Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №334/6722/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 08.10.2026

Справа № 334/6722/26

Провадження № 2/334/4634/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

судді Бредіхіна Ю.Ю.

за участю секретаря Іванової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області про визнання права власності на спадкове майно,

установив:

представник позивача звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із позовною заявою до Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на території м. Києва померла ОСОБА_2 - бабуся ОСОБА_1 . Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 27.10.2025 року

За померлою залишилося нерухоме майно, а саме квартира, загальною площею 48,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 01.04.1999 року, квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Зазначений документ був зареєстрований 16.09.1999 року Енергодарським бюро технічної інвентаризації за №11, що підтверджується відбитком реєстраційного напису на зазначеному свідоцтві.

Згідно технічної документації квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 складається з 2-х кімнат житловою площею 27,6 кв.м та загальною площею 48,2 кв.м.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.09.2016 року, зареєстровано в реєстрі № 1071, 1/2 частки двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,2 кв.м, житловою площею 27,6 кв.м, належить ОСОБА_2 , після смерті ОСОБА_3 1945 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Померла, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 при житті склала заповіт від 07.09.2016 року, згідно якого, квартиру АДРЕСА_2 заповіла ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

13.03.2026 року позивач звернувся до державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори Ковток А.І. з заявою про прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право спадщину за заповітом на вищевказану квартиру.

Державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори в межах спадкової справи № 224/2026 на ім`я позивача видано свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом від 14.05.2026 року, зареєстровано в реєстрі № 20-110 на 1/2 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належала спадкодавиці на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.09.206 року за реєстровим номером 1071.

При цьому, Постановою від 14.05.2026 року № 2969/02-31 нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на 1/2 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належала спадкодавиці на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 01.04.1999 року, в зв`язку з відсутністю інформації з КП “Енергодарське бюро технічної інвентаризації” Енергодарської міської ради, що підтверджується листом Енергодарської міської ради Запорізької області № 02-24/0381 від 24.03.2026 року та відсутністю інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У зв`язку з відсутністю інформації з КП “Енергодарського бюро технічної інвентаризації” Енергодарської міської ради та відсутністю інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно вищевказаної квартири позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом на 1/2 частку квартири.

Представник позивача надав суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача просив розглянути справу за його відсутності, справу вирішити на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов до таких висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 27.10.2025 року.

ОСОБА_2 є бабусею ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 від 27.10.1992 року, де в графі мати зазначено “ ОСОБА_4 ”, свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 від 21.03.1967 року, де в графі мати зазначено “ ОСОБА_2 ”, довідкою про укладення шлюбу № А-00028 від 13.01.2026 року, прізвище після укладення шлюбу “ ОСОБА_5 ”.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 складається з 2-х кімнат житловою площею 27,6 кв.м та загальною площею 48,2 кв.м.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 01.04.1999 року, квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом від 20.09.2016 року, зареєстровано в реєстрі № 1071, 1/2 частки двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,2 кв.м, житловою площею 27,6 кв.м, належить ОСОБА_2 , після смерті ОСОБА_3 1945 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 при житті склала заповіт від 07.09.2016 року, згідно якого, квартиру АДРЕСА_2 заповіла ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

13.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори Ковток А.І. з заявою про прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право спадщину за заповітом на вищевказану квартиру.

Державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори в межах спадкової справи № 224/2026 на ім`я позивача видано свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом від 14.05.2026 року, зареєстровано в реєстрі № 20-110 на 1/2 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належала спадкодавиці на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.09.206 року за реєстровим номером 1071.

Постановою від 14.05.2026 року № 2969/02-31 нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на 1/2 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належала спадкодавиці на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 01.04.1999 року, в зв`язку з відсутністю інформації з КП “Енергодарське бюро технічної інвентаризації” Енергодарської міської ради, що підтверджується листом Енергодарської міської ради Запорізької області № 02-24/0381 від 24.03.2026 року та відсутністю інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Згідно із ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особина випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно із ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Частиною першою статті 1297 ЦК України унормовано, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину.

Якщо нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

У рішенні «Рисовський проти України» ЄСПЛ зазначив, що Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Матеріалами справи встановлено, що позивач у встановлений законом строк вчинив усі належні дії для оформлення спадщини, але не зміг зареєструвати своє право з незалежних від неї обставин, за таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись ст. 141, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_5 , право приватної власності на 1/2 частку 2-х кімнатної квартири, житловою площею 27,6 кв.м, загальною площею 48,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін