Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №587/3907/26 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/3907/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року суддя Сумського районного суду Сумської області Степаненко О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не працююча, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст. 184 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 05.09.2026 року ОСОБА_1 ухилилась від виконання батьківських обов`язків по вихованню неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме не забезпечила евакуацію сина в безпечне місце та станом з 31.08.2026 року по 05.09.2026 року останній проживає за адресою: АДРЕСА_1 , чим створює загрозу життю та здоров`ю сина та діє всупереч наказу Сумської ОВА №8-ОД/203 від 30.09.2024 року, ст. 150 СК України, ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», постанови КМУ №841 від 30.10.2013.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про дату, час і місце розгляду адміністративного матеріалу повідомлена належним чином.

Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбачене ст. 184 КУпАП не є обов`язковою. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до відповідальності.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозиція ч. 1 ст. 184 передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

За приписами ст. 150 Сімейного Кодексу України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 07 березня 2023 року №209 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року №841 і від 29 липня 2022 року №854»: «З метою захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, в умовах воєнного стану обласні військові адміністрації за погодженням з органами військового командування на відповідній території та Координаційним штабом з питань проведення обов`язкової евакуації населення в умовах воєнного стану можуть прийняти рішення про проведення обов`язкової евакуації в примусовий спосіб дітей з їх батьками, особами, які їх замінюють, або іншими законними представниками з окремого населеного пункту в місцевості, де ведуться бойові дії».

Обов`язкова евакуація в примусовий спосіб дітей здійснюється за супроводом одного з батьків, особи, яка їх замінює, або іншого законного представника»; пункт 31 доповнено новим абзацом такого змісту: «Відмова батьків, осіб, які їх замінюють, або інших законних представників від обов`язкової евакуації в примусовий спосіб дітей з окремого населеного пункту в місцевості, де ведуться бойові дії, не допускається».

Відповідно до наказу Сумського ОВА №8-ОД1203 від 30 вересня 2024 проводиться обов`язкова евакуація в примусовий спосіб дітей з їх батьками, або особами, які їх замінюють, або іншими законними представниками з окремих населених пунктів Сумського району, в тому числі з м. Ворожба Ворожбянської територіальної громади.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №776348 від 05.09.2026 року, який складений уповноваженою особою та за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , у яких вона підтвердила, що обізнана про оголошену примусову евакуацію дітей в безпечні місця, проте розпорядження не виконує оскільки вважає що на даний час в м. Ворожба безпекова ситуація задовільна, зобов`язується в найкоротший термін евакуюватися в безпечне місце самостійно; свідоцтвом про народження ОСОБА_3 у якому вона записана матір`ю неповнолітнього; копією наказа Сумської ОВА №8-ОД/203 від 30.09.2024 року; письмовою заявою ОСОБА_1 , у якій остання просила розгляд справи здійснювати без її участі, у зв`язку з ускладненим транспортним сполученням та неможливістю прибуття до місця розгляду справи, вину визнала; відеозаписом.

Отже, безпосередньо дослідивши в судовому засіданні та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими і достатніми, зібраними у порядку та у спосіб, встановлений законом, а тому суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи зазначені вище фактичні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, відношення ОСОБА_1 до вчиненого, а саме те, що остання зобов`язалась найближчим часом виїхати з дітьми до іншого більш безпечного населеного пункту, обставини, що пом`якшують відповідальність, щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити, у зв`язку з оголошенням усного зауваження, то, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 184, 283, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 184 КУпАП, у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, та обмежитися усним зауваженням.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.А. Степаненко