прізвище ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження, Серія НОМЕР_1 від 25.12.1982 р., актовий запис №87 від 25.12.1982 р. В свідоцтві про народження батьками зазначено: батько - ОСОБА_4 (російською « ОСОБА_4 ») мати ОСОБА_5 (російською « ОСОБА_5 »).
06 серпня 2010 року, ОСОБА_8 , уклала шлюб з ОСОБА_9 , який був зареєстрований в Русько-Лозівській сільській раді Дергачівського району Харківської області.
ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 55 років помер, позивача батько - ОСОБА_4 , Русько-Лозівською сільською радою Дергачівського району Харківської області було зроблено відповідний актовий запис №25 від 03 квітня 2007 року.
ОСОБА_5 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 свого чоловіка ОСОБА_4 , звернулась у шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини до Дергачівської державної нотаріальної контори (спадкова справа № 749/2007) проте не оформила свого спадкового права на земельну ділянку, а саме на земельну ділянку площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на території Дергачівської міської ради Харківського (колишнього Дергачівського району) Харківської області.
Після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , Дергачівською державною нотаріальною конторою Харківської області була заведена спадкова справа № 235/2015. 24 червня 2015 року із заявою про прийняття спадщини звернулася дочка спадкодавця, ОСОБА_12 . 24 червня 2015 року із заявою про відмову від прийняття спадщини звернулася дочка спадкодавця, ОСОБА_13 . Більше із заявами про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контор ніхто не звертався, свідоцтва про право на спадщину нікому іншому не видавалися.
Дана інформація підтверджується копією спадкової справи № 749/2007 ; Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) після смерті ОСОБА_4 ; Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори); копією спадкової справи № 235/2015; Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) після смерті ОСОБА_5 ; Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори).
На час своєї смерті, ОСОБА_4 , був зареєстрований та фактично мешкав за місцем проживання в будинку АДРЕСА_1 . За свого життя, ОСОБА_4 заповіт не складав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 53 років померла, позивача матір, ОСОБА_5 , виконавчим комітетом Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області було зроблено відповідний актовий запис № 14 від 02 березня 2015 року. За свого життя, ОСОБА_5 заповіт не складала.
Згідно довідки Русько-Лозівської сільської Ради від 10.06.2015 за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та мешкала донька ОСОБА_1 .
Житловий будинок з надвірними будівлями що знаходиться у АДРЕСА_1 , належить, позивачці по справі ОСОБА_1 , на підставі Рішення Дергачівського районного суду Харківської області (справа №619/4858/15-ц, суддя Калмикова Л.К.). Зазначеним Рішенням суду за ОСОБА_6 було визнано право власності на житловий будинок літ. «А-1» з ганком літ. «а», загальною площею 64,1 кв.м., житловою площею 31,7 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами, що розташовані на земельній ділянці розміром 0,1500 га по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після матері - ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 . Інша частина спадщини залишилась неоформленою.
Прийняття спадкоємцем частини спадщини свідчить про прийняття нею спадщини в цілому.
Згідно рішення №22 від 23 лютого 1996 року «Про передачу присадибних ділянок на території Русько - Лозівської сільської Ради в приватну власність» згідно декрету Кабінетів Міністрів України від 26 грудня 1992р. №15-92 та на підставі заяви ОСОБА_4 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 виконком Русько-Лозівської сільської ради народних депутатів передав безоплатно в приватну власність присадибну ділянку ОСОБА_4 , площею 0,1500 га. Громадянин ОСОБА_4 отримавши присадибну ділянку землі в приватну власність буде використовувати її за цільовим призначенням.
Згідно довідки від 27.04.2026 року за №1803/03-32 , виданою Дергачівською міською радою Харківського району Харківської області, зазначено, в даних реєстру територіальної громади та облікових даних архівної картотеки інформація щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_4 - відсутня, через пожежу в приміщенні Русько-Лозівського Старостинського округу Дергачівської міської ради, внаслідок ракетного удару через військову агресію РФ в травні 2022 року, було знищено саме приміщення, всю документацію та оргтехніку. Тому відсутня інформація щодо місця реєстрації померлих та осіб, які проживали на день смерті з ОСОБА_4 .
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, складеної Державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Мезєвою Оленою Анатоліївною, 22 травня 2026 року, було постановлено відмовити ОСОБА_6 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері – ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - у зв`язку з неможливістю встановити коло спадкоємців після ОСОБА_4 , який є власником земельної ділянки. При відмові у вчиненні зазначеної нотаріальної дії через відсутність необхідних для спадкування документів державний нотаріус Дергачівської державної нотаріальної контори Олена Мезєва роз`яснила процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.Спадщина складається з земельної ділянки, площею 0,15 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцем якого була його дружина, на підставі рішення про передачу присадибних земельних ділянок на території Русько-Лозівської сільської ради в приватну власність, виданого виконавчим комітетом Русько-Лозівської сільської Ради народних депутатів Дергачівського району Харківської області від 23 лютого 1996 року за №22. ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав (спадкова справа 749/2007). Дергачівською державною нотаріальною конторою Харківської області було зроблено запит до компетентних органів щодо місця реєстрації відносно ОСОБА_4 . Згідно довідки від 27.04.2026 року за № 1803/03-32, що долучена до матеріалів спадкової справи № 235/2015, виданою Дергачівською міською радою Харківської області, зазначено, в даних реєстру територіальної громади та облікових даних архівної картотеки інформація щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_4 - відсутня, через пожежу в приміщенні Русько-Лозівського старостинського округу Дергачівскої міської ради, внаслідок ракетного удару через військову агресію РФ в травні 2022 року, було знищено саме приміщення та всі документи установи. Будинкова книга спадкоємцем не була надана. Тому відсутня інформація щодо місця реєстрації померлих та осіб, які проживали на день смерті з ОСОБА_4 .
За даними Державного земельного кадастру, наявними у Національній кадастровій системі земельна ділянка площею 0,1500 га., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на території Дергачівської міської ради Харківського (колишнього Дергачівського району) Харківської області, має кадастровий номер: 6322082001:00:000:2414. Відповідно до Книг записів про державну реєстрацію актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди наявних у Відділі та даних Державного земельного кадастру документи, що посвідчують право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6322082001:00:000:2414, площею 0,1500 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстроване.
Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер витягу НВ5600339532026 від 16.04.2026р.) підтверджує факт, що земельна ділянка площею 0,1500га. розташована за адресою: АДРЕСА_1 на території АДРЕСА_1 передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд має кадастровий номер 6322082001:00:000:2414.
Мотиви суду.
Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відтак, зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Положеннями ст.ст. 15, 16 ЦК, статтею 3 ЦПК передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом частини другої статті 16 ЦК, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який, будучи одним з основних принципів демократичного суспільства, передбачає судовий контроль над втручанням у права людини.
Принцип верховенства права закріплено й у статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у якій зазначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.
За змістом статті 86 Цивільного кодексу Української РСР(далі -ЦК УРСР), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Відносини власності регулюються Законом України від 07 лютого 1991 року № 697-ХІІ «Про власність»(далі - Закон № 697-ХІІ), цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
Аналогічні положення містять пункти 1, 2 статті 2 Закону № 697-ХІІ(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За пунктом 3 статті 2 Закону № 697-ХІІ кожен громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном особисто або спільно з іншими.
Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (пункти 1, 3статті 4 Закону № 697-ХІІ).
Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків (пункт 2 статті 48 Закону № 697-ХІІ).
Відповідно до пункту 1статті 51 цього Закону громадянин не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку поза його волею інакше, як на підставі рішення суду, у випадках, передбачених законодавчими актами України.
Згідно зі статтею 14 цього Закону громадяни набувають право власності на земельні ділянки у разі: одержання їх у спадщину; одержання частки землі у спільному майні подружжя; купівлі-продажу, дарування та обміну.
Законодавчими актами України може бути встановлено спеціальний порядок набуття права власності громадянами на окремі види майна, а також види майна, що не може перебувати у власності громадян (пункт 4 статті 13 Закону № 697-ХІІ).
Право власності на спірну земельну ділянку площею 0,1500 га для обслуговування житлового будинку, будівель та інших споруд ОСОБА_4 , набув на підставі рішення №22 від 23 лютого 1996 року «Про передачу присадибних ділянок на території Русько - Лозівської сільської Ради в приватну власність» згідно декрету Кабінетів Міністрів України від 26 грудня 1992р. №15-92. Після його смерті спадщину прийняла його дружина проте не переоформила земельну ділянку. Після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняла її донька. Проте також не оформила зазначену земельну ділянку.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за нею, право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1500 га, з кадастровим номером: 6322082001:00:000:2414 для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою : АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері – ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За положеннями статті 2 ЦК України земельні відносини регулюються земельним законодавством.
Відповідно до статті 78 ЗК України ( чинної на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на землю – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Земельні ділянки є об`єктами права приватної власності (пункт 1статті 13 Закону № 697-ХІІ).Земельною ділянкою як об`єктом цивільних прав є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (стаття 79 ЗК України чинної на момент виникнення спірних правовідносин ).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу ( ч. 2 ст. 1223 ЦК України).
Ураховуючи, що заповіт від імені ОСОБА_5 відсутній, про що свідчить Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру, то має місце спадкування за законом.
У відповідності до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є її донька – ОСОБА_6 , їх родинний зв`язок підтверджується копіями свідоцтва про народження, укладення шлюбу.
Частиною 1 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
За відомостями Дергачівської державної нотаріальної контори після смерті після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , Дергачівською державною нотаріальною конторою Харківської області була заведена спадкова справа № 235/2015. 24 червня 2015 року із заявою про прийняття спадщини звернулася дочка спадкодавця, ОСОБА_12 . 24 червня 2015 року із заявою про відмову від прийняття спадщини звернулася дочка спадкодавця, ОСОБА_13 . Більше із заявами про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контор ніхто не звертався, свідоцтва про право на спадщину нікому іншому не видавалися.
Частиною 1 ст. 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Як роз`яснено в п. 22 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, складеної Державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Мезєвою Оленою Анатоліївною, 22 травня 2026 року, було постановлено відмовити ОСОБА_6 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері – ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - у зв`язку з неможливістю встановити коло спадкоємців після ОСОБА_4 , який є власником земельної ділянки.
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 3 ст. 1296 ЦК України передбачено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Тлумачення вищевказаних норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини» й пов`язує з виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2019 у справі №523/3522/16-ц.
Згідно з ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
За даними Державного земельного кадастру, наявними у Національній кадастровій системі земельна ділянка площею 0,1500 га., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на території Дергачівської міської ради Харківського (колишнього Дергачівського району) Харківської області, має кадастровий номер: 6322082001:00:000:2414. Відповідно до Книг записів про державну реєстрацію актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди наявних у Відділі та даних Державного земельного кадастру документи, що посвідчують право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6322082001:00:000:2414, площею 0,1500 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстроване.
Частиною 1 ст. 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України визначено, що у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.
Частиною 16 ЗК України передбачено, що предметом правочину, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об`єкт незавершеного будівництва або частку у праві спільної власності на такий об`єкт), який розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), що перебуває у власності відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, повинна бути також така земельна ділянка (або частка у праві спільної власності на неї). Істотною умовою договору, який передбачає такий перехід права власності, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача до набувача такого об`єкта (частки у праві спільної власності на неї).
У відповідності до вимог стаття 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України, до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.
Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, зміст якого розкривається у наведених нормах, особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована (пункти 51 та 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 3 квітня 2019 року у справі №921/158/18).
У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17 Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо застосування статті 120 ЗК України (у редакції, чинній у період з 1 січня 2002 року до 20 червня 2007 року), висловлений у постановах від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16 та інших, визначивши, що у випадку переходу у встановленому права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно з виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності. Якщо сторони в договорі, спрямованому на відчуження будинку, не обумовили розміру земельної ділянки, на якій такий будинок розташований, то встановлення розміру здійснюється відповідно до нормативів, визначених у цій місцевості, та мети, з якою земельна ділянка використовується.
Житловий будинок з надвірними будівлями що знаходиться у АДРЕСА_1 , належить, позивачці по справі ОСОБА_1 , на підставі рішення Дергачівського районного суду Харківської області (справа №619/4858/15-ц, суддя Калмикова Л.К.). Зазначеним рішенням суду за ОСОБА_6 було визнано право власності на житловий будинок літ. «А-1» з ганком літ. «а», загальною площею 64,1 кв.м., житловою площею 31,7 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами, що розташовані на земельній ділянці розміром 0,1500 га по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після матері - ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 . Інша частина спадщини залишилась неоформленою.
При цьому, суд звертає увагу, що інших спадкоємців, які б зверталися до нотаріуса із заявами щодо прийняття спадщини, згідно спадкової справи, наданої державним нотаріусом, судом не встановлено.
Встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, врахувавши цільове призначення земельної ділянки, яка належала спадкодавцю на праві власності, площею 0,15 га з цільовим призначенням -будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 6322082001:00:000:2414, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на території Дергачівської міської ради Харківського (колишнього Дергачівського району) Харківської області, а також те, що житловий будинок, який розташований на цій земельній ділянці, належить позивачці на праві власності, суд дійшов висновку про задоволення позову та визнання за позивачкою права власності на цю земельну ділянку у порядку спадкування, оскільки на ній розташований житловий будинок, успадкований нею після смерті ОСОБА_5 на підставі закону, а земельна ділянка, площею 0, 15 га, призначена саме для його будівництва і обслуговування.
Набуття позивачем права власності на земельну ділянку не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Доказів на спростування викладених позивачкою обставин, щодо прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_5 відповідачем суду не надано, а судом самостійно не здобуто.
Враховуючи та аналізуючи вищевказане, беручи до уваги надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач не заявляв вимоги про стягнення судового збору з відповідача, в зв`язку з чим, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, питання розподілу судових витрат суд не вирішує.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст. 7, 12, 13, 77-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0.1500 га кадастровий номер: 6322082001:00:000:2414, для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою : АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері – ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
відповідач: Дергачівська міська рада Харківського району Харківської області, юридична адреса: 62300, Харківська обл., Харківський р., м. Дергачі, площа Перемоги, 5, код ЄДРПОУ: 04059496
Суддя Н. В. Коваленко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua