Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №685/887/26 — Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/887/26

Провадження № 2/685/749/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року

Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі

головуючого судді Самойловича А.П.,

за участі секретаря Лаган В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Теофіполь в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

05 серпня 2026 року представник позивачки – адвокат Семченко Г.С. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до районного суду з позовом до відповідача про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 27 квітня 2015 року на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 із твердої грошової суми у розмірі 600 грн. щомісячно на стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Свої вимоги мотивує тим, що оскільки син проживає разом з матір`ю – ОСОБА_1 , то основний тягар щодо його утримання, виховання, забезпечення побутових потреб, навчання, лікування та всебічного розвитку покладений саме на позивачку, а присудженні рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 27 квітня 2015 року аліменти у розмірі 600 грн. є значно меншими навіть за мінімальний гарантований законом розмір аліментів та фактично не забезпечують належного матеріального утримання дитини.

Представниця позивачки у позовній заяві зазначає, що позивачка самостійно забезпечує повсякденні потреби сина, створює належні умови для його проживання, навчання, лікування та розвитку, тоді як відповідач, відповідно до ст.. 180 Сімейного кодексу України, також зобов`язаний брати участь у матеріальному забезпеченні своєї дитини, незалежно від того, чи бере він участь у її вихованні та спілкуванні з нею.

Позивачка, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася, її представниця – адвокат Семченко Г.С. подала до суду заяву, у якій просить судовий розгляд проводити у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідно до змісту ч. 7 ст. 128, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до відповіді № 3144530 від 07 серпня 2026 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

На адресу суду повернувся лист, який надсилався відповідачу за вказаною вище адресою із відміткою «повернення, адресат відсутній», зробленою поштовим відділенням.

Іншої адреси свого місця проживання чи перебування ОСОБА_2 суду не повідомив.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_2 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності сторін та без фіксації судового процесу звукозаписувальними засобами відповідно до ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Вільшаницької сільської ради Білогірського району Хмельницької області 30 жовтня 2013 року, батьками ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 27 квітня 2015 року № 669/1413/14-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн. щомісячно.

06 квітня 2019 року, у зв`язку з укладенням шлюбу ОСОБА_3 змінила прізвище із ОСОБА_5 на ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 06 квітня 2019 року Теофіпольським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При цьому розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною першою статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України).

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Ураховуючи наведене, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів. При цьому правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184, 192 СК України.

Зазначену позицію висловив Верховний Суд у постанові від 13 лютого 2019 року по справі № 152/100/18.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Знецінення коштів внаслідок інфляції, постійного подорожчання усіх груп товарів для дітей, постійного зростання цін на продукти харчування, ліки та речі першої необхідності свідчить про те, що матеріальний стан позивачки погіршився, при цьому потреби на дитину зросли, відтак збільшилися видатки на проживання, що значно ускладнює можливість забезпечувати належне та повноцінне утримання дітей з розміру аліментів, визначеному у судовому рішенні Білогірського районного суду Хмельницької області від 27 квітня 2015 року, який є значно меншим ніж мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину.

У пункті 54 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року (заява №31111/04) зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див., наприклад, рішення від 27 листопада 1992 р. у справі «Олсон проти Швеції (№ 2)» (Olsson v. Sweden (№ 2)), Series A, № 250, с. 35-36, п. 90), і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які у залежності від природи та важливості можуть переважати над інтересами батьків.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги той факт, що з часу винесення судового рішення про стягнення аліментів, вартість та рівень життя зросли, що потребує більших витрат на утримання дитини, зокрема наявність змін та потреб для забезпечення неповнолітньої дитини, які є необхідними для фізичного, розумового, духовного та соціального розвитку дитини, суд, виходячи з найважливіших інтересів дитини, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та зміни розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 за судовим рішенням № 669/1413/14-ц від 27 квітня 2015 року з твердої грошової суми у розмірі 600 гривень щомісяця на 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Суд звертає увагу, що сторони не позбавлені права в майбутньому на звернення до суду з позовом про зміну розміру стягуваних аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України.

За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зміна способу стягнення аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про зміну способу стягнення аліментів.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331,50 грн. (Одна тисяча триста тридцять одну гривню 50 коп.) судового збору.

Керуючись ст.ст. 182, 184 СК України, ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 27 квітня 2015 року № 669/1413/14-ц, та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Варивідки Білогірського району Хмельницької області, щомісячно в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331,50 грн. (Одна тисяча триста тридцять одна гривня 50 коп.) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 12 жовтня 2026 року.

Суддя Самойлович А.П.