Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №682/2647/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №682/2647/26

Суддя: Матвєєва Н. В.

Справа 682/2647/26

Провадження № 3/682/604/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м.Славута

Суддя Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Матвєєва Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли від командира військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Подільськ Одеської області, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,

- за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , колишній гранатометник 1-го відділення 2-го механізованого взводу 3-ої механізованої роти 3-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , призначений наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від "22" серпня 2026 року №2411-PC, на посаду солдата резерву взводу резерву солдатського складу 317-ої запасної роти військової частини НОМЕР_1 у період з 08 год. 27 серпня 2026 року до 10 год. 29 серпня 2026 року самовільно залишив місце несення служби, в районі тимчасового розташування 317-ої запасної роти військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_2 , був відсутній протягом зазначеного періоду без поважних причин та без дозволу командира, не виконував обов?язки військової служби та проводив час на власний розсуд, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, а саме: самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю до десяти діб.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, у своїх поясненнях просив розгляд справи провести у його відсутності, вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, визнав. У поясненнях зазначив, що 26.08.2026 року після отримання заробітної платні приблизно о 20:00 він вжив алкогольні напої, злякався свого вчинку, і щоб уникнути покарання покинув розташування підрозділу та знаходився в м. Славута Хмельницької області. 29.08.2026 з?явився в розташування підрозділу, про що доповів головному сержанту ОСОБА_2 .

За таких обставин, вважаю можливим справу розглянути без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки перешкоди для такого розгляду, визначені ч. 3 ст. 268 КУпАП, відсутні.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні настав з 18 березня 2014 року відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та абз. 4 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Відповідно до ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно ст. 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно ч.4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Згідно з ч. 4 ст. 15 КУпАП за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Ч. 3 ст. 172-11 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Отже, правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, вчинено солдатом ОСОБА_1 в умовах особливого періоду (воєнного стану) та вина останнього у його вчиненні, підтверджується наступними доказами :

- протоколом про військове адміністративне правопорушення №0041 від 30.08.2026, яким зафіксовано подію скоєння адміністративного правопорушення;

- копією військового квитка серії НОМЕР_3 від 31.01.2023 року;

- доповідною запискою від 27.08.2026 року;

- доповіддю про самовільне залишення військової частини солдатом ОСОБА_1 від 27.08.2026 №7224/50/1394;

- доповідною запискою про повернення солдата ОСОБА_1 після СЗЧ від 29.08.2026;

- доповіддю про фактичне повернення, після самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_1 від 29.08.2026 №7224/50/1406;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 від 30.08.2026.

Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази в сукупності, приходжу до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, а саме самовільного залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю до десяти діб.

Визначаючи вид адміністративного стягнення, враховую характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, особу правопорушника, майновий стан, ступінь його вини, відсутність обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

За вказаних обставин, вважаю доцільним застосувати до ОСОБА_1 стягнення, необхідне й достатнє для попередження скоєння ним нових правопорушень у виді штрафу, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. 33-35, 172-11 ч. 3, 245-251, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ч. 2 п. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень, (Отримувач коштів: ГУК у Хмел.обл/Славутська мтг/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): - 37971775, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA 658999980313000106000022745, Код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. (р/р UA908999980313111256000026001, ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, (код за ЄДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Роз`яснити, що згідно зі статтею 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із статтею 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд.

Суддя Матвєєва Н.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua