Суд: Франківський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №465/8128/26
Суддя: Коліщук З. М.
465/8128/26
3/465/3436/26
П О С Т А Н О В А
іменем України
07.10.2026 м.Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Коліщук З.М., розглянувши матеріали
про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
установив:
ОСОБА_1 21.07.2026 о 09:30 у м.Львів, вул. Виговського 55 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen Golf із номерним знаком НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну. На нерегульованому пішохідному переході не зменшив швидкість та не зупинився, коли у сусідній правій смузі уповільнив рух інший транспортий засіб. Внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка ішла по пішохідному переході. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 18. 4. ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, просив суворо не карати. Зазначає, що намагався уникнути наїзду на потерпілу, змінивши напрямок руху автомобіля, а швидкість транспортного засобу була незначною. Припускає, що на виникнення ДТП могло вплинути використання потерпілою навушників. Після пригоди надавав потерпілій першу допомогу, цікавився станом її здоров`я, відвідував у лікарні та пропонував матеріальну допомогу, від якої потерпіла відмовилася. Зазначив, що подальше спілкування припинилося після висунення матір`ю потерпілої вимоги про сплату 5000 доларів США. Наголосив, що є пенсіонером, має 53 роки водійського стажу та вперше став учасником ДТП. Просив не застосовувати позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки потребує автомобіля для перевезення дружини, яка має проблеми зі здоров`ям, до медичних закладів.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засідання просила з урахуванням завданих їй ушкоджень позбавити правопорушника права керування транспортними засобами.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілої, дослідивши матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 754461 від 25.08.2026, протокол огляду місця ДТП від 21.07.2026, схему до протоколу огляду місця ДТП, фотографії з місця ДТП, заяву ОСОБА_3 від 23.07.2026, пояснення ОСОБА_1 від 22.07.2026, пояснення ОСОБА_2 від 27.07.2026, епікриз виписний №62260, рапорт слідчого ВРЗ СТ ЛУРП №2 ГУНП у Львівській області Думича А., висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.07.2026, пояснення ОСОБА_1 від 25.08.2026, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктом 18.4 Правил дорожнього руху передбачено, що якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем Volkswagen Golf із номерним знаком НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, а саме на нерегульованому пішохідному переході, не зменшив швидкість та не зупинився, коли у сусідній правій смузі уповільнив рух інший транспортий засіб, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка ішла по пішохідному переході, чим порушив п. 18.4 ПДР.
За таких обставин суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ст.124 КУпАП кваліфіковані правильно.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який до адміністративної відповідальності притягується вперше, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують відповідальність, а саме: визнання вини та щире каяття, відсутність обтяжуючих обставин, вважаю за необхідне накласти на нього стягнення у виді штрафу.
Разом із тим суд зазначає, що позиція потерпілої щодо виду адміністративного стягнення підлягає врахуванню, однак не є визначальною для суду, оскільки вибір стягнення повинен ґрунтуватися на всебічній оцінці всіх установлених обставин справи та відповідати меті адміністративної відповідальності.
При цьому суд виходить із того, що адміністративне стягнення відповідно до ст. 23 КУпАП є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи в дусі додержання законів, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Оцінюючи обставини справи в сукупності, суд не вбачає достатніх підстав вважати, що досягнення зазначеної мети потребує застосування до ОСОБА_1 більш суворого стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Зокрема, встановлені обставини не свідчать про систематичне нехтування ним вимогами Правил дорожнього руху, а його поведінка після пригоди, визнання вини та щире каяття дають підстави вважати, що вчинене правопорушення матиме для нього належний превентивний вплив.
Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд доходить висновку, що застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу буде достатнім, справедливим та співмірним характеру вчиненого правопорушення, відповідатиме меті адміністративного стягнення, визначеній ст. 23 КУпАП, і забезпечить необхідний виховний та превентивний вплив без застосування більш суворого заходу відповідальності у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Згідно з ч. 5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок в дохід держави.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги,якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Коліщук З. М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua