Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №443/1863/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1863/26

Провадження №3/443/736/26

ПОСТАНОВА

іменем України

09 жовтня 2026 року суддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Гриневича М.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

в с т а н о в и в :

24 серпня 2026 листопада 2024 року о 09:54 год. в с.Дем`янка-Наддністрянська, дорога Р-84 206 км. Стрийського району Львівської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Renault Duster», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора «Drager Alkotest 6820», що підтверджується тестом №2409 від 24.08.2026, результат огляду становить 0,35 ‰. Таким чином, ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.9 “а” Правил дорожнього руху.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Гриневич М.М. в судовому засіданні заперечив факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з підстав викладених у клопотання про закриття провадження у справі.

Зокрема зазначив, що 24 серпня 2026 року, після притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, поліцейський звернувся до ОСОБА_1 із запитанням щодо його згоди пройти огляд на стан сп`яніння. Будучи переконаним у своїй абсолютній тверезості, водій без вагань погодився та здійснив продуття газоаналізатора «Alcotest Drager 6820» безпосередньо з салону автомобіля. Прилад зафіксував показник 0,35 ‰. Будучи приголомшеним та здивованим таким результативним показником при фактичній тверезості, ОСОБА_1 відстебнув ремінь безпеки та вийшов з автомобіля. На запитання поліцейського про необхідність проходження огляду в медичному закладі водій, перебуваючи в стані первинного емоційного шоку, усно відповів відмовою та відійшов убік для проведення телефонної консультації. У цей час поліцейські перейшли проїжджу частину та попрямували до службового авто. Отримавши фахову правову допомогу у телефонному режимі, ОСОБА_1 послідовно та логічно скоригував свою позицію. Протягом 5 хвилин з моменту тестування та задовго до початку складання будь-яких процесуальних документів за ст. 130 КУпАП, водій перейшов дорогу, підійшов безпосередньо до службового автомобіля поліції та усно висловив незгоду з результатом спецзасобу, назвав показник хибним і вимагав доставити його до закладу охорони здоров`я для проведення огляду зі здачею біологічних середовищ. Попри те, що передбачений законом 2-годинний строк для проходження огляду в медоргані тривав до 11:54 год, а бланк Направлення до КНП «Жидачівська міська лікарня» вже був оформлений поліцейським о 10:02 год, працівники поліції безпідставно знехтували вимогами ст. 266 КУпАП та Порядку КМУ № 1103. Одразу після висунення водієм вимоги про поїздку до лікарні поліцейські одночасно та протиправно вимкнули свої нагрудні бодікамери, а о 10:19:32 год роздрукували протокол за п. 2.9 «а» ПДР України. Показовим є й те, що після вручення примірника протоколу працівники поліції взагалі не вживали заходів щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, а лише повідомили йому, що він може зачекати декілька хвилин і продовжувати рух далі. Зазначена поведінка поліцейських беззаперечно свідчить про те, що вони самі усвідомлювали повну тверезість водія та відсутність будь-якої загрози з його боку для безпеки дорожнього руху.

Складений поліцейським Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння від 24.08.2026 не може бути належним та допустимим доказом винуватості, оскільки ОСОБА_1 категорично заперечує відображені в ньому висновки. Беззаперечним підтвердженням заперечення водієм результату огляду на місці є відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення пояснення щодо згоди з таким протоколом. Такі докази як Акт та Направлення в медичний заклад ОСОБА_1 не пред`являлися. Рукописний підпис на вказаному Акті схожий, проте не є таким же підписом, що виконаний ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення.

Переривання відеозапису позбавляє його статусу належного та допустимого доказу. Особливої уваги потребує той факт, що після того, як ОСОБА_1 заявив працівникам поліції, що не погоджується з результатом огляду та хоче здати кров в лікарні, працівники поліції відразу вимкнули бодікамери. Про припинення відеофіксації не повідомляли та свідків до участі в оформленні огляду та адміністративних матеріалів не залучили, як цього вимагає закон.

Зафіксований приладом показник 0,35 ‰ є гранично низьким (при допустимій нормі 0,20 ‰) і міститься в межах технічної похибки та фізіологічних особливостей організму. Поведінка водія була повністю адекватною, чіткою та послідовною. У матеріалах справи відсутні будь-які докази порушення координації руху чи неадекватної реакції. Поліцейські самі підтвердили відсутність загрози, оскільки після вручення протоколу не відсторонили ОСОБА_1 від керування та дозволили йому продовжувати рух автомобілем.

Враховуючи те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, вважає, що провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю за відсутності у його діяннях складу цього правопорушення.

ОСОБА_1 , будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, на виклик суду не з`явився, хоч про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності особи, що притягається до відповідальності.

Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 затверджено правила дорожнього руху.

Нормами п.2.9 “а” ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.5 ПДР).

Згідно пунктів 2,3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.20215 року за № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п.6 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року за № 1452/735 (далі - Інструкція), вбачається, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно п.7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно ч.2 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч.3 ст.266 КУпАП).

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення (ч.4 ст.266 КУпАП).

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, тощо.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведеною повністю.

Зокрема, вказане підтверджується наявними у матеріалах справи доказами:

-протоколом про адміністративне правопорушення Серія ЕПР1 №753665 від 24.08.2026 року;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздруківкою тестування за допомогою газоаналізатора “Drager Alkotest 6820” №2409 від 24.08.2026, результат проби позитивний - 0,35 ‰, з результатом якого ОСОБА_1 погодився;

-постановою серії ЕНА №7769904 від 24.08.2026, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 510 грн.;

-відеозаписом події, який міститься на одному CD-диску та підтверджує обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення Серія ЕПР1 №753665 від 24.08.2026 року.

Судом не встановлено з боку інспектора патрульної поліції порушень вимог КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735.

Як вбачається, з дослідженого судом відеозаписів події, яка мала місце 24.08.2026 то працівниками поліції було зупинено автомобіль марки «Renault Duster», державний номерний знак НОМЕР_1 . В подальшому працівник поліції, повідомивши ОСОБА_1 про причини зупинки, роз`яснивши йому права, почав здійснення оформлення адміністративних матеріалів про порушення останнім правил дорожнього руху. Під час спілкування із ОСОБА_1 працівник поліції вказав про наявність специфічного запаху в автомобілі, що свідчить про наявність ознаки алкогольного сп`яніння, запропонував останньому пройти огляд на визначення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу на що ОСОБА_1 погодився. Пройшовши такий огляд за допомогою газоаналізатора “Drager Alkotest 6820”, результат проби позитивний - 0,35 ‰, ОСОБА_1 відмовився від пропозиції працівника поліції пройти такий огляд у медичному закладі. Після того працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

З результатом огляду ОСОБА_1 погодився, про що свідчить його розпис у Акті огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При цьому, з наданого відеозапису видно, що незгоди із результатами огляду ОСОБА_1 працівнику поліції не висловлював.

Також працівником поліції роз`яснювалось ОСОБА_1 його права при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП, а перед складанням протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП, працівник поліції з`ясував у ОСОБА_2 чи відомі йому його права, на що останній відповів, що так, про що також свідчить його розпис у протоколі про адміністративне правопорушення.

О 10:02 год. працівник поліції прямує до службового автомобіля для оформлення адміністративних матеріалів за ст.130 КУпАП, а о 10:08 год. до службового автомобіля працівників поліції підійшов ОСОБА_3 та повідомив працівника поліції про те, що хоче здати кров.

Разом з тим, як зазначалось вище, положеннями ст. 266 КУпАП передбачено чітку послідовність дій з метою провести огляд на стан сп`яніння: спочатку пропонується пройти огляд на місці, а в разі не згоди на місці чи не згоди з його результатом, тоді огляд проводиться в медичному закладі.

Після позитивного результату огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та небажання особи пройти такий огляд у медичному закладі, у діях водія має місце склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді керування транспортними засобами у стані сп`яніння.

У зв`язку з цим виявлення у ОСОБА_1 бажання здати кров у медичному після того, як на нього працівник поліції розпочав оформлення адміністративних матеріалів за фактом проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, не впливає на кваліфікацію його дій за ст.130 КУпАП, та дій працівників поліції, оскільки на той момент працівник поліції уже розпочав процедуру оформлення вказаного адміністративного правопорушення.

Той факт, що до матеріалів справи долучено направлення на огляд ОСОБА_4 до КНП «Жидачівська міська лікарня», складене 24.08.2026 о 10:02 год., у якому відсутні відомості про проведення огляду, а також відсутні докази відсторонення ОСОБА_4 від керування транспортним засобом, жодним чином не спростовує вищенаведених обставин та не свідчить про порушення поліцейськими Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Що стосується доводів захисника про те, що відеозапис події, яка мала місце 24.08.2026, є неналежним доказом, то суд зазначає наступне.

У п.9 ч.1 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Долучений до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис події був досліджений під час розгляду справи, дає можливість повно відтворити події та встановити обставини, що підлягають доказуванню, поведінка особи, яка склала протокол була спрямована на виконання свого обов`язку щодо збирання доказів, і таке джерело доказів, як показання технічного засобу, що має функції відеозапису, передбачено статтею 251 КУпАП.

Твердження захисника про те, що відеозапис не є безперервним, суд розцінює критично, оскільки відеозапис наданий суду повністю відображає відповідну процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, проходження такого огляду на місці зупинки транспортного засобу та відмови від проходження такого огляду у медичному закладі та повідомлення про наслідки за результатами проведеного огляду, зафіксовані на ньому обставини стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. тобто відповідає обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, враховуючи застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення Серія ЕПР1 №753665 від 24.08.2026 у встановленому законом порядку, вказаний відеозапис суд визнає належним і допустимим доказом у даній справі, оскільки на даному відеозаписі зафіксовано проведення огляду на місці зупинки за допомогою газоаналізатора “Drager Alkotest 6820”, результат проби позитивний - 0,35 ‰., з результатом огляду якого ОСОБА_1 погодився та відмовився від пропозиції працівника поліції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі.

В даному випадку суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази повністю підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, такі є належними та допустимими, оскільки зібрані уповноваженими на те особами у встановленому порядку та містять відомості про обставини події.

Обставин, які виключають провадження у справі та адміністративну відповідальність, немає.

Обставин, що відповідно до ст.ст.34,35 КУпАП пом`якшують та обтяжують відповідальність за правопорушення, не встановлено.

При накладенні стягнення відповідно до ст.33 КУпАП враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» зі ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст.130, 268, 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 665 (шістсот шістдесят п`ять ) гривень 60 копійок судового збору.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя С.І. Сливка