Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №682/2107/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/2107/26

Провадження № 2/682/1679/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Маршал І.М.,

з участю секретаря судових засідань Придачук Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.06.2023 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір № 100201089. Договір укладено в елктронній формі. Відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 4000 грн. з строком кредитування 105 днів, де пільговий період складає 15 днів та поточний період складає 90 днів з сплатою 1,50 % протягом пільгового періоду та 3,00% протягом поточного періоду від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, а також сплатою комісії в розмірі 10% від суми кредиту одноразово.

27.10.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27102023/1 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 100201089.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу заборгованість відповідача перед позивачем становить 16 100,00 грн. з яких:

- 4000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту;

- 11 700,00 грн. загальна заборгованість по відсотках;

- 400,00 грн. заборгованість за комісією.

Відповідач не виконав перед новим кредитором свої зобов`язання з повернення кредитної заборгованості, тому позивач просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Сторона позивача в позові клопотала про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримують в повному обсязі.

Сторона відповідача, яка належним чином повідомлена про день та час судового розгляду в судове засідання не з`явилася, відзиву на позов не подавала.

Вивчивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 12.06.2023 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір № 100201089. Договір укладено в елктронній формі. Відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 4000 грн. з строком кредитування 105 днів, де пільговий період складає 15 днів та поточний період складає 90 днів з сплатою 1,50 % протягом пільгового періоду та 3,00% протягом поточного періоду від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, а також сплатою комісії в розмірі 10% від суми кредиту одноразово.

27.10.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27102023/1 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 100201089.

Так, відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу, розрахунку заборгованості, яка не була спростована відповідачем, заборгованість відповідача перед позивачем становить 15 700 грн. з яких:

- 4000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту;

- 11 700,00 грн. загальна заборгованість по відсотках.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти.

Зі ст. 1050 ЦК України вбачається, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то, в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України суд знаходить обгрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача кредитної заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) та заборгованості по процентах за користування кредитом.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення 400 грн. комісії, суд враховує, що Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження №14-44цс21).

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача, враховуючи пропорційність задоволених вимог до ціни позову, стягненню підлягають судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2596,25 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 525, 526, 530, 536, 549- 552, 611, 612, 624, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 274, 277 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ), адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія» «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014), місце знаходження: 07400, м. Бровари, вул. Лісова, 2, IBAN № НОМЕР_2 у АТ "ТАСкомбанк", кредитну заборгованість в розмірі 15 700,00 грн., та понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2596,25 грн.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Суддя Маршал І. М.