Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №438/1540/26 — Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/1540/26

Провадження № 3/438/546/2026

П О С Т А Н О В А

іменем України

12 жовтня 2026 року м. Борислав

Суддя Бориславського міського суду Львівської області Дудар О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №1 Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , неповнолітнього, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 КУпАП,

встановив:

У провадженні Бориславського міського суду Львівської області перебувають матеріали відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП: протокол про адміністративне правопорушення від 24 серпня 2026 року серії ЕПР № 754245.

Постановою суду від 2 вересня 2026 року вказані матеріали справи повернуто до Відділення поліції № 1 Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області для доопрацювання.

15 вересня 2026 року матеріали повернуті суду після доопрацювання. Однак, постановою суду від 17 вересня 2026 року вказані матеріали справи повторно повернуто до Відділення поліції № 1 Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області для доопрацювання.

30 вересня 2026 року матеріали справи повернуті суду після доопрацювання. Розгляд адміністративних матеріалів призначено на 12 жовтня 2026 року.

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення від 24 серпня 2026 року серії ЕПР1 № 754245, 24 серпня 2026 року 23:22 у місті Борислав по вулиці Данила Галицького особа громадянин ОСОБА_1 , керував легким персональним колісним транспортним засобом, який приводиться в дію за допомогою системи акумулювання електроенергії в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку з використанням технічного засобу Драгер 6820, тест 06038, результат 0,85% проміле, чим порушив п.2.9.а ПДР – керування транспортним засобом особами в стані алкогольного чи наркотичного чи іншому сп`янінні, що знижують їх увагу та швидкість реакції, відповідальність за що передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.

Оскільки ОСОБА_1 є неповнолітнім у розгляді справи брав участь його законний представник – мати ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину визнав та щиро покаявся.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до таких висновків.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 1 статті 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно пункту 2.9. а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Пунктом 1.10 ПДР визначено, що транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.

Втім, норма статті 130 КпАП України встановлює відповідальність за керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого виду сп`яніння і зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, та не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Законом України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року, який набрав чинності 23.03.2023 року внесені зміни до Закону України «Про автомобільний транспорт», які полягають у тому, що електроскутери, електросамокати, гідроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:

- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Пунктом 1.5 ПДР України встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

У постанові Верховного Суду від 15.03.2023 року у справі № 127/5920/22 вказано, що джерелом підвищеної небезпеки слід вважати діяльність, що здійснюється з тим чи іншим залученням/використанням предметів матеріального світу та/або природних (фізичних) процесів, які за певних умов часу та місця в силу своїх якісних та кількісних характеристик об`єктивно створюють в процесі володіння ними (незалежно від факту їх експлуатації) підвищену порівняно із звичайними життєвими обставинами небезпеку завдання шкоди; використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП підтверджується оглянутими у судовому засіданні матеріалами адміністративних справ, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 24 серпня 2026 року серії ЕПР1 № 754245;

- результатом проходження тесту № 06038, Драгер 6820 від 24 серпня 2026 року;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування від впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до «КНП ЦМЛ міста Дрогобича» від 24 серпня 2026 року;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 24 серпня 2026 року;

- DVD-R диском на якому міститься відеофіксація адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Статтею 13 КУпАП визначено, що до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89,1 21-127, 130, статтею 139, частиною 3 статті 154, частиною 2 статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

У відповідності до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення визнаються: 1) щире розкаяння винного; 2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) вчинення правопорушення неповнолітнім; 5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року. Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі (стаття 34 КУпАП).

Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення визнаються :1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її; 2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення; 3) втягнення неповнолітнього в правопорушення; 4) вчинення правопорушення групою осіб; 5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин; 6) вчинення правопорушення в стані сп`яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою (стаття 35 КУпАП).

Отже, з урахуванням положень статті 13 КУпАП за вчинення неповнолітніми адміністративних правопорушень, передбачених, 130 вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах, а з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. Згідно зі статтею 24-1 КУпАП, за вчинення адмінправопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:

1) зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження;

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Суд, проаналізувавши обставини справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення та особу ОСОБА_1 , який є неповнолітнім, до адміністративної відповідальності притягається вперше, ніде не працює, не має постійного джерела доходу, проживає з матір`ю (батьком помре), ставлення особи до вчиненого, а саме щире каяття, у зв`язку з чим суд вважає за можливе застосувати до нього заходи впливу, передбачені статтею 24-1 КУпАП у виді попередження, що є достатнім для виправлення та запобігання вчиненню ОСОБА_3 , нових адміністративних правопорушень.

Враховуючи те, що суд застосовує до неповнолітнього ОСОБА_1 заходи впливу, передбачені статтею 24-1 КУпАП, що не є накладенням адміністративного стягнення, судовий збір із останнього не стягується.

Керуючись статтями 23, 24-1, 33, 130, 247, 251, 283, 284 КУпАП, суд-

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та застосувати до нього на підставі статті 24-1 КУпАП захід впливу у виді попередження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Бориславський міський суд Львівської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Олена ДУДАР