Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №755/19812/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/19812/25

Провадження №2/755/1988/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2026 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Коваленко І.В.,

за участі секретаря судових засідань - Грищенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта профіт Русанівка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою та зобов`язання відновити попередній стан, -

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Баховський М.М., до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта профіт Русанівка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою та зобов`язання відновити попередній стан.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі свідоцтва про право на спадщину від 10 вересня 2025 року він є власником садового будинку загальною площею 51,7 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Як член Садового товариства «Арсеналець-1», позивач користується земельною ділянкою, на якій розташовано вказаний будинок, та відповідно має право на вільний проїзд і прохід місцями загального користування, а також безперешкодний доступ до прибережної захисної смуги.

Позивач вказав, що відповідач - ТОВ «Дельта профіт Русанівка», який є власником сусіднього садового будинку АДРЕСА_2 загальною площею 375,4 кв. м та земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:517:0022 площею 0,064 га, вчинив дії, які чинять перешкоди у користуванні майном та місцями загального користування. Зазначені порушення мають триваючий характер та розпочалися з серпня 2024 року.

Зокрема, відповідач самовільно встановив огорожу (паркан та ворота), чим перекрив і звузив проїзд загального користування на вулиці 29 СТ «Арсеналець-1» між будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , внаслідок чого ширина проїзду зменшилася орієнтовно з 6 до 3 метрів. Крім того, відповідач розмістив вуличний туалет безпосередньо на березі водойми та здійснював засипання частини водойми і прибережної захисної смуги будівельними матеріалами, залишками будівельних конструкцій, гумовими покришками та іншими відходами. Через вищевказані дії відповідача позивач був позбавлений можливості вільного проїзду до свого будинку, а також права користуватися водоймою.

Також у позовній заяві вказано, що за фактами зазначених порушень здійснювалися неодноразові звернення до компетентних органів з метою їх припинення. Так, у вересні 2024 року було направлено звернення до КП «Київблагоустрій», за результатами розгляду якого Департаментом територіального контролю міста Києва проведено перевірку та внесено припис № 202416995 про усунення порушень Правил благоустрою. Оскільки відповідач вимог припису не виконав та продовжив самовільні роботи, у листопаді 2024 року було повторно ініційовано звернення до Департаменту територіального контролю міста Києва, службовими особами якого проведено повторне обстеження та внесено новий припис № 2412216, вимоги якого щодо надання дозвільної документації на розміщення огорожі відповідачем також виконані не були.

Посилаючись на те, що відповідач у добровільному порядку приписи органів контролю не виконав та продовжує чинити перешкоди у користуванні майном і землями загального користування, позивач на підставі статей 319, 391 Цивільного кодексу України та статті 152 Земельного кодексу України просив суд зобов`язати ТОВ «Дельта профіт Русанівка» усунути перешкоди шляхом демонтажу самовільно встановлених металевих воріт і паркану між будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , демонтажу вуличного туалету на березі водойми, а також вивезення з берега водойми гумових покришок, залишків будівельних конструкцій та будівельного сміття.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 жовтня 2025 року визначено головуючого суддю Коваленко І.В., якій передано позовну заяву для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

07 листопада 2025 року на виконання вимог зазначеної ухвали представник позивача - адвокат Баховський М.М. подав до суду заяву про усунення недоліків разом із доказами направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03 листопада 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 листопада 2025 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

11 грудня 2025 року (вх. № 75556) від представника третьої особи Харченка М.В. через підсистему «Електронний суд» надійшли пояснення щодо позову. У них представник третьої особи зазначив, що Департамент територіального контролю міста Києва в межах своїх повноважень здійснює самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів, зокрема шляхом проведення перевірок територій та розгляду звернень громадян, керуючись Законом України «Про благоустрій населених пунктів» та Правилами благоустрою міста Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051.

Згідно з наданими поясненнями, 14 жовтня 2024 року головним спеціалістом-інспектором з благоустрою десятого відділу контролю за благоустроєм Департаменту територіального контролю міста Києва Демщенком Р.Ю. було проведено виїзне обстеження території за адресою: АДРЕСА_4 . У ході обстеження виявлено порушення пункту 20.1.1 Правил благоустрою міста Києва. З метою з`ясування наявності або відсутності правовстановлюючих документів власнику спірного об`єкта було винесено та вручено припис від 14 жовтня 2024 року № 202416995, яким запропоновано у триденний строк надати дозвільну документацію на встановлення тимчасової огорожі або, у разі її відсутності, демонтувати огорожу власними силами та відновити благоустрій території. На виконання вказаного припису власником малу архітектурну форму (ворота) було демонтовано самостійно.

У подальшому, 11 грудня 2024 року головним спеціалістом-інспектором з благоустрою Демщенком Р.Ю. було проведено повторне виїзне обстеження за тією ж адресою, під час якого знову зафіксовано аналогічне порушення Правил благоустрою. У зв`язку з цим було складено новий припис від 11 грудня 2024 року № 2412216 з вимогою надати у триденний строк проєктно-дозвільну документацію на встановлення тимчасової огорожі або самостійно її демонтувати. Зважаючи на відсутність власника на місці, відповідно до пункту 20.2.1 Правил благоустрою міста Києва, копію припису було наклеєно на фронтальну частину виявленого елемента благоустрою та здійснено фотофіксацію. Проте у встановлений строк вимоги припису власником спірного елемента благоустрою виконані не були.

Третя особа повідомила суд про те, що Департамент територіального контролю міста Києва не видавав контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою у зв`язку із встановленням огорожі за адресою: АДРЕСА_4 .

У зв`язку з відсутністю електропостачання в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, згідно з довідкою секретаря судових засідань від 21 січня 2026 року, розгляд цивільної справи № 755/19812/25 було відкладено на 24 лютого 2026 року.

04 лютого 2026 року (вх. № 5181) від представника позивача - адвоката Баховського М.М. до суду надійшла заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта профіт Русанівка» на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000 гривень.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Коваленко І. В. на лікарняному, згідно з довідкою секретаря судових засідань від 24 лютого 2026 року, розгляд цивільної справи № 755/19812/25 було відкладено на 01 квітня 2026 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 01 квітня 2026 року закрито підготовче провадження у цій справі, а саму справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач та представник третьої особи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача - адвокат Баховський М.М. подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій також зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі статтею 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За наведених обставин, відповідно до вимог частини першої статті 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази окремо та в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10 вересня 2025 року позивач ОСОБА_1 є власником садового будинку загальною площею 51,7 кв. м з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності зареєстроване 10 вересня 2025 року, запис про право власності № 61428397, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 10 вересня 2025 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малаховим А. С. за реєстровим № 1328.

Згідно з указаним витягом, складовими частинами об`єкта нерухомого майна є: садовий будинок літ. А, побудований у 1960 році; теплиця літ. Б; навіси літ. В, Г; сараї літ. Д, Е; літня кухня літ. Ж; навіс літ. З; туалет літ. К; огорожі № 1 та № 2.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10 вересня 2024 року № 394337820, за відповідачем -Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта профіт Русанівка» (код ЄДРПОУ: 44231324) з 17 травня 2021 року на праві приватної власності зареєстровано садовий будинок загальною площею 375,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_5 .

Згідно з технічним описом, складовими частинами цього будинку є: основна будівля літ. А-І, надбудова літ. А-ІІ, прибудови літ. а, а-1 та огорожа з воротами та хвірткою № 1-3.

За відповідачем також зареєстровано земельну ділянку площею 0,064 га з кадастровим номером 8000000000:66:517:0022 (реєстраційний номер об`єкта: 382367080000) за адресою: АДРЕСА_5 . Цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби.

Право власності на зазначені об`єкти нерухомого майна зареєстроване приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савенко І. В. (записи про право власності № 42027604 та № 42027678) на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна від 17 травня 2021 року (індексні номери 306, 307) та протоколу загальних зборів учасників ТОВ «МАНЗЕР» від 24 квітня 2021 року № 11. Відомості про обтяження, іпотеки чи заборони відчуження щодо цього майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 257314382, сформованого 19 травня 2021 року, за відповідачем зареєстровано право власності на садовий будинок АДРЕСА_6 . Складовими частинами цього об`єкта зазначені: основна будівля літ. А-І, надбудова літ. А-ІІ, прибудови літ. а, а-1, а також огорожа з воротами та хвірткою № 1-3. Право власності відповідача зареєстровано 17 травня 2021 року, запис № 42027604.

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 257313956, сформованого 19 травня 2021 року, вбачається, що за відповідачем зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:517:0022 площею 0,064 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 .

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17 травня 2021 року № НВ-8001311552021, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:517:0022, розташована за адресою: АДРЕСА_7 ), має площу 0,0640 га, належить до земель сільськогосподарського призначення приватної форми власності з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, видом використання - ведення садівництва.

Державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі здійснена Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 24 грудня 2007 року.

Згідно з описом меж, наведеним у доданому до витягу кадастровому плані земельної ділянки масштабу 1:500, межами зазначеної земельної ділянки є: від А до Б - землі загального користування СТ «Арсеналець-1» (вулиця 29 Садова); від Б до В - СТ «Арсеналець-1» (берегова зона); від В до Г - ділянка ОСОБА_2 ; від Г до А - ділянка ОСОБА_3 . Наявність зареєстрованих обмежень у використанні земельної ділянки за цим витягом не зафіксована.

З технічного паспорта на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_5 , складеного Київським міським бюро технічної інвентаризації, вбачається, що садовий будинок має загальну площу 375,4 кв. м. У складі об`єкта нерухомості зазначені, зокрема, споруди № 1-3 - огорожа, хвіртка, ворота, із визначенням 2012 року як року їх спорудження. Технічний паспорт також містить схематичне зображення розташування будинку, земельної ділянки, АДРЕСА_8 та берегової зони.

З технічного паспорта на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (інвентаризаційна справа № 139374), складеного за результатами технічної інвентаризації від 07 грудня 2012 року, вбачається, що загальна площа садового будинку літ. А становить 51,7 кв. м, рік побудови - 1960. У складі об`єкта зазначені: теплиця, навіси, сараї, літня кухня, туалет та огорожі № 1 і № 2, датовані 1965 роком.

При цьому в технічному паспорті на будинок АДРЕСА_3 міститься примітка про те, що межі земельної ділянки вказані зі слів замовника та підлягають уточненню управлінням земельних ресурсів.

З довідки Садівницького товариства «Арсеналець-1», виданої 07 червня 2025 року за підписом голови правління М. М. Смирнова та завіреної печаткою товариства, вбачається, що позивач ОСОБА_1 є членом Садівницького товариства «Арсеналець-1». На підставі рішення загальних зборів членів товариства, оформленого протоколом від 07 липня 2024 року № 01-2024, позивачу передано у користування неприватизовану земельну ділянку АДРЕСА_9 ).

З довідки Садівницького товариства «Арсеналець-1» від 14 жовтня 2012 року вбачається, що ОСОБА_4 була членом цього товариства з 17 серпня 1995 року відповідно до протоколу № 3 та власником садового будинку АДРЕСА_3 площею 35 кв. м. У довідці зазначено, що вказаний будинок побудовано та реконструйовано у 1960 році, а також наведено відомості про рішення Київської міської ради щодо відведення земельної території садівницькому товариству.

Зі змісту заяви позивача ОСОБА_1 від 17 вересня 2024 року, адресованої КП «Київблагоустрій», вбачається, що він звернувся до контролюючого органу зі скаргою на дії відповідача - ТОВ «Дельта профіт Русанівка», який є власником суміжного будинку АДРЕСА_2 . У заяві позивач повідомив про здійснення відповідачем самовільного встановлення допоміжних споруд і конструкцій за межами своєї земельної ділянки. Позивач вказав, що внаслідок цих дій відповідач перекрив доступ до місць загального користування, зокрема вулиці та водойми, чинить йому перешкоди у користуванні майном, а також порушує правила пожежної безпеки, унеможливлюючи безперешкодний проїзд спеціальної техніки ДСНС до будинків та водозабору. До заяви було додано фотофіксацію зазначених порушень.

Із повторної заяви позивача ОСОБА_1 від 14 листопада 2024 року, адресованої Департаменту територіального контролю міста Києва, вбачається, що він звернувся до контролюючого органу у зв`язку з листом Департаменту від 18 жовтня 2024 року № 064-064/В-2674-4338 та повідомив, що відповідач не виконав вимоги першого припису № 202416995. Позивач зазначив, що замість усунення правопорушень відповідач продовжив протиправні дії та здійснив самовільне зведення нових допоміжних приміщень і споруд за межами власної земельної ділянки АДРЕСА_2 . Також у заяві наголошувалося, що нові споруди повторно перекрили доступ до місць загального користування, зокрема вулиці та водойми, створюють перешкоди у користуванні його майном і порушують правила пожежної безпеки, оскільки блокують доїзд спеціальної техніки ДСНС до водозабору. У зв`язку з цим позивач просив вжити заходів щодо демонтажу цих об`єктів.

З відповіді Департаменту територіального контролю міста Києва, наданої у зв`язку зі зверненням позивача від 17 вересня 2024 року, вбачається, що Департамент розглянув скаргу останнього, яка була перенаправлена КП «Київблагоустрій» щодо незаконного встановлення огорожі за адресою відповідача: АДРЕСА_4 . Департамент зазначив, що контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою за зазначеною адресою не видавалася. За результатами виїзної перевірки інспектором з благоустрою було зафіксовано порушення та внесено припис № 202416995 з вимогою усунути порушення Правил благоустрою міста Києва.

З відповіді Департаменту територіального контролю міста Києва № 064-064/В-2674/1-5477 від 19 грудня 2024 року вбачається, що 14 жовтня 2024 року інспектором Департаменту проведено обстеження за адресою: АДРЕСА_4 , під час якого виявлено порушення пункту 20.1.1 Правил благоустрою міста Києва. За результатами обстеження внесено припис № 202416995, яким зобов`язано у триденний строк надати документи, що дають право на встановлення тимчасової огорожі, або, у разі їх відсутності, демонтувати огорожу та відновити благоустрій території. Департамент зазначив, що власником було демонтовано малу архітектурну форму - ворота, що підтверджується матеріалами фотофіксації.

11 грудня 2024 року під час повторного обстеження за зазначеною адресою виявлено аналогічне порушення. За результатами повторного обстеження внесено новий припис № 2412216, яким власника зобов`язано надати дозвільні документи на встановлення огорожі або демонтувати її. У зв`язку з відсутністю власника на місці, припис було розміщено безпосередньо на об`єкті, що підтверджується відповідними фотоматеріалами. У відповіді Департаменту також вказано, що контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою для встановлення огорожі за адресою: АДРЕСА_4 , не видавалася.

Матеріали справи містять фотознімки, надані позивачем, на яких зафіксовано стан території між будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , огорожу, ворота, берегову зону, а також розміщені на території предмети й будівельні матеріали.

Судом також досліджено ордер ДНІПР РСМК, свідоцтво про право на спадщину, черговий план земельної ділянки, матеріали листування позивача з органами контролю за благоустроєм, акт приймання-передачі нерухомого майна та інші письмові докази, які містяться в матеріалах справи.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд виходить із такого.

Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом частини другої статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 серпня 2021 року у справі № 910/20607/17 зазначено, що негаторним є позов власника про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння. Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого перебуває річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для звернення з негаторним позовом є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень щодо користування або розпорядження належним йому майном.

Таким чином, для задоволення вимог, заявлених у цій справі, суду необхідно встановити наявність у позивача правового титулу щодо об`єкта, про захист якого заявлено вимоги, факт порушення цього права, вчинення таких порушень саме відповідачем, характер створених перешкод, а також можливість їх усунення обраним позивачем способом.

Матеріалами справи підтверджується наявність у позивача права власності на садовий будинок АДРЕСА_3 та права користування земельною ділянкою АДРЕСА_3 .

Оцінюючи доводи позивача про самовільне встановлення відповідачем огорожі (паркану та воріт) на землях загального користування (вулиці 29 Садовій), що призвело до звуження проїзду з 6 до 3 метрів, суд вважає їх обґрунтованими та підтвердженими належними й допустимими доказами.

Зокрема, Витяг з Державного земельного кадастру підтверджує площу та межі земельної ділянки відповідача, де однією з меж чітко визначено землі загального користування СТ «Арсеналець-1» (вулиця 29 Садова).

Факт розташування спірної огорожі за межами законних кадастрових меж відповідача та безпосередньо на землях загального користування підтверджується матеріалами перевірки Департаменту територіального контролю міста Києва. Як встановлено судом, за результатами виїзного обстеження інспектором благоустрою було зафіксовано порушення пункту 20.1.1 Правил благоустрою міста Києва та винесено приписи № 202416995 та № 2412216. Самим Департаментом офіційно підтверджено, що ТОВ «Дельта профіт Русанівка» не видавалася контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою для встановлення цієї огорожі.

Посилання в технічному паспорті відповідача від 2012 року на наявність огорожі та воріт не спростовують факт порушення, оскільки технічний паспорт лише фіксує фактичну наявність споруд на момент інвентаризації, але не є правовстановлюючим документом на земельну ділянку під ними та не легалізує захоплення земель загального користування Садівницького товариства.

Крім того, матеріалами фотофіксації, наявними в справі, чітко задокументовано, що встановлені відповідачем ворота та паркан створюють реальні перешкоди позивачу в користуванні його майном, повністю блокуючи вільний проїзд до будинку АДРЕСА_3 .

Таким чином, суд дійшов висновку, що факт чинення відповідачем перешкод у користуванні позивачем земельними ділянками загального користування є доведеним, а тому позовна вимога про усунення цих перешкод шляхом демонтажу огорожі підлягає задоволенню.

Оцінюючи зазначені обставини, суд доходить висновку, що наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про огорожу як складову частину будинку відповідача не свідчить про законність її фактичного розташування, оскільки реєстрація права власності на будівлю не легалізує самовільне захоплення суміжних земель.

На підтвердження факту порушення свого права та створення відповідачем конкретних перешкод у користуванні майном позивач послався на матеріали перевірок Департаменту територіального контролю міста Києва. Судом встановлено, що за результатами виїзних обстежень території у 2024 році контролюючим органом зафіксовано грубе порушення Правил благоустрою міста Києва та внесено приписи № 202416995 і № 2412216. Уповноваженим органом чітко констатовано відсутність у ТОВ «Дельта профіт Русанівка» контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою, що свідчить про протиправність та самовільний характер встановлення спірних конструкцій.

Зафіксований Департаментом факт самовільного розміщення елементів благоустрою за межами законних меж земельної ділянки відповідача (кадастровий номер 8000000000:66:517:0022) у сукупності з дослідженими судом фотоматеріалами є належним та достатнім доказом порушення цивільного права позивача. Зменшення ширини проїзду загального користування (вулиці 29 Садової) орієнтовно з 6 до 3 метрів внаслідок встановлення паркану безпосередньо обмежує право позивача як члена Садівницького товариства «Арсеналець-1» на вільний прохід та проїзд до власного майна.

Щодо тверджень про демонтаж воріт власником на виконання припису № 202416995, суд зазначає, що під час повторного обстеження 11 грудня 2024 року інспектором було зафіксовано повторне (аналогічне) порушення, що підтверджує триваючий характер протиправних дій відповідача, який після першого демонтажу знову встановив загородження. Доказів добровільного та остаточного усунення перешкод на момент розгляду справи відповідача суду не надано.

За таких обставин, зважаючи на процесуальну пасивність відповідача, який не скористався своїм правом на подання відзиву та не спростував доводи позову, суд вважає повністю доведеним, що спірна огорожа розташована на землях загального користування та створює позивачеві реальні перешкоди у користуванні його майном. Відтак, позовні вимоги про усунення перешкод шляхом демонтажу зазначених об`єктів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про демонтаж вуличного туалету, вивезення з берега водойми гумових покришок, залишків будівельних конструкцій та будівельного сміття, суд доходить таких висновків.

Відповідно до статей 60, 61 Земельного кодексу України та статті 88 Водного кодексу України, вздовж річок, морів та навколо водойм встановлюються прибережні захисні смуги, які є зоною обмеженої господарської діяльності з особливим режимом користування. На цих територіях суворо забороняється будівництво будь-яких споруд (зокрема господарських та санітарно-технічних), а також захаращення, влаштування звалищ сміття та гноєсховищ.

Оцінюючи надані позивачем фотоматеріали та матеріали звернень до контролюючих органів у їх сукупності, суд встановив факт наявності спірного вуличного туалету безпосередньо на березі водойми, а також захаращення прибережної захисної смуги та берегової зони будівельним сміттям і автомобільними шинами. Ці об`єкти розміщені у безпосередній близькості до меж земельної ділянки відповідача № 96 та суміжної території загального користування.

Суд відхиляє потенційні доводи про неможливість ідентифікації особи, яка розмістила зазначені предмети, з огляду на таке. Відповідач є єдиним суб`єктом, який здійснював активні будівельні роботи на суміжній ділянці № 96 у досліджуваний період (що підтверджується характером виявленого будівельного сміття, залишків конструкцій та матеріалами перевірок Департаменту територіального контролю міста Києва).

Зважаючи на принципи добросовісності, розумності та цивільного судочинства, а також з огляду на процесуальну пасивність ТОВ «Дельта профіт Русанівка», яке не скористалося своїм процесуальним правом, не подало відзиву на позов і не спростувало факт належності йому будівельних матеріалів та санітарної споруди, суд покладає обов`язок з очищення прибережної смуги та демонтажу туалету саме на відповідача. Досліджені фотоматеріали дають суду достатні підстави для висновку про вірогідність захаращення території саме внаслідок діяльності відповідача.

Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про належність позивачу власного туалету літ. К (побудованого ще у 1960-х роках) не спростовує факт порушення його прав, оскільки спірна споруда є новоствореною, розташована безпосередньо у водоохоронній зоні та не має відношення до лінійних споруд на ділянці позивача.

Враховуючи, що захаращення берегової зони відходами та розміщення вбиральні безпосередньо біля води грубо порушує екологічні права позивача, право на безпечне довкілля та безперешкодний доступ до водойми як члена садівницького товариства, суд вважає ці вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами статті 89 ЦПК України, суд доходить висновку, що позивач належними, допустимими та достатніми доказами довів наявність у нього права власності на садовий будинок і права користування земельною ділянкою № 93, факт створення відповідачем конкретних перешкод у здійсненні цих прав шляхом звуження проїзду загального користування та захаращення прибережної смуги, а також наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями відповідача та порушенням прав позивача.

При цьому суд враховує встановлені Департаментом територіального контролю міста Києва факти неодноразового порушення відповідачем Правил благоустрою міста Києва щодо самовільного розміщення огородження. Зазначені матеріали перевірок у сукупності з наданими фотознімками є об`єктивним підтвердженням того, що протиправні дії відповідача мають триваючий характер і створюють позивачеві реальні, фізичні перешкоди у доступі до його майна та водного об`єкта.

З огляду на те, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, не з`явився в судове засідання та не надав жодних доказів на спростування доводів позовної заяви, суд покладає в основу рішення докази, надані позивачем та третьою особою.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є повністю обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати, зокрема судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 280, 281 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 15, 16, 391 Цивільного кодексу України, статтею 152 Земельного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта профіт Русанівка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою та зобов`язання відновити попередній стан - задовольнити повністю.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта профіт Русанівка» усунути ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою № НОМЕР_1 та землями загального користування Садівницького товариства «Арсеналець-1» шляхом демонтажу самовільно встановлених металевих воріт і паркану, розташованих на вулиці 29 СТ «Арсеналець-1» між будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 .

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта профіт Русанівка» усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні прибережною захисною смугою та береговою зоною водойми шляхом демонтажу вуличного туалету, розташованого на березі водойми біля будинку № 96 на території СТ «Арсеналець-1» у місті Києві, а також шляхом вивезення з берегової зони та прибережної захисної смуги цієї водойми гумових покришок, залишків будівельних конструкцій та будівельного сміття.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта профіт Русанівка» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Садова 29, буд. 96, код ЄДРПОУ: 44231324) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: [зазначити номер], зареєстроване місце проживання: [зазначити адресу]) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі [зазначити суму, наприклад: 2 422,40] грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня його вручення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст заочного рішення суду складено 27.07.2026 року.

Суддя І.В. Коваленко