Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №752/23017/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/23017/26

Провадження №: 3/752/6552/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2026 м. Київ

суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли

відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції

пропритягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП

відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1

за участізахисника Хуторненка І.М.,

ВСТАНОВИВ:

26.08.2026 об 11:55 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом DAF, державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись у м. Києві по вул. Квітучій, 10/2, не був уважним, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням, в результаті чого скоїв наїзд на перешкоду (рекламний банер та опору), чим спричинив дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої транспортний засіб та майно третьої особи (осіб) отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. "б" п. 2.3, п. 12.1 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Подія та склад адміністративного правопорушення, причинно-наслідковий зв`язок між порушенням Правил дорожнього руху та настанням дорожньо-транспортної пригоди доводяться поданими уповноваженим органом матеріалами, де містяться:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 755518 від 26.08.2026 (надалі по тексту - протокол), складений відносно ОСОБА_1 за порушення ст. 124 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376;

- схема місця дорожньо-транспортної пригоди від 26.08.2026, на якій відображені напрямок руху та місце розташування транспортного засобу після наїзду, місце наїзду на перешкоду, відповідні виміри. Зі схемою ОСОБА_1 ознайомлений, підписав її без зауважень;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 26.08.2026 (зазначив, що 26.08.2026 об 11:55, керуючи автомобілем DAF, номерний знак НОМЕР_2 , в м. Київ по вул. Академіка Заболотного, рухаючись зі сторони Одеської площі в бік шосе Столичне, на вул. Квітуча 10/2 не впорався з керуванням, що призвело до зіткнення з банером).

Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_1 встановлено на підставі посвідчення водія за допомогою застосунку сервісу надання державних цифрових послуг "Дія", йому роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбуватиметься у Голосіївському районному суді міста Києва. ОСОБА_1 , у свою чергу, підписав протокол без зауважень щодо його змісту та/або порядку оформлення.

09.10.2026 у судове засідання з`явився захисник ОСОБА_1 - адвокат Хуторненко І.М., який клопотав про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , який родом з Прилуцького району та у зв`язку з нещодавніми трагічними подіями у м. Прилуки з особистих причин не зміг приїхати до суду.

Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 124 цього Кодексу, при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов`язковою, а тому, зважаючи на клопотання захисника, обмеженість процесуальних строків та доведення до відома суду позиції захисту професійним адвокатом, розгляд справи проведено за відсутності ОСОБА_1 .

По суті справи захисник Хуторненко І.М. пояснив, що у водія ОСОБА_1 під час руху "провалилася педаль", а тому він скерував транспортний засіб у напрямку узбіччя, адже таким чином зменшив би негативний вплив на інших учасників руху, тобто уникав тяжких наслідків. На переконання захисника, порушення Правил дорожнього руху у діях водія відсутні, зокрема через те, що пошкодження стороннього майна - рекламного щита - відбулося через технічно необґрунтоване його розташування у місці, де він знаходився. Як зазначив захисник, вимоги безпеки дорожнього руху при розміщенні та правила і порядок розміщення об`єкта зовнішньої реклами по вул. Квітучій були порушені, адже рекламний щит знаходився впритул до проїзної частини.

У судовому засіданні захисник Хуторненко І.М. заявив клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, до якого додав копії фотознімків (4 шт. на двох аркушах) пошкодженої наземної рекламної конструкції типу "білборд" (щит) із зображенням вантажного автомобіля DAF, державний номерний знак НОМЕР_2 , копію наказу (розпорядження) фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 від 01.12.2025 № 4 про прийняття ОСОБА_1 на роботу на посаду водія автотранспортних засобів, копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , копію витягу з реєстру платників єдиного податку щодо фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , який є власником вантажного автомобіля DAF, державний номерний знак НОМЕР_2 .

На наданих захисником фотознімках зафіксовано вантажний автомобіль DAF жовтого кольору, який знаходиться за межами проїзної частини, на узбіччі, поряд з опорою освітлення, кабіна якого впирається в рекламну конструкцію, а також рекламний щит на опорі, розташований на узбіччі поблизу проїзної частини, з деформованою (зім`ятою) частиною конструкції.

Також захисник заявив клопотання про долучення до матеріалів справи копій адвокатських запитів від 02.10.2026: № 38 до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про надання копії повного, безперервного та немонтованого відеозапису з нагрудних відеореєстраторів (бодікамер) № 476003 та № 473911 поліцейського Беляка О.О. за 26.08.2026 у період часу з 11:55 до 12:42; № 39 до Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання відеозаписів з камер комплексної системи відеоспостереження "Безпечне місто", які охоплюють ділянку проїзної частини за адресою: АДРЕСА_2 , за 26.08.2026 у період часу з 11:40 до 12:45; № 40 до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання відомостей щодо наявності дозволу на розміщення рекламної конструкції за адресою: м. Київ, вул. Квітуча, 10/2, розповсюджувача зовнішньої реклами, схеми розміщення конструкції з прив`язкою до проїзної частини та погодження її встановлення з органами поліції, а також доказів направлення цих запитів засобами сервісу зв`язку Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта".

Захисник зазначив, що станом на 09.10.2026 відповіді на запити до нього не надійшли, та просив у разі неотримання відповіді від розпорядників інформації до дня судового засідання врахувати факт самостійного витребування захистом вказаних доказів та за потреби надати судове сприяння у їх вилученні для дослідження в судовому засіданні та передачі судовому експерту.

Клопотання захисника про долучення доказів задоволено, надані документи долучено до матеріалів справи.

Крім того, захисник заявив клопотання про виклик та допит як свідка поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону полку № 1 Управління патрульної поліції в місті Києві сержанта поліції Беляка Олексія Олександровича, який склав протокол про адміністративне правопорушення та здійснював фіксацію обставин події. На думку захисника, цей поліцейський є безпосереднім очевидцем процедури оформлення матеріалів справи та може підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для її розгляду, зокрема щодо дотримання процедури фіксації, роз`яснення прав та долучення доказів.

На уточнюючі запитання суду (судді) щодо необхідності виклику свідка захисник вказав, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що на місці події велася відеозйомка на "бодікамери", на яких має бути зафіксовано, яким чином проводилися виміри, що занесені до схеми з місця дорожньо-транспортної пригоди, яким вимірювальним приладом проводилися виміри, також зауважив, що на відеозаписах має бути зафіксовано момент про роз`яснення прав особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Також захисник вважав за необхідне призначити у справі комплексну судову автотехнічну експертизу та експертизу технічного стану транспортного засобу, проведення якої просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, а на вирішення експертів поставити питання про те, чи перебувала гальмівна система автомобіля DAF, державний номерний знак НОМЕР_2 , у несправному стані на момент дорожньо-транспортної пригоди 26.08.2026 об 11:55; яка саме несправність гальмівної системи виникла та в чому полягає її конкретна технічна причина; чи виникла така несправність раптово під час руху транспортного засобу, чи вона мала поступовий характер і водій міг виявити її перед виїздом під час обов`язкового щозмінного технічного контролю; як повинен був діяти водій ОСОБА_1 з технічної точки зору та відповідно до вимог Правил дорожнього руху в умовах раптового виходу з ладу гальмівної системи; чи мав водій ОСОБА_1 технічну можливість зупинити транспортний засіб або уникнути наїзду на перешкоду (опору та банер) після відмови гальм; чи перебуває технічна відмова гальмівної системи у прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. Оплату за проведення експертизи захисник просив покласти на ОСОБА_1 .

Захисник на уточнюючі запитання суду пояснив, що у судовій практиці суди не враховують висновки експертиз, які приносять адвокати, а тому самостійно ні він, ні ОСОБА_1 до експертної установи не зверталися.

На уточнюючі запитання суду (судді) щодо наявності фактичних даних, які доводять несправність автомобіля (як-то документи про проведений ремонт, шляховий лист, технічні документи про огляд авто перед виїздом у рейс), захисник сказав, що таких документів він не має.

У той же час, зі слів захисника слідує, що автомобіль перед виїздом був справний.

Доказів на підтвердження своїх тверджень захисник не подав, про наявність об`єктивних причин, які цьому завадили, на уточнюючі запитання суду (судді) відомостей не надав.

Відповідно до п. "а" п. 2.3 Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.

У п. "б" п. 2.3 Правил дорожнього руху встановлено обов`язок водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Проаналізувавши позицію захисника, дослідивши наявні докази, суд (суддя) не встановив підстав для закриття провадження у справі та вважає наявними подію й склад адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП згідно з відсилкою до п. "б" п. 2.3, п. 12.1 Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 керував вантажним автомобілем, тобто джерелом підвищеної небезпеки, що покладає на водія підвищені вимоги щодо уважності, постійного контролю за рухом транспортного засобу та його технічним станом. Навіть за умови виникнення несправності, на якій наполягає сторона захисту, відповідальність за технічний стан транспортного засобу, який водій зобов`язаний перевірити перед виїздом, та за контроль за його рухом покладається саме на водія, який привів у рух джерело підвищеної небезпеки.

Доводи захисника про те, що пошкодження рекламного щита відбулося через технічно необґрунтоване його розташування, суд (суддя) відхиляє.

У цій справі про адміністративне правопорушення суд (суддя) не уповноважений встановлювати факти правильності чи неправильності розташування об`єктів зовнішньої реклами у м. Києві, дотримання правил і порядку розміщення зовнішньої реклами та вимог безпеки дорожнього руху при їх розміщенні.

Такі обставини не є предметом розгляду справи, яка розглядається виключно в межах протоколу, складеного щодо водія ОСОБА_1 , і не є тим суттєвим моментом, який має бути досліджений для встановлення події та складу адміністративного правопорушення.

Наїзд на перешкоду відбувся не через те, що рекламний щит був розташований у певному місці, адже, як визнає і сам захисник, ця конструкція знаходилася поза межами проїзної частини. Першопричиною наїзду є дії водія, який усвідомлено скерував вантажний автомобіль у бік узбіччя, адже, як зазначив сам ОСОБА_1 у письмових поясненнях, складених на місці події, він не впорався з керуванням, що узгоджується з посиланням у протоколі на недотримання ним вимог п. "б" п. 2.3, п. 12.1 Правил дорожнього руху.

Причинно-наслідковий зв`язок між діями водія, а не місцем розташування рекламного банера, та настанням дорожньо-транспортної пригоди є очевидним.

Також суд (суддя) зазначає, що питання майнових збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у цій справі не вирішуються.

Вирішуючи клопотання захисника про виклик та допит як свідка поліцейського ОСОБА_3 , суд (суддя) оцінює його як недостатньо мотивоване з огляду на таке.

Захисник був залучений 15.09.2026 (договір про надання правової допомоги від 15.09.2026 № 15/09-26), мав час та змогу у порядку Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", шляхом направлення адвокатського запиту, з`ясувати, яким приладом здійснено виміри, занесені до схеми з місця дорожньо-транспортної пригоди від 26.08.2026, якщо вважає, що такі відомості мають суттєве значення для встановлення наявності події та складу адміністративного правопорушення за подією за участі його підзахисного. Натомість, свої запити захисник спрямував 02.10.2026 та 04.10.2026 (згідно з доданими фіскальними чеками Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта"), тобто у період часу, який буде недостатнім для представлення суду запитуваних ним документів.

На уточнюючі запитання суду (судді) не назвав причину, за якої він не скористався правом на направлення адвокатських запитів раніше.

Суд (суддя) вбачає у цьому затягування розгляду справи про адміністративне правопорушення, яка має обмежені процесуальні строки для її розгляду та обмежені процесуальні строки для накладення адміністративного стягнення.

Оцінюючи доводи захисника про те, що на відеозаписах має бути зафіксовано момент роз`яснення прав, суд (суддя) зазначає, що у протоколі є підпис водія про те, що йому роз`яснено права та обов`язки.

Так само суд (суддя) не може погодитися з тезою захисника про те, що на відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції буде відображено, чи здійснювалися виміри, а працівник патрульної поліції як свідок це пояснить, адже схема з місця дорожньо-транспортної пригоди містить певні виміри (5,9 м, 0,3 м, 3,2 м, 1,5 м, 6 м), позначення місця наїзду на перешкоду, напрямок руху, розташування транспортного засобу після наїзду тощо, і ОСОБА_1 цю схему підписав без зауважень. У поясненнях, складених на місці події, вказав, що він не впорався з керуванням, ні слова про технічний стан транспортного засобу, про неправильність, неточність, хибність схеми не написав. Це об`єктивно не узгоджується з позицією захисника, яка видається такою, що спрямована на затягування розгляду справи, а не встановлення істини.

Крім того, захисник нічого не зауважив про те, що водій ОСОБА_1 на місці поліцейським на відеозапис пояснював обставини несправності транспортного засобу.

З наведених підстав клопотання захисника про виклик та допит як свідка поліцейського ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Вирішуючи клопотання захисника про призначення судової експертизи, суд (суддя) зважає на таке.

У ст. 273 КУпАП закріплено, що експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.

Проаналізувавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, суд (суддя) не вбачає підстав для призначення судової експертизи у цій справі про адміністративне правопорушення, адже вважає, що зібрані у справі докази є достатніми для установлення події та складу адміністративного правопорушення, тоді як потреба у наявності спеціальних знань не виявлена.

Твердження захисника про раптову несправність транспортного засобу ("провалилася педаль") не підтверджуються жодними фактичними даними. Ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні у письмових поясненнях, складених на місці події, ОСОБА_1 про несправність транспортного засобу не повідомляв. Документів про огляд транспортного засобу перед виїздом у рейс, шляхового листа, документів про ремонт чи діагностику гальмівної системи після дорожньо-транспортної пригоди стороною захисту не надано, тоді як, зі слів самого захисника, перед виїздом транспортний засіб був справним. Відомостей про те, у якому стані наразі перебуває транспортний засіб і чи не проводився його ремонт після події, суду також не повідомлено, що ставить під сумнів можливість достовірного встановлення експертом технічного стану гальмівної системи саме на момент дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином, клопотання про призначення експертизи по суті спрямоване на перевірку припущення сторони захисту, яке не підтверджується жодним доказом у справі.

При цьому суд (судд) враховує, що чинний КУпАП прямо не передбачає постановлення судового рішення про призначення судової експертизи.

Обставини, за яких сторона захисту з 15.09.2026 по 09.10.2026 самостійно не залучила судового експерта для отримання висновку, до відома суду (судді) не доведено.

Посилання захисника на те, що суди не враховують висновки експертиз, наданих адвокатами, не ґрунтується на законі, адже КУпАП не обмежує особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, у праві подавати докази (ст. 268 КУпАП), а будь-які фактичні дані оцінюються судом (суддею) у сукупності.

Незалежно від того, чи зміг би провести судовий експерт експертне дослідження, чи ні, сам висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду (судді), яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності. Тобто, суд (суддя) у будь-якому випадку повернеться до необхідності розгляду справи в межах компетенції, а тому направлення матеріалів справи до експертної установи у кінцевому підсумку становитиме собою затягування розгляду справи, порушення строків накладення адміністративного стягнення, тоді як зупинення строку накладення адміністративного стягнення приписами КУпАП не передбачено.

Також суд (суддя) враховує, що призначення експертизи у справах такої категорії не є обов`язковим в силу закону.

З наведених підстав клопотання захисника про призначення судової експертизи задоволенню не підлягає.

Також суд (суддя) не вбачає необхідності у наданні сприяння у витребуванні відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, відеозаписів з камер комплексної системи відеоспостереження "Безпечне місто" та відомостей щодо розміщення рекламної конструкції, про які йдеться в адвокатських запитах від 02.10.2026, адже такі відомості не є критично важливими для вирішення цієї справи та, навіть у разі їх отримання, не спростовують подію та склад адміністративного правопорушення, а несвоєчасне направлення запитів стороною захисту не може бути підставою для затягування розгляду справи.

Так, відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, про які йдеться в адвокатському запиті № 38, стосуються періоду часу після події, а саме оформлення матеріалів на місці дорожньо-транспортної пригоди. З матеріалів справи не вбачається, що поліцейські були очевидцями руху транспортного засобу до наїзду на перешкоду. Отже, ці відеозаписи не можуть відобразити ні того, яким чином рухався вантажний автомобіль, ні технічного стану його гальмівної системи. Ті ж обставини, які, на думку захисника, мають бути на них зафіксовані (порядок проведення вимірів, роз`яснення прав), не впливають на встановлення факту наїзду на перешкоду, адже розташування транспортного засобу після події, місце наїзду та виміри відображені у схемі місця дорожньо-транспортної пригоди, яку ОСОБА_1 підписав без зауважень, а роз`яснення прав підтверджується його підписом у протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того, відеозаписи з камер комплексної системи відеоспостереження "Безпечне місто" можуть відобразити хіба що траєкторію руху транспортного засобу та момент наїзду на перешкоду, проте не доводитимуть того, що під час руху у водія ОСОБА_1 "провалилася педаль", адже зовнішнє відеоспостереження не здатне зафіксувати технічний стан гальмівної системи транспортного засобу. До того ж траєкторія руху транспортного засобу і так є зрозумілою з наявних у справі доказів: схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, на якій відображено напрямок руху вантажного автомобіля, його розташування за межами проїзної частини після наїзду та місце наїзду на перешкоду, а також з наданих самим захисником фотознімків, на яких зафіксовано вантажний автомобіль на узбіччі, кабіною впритул до пошкодженої рекламної конструкції.

Відомості щодо наявності дозволу на розміщення рекламної конструкції, її розповсюджувача, схеми розміщення та погодження з органами поліції, які захисник запитував в адвокатському запиті № 40, також не мають вирішального значення для цієї справи. Навіть якщо рекламна конструкція була розміщена з порушенням встановлених правил, це не звільняло водія ОСОБА_1 від обов`язку бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, обирати безпечну швидкість руху та постійно контролювати рух транспортного засобу (п. "б" п. 2.3, п. 12.1 Правил дорожнього руху). Рекламна конструкція знаходилася поза межами проїзної частини і стала перешкодою лише тому, що водій не впорався з керуванням та виїхав за межі проїзної частини. Законність розміщення пошкодженого майна не впливає на наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а питання відповідальності розповсюджувача зовнішньої реклами чи розміру завданих збитків у цій справі не вирішуються.

Таким чином, жоден із "доказів", які сторона захисту намагалася отримати за адвокатськими запитами, навіть у разі його отримання, не спростував би встановлених судом (суддею) обставин, а саме: того, що водій ОСОБА_1 , керуючи вантажним автомобілем DAF, державний номерний знак НОМЕР_2 , не впорався з керуванням, виїхав за межі проїзної частини та здійснив наїзд на рекламну конструкцію та опору, внаслідок чого транспортний засіб та майно сторонньої особи отримали механічні пошкодження.

Крім того, щодо прохання захисника про надання судового сприяння у витребуванні доказів суд (суддя) зазначає, що адвокатські запити були направлені засобами приватного сервісу доставки 02.10.2026 та 04.10.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адресати адвокатського запиту зобов`язані надати адвокату відповідну інформацію, копії документів не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту, а у разі, якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк його розгляду може бути продовжено до двадцяти робочих днів. З урахуванням строку поштового перебігу станом на 09.10.2026 строк для надання відповідей на адвокатські запити у їх адресатів не сплив, а тому відсутні підстави вважати, що сторона захисту позбавлена можливості отримати запитувані відомості самостійно та потребує в цьому сприяння суду (судді).

Узагальнюючи викладене, суд (суддя) дійшов висновку, що відомості, речі, документи та дані, які витребовував захисник за адвокатськими запитами від 02.10.2026, не є такими, що безпосередньо стосуються можливості встановлення події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні, а тому клопотання захисника в частині надання судового сприяння у їх витребуванні відхиляється.

Враховуючи викладене, підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі в порядку п. 1 ст. 247 КУпАП не встановлено, а тому, з огляду на доведеність винуватості вказаної особи, до неї застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції відповідної статті та з урахуванням приписів ст. 33-35 КУпАП, а також покладається судовий збір у порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33-35, 40-1, 124, 279, 280, 283, 285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн у дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.

Стягувачем за цією постановою є державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення, в частині стягнення судового збору - Державна судова адміністрація.

Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу (п`ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Повний текс постанови виготовлено 12.10.2026.

Суддя О.В. Бушеленко