Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №331/3936/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/3936/26

Провадження № 2/331/3466/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року місто Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Каретник Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Данилевської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

На обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначає, що «Monobank» - це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.

Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.

Онбординг – встановлення ділових відносин з клієнтом, починаючи з травня 2020 року відбувається, в тому числі, дистанційно шляхом: відеоверифікації працівником Банку дистанційно; ДІЯ шерінг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощена процедура через бюро кредитних історій, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом.

19.10.2022 ОСОБА_1 встановила мобільний додаток monobank – сервіс банку, що дозволяє надавати клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку.

Пройшовши реєстрацію та надавши один із пакетів документів відповідач підписала анкету-заяву клієнта до договору про надання банківських послуг «Monobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису, використання якого регламентується Постановою НБУ від 13.12.2019 № 151 та ст. 207 ЦК України.

Своїм підписом у анкеті-заяві відповідач підтвердила, що підписана нею анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів MONOBANK/Universal Bank, Таблицею обчислення вартості кредиту і Паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням https://www.monobank.ua/terms, та тарифами, що розміщені за посиланням https://www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг.

Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір, та зобов`язується виконувати його умови.

Банк виконав свої зобов`язання перед позичальником, надавши кредит в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором.

Однак, в порушення взятих на себе зобов`язань за вказаним договором, відповідач не виконувала умови договору, в зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором станом на 03.03.2026 в розмірі 20008,59 грн., яка складається з наступного: 17762,00 грн. - заборгованість за наданим кредитом (за тілом кредиту), 2246,59 грн. – заборгованість за пенею.

З огляду на те, що відповідач заборгованість не погашає, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 20008,29 грн., а також витрати зі сплати судового збору у сумі 3328,00 грн.

Ухвалою судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 01.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, але до позовної заяви долучив клопотання про розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судові засідання, призначені на 27.07.2026 та 24.09.2026 не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце проведення судових засідань повідомлялася належним чином шляхом публікації оголошень про її виклики у судові засідання на офіційному веб-порталі судової влади України відповідно до вимог ч. 10 ст. 187 ЦПК України, а також шляхом направлення судових повісток з повідомленнями за адресою, вказаною у позовній заяві, але поштові відправлення повернулися до суду без вручення з відмітками поштового відділення «адресат відсутній». Відзив на позов вона не подала, клопотань про відкладення розгляду справи до суду від неї не надходило.

Взявши до уваги заяву представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані до суду докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з такого.

Судом встановлено, що відповідач 19.10.2022 ОСОБА_1 встановила мобільний додаток monobank – сервіс банку, що дозволяє надавати клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку.

Пройшовши реєстрацію та надавши документ, який посвідчує її особу, та довідку про присвоєння РНОКПП, відповідач підписала анкету-заяву клієнта до договору про надання банківських послуг «Monobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису.

Анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема, дату народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки ID-паспорта відповідача та дві її фотокартки, одна з яких – із паспортом.

Своїм підписом у анкеті-заяві відповідач підтвердила, що підписана нею анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів MONOBANK/Universal Bank, Таблицею обчислення вартості кредиту і Паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням https://www.monobank.ua/terms, та тарифами, що розміщені за посиланням https://www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг.

У анкеті-заяві міститься прохання відповідача відкрити поточний рахунок у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом.

У п.4 анкети-заяви відповідач засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем у вигляді послідовності ряду цифр та літер, який буде використовуватися для вчинення правочинів та платіжних операцій. Відповідач підтвердила, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису.

Також ОСОБА_1 удосконаленим електронним підписом підписала запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг monobank, яке є невід`ємною частиною анкети-заяви.

Окрім того, на підтвердження своїх вимог позивачем надано Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank з додатками у вигляді Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорта споживчого кредиту, які містять інформацію про їх підписання електронним цифровим підписом обома сторонами договору, у тому числі відповідачем у мобільному додатку до підписання договору.

Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, крім того, що надавались та були отримані ОСОБА_1 у мобільному додатку, перебувають в загальному доступі, розміщені на офіційному сайті фінансової установи та, в розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України, є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку та умов кредитування, прав і обов`язків сторін, іншу всю інформацію, необхідну для укладення договору.

Наведене, у свою чергу, свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank з додатками, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторонами.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня2021 року у справі № 234/7159/20.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що Умови і правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank / Universal Bank є належним доказом узгодження між сторонами усіх умов кредитного договору.

Відповідачем не спростовано, що банк виконав свої зобов`язання перед нею, надавши можливість розпоряджатися кредитними коштами в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором.

Однак, у порушення взятих на себе зобов`язань за вказаним договором, відповідач не виконувала умови договору, в зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором станом на 03.03.2025 в розмірі 20008,59 грн., яка складається з наступного: 17762,00 грн. - заборгованість за наданим кредитом (за тілом кредиту), 2246,59 – заборгованість за пенею.

Суд враховує, що згідно з положеннями ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором – дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення – невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

З урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, зокрема, розрахунку заборгованості на підтвердження розміру заборгованості позичальника, підписаної відповідачем анкети-заяви, витягу з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», суд приходить до висновку про те, що між відповідачем та позивачем дійсно було укладено кредитний договір, умови якого позивачем були виконані, а відповідачем вони виконані не були, внаслідок чого у останньої виникли боргові зобов`язання перед позивачем.

Надані банком документи є первинними документами, які беззаперечно свідчать про існування у позичальника заборгованості за кредитним договором у визначеному банком розмірі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належних та достовірних доказів погашення заборгованості за кредитним договором та його припинення відповідач в розумінні положень ст. 76-81 ЦПК України суду не надала, чим не спростувала доказів, наданих позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач взятих на себе зобов`язань в строки, передбачені договором, належним чином не виконав, а тому позовні вимоги позивача про стягнення за вказаним договором з відповідача заборгованості за тілом кредиту у сумі 17762,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за пенею у розмірі 2246,59 грн., суд враховує таке.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року в справі №320/8618/15-ц (провадження №61-4393сво18)).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Дана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року в справі №183/7850/22.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача неустойки, нарахованої у період дії воєнного стану (відповідно до розрахунку заборгованості – з 22.04.2025 по 03.03.2026) за прострочення зобов`язання, яке виникло з договору від 09.05.2021, то у даному випадку підлягають застосуванню положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Тому суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки (пені) у розмірі 2246,59 грн. необхідно відмовити.

Крім того, в силу вимог ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені останнім судові витрати, які складаються із витрат по оплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2954,33 грн. (розрахунок: судовий збір, сплачений за подання позову до суду 3328,00 грн. х суму задоволених позовних вимог 17762,00 грн. / суму заявлених позовних вимог 20008,59 грн.).

Доказів понесення інших судових витрат позивачем до суду надано не було.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.11, 12, 13, 81, 141, 223 ч.4, 247 ч.2, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23) заборгованість за договором про надання банківських послуг від 19.10.2022 у розмірі 17762 (сімнадцять тисяч сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок, з яких 17762,00 грн. - загальний залишок заборгованості за тілом кредиту.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23) судовий збір у розмірі 2954 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 33 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення – 24 вересня 2026 року.

Суддя Юлія КАРЕТНИК