Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №495/8328/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №495/8328/26

Суддя: Мишко В. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокуСправа № 495/8328/26

Номер провадження 2/495/5526/2026

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Мишка В.В.,

при секретарі судового засідання Гасанзаде М.Р.,

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

15.09.2026 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якому просить суд шлюб між позивачем та відповідачем розірвати.

Стислий виклад позиції позивача

Позивач свою заяву обґрунтовує тим, що 27 березня 2010 між позивачем та відповідачем було укладено шлюб.

Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач та відповідач фактично припинили шлюбні відносини. Кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім`ю, сімейні цінності. За глибоким переконанням позивача подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає потреби, перебування у шлюбі з відповідачем обмежує права позивача.

Процесуальні дії у суді

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 16.09.2026 по вказаній справі було відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження та призначена дата судового засідання.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 07.10.2026 було відмовлено у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_2 про надання строку на примирення.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила розірвати шлюб. Зазначила, що протягом останніх чотирьох років між сторонами тривають суперечки, непорозуміння та сварки, має місце негативне ставлення відповідача до неї. На сьогоднішній день сторони мають різні погляди на сімейне життя, шлюбні відносини та взаємоповагу, у зв`язку з чим подальше спільне життя та збереження шлюбу вважає неможливим. Позивачка зазначила, що не бажає й надалі продовжувати такі шлюбні відносини та не хоче, щоб непорозуміння і конфлікти між батьками негативно впливали на неповнолітніх дітей та щоб діти були свідками зазначених конфліктів. Разом з тим позивачка не заперечує проти спілкування відповідача з неповнолітніми дітьми та не має наміру перешкоджати їхньому спілкуванню. Позивачка наголосила, що примирення та продовження шлюбних відносин не бажає, оскільки вважає, що сімейні відносини фактично припинилися, а їх подальше продовження є неможливим. У зв`язку з цим просила шлюб між сторонами розірвати.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений. Зокрема, належне повідомлення відповідача підтверджується поданою ним заявою про надання строку для примирення, яка була подана через підсистему «Електронний суд». Крім того, відповідач є користувачем підсистеми «Електронний суд», що підтверджується способом подання ним зазначеної заяви.

Суд зазначає про належне ним виконання обов`язку щодо повідомлення усіх учасників справи про розгляду справи, зокрема відповідача, шляхом надіслання судових повідомлень в електронній формі до Електронного кабінету відповідача, та оприлюднення ухвали в електронній формі в Державному реєстрі судових рішень.

Згідно з ч.ч.5, та 7 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України,суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.

Відповідно до частини одинадцятої статті 272 Цивільного процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі - ЄСІТС) затверджено рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 37 Положення про ЄСІТС унормовано, що підсистема Електронний суд забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Згідно з пунктом 42 Положення про ЄСІТС у разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що дійсно сторони зареєстрували шлюб 27 березня 2010 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Білгород-Дністровському Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, про що було складено відповідний актовий запис № 69. Вказаний факт підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ).

У судовому засіданні та з позовної заяви суду стало зрозумілим, що позивач з відповідачем мають різні погляди на життя, спільне сімейне життя не склалося, а сторони мають протилежні погляди на шлюб та сім`ю.

Отже, шлюбні стосунки між позивачем та відповідачем фактично припинені, а шлюб існує лише формально.

Нормативно-правове обґрунтування та висновки суду

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).

Частиною 1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ст.21,24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд бере до уваги той факт, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.

Згідно з ч. 2ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Згідно статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.

Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.

Таким чином шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Незгода лише одного із подружжя продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання його права вимагати розірвання шлюбу.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечувала проти збереження шлюбу, що свідчить про небажання позивача перебувати в шлюбі з відповідачем.

Кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини, і не може бути примушений до їх збереження.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Керуючись ст.109-110,112,115 СК України, ст.12,13,83,258,263,264,265,268,280,281,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 »), ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 27 березня 2010 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Білгород-Дністровському Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, про що було складено відповідний актовий запис № 69, розірвати.

Шлюб вважати розірваним після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення суду складений 08.10.2026.

Суддя Віталій МИШКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua