Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №461/3170/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3170/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Старовецька С.І.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Цибака О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг», третя особа ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулася до Галицького районного суду м. Львова з позовом до Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг», третя особа ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, покликається на те, що 15 січня 2026 року близько 13 год 00 хв ОСОБА_4 , будучи за кермом автомобіля марки KIA NIRO, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить позивачці ОСОБА_2 згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , рухався з просп. Свободи на вул. Гнатюка у м. Львові. Під час руху по АДРЕСА_1 з даху житлового будинку АДРЕСА_2 зсунулися брили льоду та снігу та впали на керований ОСОБА_4 транспортний засіб, внаслідок чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Відповідно до листа Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 31-вих-23629 від 20.02.2026 послуги з управління та обслуговування будинку на АДРЕСА_1 надаються відповідачем Львівським міським комунальним підприємством по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг». Отже, саме відповідач, як управитель будинку АДРЕСА_1 , з даху якого відбулося падіння брил снігу та льоду на автомобіль позивачки та, як наслідок, його пошкодження, зобов`язаний забезпечувати належну експлуатацію та утримання будинку, а також забезпечувати своєчасність та відповідну якість надання послуг згідно із законодавством та умовами договору. Згідно з висновком експерта № 726/26 від 23.03.2026 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу KIA NIRO, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , внаслідок падіння брил льоду та снігу з даху житлового будинку у АДРЕСА_1 під час руху транспортного засобу, станом на момент події – 15.01.2026, становить 106 699,06 грн. Оскільки, внаслідок неналежного виконання відповідачем обов`язків управителя по обслуговуванню будинку на АДРЕСА_1 , відбулося падіння брил снігу та льоду з даху цього будинку, яке спричинило пошкодження транспортного засобу, належного позивачці, та завдало їй майнової (матеріальної) шкоди, просить суд позов задоволити та стягнути з відповідача вищенаведену суму грошових коштів, а також судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала аналогічні пояснення, викладенні у позові.

Представник відповідача ЛМКП «Айсберг» - Цибак О.В. в судовому засіданні позов заперечив з підстав, викладених у відзиві; зокрема, вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на відсутність належних і допустимих доказів вини відповідача, причинного зв`язку між діями відповідача та заявленою шкодою, а також з огляду на недоведеність розміру збитків. Відповідач вважає, що його вина у даній ситуації не є доведеною, така вина - відсутня, обов`язку з очистки снігу відповідно до договору управління у нього не було. Відтак, просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ЛМКП «Айсберг» про відшкодування майнової шкоди відмовити у повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_3 (уповноважена особа, що діє від імені співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 ) у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

При цьому, виходячи з положень ст. 16 ЦК України особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.

Заслухавши пояснення, перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Суд встановив, що 15 січня 2026 року близько 13 год 00 хв ОСОБА_4 , будучи за кермом автомобіля марки KIA NIRO, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 (позивачці) згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , рухався з просп. Свободи на вул. Гнатюка у м. Львові.

Під час руху по вул. Гнатюка з даху житлового будинку АДРЕСА_2 зсунулися брили льоду та снігу та впали на керований ОСОБА_4 транспортний засіб, внаслідок чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень.

З метою фіксування факту падіння брил снігу та льоду на транспортний засіб ОСОБА_4 повідомив поліцію і на місце події виїжджав екіпаж патрульної поліції.

У відповідь на адвокатський запит Львівське районне управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області листом від 19.02.2026 № 532552026 повідомило, що 15.01.2026 о 13:08 на спецлінію оператора «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_4 з приводу пошкодження транспортного засобу марки KIA NIRO, д.н.з. НОМЕР_3 , що сталося за адресою: м. Львів, вул. Гнатюка, 3.

Вказане вище повідомлення було зареєстроване в ІП «Єдиний облік» ІКС ІПНП Львівського районне управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області за № 1386 від 15.01.2026 і доручено наряду працівників поліції Управління патрульної поліції ГУНП у Львівській області.

Під час відпрацювання повідомлення було встановлено пошкодження транспортного засобу марки KIA NIRO, д.н.з. НОМЕР_3 , а саме капота та даху автомобіля, що виникли внаслідок падіння снігу з даху будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Як повідомило Львівське районне управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області, за результатами розгляду вказаного вище звернення прийнято рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян».

Зокрема, згідно з довідкою Львівського районного управління поліції № 1 ГУ НП у Львівській області від 27.01.2026 №1309/37/01-24 та листа Львівського районного управління поліції № 1 ГУ НП у Львівській області від 04.02.2026 № 1386/37-26 розгляд звернення ОСОБА_4 щодо пошкодження автомобіля припинено через відсутність ознак кримінального або адміністративного правопорушення, а сама подія носить виключно цивільно-правовий характер та може вирішитися в порядку цивільного судочинства.

Відповідно п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон) управитель багатоквартирного будинку (далі – управитель) – фізична особа-підприємець або юридична особа – суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Згідно п. 12. ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що послуга з управління багатоквартирним будинком – результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Також у частині 5 вище вказаної статті цього Закону встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлюється перелік житлово-комунальних послуг, та зазначається, що до житлово-комунальних послуг належать житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Вказана вище послуга з управління багатоквартирним будинком включає утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно- технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» у статті п. 1 ч. 4 ст. 8 визначено прямий обов`язок забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.

Крім того, ст.16 зазначеного Закону встановлено, що надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно.

Відповідно до листа Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 31-вих-23629 від 20.02.2026 послуги з управління та обслуговування будинку на АДРЕСА_1 надаються Львівським міським комунальним підприємством по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг»

Як зазначається у листі, відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», будинок в цілому, в тому числі несучі та огороджувальні конструкції належать на праві спільної сумісної власності усім співвласникам будинку, тобто власникам житлових та нежитлових приміщень будинку. Співвласники будинку рішенням зборів обрали управителем ЛМКП «Айсберг».

Правилами благоустрою Львівської міської територіальної громади, затвердженими ухвалою Львівської міської ради від 19.12.2024 № 5766, зокрема у підпункті 4.5.3. цих правил, передбачено, що підприємства, установи й організації, які здійснюють управління багатоквартирними будинками та прибудинковими територіями (ОСББ, ЖБК, УК, Львівські комунальні підприємства) відповідно до укладених із власниками квартир договорів, зобов`язані:негайно очищати дахи, карнизи та інші елементи будинків, споруд, будівель від снігу та бурульок із дотриманням застережних заходів щодо безпеки руху пішоходів, не допускаючи пошкодження покрівель будинків і споруд, зелених насаджень, електромереж, рекламних конструкцій тощо; огороджувати небезпечні місця на тротуарах, переходах; вивозити сніг та бурульки, що зняті з дахів, карнизів та інших елементів будинків, споруд, будівель протягом п`яти днів.

Ухвалою Львівської міської ради № 4035 від 11.10.2018 встановлено, що Львівські комунальні підприємства, предметом діяльності яких є надання послуг з управління будинками та їх обслуговування, залишаються виконавцями житлово- комунальних послуг у житлових будинках м. Львова, які перебували на балансовому обліку цих підприємств, до часу прийняття рішення власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків про форму управління багатоквартирним будинком або створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Крім цього, наказом Державного комітету України з питань житлово- комунального господарства від 17.05.2005 № 76 затверджено Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій (далі – Правила).

Згідно з підпунктами 4.5.15, 4.5.17, 4.5.19 пункту п. 4.5 «Водовідвід і очищення дахів від снігу» Правил, при скиданні снігу з даху прилеглу до будинку територію необхідно обгороджувати, а на ділянках з інтенсивним пішохідним рухом ставити чергового. Дах з зовнішнім водовідводом необхідно періодично очищати від снігу, не допускаючи нагромадження його до товщини 30 см. При заледенінні звисаючих і водовідвідних пристроїв у відлигу, сніг скидають і при меншій товщині. На покрівлях з ухилом більше 45 град. (черепичних, ґонтових, дранкових), а також на шиферних сніг очищають тільки в тих місцях, де він затримується (у розжолобках над карнизами та ін.). При очищенні снігу з даху необхідно особливу увагу приділяти прибиранню снігу в період відлиги, після очищення даху від снігу обов`язково перевірити її стан і в разі потреби виконати ремонт ушкоджених ділянок.

Пунктом 1.5. розділу 1 «Основні положення» Правил встановлено, що утримання житлового фонду передбачає виконання робіт, передбачених Примірним переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд, затвердженим наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 № 150 (далі – Примірний перелік).

Зокрема, у пп 1.1.8.6. пп 1.1.8. «Дахи та покрівлі» пп 1.1. «Санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, освітлення, утримання ліфтів» п. 1. «Утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» Примірного переліку передбачена така послуга, як скидання з дахів та покрівель снігу та льоду.

Також, у пп 3.5.12. п. 3.5. Правил вказано, що сніг, який накопичується на дахах, повинен скидатися на землю і переміщатися в прилоткову смугу, а на широких тротуарах формуватися у вали.

Окрім цього, відповідно до п. 6 розділу VI Типових правил благоустрою території населеного пункту, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.11.2017 № 310, передбачено, що власники, балансоутримувачі або особи, які утримують території населених пунктів, зобов`язані: - мати власний необхідний для прибирання снігу і льоду ручний інвентар (лопати металеві або дерев`яні, мітли, кригоруби), достатній запас матеріалу для посипання з метою своєчасного проведення протиожеледних заходів; - прибирати сніг негайно (від початку снігопаду) для запобігання утворенню накату;

- негайно очищати дахи, карнизи та інші елементи будинків, споруд, будівель від снігу та бурульок із дотриманням застережних заходів щодо безпеки руху пішоходів, не допускаючи пошкодження покрівель будинків і споруд, зелених насаджень, електромереж, рекламних конструкцій тощо; огороджувати небезпечні місця на тротуарах, переходах; вивозити сніг та бурульки, що зняті з дахів, карнизів та інших елементів будинків, споруд, будівель протягом доби; - повністю розчищати снігові вали над зливостічними колодязями, розміщеними на вулицях і дорогах, з яких сніг не передбачається вивозити на снігозвалище;

- очищати від снігу, льоду та бруду оголовки зливостічних колодязів та дощоприймачів у разі сніготанення та на початку весняного періоду; - очищати від снігу, льоду, бруду оголовки колодязів для розташування пожежних гідрантів, розміщених на вулицях і дорогах.

Отже, саме відповідач, як управитель будинку АДРЕСА_1 , з даху якого відбулося падіння брил снігу та льоду на автомобіль Позивачки та, як наслідок, його пошкодження, зобов`язаний забезпечувати належну експлуатацію та утримання будинку, а також забезпечувати своєчасність та відповідну якість надання послуг згідно із законодавством та умовами договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 21.01.2018 у справі № 712/877/16-ц, від 16.04.2018 у справі № 369/3076/17-ц та від 05.09.2018 у справі № 761/6010/15-ц.

Доводи відповідача про те, що договором управління на нього не покладено обов`язку щодо очищення даху від снігу та льоду, суд відхиляє, оскільки обов`язок управителя щодо належного утримання спільного майна багатоквартирного будинку визначається не лише умовами договору, а й вимогами законодавства та нормативних актів у сфері утримання житлового фонду.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг .

При цьому Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76, а також Правилами благоустрою Львівської міської територіальної громади прямо передбачено обов`язок очищення дахів, карнизів та інших елементів будинків від снігу та льоду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої цивільної палати Касаційного цивільного суду під час розгляду цивільної справи № 367/6795/15-ц сформулював правовий висновок про те, що обов`язок щодо прибирання, ремонту будинку та надання послуг з поточного утримання прибудинкової території, у тому числі прибирання з дахів будинку льодяних бурульок віднесено до діяльності комунальних підприємств, а прибирання бурульок з даху в зимовий період законодавець визначив як обов`язковий вид робіт для виконання з утримання будинків та прибудинкових територій.

Вказане в сукупності свідчить про те, що саме відповідач зобов`язаний надавати послуги із скидання з дахів та покрівель снігу та льоду і відповідно до ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» він зобов`язаний надати таку послуги власними силами або шляхом укладення відповідного договору з юридичними особами на управління майном.

Отже, відсутність у договорі окремого положення про очищення даху від снігу та льоду сама по собі не звільняє відповідача від виконання обов`язку, встановленого нормативними актами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Наведені положення унормовують загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина, і за відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

В свою чергу, шкода це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння шкоди. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення є зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому за положеннями ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України обов`язок доведення відсутності вини покладається саме на особу, яка завдала шкоди, і у разі доведення відсутності вини така особа звільняється від цивільної відповідальності.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Крім того, аналіз наведеної норми права з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене, з урахуванням визначених процесуальними кодексами принципів змагальності й диспозитивності, саме на балансоутримувача майна покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди особі, майно/здоров`я якої постраждало внаслідок неналежного утримання балансоутримувачем відповідних об`єктів.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

У спорах про відшкодування шкоди діє презумпція вини заподіювача шкоди, а на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Такої ж думки дотримується Верховний Суд у постановах від 21.02.2018 у справі № 461/9006/15-ц, від 16.04.2018 у справі № 369/3076/17-ц.

Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Саме такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 03.12.2014 у справі № 6-183цс14.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення, обов`язковому з`ясуванню у процесі розгляду даної справи підлягає: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 22 ЦК України).

Отже, відшкодування збитків – це відновлення майнового стану учасника правовідносин за рахунок іншого суб`єкта – правопорушника. Щоб стягнути зазнані збитки, потерпіла особа має довести їх наявність і розмір, а також те, що відповідач є заподіювачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.012018 у справі № 395/1360/15-ц, від 19.09.2018 у справі № 686/3471/17, від 10.10.2018 у справі № 359/11706/15-ц).

Згідно зі ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому, визначення розміру матеріального збитку при відшкодуванні шкоди, заподіяної зокрема транспортному засобу, повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі – Методика).

У пунктах 2.3. та 2.4. Методики визначено, що вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу (далі – КТЗ) визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ.

Вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Ця Методика розроблена згідно із Законами України «Про судову експертизу», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи й оцінки майна (пункт 1.1. Методики) Згідно з пунктом 1.3. Методики її вимоги є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Методика застосовується, зокрема, з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ та визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ (підпункт «д» та «е» пункту 1.4. Методики).

В абз. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» зазначено, що проведення оцінки майна є обов`язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Верховний Суд у постанові від 31.10.2019 у справі № 522/1597/15-ц дійшов висновку, що визначення вартості матеріального збитку шляхом проведення незалежної оцінки (виконавець – оцінювач транспортних засобів) або автотоварознавчого дослідження (виконавець – судовий автотоварознавець) відповідає вимогам ст. 7 Закону України «Про оцінку майна та професійну оціночну діяльність в Україні», в якій сказано, що проведення незалежної оцінки майна є обов`язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках.

Розмір відшкодування шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення (постанова Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 461/2217/19).

У постанові Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 522/15636/16-ц зазначено, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.

Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).

Враховуючи те, що на відновлення автомобіля позивача окремі вузли підлягали заміні, апеляційний суд правильно визначив розмір коштів, який необхідний на відновлення пошкодженого автомобіля позивача та зробив обґрунтований висновок про те, що на користь позивача має бути стягнута різниця між фактичним розміром шкоди, страховою виплатою і витратами, які необхідні для повного відновлення транспортного засобу.».

Для визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу марки KIA NIRO, д.н.з. НОМЕР_1 , позивачка звернулась до Науково-дослідного інституту судових експертиз та права, який провів огляд пошкодженого транспортного засобу та склав висновок експерта. Уповноважений представник ЛКП «Айсберг» на проведення огляду не з`явився, хоча належним чином був повідомлений, що підтверджується листом ЛКП «Айсберг» від 27.02.2026 № 191.

Згідно з висновком експерта № 726/26 від 23.03.2026 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу KIA NIRO, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , внаслідок падіння брил льоду та снігу з даху житлового будинку у м. Львів на вул. Гнатюка, 3 під час руху транспортного засобу, станом на момент події – 15.01.2026, становить 106 699,06 грн (сто шість тисяч шістсот дев`яносто дев`ять гривень 06 копійок).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_5 свій висновок № 726/26 від 23.03.2026 підтримав у повному обсязі, на поставлені сторонами запитання надав відповідні пояснення, зазначивши, що розрахунок вартості матеріального збитку проведено відповідно до вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Щодо джерел інформації, використаних при визначенні ринкової вартості та комплектації досліджуваного колісного транспортного засобу, експерт пояснив, що під час проведення порівняльного аналізу цін та комплектації автомобіля ним було застосовано джерело відомостей, а саме автоматизовану базу даних Audatex. При цьому додаткові джерела інформації, зокрема офіційний сайт виробника/імпортера (Kia/Hyundai), а також первинні розрахункові документи (рахунки-фактури, прайс-листи) від офіційних дилерських центрів, для порівняння та уточнення цін у межах даного дослідження не запитувалися та до матеріалів висновку не залучалися.

Стосовно обґрунтованості включення до калькуляції відновлювального ремонту робіт, які безпосередньо не пов`язані з наявними механічними ушкодженнями, спричиненими дорожньо-транспортною пригодою (зокрема: регулювання фар, роботи з головною повітряною подушкою безпеки, перевірка колеса та налаштування/калібрування мультифункціональної камери), експерт зазначив, що вказані роботи належать до супутніх технологічних операцій. Згідно з поясненнями експерта, виконання зазначених робіт передбачено технічною документацією та регламентами заводу-виробника при проведенні демонтажно-монтажних робіт суміжних елементів кузова, деталей підвіски або систем безпеки для забезпечення подальшої належної та безпечної експлуатації транспортного засобу.

Щодо застосування коригування вартості транспортного засобу залежно від його пробігу, експерт повідомив, що нормами Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів передбачено винятки, за яких коригування ринкової вартості за показником пробігу (з розрахунку нормативного річного пробігу 17 500 км) не застосовується. Зокрема, у разі якщо відхилення фактичного пробігу від розрахункового є несуттєвим та перебуває в межах допустимої межі (похибки), встановленої нормативними таблицями, розрахункові коефіцієнти не нараховуються, у зв`язку з чим коригування вартості за пробігом у даному випадку ним не здійснювалося.

Згідно зі статтею 102 ЦПК України висновок експерта є результатом проведеного ним дослідження та містить обґрунтовані відповіді на поставлені питання.

Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта не має для суду заздалегідь встановленої сили та оцінюється разом з іншими доказами. Відхилення висновку експерта потребує відповідного мотивування.

Стосовно посилання відповідача на те, що позивач на момент розгляду справи не надала документів про фактичне здійснення ремонту автомобіля, то вказана обставина не свідчить про відсутність у неї права на відшкодування шкоди та не спростовує факту пошкодження її майна.

Предметом доказування у цій справі є, серед іншого, наявність та розмір майнової шкоди, а не факт фактичної сплати позивачем коштів за ремонт транспортного засобу.

Висновком експерта № 726/26 від 23.03.2026 визначено вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу KIA NIRO, державний номерний знак НОМЕР_1 , саме внаслідок пошкоджень, пов`язаних із падінням брил льоду та снігу з даху будинку АДРЕСА_1 , станом на дату події 15.01.2026.

Експерт під час судового засідання висновок підтримав, на запитання учасників справи відповів та пояснив порядок проведення розрахунку.

Доводи відповідача щодо необхідності визначення збитків виключно на підставі фактично понесених витрат на ремонт суд також відхиляє, оскільки сам по собі висновок експерта є доказом, який підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами, а не втрачає доказового значення лише з тієї підстави, що ремонт автомобіля на момент розгляду справи не проведений.

Щодо посилань відповідача на необхідність обов`язкового застосування коефіцієнта фізичного зносу суд зазначає, що відповідне питання було предметом дослідження експерта. Допитаний у судовому засіданні експерт надав пояснення щодо проведеного ним розрахунку.

При цьому відповідачем не надано іншого висновку експерта або іншого належного доказу, який би достовірно підтверджував, що визначений експертом розмір матеріального збитку є неправильним саме внаслідок неврахування коефіцієнта фізичного зносу.

Посилання відповідача на те, що транспортний засіб експлуатувався з інтенсивністю, відповідно до якого підлягає до застосування інший коефіцієнт, не спростовує висновку експерта, оскільки питання щодо методики проведення розрахунку та застосування відповідних коефіцієнтів належить до спеціальних знань експерта. Водночас суд не наділений спеціальними знаннями для самостійного проведення автотоварознавчого розрахунку замість експерта.

Посилання відповідача на окремі ціни запасних частин, джерела інформації про їх вартість, кількість нормо-годин та вартість робіт також не спростовують висновку експерта в цілому.

Експерт ОСОБА_5 був допитаний судом, надав пояснення щодо методики та порядку проведення розрахунку і за результатами такого допиту суд не встановив обставин, які б свідчили про очевидну необґрунтованість висновку або неможливість використання його як доказу у справі.

Щодо доводів відповідача про використання експертом інформації лише з одного джерела суд зазначає, що незгода сторони з конкретним джерелом інформації не свідчить про недопустимість висновку експерта. При цьому експерт повідомив, які саме джерела він використовував.

Так само твердження відповідача про те, що у калькуляції безпідставно зазначено заміну сидінь, фар чи коліс не може бути прийняте судом, так як визначення характеру, обсягу та способу усунення пошкоджень транспортного засобу належить до спеціальних знань, а відповідний висновок у цій справі зроблений експертом після дослідження транспортного засобу.

Посилання відповідача на те, що у висновку експерта використано формулювання про пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, також не спростовує висновку щодо розміру матеріального збитку. Визначення юридичної природи події та надання їй правової кваліфікації не належить до компетенції експерта та не є предметом вирішення експертного дослідження. Суд самостійно встановлює обставини події та надає їм правову оцінку.

Суд враховує, що висновок експерта має оцінюватися не формально, а в сукупності з іншими доказами, з урахуванням змісту проведеного дослідження, обґрунтованості висновків експерта, його пояснень у судовому засіданні та відповідності висновків іншим матеріалам справи.

Зазначені відповідачем недоліки щодо оформлення висновку, якщо вони мають місце, самі по собі не свідчать про недостовірність встановленого експертом розміру шкоди та не спростовують результатів проведеного дослідження.

Посилання відповідача на те, що між датою пошкодження транспортного засобу та датою його огляду експертом минув певний проміжок часу мають характер припущення та не підтверджені жодним належним доказом.

В той же час безпосередньо після події працівниками поліції було зафіксовано пошкодження капота та даху автомобіля, які виникли внаслідок падіння снігу з даху будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, факт пошкодження автомобіля підтверджується матеріалами з місця події, а характер пошкоджень досліджений експертом.

Тому сама лише можливість теоретичного виникнення пошкоджень у період між датою події та датою експертного огляду не спростовує встановленого сукупністю доказів факту їх виникнення саме 15.01.2026 року.

Доводи відповідача про те, що експертом неправильно визначено показник втрати товарної вартості, зокрема у зв`язку з різницею між окремими числовими показниками не є достатнім для висновку про недостовірність усього експертного дослідження, в той час як експерт у судовому засіданні надав пояснення щодо проведеного розрахунку, а інші докази у справі підтверджують факт та характер пошкоджень.

У даному випадку суд не встановив таких обставин, які б свідчили про неповноту, неясність або необґрунтованість висновку експерта № 726/26 від 23.03.2026. Експерт був допитаний у судовому засіданні, надав відповіді на поставлені питання та підтвердив правильність проведеного дослідження. Відповідачем, зі свого боку, не подано альтернативного експертного висновку, який би спростовував визначений експертом розмір шкоди.

Таким чином, суд не вбачає правових підстав для відхилення висновку експерта № 726/26 від 23.03.2026 як доказу розміру завданої позивачці майнової шкоди.

Відповідно до ст. ст.76,81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Оцінюючи надані позивачем докази по справі, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки такі докази знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку між собою та іншими матеріалами справи є достатніми та достовірними, не спростовані представником відповідача у процесі судового розгляду.

Як було встановлено судом, згідно з висновком експерта № 726/26 від 23.03.2026 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу KIA NIRO, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , внаслідок падіння брил льоду та снігу з даху житлового будинку у АДРЕСА_1 під час руху транспортного засобу, станом на момент події – 15.01.2026, становить 106 699,06 грн

Суд зазначає, що питання щодо розміру шкоди є похідним від встановлення самого факту протиправної поведінки відповідача та причинного зв`язку між такою поведінкою і пошкодженням майна позивачки.

Як вбачається з листа Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 31-вих-23629 від 20.02.2026 послуги з управління та обслуговування будинку на АДРЕСА_1 надаються Львівським міським комунальним підприємством по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг».

Саме на відповідача як на управителя багатоквартирного будинку покладено обов`язок щодо належного утримання спільного майна будинку, у тому числі покрівлі, та вживати необхідних заходів для недопущення падіння снігу та льоду з даху відповідно до нормативних вимог та умов договору управління.

Падіння снігу та льодової брили з даху будинку свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків щодо утримання будинку в зимовий період.

Враховуючи наведене, суд вважає, що обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу шкоди внаслідок льодової брили та снігу покладено на ЛМКП «Айсберг».

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що ним було здійснено очищення покрівлі від снігу та льоду, встановлено або належним чином утримувались засоби снігозатримання, а також вживались інші заходи безпеки для недопущення падіння снігу та льоду на транспортні засоби та громадян.

Внаслідок бездіяльності відповідача з даху будинку відбулось падіння снігу та льодової брили, що призвело до пошкодження належного позивачу автомобіля, чим останньому завдано матеріальної шкоди.

Твердження відповідача, наведене у відзиві на позовну заяву стосовно того, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що саме падіння снігу спричинило пошкодження її автомобіля, не знайшли свого підтвердження у процесі розгляду справи.

Факт падіння снігу та льодової брили з даху будинку, а також факт пошкодження належного позивачу транспортного засобу підтверджуються наявними у матеріалах справи фотоматеріалами, зробленими безпосередньо на місці події, матеріалами, складеними працівниками Національної поліції України, висновком експерта.

Зазначені докази у своїй сукупності підтверджують як сам факт настання події, так і причинний зв`язок між неналежним утриманням покрівлі будинку відповідачем та завданими позивачу матеріальними збитками.

Тому твердження відповідача про відсутність його вини є безпідставними та спростовуються наданими доказами та фактичними обставинами справи.

Також неможливо не відзначити, що такі доводи представника відповідача є абсолютно некоректними, адже невиконання обов`язку щодо прибирання снігу з дахів може призвести не тільки до пошкодження майна, а може спричинити шкоду життю і здоров`ю громадян (пішоходам які проходять повз будинок).

За вказаних обставин, суд вважає доведеним, що внаслідок неналежного виконання відповідачем (уповноваженими ним особами) обов`язків по обслуговуванню будинку відбулося падіння льодової брили та снігу з даху будинку, у результаті чого було спричинено пошкодження транспортного засобу, належного позивачу, що завдало останній матеріальної шкоди.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та їх зміст, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

За надання послуг з проведення експертного дослідження позивачка сплатила Науково-дослідному інституту судових експертиз та права.

Відтак, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про відшкодування йому витрат на оплату послуг експерта, адже він змушений був до нього звертатись саме внаслідок дій (бездіяльності) відповідача, а тому з відповідача також підлягають стягнення витрати позивача на визначення вартості завданого матеріального збитку у розмірі 9620,00 грн, що підтверджується копіями квитанції до платіжної інструкції № 126 від 19.02.2026 та акта здачі-прийняття (надання послуг) № ОУ-0000017 від 23.03.2026.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352-354 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Стягнути з Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» (код ЄДРПОУ 20772578) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) завдану майнову шкоду у розмірі 106 699,06 грн (сто шість тисяч шістсот дев`яносто дев`ять гривень 06 копійок).

Стягнути з Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» (код ЄДРПОУ 20772578) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) 9620,00 грн витрат на проведення судової транспортно- товарознавчої експертизи.

Стягнути з Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» (код ЄДРПОУ 20772578) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12.10.2026.

Суддя І.Р.Волоско