Суд: Овідіопольський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду
Дата: 08 жовтня 2026 р.
Справа: №509/6057/26
Суддя: Панасенко Є. М.
Справа № 509/6057/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 жовтня 2026 року Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Є.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Нижньодністровського національного природного парку, стосовно ОСОБА_1 , відомості про особу якого містяться в матеріалах справи, за ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП),
ВСТАНОВИВ:
До Овідіопольського районного суду Одеської області надійшли матеріали щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 91 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії А № 0337 у якому зазначено, що 14.08.2026 о 12 год 44 хв у районі восьмого кілометра лівого берега річки Дністер, за координатами 46,3026; 30,28910, ОСОБА_1 , використовуючи статус громадського мисливського інспектора ГО «Товариство мисливців та рибалок «Придністровське», нібито в умовах призупинення рекреаційної діяльності за договором від 09.07.2018 надав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 платні рекреаційні послуги з організації відпочинку та рибальства під виглядом добровільних внесків. Посадова особа віднесла місце події до господарської зони Нижньодністровського національного природного парку та вказала на порушення пп. 8.3.4, 8.4, 12.5, 14.3 Положення про парк, інших нормативних приписів. У протоколі також зазначено про неотриману парком вигоду у сумі 60 грн.
Захисник адвокат Чернієнко О. В. подав письмові заперечення, у яких просив закрити провадження у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зокрема, захист заперечував доведеність конкретних платних послуг, особистого одержання ОСОБА_1 коштів, порушення певної чинної заборони, належність місця події до території парку, а також достовірність пояснень ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .
Дослідивши наявні матеріали справи та оцінивши наведені доводи у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для встановлення у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом. Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення як протиправну, винну дію чи бездіяльність. За змістом ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи, встановити наявність події та складу правопорушення, оцінити належність, допустимість, достовірність та достатність доказів.
Диспозиція ст. 91 КУпАП передбачає відповідальність за заборонену господарську та іншу діяльність у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон і територій, зарезервованих для наступного заповідання, а також за інші визначені цією статтею порушення. Отже, необхідно встановити, по-перше, правовий режим конкретного місця події, по-друге, зміст застосовної заборони, по-третє, особисті дії особи, які її порушують, і, по-четверте, вину цієї особи.
За ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства; до їх встановлення в натурі межі визначаються відповідно до проєктів створення таких територій та об`єктів. Тому сама лише відсутність винесення меж у натуру не свідчить про відсутність правового статусу території, проте не звільняє від доказування того, що конкретне місце події розташоване в її юридичних межах.
Згідно з наданими запереченнями, подія відбувалася на дерев`яних помостах, розташованих безпосередньо в акваторії річки Дністер, відокремлених від берега водною ділянкою, достатньою для підходу моторного човна. Таке розташування не доводить автоматично перебування за межами природно-заповідного фонду, оскільки його території можуть включати акваторії, але потребує точної прив`язки помостів до затверджених меж.
Проєкт організації території Нижньодністровського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об`єктів, затверджений наказом Міндовкілля від 24.02.2023 № 112, містить опис проходження меж парку, зокрема вздовж берегів річки Дністер на окремих ділянках, а також матеріали функціонального зонування. Відтак посилання на відсутність будь-якого затвердженого зонування не відповідає змісту цього документа; водночас необхідно встановити, чи віднесено до відповідної функціональної зони саме координати місця інкримінованих дій.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу II Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Мінагрополітики від 15.06.2023 № 1284, річку Дністер з придатковою системою від Дністровського лиману до кордону з Республікою Молдова визначено районом промислу. Ця обставина підтверджує рибогосподарський статус відповідної акваторії, однак сама по собі не виключає можливості поширення природоохоронного режиму на окремі водні ділянки та не є дозволом на рекреаційну діяльність.
Наведені у протоколі координати, картосхема та посилання на господарську зону мають оцінюватися у зіставленні з офіційними картографічними матеріалами і межами парку. За відсутності належного та перевірюваного співвіднесення конкретних помостів із юридичними межами парку суд не може визнати доведеним поширення на місце події саме того режимного обмеження, порушення якого інкриміновано особі.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» для національних природних парків передбачено диференційований режим охорони та використання території залежно від функціонального зонування. Господарська зона не передбачає безумовної заборони будь-якої рекреаційної діяльності чи любительського рибальства. Разом з тим дозвільний характер окремих видів діяльності та встановлені обмеження повинні бути з`ясовані стосовно конкретних дій і місця їх вчинення.
Проєкт організації території парку 2023 року передбачає рекреаційне використання відповідних функціональних зон у встановленому порядку. Таким чином, навіть за припущення про перебування помостів у господарській зоні парку суд має встановити не загальний факт відпочинку чи рибальства, а конкретну вимогу режиму, яку особисто порушив ОСОБА_1 .
У протоколі міститься посилання на Положення про Нижньодністровський національний природний парк, затверджене, за твердженням органу, наказом від 16.12.2025 № 3231. Водночас захист ставить питання про надання належного тексту цього Положення у редакції, чинній на 14.08.2026, і про точний зміст його пунктів 8.3.4, 8.4, 12.5, 14.3. Саме наведення номерів пунктів без встановлення змісту застосовної вимоги та її зв`язку з конкретними діями особи не є достатнім для висновку про наявність об`єктивної сторони правопорушення.
Окремо суд оцінює твердження про надання платних рекреаційних послуг ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Факт перебування цих осіб на помостах і наявність відомостей про добровільні внески громадській організації не є тотожними доказу того, що саме ОСОБА_1 особисто надав їм визначені платні послуги, встановив їх вартість або одержав оплату. Правова природа платежів має визначатися за їх реальним змістом, а не лише за назвою.
Посилання на припинення або призупинення рекреаційної діяльності за договором від 09.07.2018 року має значення для оцінки прав громадської організації, однак не замінює доказування конкретного особистого діяння ОСОБА_1 та його протиправності. Водночас наявність проєкту організації і розвитку мисливського господарства та посвідчення мисливського інспектора сама по собі не надає необмеженого права на рекреаційну діяльність у межах ПЗФ.
Суд також бере до уваги доводи захисту щодо письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Захист стверджує, що їх зміст формувався під диктування працівника парку ОСОБА_4 . Цей довід сам по собі не доводить недопустимості пояснень.
Заявлена парком неотримана вигода у розмірі 60 грн також не доводить факту особистого надання ОСОБА_1 платних послуг. Для встановлення упущеного доходу необхідні докази права парку на одержання відповідної суми, обов`язку конкретних осіб її сплатити та причинного зв`язку з діями особи. При цьому заподіяння матеріальної шкоди не є обов`язковою ознакою кожної форми правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП.
Суд враховує, що постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 10.11.2025 у справі № 509/6204/25 провадження за ст. 91 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, зокрема з огляду на необхідність належного доказування місця події, режиму території та конкретних протиправних дій. Ця постанова не має преюдиційного значення у цій справі, але відображає підхід до оцінки доказів за аналогічною правовою кваліфікацією.
Аналогічно постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 15.05.2026 у справі № 509/2142/26 закрито інше провадження за ст. 91 КУпАП. Апеляційну скаргу представника парку повернуто постановою Одеського апеляційного суду від 01.06.2026 з процесуальних підстав; апеляційний суд не перевіряв по суті висновки суду першої інстанції.
За практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України», під час вирішення справ про адміністративні правопорушення за наявності відповідних ознак карального провадження підлягають застосуванню гарантії справедливого судового розгляду. У справі «Кобець проти України» ЄСПЛ наголошував на необхідності достатньо вагомої, чіткої та узгодженої сукупності доказів для висновку поза розумним сумнівом.
Оцінюючи матеріали в межах сформульованого протоколом обвинувачення, суд не вправі самостійно конструювати нові фактичні обставини, не наведені органом, який склав протокол, або замінювати доказування припущеннями. Невизначеність щодо конкретної забороненої діяльності, її платного характеру, правового режиму місця події та особистої вини ОСОБА_1 не може тлумачитися на шкоду особі.
Отже, наявні матеріали не містять достатньої сукупності належних і переконливих доказів, які б підтверджували всі необхідні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, у діях ОСОБА_1 . За таких обставин провадження підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 91, 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд —
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі № 509/6057/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 91 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення в порядку, визначеному ст. 294 КУпАП, особами, які мають право на апеляційне оскарження.
Суддя Панасенко Є.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua