Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №944/4413/26 — Яворівський районний суд Львівської області

Суд: Яворівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №944/4413/26

Суддя: Поворозник Д. Б.

Справа № 944/4413/26

Провадження №3/944/2053/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2026 рокум.Яворів

Суддя Яворівського районного суду Львівської області Поворозник Д.Б., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Яворівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 992861 від 22 липня 2026 року, ОСОБА_1 11 липня 2026 року, близько 23:02 год, за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилася від виконання передбачених ст. 150 СК України обов`язків щодо виховання та розвитку свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який після конфлікту з нею перебував на вулиці в нічний час і не повідомив її про своє місце перебування.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснила суду таке. 11 липня 2026 року ввечері її син ОСОБА_2 пішов на вулицю. Перед виходом вони домовились, що він повернеться додому коли на вулиці стемніє. Коли почало темніти, а син не повертався, вона зателефонувала в поліцію на лінію 102. Із сином не могла зв`язатися, оскільки мобільний телефон він залишив вдома. На вулицю також не могла вийти самостійно, оскільки на той час перебувала за 8-му місяці вагітності і почувала себе недобре. Чоловіка в той день вдома не було. Коли почало темніти, а син не повертався, вона зателефонувала в поліцію на лінію 102. Також сприяла пошуку сина, написавши оголошення у вайбер-групу села Прилбичі. Сина вона доглядає і виховує належним чином, що підтверджується, зокрема, характеристикою зі школи, яку вона надає суду. Також в протоколі не вказано, які саме вимоги закону, ст. 150 СК України, вона порушила, в чому це виявилось. Сам по собі факт відсутності сина вдома в нічний час, на її думку, не може трактуватися як невиконання нею батьківських обов`язків, оскільки незрозуміло яка її вина в цьому, а також слід врахувати, що, як вже зазначала, вона сама ініціювала пошук сина, викликавши поліцію, та активно сприяла його пошуку, що в підсумку дало позитивний результат.

Суд, заслухавши пояснення особи, відносно якої складений протокол, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа), розглядаючи та вирішуючи справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.

Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Також, як випливає із змісту цієї норми закону, це правопорушення повинно носити системний характер.

При цьому, диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Тобто в протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП має бути викладено в чому саме полягає порушення, а також наслідки такого порушення.

Зокрема, таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей. Однак в матеріалах справи дані про це відсутні.

Сам по собі протокол відносно ОСОБА_1 , на думку суду, не може бути достатньою підставою для висновку про те, що остання систематично ухиляється чи не виконує покладені на неї обов`язки щодо виховання неповнолітньої дитини.

А сама лише відсутність її неповнолітнього сина ОСОБА_2 вдома в нічний час та перебування в той час на вулиці, не є достатнім та безумовним доказом того, що ОСОБА_1 ухилялася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання свого неповнолітнього сина.

Отже, протокол та додані документи не містять відомостей про систематичні протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, які б були підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Таким чином, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено яким саме чином ОСОБА_1 не виконувала свої батьківські обов`язки, в чому саме проявилося таке неналежне їх виконання і чим конкретно це підтверджено.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

При цьому, сам факт спливу на час розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не позбавляє суд можливості перевірити наявність події та складу адміністративного правопорушення і не є підставою для відмови у наданні оцінки доказам, якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення заперечує свою вину.

Оскільки судом встановлено відсутність складу адміністративного правопорушення, провадження підлягає закриттю саме на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247, 251, 280, 284 КУпАП,

постановив:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя Д.Б. Поворозник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua