Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №182/1446/26 — Чорноморський міський суд Одеської області

12 жовтня 2026 року Єдиний унікальний № 182/1446/26 Провадження № 2/501/2674/26

РІШЕННЯ

Іменем України

12 жовтня 2026 року м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Тордія Е.Н. секретаря судових засідань - Дунаєвої Т.В.

номер справи № 182/1446/26 провадження 2/501/2674/26

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Чорноморську Одеської області цивільну справу за позовною заявою позивача: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до відповідача: ОСОБА_1 предмет та підстава позову про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Стислий виклад обставин правовідносин.

05 серпня 2026 року ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2026 року цивільну справу № 182/1446/26 за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (далі по тексту ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано до Чорноморського міського суду Одеської області.

В обґрунтування позовної заяви зазначило, що 15 вересня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №77752988 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) далі по тексту), за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 10000,00 грн. строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день (базова процентна ставка/фіксована).

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) TiVpt66P0F, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1

Позикодавець на виконання Договору позики № 77752988 від 15 вересня 2021 року, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 10000,00 грн. за посередництвом платіжної системи ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується електронною платіжною інструкцією №0d8da047-c6c7-4680-89fa46fc67846d11 від 15 вересня 2021 року.

Відповідно до Договору, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Умовами Договору передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

Таким чином, у договорі позики встановлено строк позики 30 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями.

Враховуючи викладені вище умови Договору позики №77752988 від 15 вересня 2021 року, та здійснені Відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають - 1492,50 грн., заборгованість останнього за договором позики складає 33883,50 грн., зокрема: 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23 883,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.

03 липня 2023 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» уклали Договір факторингу № 034-030723 від 03 липня 2023 року за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за Договором №77752988 від 15 вересня 2021 року.

05 грудня 2025 року ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05 грудня 2025 року за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №77752988 від 15 вересня 2021 року.

Перехід від клієнта до фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого позивач/фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог).

Відповідно до реєстру прав вимог №05/12/25 від 05 грудня 2025 року - кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 05/12/25-01 від 05 грудня 2025 року в тому числі до відповідача в сумі 33883,50 грн. з яких 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 23883,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Позивач просить стягнути в судовому порядку суму заборгованості у загальному розмірі 33883,50 грн., а також судові витрати 2662,40 грн. сплачені при зверненні до суду та витрати на правову допомогу у розмірі 4500,00грн.

Представник позивача, в судове засідання не з`явився, з позовної заяви вбачається що розгляд справи просить проводити за своєї відсутності. Позовну заяву, просив задовольнити в повному обсязі, шляхом винесення заочного рішення.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, про місце, час та день розгляду справи повідомлялась належним чином. Представник відповідача подала відзив на позовну заяву, в якому визнала позовні вимоги в розмірі 10307,50 грн., у задоволенні решти вимог та в частині витрат понесених на професійну правничу допомогу, прохала відмовити через недоведеність, судове засідання прохала провести за відсутності відповідача та його представника.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначила, що на підтвердження існування договірних відносин позивач надає Договір, підписаний одноразовим ідентифікатором, але перевірити такий підпис не вдається за можливе, адже підтверджуючі такі дії документи та будь-які лог-файли відсутні у справі. Також, у матеріалах справи відсутні докази проведення ідентифікації відповідача при вході в особистий кабінет в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Договір не містить аналогів власноручних підписів та печаток.

Крім того, представник відповідача зазначила, що в матеріалах справи відсутні докази направлення до відповідача оригіналу договору (змін до договору), підписаного позивачем. Факт отримання відповідачем зазначених грошових коштів є недоведеним позивачем. Навіть при отриманні відповідачем грошових коштів в розмірі 10000,00 грн., що на цей момент встановити не є можливим, враховуючи строк, що пройшов з дати, на яку позивач посилається як на дату укладення Договору, адже позивачем не додано до матеріалів справи первинних документів, що можуть це підтвердити, позивач не може стягувати з відповідача відсотки, адже як буде зазначено вище в цих поясненнях - договір фактично не було укладено. Довідка № КД-000103722/ТНПП від 08 січня 2026 року не є таким первинним документом в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». До заяви додано платіжне доручення, підписане ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС», яке не може вважатися належним та достатнім доказом у справі. Також до позовної заяви не додано копії Договору на здійснення операцій з переказу грошових коштів, який мав би бути укладений між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНЕКСПРЕС» .

Також представник відповідача зазначила, що Правила, наведені позивачем, не підписані і не погоджені відповідачем, в договорі такі умови відсутні. Строк договору зазначений 30 днів, як зазначає сам позивач згідно із п. 6.5 Правил у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

При цьому позивач надав розрахунок за період з 15 вересня 2021 року по 07 лютого 2022 року - що точно перевищує строк кредитування, навіть якщо позивач і застосував пункт 6.5 вищезазначених Правил.

Якщо позивач розрахував строк за його баченням, то період мав би бути з 15 вересня 2021 року по 14 грудня 2021 року, таким чином борг за відсотками був би в такому розмірі 12 247,50 грн: за період 15 вересня 2021 рік по 15 жовтня 2021 рік заборгованість за відсотками 307,50 грн., за період з 15 жовтня 2021 рік по 14 грудня 2021 рік (тобто всього не більше 90 днів) за ставкою 1,99% (10000,00*1,99% *60 днів = 11 940,00 грн. відсотки).

Враховуючи, що пункт 6.5. не містить інформації, що 90 днів - це загальний строк кредитування, або понаднормового строку користування, то позивач міг застосувати на загальний строк, в межах якого позивач може розрахувати суму заборгованості 90 днів, тобто з 15 вересня 2021 рік по 14 грудня 2021 рік.

Таким чином, відповідач не заперечує проти існування обов`язку з повернення фактично отриманої суми позики в розмірі 10000,00 грн. та за відсотками 307,50 грн. за умови доведення позивачем належними та допустимими доказами факту видачі кредиту. Водночас відповідач не погоджується з розрахунком заборгованості за процентами, наданим позивачем.

Щодо правничої допомоги представник відповідача зазначив, що представником позивача не виконано умови Договору про надання правничої допомоги належним чином, адже при поданні позовної заяві допущено вагомі помилки, що ставлять під сумнів всі вимоги позивача. Представником позивача не надано доказів сплати витрат на користь адвоката, квитанція про сплату заявленої суми відсутня.

На відзив на позовну заву позивач надав відповідь, у якій зазначив, що посилання відповідача на те, що в матеріалах справи відсутні докази укладення договору позики є надуманими, оскільки вказаний договір підписаний електронним підписом (одноразовий ідентифікатор є видом Електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис»), що у свою чергу додатково підтверджуєтеся довідкою про ідентифікацію, яка міститься в матеріалах справи.

Тверджень представника відповідача, стосовно ненадання позивачем доказів перерахування коштів на картковий рахунок відповідача - не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи, оскільки в матеріалах справи містяться: Електронна платіжна інструкція № 0d8da047-c6c7-4680-89fa-46fc67846d11 від 15 вересня 2021 року, Довідка № КД-000103722/ТНПП від 08 січня 2026 року видана платіжною системою/ТОВ «ФІНЕКСПРЕС», лист №05/12/25-21478 від 05 грудня 2025 року виданий Позикодавцем/ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».

Щодо твердження представника відповідача, стосовного того, що відповідачка брала на себе зобов`язання сплатити основне зобов`язання та відсотки в розмірі 0,60% за користування ним, спростовується матеріалами справи, оскільки у пункті 2 Договору позики зазначено, що сума позики у 10 000,00 грн., надається строком на 30 днів під процентну ставку (базова) в день 1.99 % (фіксована). Додатково в зазначеному пункті наведений орієнтовний/попередній графік погашення заборгованості, згідно якого протягом 30 днів застосовується знижена процентна ставка/день 0,60%. За понадстрокове користування позикою (її частиною) за день встановлена процентна ставка 2,70%.

Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, пункт 4 цього Договору.

Через неналежне виконання умов Договору позики, нараховані згідно умов Договору позики проценти було перераховано за базовою/фіксованою процентною ставкою 1.99%, замість 0,60% у відповідності до положень пункту 9.7. Правил.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій зазначив про розгляд справи в спрощеному провадженні за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлявся належним чином, поважної причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлявся належним чином, у відзиві на позовну заяву зазначив про розгляд справи за відсутності відповідача та представника відповідача.

Процесуальні дії

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.

05 серпня 2026 року ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2026 року цивільну справу № 182/1446/26 передано до Чорноморського міського суду Одеської області.

Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 05 серпня 2026 року позовна заява передана в провадження судді Тордія Е.Н.

06 серпня 2026 року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача по справі постановлена ухвала про відкриття провадження та розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Заперечень (заяв) проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від сторін по справі не надходило.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій зазначив про розгляд справи в спрощеному провадженні за відсутності представника позивача. (а.с. 86,102, 117)

Відповідач в судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлявся належним чином за останнім відомим місцем реєстрації, до судового засідання не з`явився, поважної причини неявки Суду не повідомив.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву 21 вересня 2026 року. (а.с. 106-109).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлявся належним чином, у відзиві на позовну заяву зазначив про розгляд справи за відсутності відповідача та представника відповідача.

05 жовтня 2026 року представник позивача надав відповідь на відзив на позовну заяву. (а.с. 115-117).

Судова повістка у відповідності до п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (а.с. 125-126).

Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису за приписами п. 11 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України викликаються до суду через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.

З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (а.с. 125-126).

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом надсилання sms повідомлення на мобільний телефонний номер, визначений як контактний, НОМЕР_2 , а також на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 90-92, 127-129).

Повідомлення відповідача про розгляд справи 07 жовтня 2026 року відбулось на вебсайті судової влада 10 вересня 2026 року відповідно до положень ст. ст. 128, 131 Цивільного процесуального кодексу України. (а.с. 130).

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За положеннями ст.ст. 13, 43 Цивільного процесуального кодексу України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.

Якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.

Судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, забезпечено всі процесуальні права у спосіб, передбачений Цивільного процесуального кодексу України. Таким чином відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідчин ості її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які не з`явились до судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

За приписами ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України за неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Позиція суду

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини встановлені судом.

15 вересня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 укладено Договір позики № 77752988. (а.с. 23, 24).

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) TiVpt66P0F . (а.с. 23).

Відповідно до п. 1. Договору за цим Договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

У п. 2. Договору встановлені параметри та умови позики, параметри, порядок і графік повернення позики та сплати процентів:

Сума позики 10000,00 грн. Строк позики (строк Договору) 30 днів. Процентна ставка (базова) /день 1,99% (фіксована). Процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день, % (не застосовується в період карантину) - 2,70%. Дата надання позики 15 вересня 2021 року.

За умовами п. 3 Договору позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника(за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною.

Умовами п. 4. Договору встановлено, проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Згідно п. 5.2. Договору підписанням цього Договору позичальник підтверджує, що: позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Відповідно до п. 5.5. Договору позичальник розуміє та погоджується, що у випадку неналежного виконання зобов`язань за Договором позикодавець має право залучити колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, відступити право вимоги за Договором або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості.

За умовами п. 12. Договору цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Пунктом 19. Договору встановлено, що інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід`ємною частиною Договору.

Згідно п. 6.1., 6.2. Правил за користування позикою позичальник сплачує товариству проценти у розмірах, визначених у Договорі позики. Позичальник зобов`язаний повернути отриману суму позики та проценти за користування нею відповідно до умов укладеного Договору позики.

Проценти за користування позикою нараховуються на суму позики (її залишок), виходячи із строку фактичного користування позикою.

Відповідно до п. 6.3. Правил нарахування процентів за користування позикою починається з дати зарахування коштів на платіжну картку позичальника та нараховується за процентними ставками, зазначеними в Договорі позики, за кожен день (календарну дату) користування позикою, включаючи день (дату) видачі позики та включаючи день (дату) її повернення.

Пунктом 6.5. Правил у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

За умовами п. 6.7. Правил у разі виникнення понадстрокового користування позикою (або її частиною), товариство має право переуступити своє право вимоги третім особам без згоди на це Позичальника.

Порядок подовження строку користування позикою встановлені у Розділі 7 Правил.

Згідно п. 7.1. Договору позичальник має право подовжити строк користування позикою. За подовження строку користування позикою, позичальник сплачує товариству проценти на умовах, обраних позичальником для здійснення певного виду пролонгації.

Пунктами 7.12-7.16 Правил встановлено з метою недопущення наслідків понадстрокового користування позикою сторони домовились, що у разі якщо у позичальника на дату закінчення строку позики наявна заборгованість за Договором позики і позичальником не оформлено пролонгацію, строк позики автоматично подовжується на один календарний день (далі - автопролонгація).

Строк автопролонгації обчислюється з дня, що слідує за днем закінчення строку позики. При автопролонгації змінюється кінцева дата строку позики та кінцева дата строку (терміну) дії Договору позики на один календарний день.

Проценти під час автопролонгації нараховуються за базовою процентною ставкою, вказаною в Договорі позики.

Позичальник не заперечує та погоджується, що автопролонгація може здійснюватися необмежену кількість разів та не потребує додаткового документального оформлення з боку сторін. Позичальник погоджується, що застосування повторної автопролонгації здійснюється за умови наявності непогашеної позики (її частини) та не потребує додаткової згоди позичальника.

Подовження строку позики на умовах автопролонгації припиняється у разі якщо на протязі 90 автопролонгації поспіль позичальником не погашено позику.

Позикодавець на виконання Договору № 77752988 від 15 вересня 2021 року, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 10000,00 грн. за посередництвом платіжної системи ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується електронною платіжною інструкцією №0d8da047-c6c7-4680-89fa46fc67846d11 від 15 вересня 2021 року. (а.с. 25-26).

Згідно наданого розрахунку відповідачем здійснювались платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають - 1492,50 грн., заборгованість останнього за договором позики складає 33883,50 грн., зокрема: 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23 883,50 грн. - сума заборгованості за відсотками. (а.с. 18-23).

03 липня 2023 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» уклали Договір факторингу № 034-030723 від 03 липня 2023 року за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за Договором №77752988 від 15 вересня 2021 року. (а.с. 38-41).

За умовами п. 1.1. Договору факторингу за цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Відповідно до п. 1.2. Договору факторингу наступне відступлення фактором права вимоги за цим Договором до третіх осіб допускається.

Пунктом 10.1. Договору факторингу Договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх печатками, на строк до «30» вересня 2023 року, а в частині виконання зобов`язань, до повного виконання сторонами зазначених зобов`язань.

Згідно витягу з реєстру прав вимоги № 07/07/23 від 07 липня 2023 року ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 77752988 від 15 вересня 2021 року. (а.с. зворот 33-34).

05 грудня 2025 року ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05 грудня 2025 року за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №77752988 від 15 вересня 2021 року. (а.с. 44-47).

Пунктом 1.1. Договору факторингу встановлено, що за цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти фінансування в розпорядження клієнта за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Відповідно до реєстру прав вимог №05/12/25 від 05 грудня 2025 року - кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 05/12/25-01 від 05 грудня 2025 року в тому числі до відповідача в сумі 33883,50 грн. з яких 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 23883,50 грн. - сума заборгованості за відсотками. (а.с. 48-49).

Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведенням належним чином. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе за це відповідальність.

За приписами ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Приписами ст. ст. 626, 628 Цивільного кодексу України встановлено ,що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. ст. 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ст. 639 Цивільного кодексу України: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Таким чином, істотними умовами кредитного договору відповідно до вимог статей 638, 1054 Цивільного кодексу України є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін. Договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до актах цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

За змістом ст. 1056-1 Цивільного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як визначено у ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих матеріалів справи та наявного у справі договору, вбачається ,що такий договір був підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що був направлений їй у sms-повідомленні на його мобільний номер телефону.

Таким чином Суд констатує встановлення факту укладення відповідачем кредитного Договору № 77752988 від 15 вересня 2021 року із дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Підписавши договір саме такого змісту, відповідач погодилася з його умовами та правилами надання споживчих кредитів, що фактично нівелює усі можливі доводи стосовно невідповідності умов договору вимогам законодавства без його обґрунтування доказами.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Зазначений договір є чинними та підлягає виконанню сторонами. Факт отримання грошових коштів відповідач не спростував.

За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникало зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові передбачено ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом ,згідно положень ст. 514 Цивільного кодексу України.

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Позивачем доведено перехід права вимоги за Договором № 77752988 щодо відповідача від 15 вересня 2021 року.

Розрахунок заборгованості здійснено на підставі умов Договору та Правил, з якими відповідач погодилась, підписуючи Договір.

Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст. 509, 526, 1054 Цивільного кодексу України відповідач зобов`язання за вказаним вище договором не виконав.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача викладені в відзиві на позовну заява , щодо укладання Договору оскільки без отримання sms повідомлення в мобільному додатку для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайті товариства та отримання відповідного коду підтвердження ( одноразового ідентифікатора) для підписання угоди Договір між позивачем та відповідачем не був би укладеним , в свою чергу кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Щодо не згоди з нарахованими відмотками Суд зауважує ,що що відповідач брала на себе зобов`язання сплатити основне зобов`язання та відсотки в розмірі 0,60% за користування ним, спростовується матеріалами справи, оскільки у пункті 2 Договору позики зазначено, що сума позики у 10 000,00 грн., надається строком на 30 днів під процентну ставку (базова) в день 1.99 % (фіксована). Додатково в зазначеному пункті наведений орієнтовний/попередній графік погашення заборгованості, згідно якого протягом 30 днів застосовується знижена процентна ставка/день 0,60%. За понадстрокове користування позикою (її частиною) за день встановлена процентна ставка 2,70%.

Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, пункт 4 цього Договору.

Через неналежне виконання умов Договору позики, нараховані згідно умов Договору позики проценти було перераховано за базовою/фіксованою процентною ставкою 1.99%, замість 0,60% у відповідності до положень пункту 9.7. Правил

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд також приймає до уваги те, що на момент укладення договору, сторін влаштовували його умови. Протилежного відповідачем суду не надано.

Висновок суду.

Оцінивши надані докази у їх сукупності Суд дійшов висновку що позовні вимоги ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційне розміру задоволених позовних вимог

Щодо вимог позивача в частині стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн., Суд зазначає наступне.

За приписами ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

Представником позивача на виконання вказаних вище вимог, а саме підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн., суду надано: Договір про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року, витяг з акту приймання-передачі наданої правничої допомоги, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги, ордер на надання правничої допомоги, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, платіжна інструкція (а.с. 50-57).

Суд враховує, що дана категорія справ не відноситься до складних тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 3000.00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Таким чином, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, Суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 5, 10-13, 18, 76,81, 83, 133, 141, 258, 264, 265, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 525, 526, 536, 549, 553 - 559, 625, 626, 1046 - 1052, 1054, 1077, 1078 Цивільного кодексу України, Закону України «Про електронну комерцію», Суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , відомості про місце роботи відсутні, останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ: 44280974, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, м. Ірпінь, Київська область, 08205) заборгованість за кредитним договором у розмірі 33883,50 грн. та судові витрати у розмірі 2662.40 грн. витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.

В іншій частині вимоги про стягнення витрат на правову допомогу залишити - без задоволення.

Повний текст рішення виготовлено 12 жовтня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з часу виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» код ЄДРПОУ: 44280974, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, м. Ірпінь, Київська область, 08205

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , відомості про місце роботи відсутні, останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий