Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №676/623/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/623/26

Номер провадження 3/676/526/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Мантуляк Ю.В., при секретарях судового засідання Юр`євій Д.О., Замрикот С.І., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника – адвоката Гав`юка В.Д., потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого – адвоката Гнідка С.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області матеріали справи, які надійшли від БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Донецьк Донецької області, жительки АДРЕСА_1 , непрацюючої, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 17 січня 2026 року близько 23 год. 10 хв. на автодорозі Н-03 Житомир-Чернівці 277км+900м, керуючи автомобілем «Peugeot 301», номерний знак НОМЕР_2 , який належав ТОВ БЦ «БРИТАНІЯ», не була уважною, не стежила за змінами дорожньої обстановки, не врахувала схеми організації дорожнього руху, не виконала вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», порушивши вимоги п.16.11 Правил дорожнього руху, здійснюючи рух по ділянці другорядної дороги із населеного пункту Лисогірка, при виїзді на нерегульоване перехрестя з ділянкою автомобільної дороги Н-03 «Житомир-Чернівці», допустила недбалість та не надала перевагу в русі автомобілю «Renault Megane», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі прямо зі сторони м. Кам`янець-Подільського в напрямку м.Хмельницького, та скоїла з ним зіткнення, в подальшому автомобіль «Renault Megane», номерний знак НОМЕР_3 , перебуваючи в некерованому стані, здійснив зіткнення з металевим дорожнім огородженням (пошкоджено 9 м 10 см), що належить службі відновлення та розвитку інфраструктури в Хмельницькій області та допустив подальший виїзд за межі проїжджої частини дороги. При ДТП транспортні засоби та дорожнє огородження отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнала та надала пояснення про обставини ДТП. Зокрема, зазначила, що дійсно керувала автомобілем «Peugeot 301» та їхала із села Лисогірка у напрямку міста Кам`янець-Подільського. Перед виїздом на проїзну частину автодороги Н-03 зупинилася на стоп-лінії, переконалася у безпечності маневру, після чого ввімкнула першу передачу і здійснила виїзд на перехрестя. На момент виїзду на проїзну частину головної дороги автомобіль «Renault Megane» знаходився на відстані близько 200 м під мостом. Коли вона повністю зупинилася на роздільній смузі руху, у її автомобіль в`їхав водій автомобіля «Renault Megane» ОСОБА_2 Автомобіль «Renault Megane» рухався із швидкістю близько 90 км/год. Винуватцем ДТП вважала водія ОСОБА_2 , який допустив зіткнення із її автомобілем, адже він зміг би проїхати по своїй смузі руху, проте звернув ліворуч і допустив зіткнення з автомобілем «Peugeot 301». Після зіткнення автомобіль під керуванням ОСОБА_2 збив дорожню огорожу на протилежній смузі руху та зупинився за межами дороги.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні дав пояснення про обставини ДТП. Зазначив, що він їхав головною дорогою із швидкістю близько 70 км/год. Автомобіль «Peugeot 301» він побачив у момент його виїзду на проїзну частину. У цей час він перебував на відстані близько 30–40 м. Він їхав ближче до лівого краю, так як дорога звужувалася та був насип снігу із правої сторони. Побачивши автомобіль, він почав гальмувати. Зіткнення відбулося на його смузі руху, після зіткнення автомобіль за інерцією продовжив рух, збив дорожню огорожу та зупинився за межами дороги.

Представник потерпілого ТОВ «БЦ «Британія», Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , дослідивши додані матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Так, на переконання судді, винуватість ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №979737 від 13 лютого 2026 року, згідно із яким ОСОБА_1 17 січня 2026 року близько 23 год. 10 хв. на автодорозі Н-03 Житомир-Чернівці 277км+900м, керуючи автомобілем «Peugeot 301», номерний знак НОМЕР_2 , який належав ТОВ БЦ «БРИТАНІЯ», не виконала вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», порушила вимоги п.16.11 Правил дорожнього руху, при виїзді на нерегульоване перехрестя з ділянкою автомобільної дороги Н-03 «Житомир-Чернівці», допустила недбалість та не надала перевагу в русі автомобілю "Renault Megane», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі прямо. Внаслідок ДТП транспортні засоби та дорожнє огородження отримали механічні пошкодження.

Також винуватість ОСОБА_1 підтверджується даними схеми місця ДТП від 17 січня 2026 року (т.1, а.м.11), згідно із якою зафіксоване місця знаходження автомобілів відносно елементів дороги та відносно один одного, а також зафіксовані механічні пошкодження на автомобілях, пошкодження металевого дорожнього огородження.

Крім того, даними долучених до матеріалів провадження відеозаписів із нагрудних камер поліцейських (т.1, а.м.10), відеозаписів, які долучені за клопотанням сторони захисту, а також витребуванні суддею за клопотанням сторони захисту (т.1, а.м.30, т.2, а.м.54), які були продемонстровані у судовому засіданні, даними долучених до протоколу фототаблиць (т.1, а.м.8-9,112-141), а також фототаблиць, долучених за клопотанням сторони захисту (т.1, а.м.49-58,174-175), зафіксовано перехрестя доріг, на якому сталося зіткнення, із фіксацією дорожніх знаків, розмітки. Зафіксоване місця перебування автомобілів, сліди механічних пошкоджень автомобілів.

Оцінюючи доводи сторони захисту щодо недопустимості як доказу схеми місця ДТП від 17 січня 2026 року, суддя зазначає таке.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як убачається з матеріалів справи, первинна схема місця ДТП, складена працівником поліції 17 січня 2026 року в електронному вигляді за допомогою планшета, містить неточності у відображенні елементів дорожньої інфраструктури, зокрема щодо дорожньої розмітки, а також не містить відомостей про наявність і ширину роздільної смуги руху, не містять даних про фіксації уламків автомобілів, слідів гальмування та юзу. Зазначені недоліки свідчать про неповноту фіксації обстановки на місці ДТП та підлягають урахуванню під час оцінки доказового значення цього документа.

Водночас сама по собі наявність таких неточностей не означає, що всі відомості, зафіксовані у схемі, позбавлені доказового значення. Під час оцінки цього документа суддя ураховує характер виявлених недоліків та їхній вплив на достовірність конкретних відомостей, що містяться в ньому.

Зокрема, схема містить дані про розташування транспортних засобів відносно країв проїзної частини та сталих орієнтирів, у тому числі дорожніх знаків, а також про зафіксовані механічні пошкодження автомобілів. Неточності щодо відображення окремих елементів дорожньої інфраструктури та слідів самі по собі не спростовують усіх інших відомостей, зафіксованих у схемі, однак зумовлюють необхідність їх перевірки та зіставлення з іншими матеріалами справи.

Крім того, постановою судді від 09 лютого 2026 року матеріали справи було повернуто на доопрацювання, після чого складено новий протокол про адміністративне правопорушення та нову схему місця ДТП. Остання містить детальніші відомості про дорожню обстановку, зокрема ширину проїзних частин та узбіч, наявність і ширину роздільної смуги, відстань від стоп-лінії до роздільної смуги, а також розташування дорожніх знаків. До матеріалів також долучено фототаблиці, у тому числі фотографії місця ДТП, отримані за допомогою зйомки з дрона.

При цьому суддя враховує, що зазначені додаткові матеріали були виготовлені та долучені після спливу певного часу з моменту ДТП, а тому не містять відомостей, які дали б змогу достовірно встановити точне місце зіткнення транспортних засобів. У них також не зафіксовано слідів гальмування, місця осипання ґрунту, розташування дрібних уламків та інших об`єктивних слідів, які могли б мати значення для реконструкції механізму зіткнення.

Отже, нова схема та фототаблиці мають доказове значення насамперед у частині відображення сталих характеристик дорожньої обстановки, конфігурації перехрестя, розташування дорожніх знаків, ширини відповідних елементів дороги та характеру пошкодження дорожнього огородження. Водночас ці матеріали самі по собі не дають підстав установити точне місце зіткнення автомобілів або достовірно відтворити їхні траєкторії безпосередньо перед зіткненням.

Під час перегляду відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції судом установлено, що вони відображають обстановку на місці події після ДТП, кінцеве розташування транспортних засобів, наявні на них пошкодження, а також сліди розливу мастила та інших технічних рідин і розташування окремих деталей автомобілів. Водночас ці відеозаписи не містять безпосередньої фіксації моменту зіткнення, а тому не дають змоги самостійно встановити точне місце первинного контакту автомобілів, швидкість їхнього руху до зіткнення чи конкретні дії водіїв у момент виникнення небезпеки.

Таким чином, суддя не залишає поза увагою недоліки первинної схеми місця ДТП та неповноту фіксації слідів події в додаткових матеріалах. Разом із тим питання про доказове значення кожного з цих документів вирішується з урахуванням характеру зафіксованих у ньому відомостей, установлених недоліків та їхнього впливу на можливість достовірно встановити обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, доводи сторони захисту щодо наявності неточностей у первинній схемі ДТП підлягають урахуванню під час оцінки доказів у їх сукупності. Водночас питання про те, чи спростовують ці недоліки обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, має вирішуватися не лише на підставі схеми, а й з урахуванням пояснень учасників ДТП та інших належних і допустимих доказів, досліджених у судовому засіданні.

Крім того, винуватість ОСОБА_1 підтверджується даними висновку експерта №КСЕ-19/123-26/6939-ІТ від 09 липня 2026 року судової інженерно-транспортної експертизи (т.2, а.м.221-239). Зокрема, згідно із висновком експерта, визначити швидкість руху автомобіля «Renault Megane», номерний знак НОМЕР_3 , на момент зіткнення, виходячи з установленого характеру механічних пошкоджень транспортних засобів та кількісних даних щодо післяконтактного переміщення транспортних засобів від місця зіткнення до їх кінцевого розташування, експертним шляхом не вдалося.

Виходячи з характеру отриманих транспортними засобами пошкоджень, моменту первинного контактування, а також характеру та напрямку подальшого переміщення до кінцевого положення, автомобіль «Peugeot 301», номерний знак НОМЕР_2 , на момент зіткнення міг перебувати в нерухомому стані або рухатися з незначною швидкістю.

Встановити місце зіткнення автомобілів «Peugeot 301» та «Renault Megane» як геометричну точку з її прив`язкою до елементів дорожнього облаштування, а також визначити смугу руху, на якій відбулося зіткнення, експертним шляхом не вдалося.

У досліджуваній дорожньо-транспортній ситуації відбулося перехресно-поперечне, косе, розгорнуте зіткнення, блокуюче для автомобіля «Peugeot 301» та ковзне для автомобіля «Renault Megane», ексцентричне праве для автомобіля «Renault Megane» та ексцентричне ліве для автомобіля «Peugeot 301». При цьому автомобіль «Renault Megane» передньою правою кутовою частиною контактував із передньою лівою кутовою частиною автомобіля «Peugeot 301». Кут взаємного розташування автомобілів, тобто кут між їх поздовжніми осями в момент первинного контакту, становив приблизно 105 ± 5 градусів.

У момент первинного контакту автомобіль «Renault Megane» зміщувався справа наліво. Після первинного контакту внаслідок позацентрового прикладання ударного імпульсу передня частина автомобіля «Peugeot 301» отримала крутний момент за годинниковою стрілкою, внаслідок чого автомобіль розвернуло на кут понад 180 градусів зі зміщенням праворуч від місця зіткнення автомобіля «Renault Megane». Після безпосереднього контакту автомобіль «Renault Megane» продовжив рух у напрямку свого руху в бік лівої сторони дороги. У кінцевій фазі транспортні засоби зупинилися в положеннях, зафіксованих на схемі дорожньо-транспортної пригоди.

Визначити фактичне віддалення автомобіля «Renault Megane» від місця зіткнення на момент перетину автомобілем «Peugeot 301» умовної лінії правого краю проїзної частини автодороги Н-03 не видалось за можливе з причини неможливості визначити геометричних даних розташування місця зіткнення, положення транспортних засобів в місці зіткнення відносно елементів дороги, а також кількісних даних (швидкості, відстані) переміщення автомобіля «Peugeot 301» до місця зіткнення від умовної лінії правого краю проїзної частини автодороги Н-03.

В дорожньо-транспортній ситуації, яка визначається технічно-спроможними кількісними параметрами взаємного зближення транспортних засобів до місця зіткнення, за показаннями водія автомобіля «Renault Megan» ОСОБА_2 , а саме на віддалі автомобіля «Renault Megan» від місця зіткнення 30 метрів, водій ОСОБА_2 не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем «Peugeot 301» шляхом застосування екстреного гальмування із зупинкою до місця зіткнення, з моменту виникнення небезпеки для його руху (моменту виїзду автомобіля «Peugeot 301» на смугу руху автомобіля «Renault Megan»). В дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій автомобіля «Renault Megan» ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху.

Щодо водія автомобіля «Peugeot 301» ОСОБА_1 експерт зазначив, що під час виїзду з другорядної дороги на дорогу Н-03 вона повинна була діяти відповідно до вимог дорожнього знака 2.1 «Дати дорогу» (розділ 33 «Дорожні знаки»), пунктів 10.1 та 16.1 Правил дорожнього руху України. У діях водія Peugeot 301 експерт установив невідповідність зазначеним технічним вимогам, яка перебуває в причинному зв`язку з виникненням ДТП.

Експерт ОСОБА_3 у судовому засіданні, надаючи роз`яснення висновку експерта, зазначив, що встановити місце зіткнення під час проведення експертизи не вдалося. Також не вдалося визначити відстань, яку подолав автомобіль «Renault Megane» до моменту зіткнення, оскільки це залежить від багатьох факторів. Швидкість, з якою зазначений автомобіль наближався до перехрестя головною дорогою, також не встановлена.

Експерт пояснив, що момент виникнення небезпеки для водія автомобіля «Renault Megane» ОСОБА_2 необхідно визначати з моменту перетину автомобілем «Peugeot 301» смуги руху, якою рухався «Renault Megane», а не з моменту початку руху «Peugeot 301» від стоп-лінії, оскільки невідомо, чи мав водій «Renault Megane» можливість бачити початок руху автомобіля «Peugeot 301» від стоп-лінії. Під час проведення експертизи встановлено відсутність слідової інформації, яка б давала змогу визначити місце зіткнення. Не виключається, що зіткнення відбулося як на смузі руху автомобіля Renault Megane, так і на роздільній смузі. Разом із тим, з огляду на те, що після зіткнення автомобіль «Peugeot 301» під час розвороту змістився в напрямку протилежної смуги руху, експерт вважає малоймовірним розташування первинного місця зіткнення біля краю розділювальної смуги з боку, протилежного смузі руху автомобіля «Renault Megane». На його думку, місце первинного контакту було наближене до смуги руху, якою рухався автомобіль «Renault Megane». З огляду на викладене експерт висловив думку, що показання ОСОБА_1 про те, що вона перетнула смугу руху автомобіля «Renault Megane» та зупинилася під кутом, розмістивши автомобіль «Peugeot 301» повністю на розділювальній смузі, не відповідають обставинам, зафіксованим на схемі місця дорожньо-транспортної пригоди, адже після удару автомобіль би змістився на зустрічну смугу руху.

Суддею критично оцінюються доводи ОСОБА_1 щодо недопустимості висновку експерта № КСЕ-19/123-26/6939-ІТ від 09 липня 2026 року як доказу, оскільки наведені нею зауваження щодо окремих вихідних даних і розрахунків експерта не спростовують установлених судом обставин щодо характеру її дій під час виїзду з другорядної дороги на автодорогу Н-03 та необхідності виконання вимог Правил дорожнього руху.

При цьому суддя бере до уваги, що експерт не зміг установити точне місце зіткнення транспортних засобів із прив`язкою до елементів дорожнього облаштування, визначити смугу руху, на якій відбувся первинний контакт, а також установити швидкість руху автомобіля «Renault Megane» на момент зіткнення. Проте сама по собі неможливість установлення зазначених параметрів не свідчить про недостовірність усього експертного дослідження та не дає підстав автоматично відкидати ті його результати, які ґрунтуються на наявних матеріалах справи та не залежать виключно від невстановлених величин.

Суддя погоджується з тим, що висновки експерта мають оцінюватися з урахуванням використаних ним вихідних даних, повноти досліджених матеріалів та обмежень, зазначених у самому висновку. Водночас відсутність можливості повністю відтворити механізм дорожньо-транспортної пригоди не означає, що експерт узагалі був позбавлений можливості дослідити окремі технічні аспекти події, оцінити характер пошкоджень транспортних засобів, їх взаємне розташування та напрямки переміщення після зіткнення.

Посилання ОСОБА_1 на те, що експерт, не встановивши точного місця зіткнення та всієї траєкторії руху транспортних засобів, надалі використав певні кількісні показники для розрахунків, не є достатнім для висновку про необґрунтованість дослідження в цілому. Такі розрахунки необхідно оцінювати в межах конкретних поставлених експерту питань, з урахуванням того, чи були вони наведені як умовні результати для певного варіанта дорожньої ситуації, чи як характеристики фактично встановленого механізму ДТП.

Зокрема, наведені у висновку розрахунки відстаней, які могли подолати транспортні засоби за певних вихідних параметрів, самі по собі не підтверджують, що саме такий шлях фактично подолав кожен із них. Так само використання швидкості 70 км/год у розрахунках не може розцінюватися як установлення експертом фактичної швидкості автомобіля «Renault Megane», оскільки у висновку прямо зазначено, що визначити її за наявними матеріалами не вдалося. Тому суддя не розглядає зазначені розрахунки як самостійний доказ фактичної швидкості автомобіля «Renault Megane» або точного механізму зіткнення.

Водночас наведені обмеження експертного дослідження не спростовують окремого висновку експерта про те, що водій автомобіля «Peugeot 301» під час виїзду з другорядної дороги на автодорогу Н-03 повинен був діяти відповідно до вимог дорожнього знака 2.1 «Дати дорогу» та пунктів 10.1 і 16.1 Правил дорожнього руху України. Експерт установив невідповідність дій водійки зазначеним технічним вимогам та вказав на її причинний зв`язок із виникненням ДТП.

При цьому суддя ураховує, що висновок експерта не має наперед установленої сили та не може підміняти собою судову оцінку доказів. Питання про доведеність вини ОСОБА_1 вирішується судом на підставі всієї сукупності досліджених доказів, а не лише з огляду на формулювання експертного висновку щодо технічної причини ДТП.

Доводи ОСОБА_1 про неможливість перевірки альтернативних варіантів розвитку події, а також про відсутність достовірних даних щодо швидкості та відстані до місця зіткнення автомобіля «Renault Megane» суддя ураховує в межах оцінки доказового значення відповідних розрахунків. Однак такі доводи не спростовують необхідності виконання водійкою автомобіля «Peugeot 301» вимог дорожнього знака «Дати дорогу» під час виїзду на головну дорогу. Визначальним у цьому аспекті є не встановлення точної точки первинного контакту, а з`ясування того, чи виконала водійка обов`язок надати дорогу транспортному засобу, що рухався головною дорогою, та чи відповідали її дії іншим вимогам ПДР.

Отже, заперечення ОСОБА_1 щодо окремих методичних аспектів експертного дослідження не можуть бути самостійною підставою для відхилення висновку експерта в цілому. Водночас суддя оцінює цей висновок лише в тій частині, у якій він узгоджується з іншими дослідженими доказами, та не покладає в основу своїх висновків припущень щодо точного місця зіткнення, фактичної швидкості автомобіля «Renault Megane» або інших параметрів, які експерт установити не зміг.

При оцінці доводів ОСОБА_1 суддя також ураховує, що експерт ОСОБА_3 був безпосередньо допитаний у судовому засіданні та надав роз`яснення щодо проведеного дослідження, змісту висновку, використаних вихідних даних і причин неможливості встановлення окремих обставин дорожньо-транспортної пригоди.

Зокрема, експерт підтвердив, що встановити точне місце зіткнення, швидкість автомобіля «Renault Megane» та відстань, яку він подолав до моменту зіткнення, за наявними матеріалами не вдалося. Водночас він роз`яснив, що момент виникнення небезпеки для водія автомобіля «Renault Megane» необхідно визначати з моменту перетину автомобілем «Peugeot 301» смуги руху, якою рухався «Renault Megane», оскільки відсутні достатні дані для висновку про те, що водій останнього мав можливість завчасно бачити початок руху автомобіля «Peugeot 301» від стоп-лінії.

Отже, під час судового розгляду суддя мав можливість безпосередньо з`ясувати позицію експерта щодо зазначених ОСОБА_1 обмежень дослідження та оцінити його пояснення в сукупності з письмовим висновком і рештою доказів. При цьому суддя не ігнорує встановленої експертом неможливості визначення окремих параметрів ДТП, однак вважає, що ці обмеження самі по собі не зумовлюють необхідності відхилення всього експертного висновку.

Водночас суддя бере до уваги не лише кінцеві формулювання висновку, а й надані експертом у судовому засіданні роз`яснення, оцінюючи їх з огляду на межі компетенції експерта та фактичні дані, які містяться в матеріалах справи. Остаточний висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення суддя робить самостійно, на підставі сукупності досліджених доказів, а не виключно з огляду на думку експерта.

Оцінюючи заперечення ОСОБА_1 щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди та причин її виникнення, суддя виходить із такого.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Peugeot 301», виїжджала з другорядної дороги на автодорогу Н-03, якою рухався автомобіль «Renault Megane» під керуванням ОСОБА_2 . Унаслідок подальшого розвитку дорожньої ситуації відбулося зіткнення зазначених транспортних засобів, які отримали механічні пошкодження.

Заперечуючи свою вину, ОСОБА_1 стверджувала, що перед початком маневру оцінила відстань до автомобіля «Renault Megane», вважала її достатньою для безпечного виїзду, після чого перетнула проїзну частину та зупинилася на розділювальній смузі. На її думку, якби водій автомобіля «Renault Megane» продовжив рух прямо, а не змістився ліворуч, зіткнення можна було б уникнути.

Однак суддя не вважає такі пояснення достатніми для спростування висновку про порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху.

Саме по собі суб`єктивне переконання водійки ОСОБА_1 в достатності відстані до автомобіля «Renault Megane» не підтверджує, що виїзд на головну дорогу був безпечним і що вона виконала обов`язок надати дорогу транспортному засобу, який мав перевагу в русі. Фактичне виникнення зіткнення в ході цього маневру є обставиною, яка підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами, хоча саме по собі не може автоматично свідчити про вину водійки.

Суддя також не погоджується з доводом ОСОБА_1 про те, що відповідальність за виникнення ДТП слід пов`язувати виключно з діями водія автомобіля «Renault Megane», який змістився ліворуч. За поясненнями експерта ОСОБА_3 , у момент первинного контакту автомобіль «Renault Megane» зміщувався справа наліво, а після зіткнення продовжив рух у напрямку лівої сторони дороги. Водночас експерт не встановив точної траєкторії руху автомобілів до зіткнення, а тому зазначені обставини не дають підстав однозначно стверджувати, що саме зміщення автомобіля «Renault Megane» стало самостійною причиною ДТП.

При цьому суддя ураховує, що водій, який опинився в небезпечній дорожній обстановці, змушений реагувати на її фактичний розвиток та наявні загрози. Від водія не можна вимагати вибору єдиного, наперед визначеного способу реагування, якщо дорожня обстановка раптово змінюється. Тому сам факт зміщення автомобіля «Renault Megane» ліворуч не свідчить про те, що водій діяв неправомірно або що саме його дії спричинили зіткнення. Водночас суд не робить категоричного висновку про правомірність усіх дій водія «Renault Megane», оскільки експерт не встановив його фактичної швидкості та не зміг визначити всі параметри взаємного зближення транспортних засобів.

Під час оцінки пояснень ОСОБА_1 суддя також бере до уваги роз`яснення експерта ОСОБА_3 , надані безпосередньо в судовому засіданні. Експерт зазначив, що встановити точне місце зіткнення та смугу руху, на якій відбувся первинний контакт, неможливо через відсутність достатньої слідової інформації. Водночас, аналізуючи характер пошкоджень транспортних засобів, їх взаємне розташування в момент контакту та напрямок післяконтактного переміщення, експерт висловив думку, що первинне місце зіткнення було наближене до смуги руху автомобіля «Renault Megane». Він також пояснив, що версія ОСОБА_1 про перебування автомобіля «Peugeot 301» повністю на розділювальній смузі в момент зіткнення не узгоджується, на його думку, з характером подальшого переміщення цього автомобіля, оскільки за такого розташування очікуваним був би інший напрямок його зміщення після удару.

Суддя ураховує, що зазначені пояснення експерта не є категоричним установленням точного місця зіткнення, оскільки сам експерт визнав неможливість його визначення. Однак вони мають значення для оцінки версії ОСОБА_1 у частині заявленого нею розташування автомобіля «Peugeot 301» на момент первинного контакту та підлягають оцінці разом з іншими матеріалами справи.

Крім того, суддя бере до уваги геометричні параметри дороги та транспортного засобу. За наявними даними, ширина розділювальної смуги становить 3,9 м, а ширина проїзної частини в напрямку руху автомобіля «Renault Megane» — 3,7 м. З урахуванням габаритної довжини автомобіля «Peugeot 301» його розташування під час перетину проїзної частини не можна оцінювати виключно за положенням передньої частини автомобіля або за фактом досягнення ним розділювальної смуги. Для з`ясування того, чи перебував автомобіль повністю в межах цієї смуги, необхідно враховувати розташування всього транспортного засобу.

Водночас наведені розміри дороги та автомобіля самі по собі не дають змоги достовірно встановити конкретне положення «Peugeot 301» у момент первинного контакту, оскільки точне місце зіткнення експертом не визначено. Проте ці дані мають значення для оцінки пояснень ОСОБА_1 про те, що вона повністю завершила маневр і зупинилася на розділювальній смузі до зіткнення. Такі пояснення не можуть визнаватися доведеними лише на підставі її власних тверджень, а мають узгоджуватися з об`єктивними даними про розміри дороги, габарити автомобіля, характер пошкоджень і післяконтактне переміщення транспортних засобів.

Отже, суддя оцінює висновок експерта № КСЕ-19/123-26/6939-ІТ від 09 липня 2026 року не ізольовано, а в сукупності з іншими доказами, ураховуючи як установлені експертом обставини, так і зазначені ним обмеження дослідження. Допит експерта в судовому засіданні дав змогу з`ясувати причини неможливості визначення окремих параметрів ДТП та зміст його висновків щодо дій водіїв.

Суддя погоджується з тим, що неможливість установлення точного місця зіткнення, фактичної швидкості автомобіля «Renault Megane» та повної траєкторії руху транспортних засобів виключає можливість робити категоричні висновки щодо цих параметрів. Однак такі обмеження не спростовують установленого факту виїзду ОСОБА_1 з другорядної дороги на головну та її обов`язку надати дорогу транспортному засобу, який рухався головною дорогою.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що пояснення ОСОБА_1 про достатність відстані до автомобіля «Renault Megane», завершення маневру до зіткнення та визначальну роль дій іншого водія не спростовують установлених обставин у тій частині, у якій вони підтверджуються сукупністю досліджених доказів. Питання про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення вирішується судом самостійно з урахуванням установленого порушення вимог ПДР, наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів та причинного зв`язку між ними.

Суддею також не беруться до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що на ділянці автомобільної дороги Н-03, де сталася ДТП, діяло обмеження швидкості руху до 40 км/год, установлене дорожнім знаком 3.29 на білому фоні перед залізничним мостом у місті Кам`янці-Подільському (фототаблиця, т. 1, а. м. 49).

Так, під час судового розгляду досліджено долучене стороною захисту викопіювання зі схеми організації дорожнього руху на ділянці автомобільної дороги Н-03, що проходить у місті Кам`янці-Подільському по проспекту Грушевського, у районі примикання дороги на с.Лисогірку. Зі змісту зазначеного документа вбачається, що після дорожнього знака 3.29, яким було встановлено обмеження швидкості руху до 40 км/год, розміщено дорожній знак 5.50 «Кінець населеного пункту», який позначає місце, з якого на цій дорозі припиняють діяти вимоги Правил дорожнього руху, що визначають порядок руху в населених пунктах.

Відповідно до загальних положень розділу 33 Правил дорожнього руху, зона дії дорожніх знаків 3.1–3.15, 3.19–3.21, 3.25, 3.27, 3.29, 3.33–3.37 поширюється від місця їх установлення до найближчого перехрестя за ними, а в населених пунктах, де немає перехресть, — до кінця населеного пункту.

Отже, з огляду на розташування дорожнього знака 5.50 «Кінець населеного пункту» після знака 3.29, обмеження швидкості руху до 40 км/год, на яке посилається ОСОБА_1 , не поширювалося на ділянку дороги за межами населеного пункту, де сталася ДТП. Тому відповідні доводи сторони захисту не спростовують установлених судом обставин дорожньої обстановки на місці ДТП.

Оцінюючи дії водія ОСОБА_1 суддя виходить з наступного.

Так, обов`язковими умовами настання адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП є: наявність діяння у вигляді порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху; наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; наявність причинного зв`язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Норма статті 124 КУпАП є бланкетною, а отже для кваліфікації адміністративного правопорушення уповноважена особа повинна визначити пункт порушення ПДР.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 з наступними змінами.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №979737 від 13 лютого 2026 року, ОСОБА_1 не виконала вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та порушила вимоги п.16.11 Правил дорожнього руху, здійснюючи рух по ділянці другорядної дороги із населеного пункту Лисогірка, при виїзді на нерегульоване перехрестя з ділянкою автомобільної дороги Н-03 «Житомир-Чернівці», допустила недбалість та не надала перевагу в русі автомобілю «Renault Megane» під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі.

Відповідно до вимог дорожнього знака 2.1 «Дати дорогу», водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі.

Згідно із п. 16.11 Правил дорожнього руху, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктивна сторона цього правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності. Тобто, об`єктивна сторона даного правопорушення передбачає обов`язкове спричинення пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, то додатковим обов`язковим об`єктом даного виду правопорушення є також суспільні відносини у сфері власності. Умовами настання адміністративної відповідальності є наявний причинний зв`язок між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, схеми місця ДТП, надані письмові пояснення ОСОБА_1 , додані фото- та відео матеріали, допитавши в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2 , який підтвердив суду ті фактичні обставини, які викладені в протоколі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, доходжу висновку, що саме дії ОСОБА_1 , яка на перехресті нерівнозначних доріг не надала дорогу транспортному засобу під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, стали причиною ДТП.

Згідно із доводами ОСОБА_1 , вона, зупинивши автомобіль, бачила як рухався автомобіль «Renault Megane» під керуванням водія ОСОБА_2 не менше ніж за 200 м. до перехрестя, інших транспортних засобів не було. Після цього розпочала рух та проїхавши смугу руху та роздільну смугу, зупинила автомобіль, після чого відбулося зіткнення, а тому причиною зіткнення вважає саме перевищення швидкості водієм ОСОБА_2 , який на її думку рухався зі швидкістю близько 90 км/год.

Переглянувши схеми місця ДТП, а також фотознімки та відеозаписи, які наявні в матеріалах справи, вбачається, що автомобіль «Peugeot 301», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 рухався по другорядній дорозі, в той час автомобіль «Renault Megane», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , рухався по головній дорозі. Відповідно до фотознімків, відеозаписів з місця події, удар відбувся у передню ліву кутову частину автомобіля «Peugeot 301».

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року вказано, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

В інших рішеннях Суду, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, Суд неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Частиною 1 статті 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Виходячи з практики застосування Європейським судом статті 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).

Згідно із сталою практикою Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 585/8/16-к, провадження № 51-2167км18, постанова Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 520/8905/18, провадження № 51-2618км23) у випадку дорожньо-транспортної події за участю декількох водіїв для вирішення питання про наявність чи відсутність в їхніх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідними частинами статті 286 КК України, необхідно встановити причинний зв`язок між діяннями (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, дослідити характер та черговість порушень, які вчинив кожен із водіїв, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з`ясувати ступінь участі кожного у спричиненні злочинного наслідку.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить про те, що у випадках, коли суспільно небезпечні наслідки, передбачені ст.286 КК, настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома або більше водіями транспортних засобів, суд повинен з`ясовувати характер порушень, які допустив кожен із них, а також те, чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм у зв`язку з їх недодержанням іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.

Відповідно до п.1.4 ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

На підставі встановлених обставин справи, встановлено, що ОСОБА_1 17 січня 2026 року близько 23 год. 10 хв. на автодорозі Н-03 Житомир-Чернівці 277км+900м, керуючи автомобілем «Peugeot 301», номерний знак НОМЕР_2 , який належав ТОВ БЦ «БРИТАНІЯ», не була уважною, не стежила за змінами дорожньої обстановки, не врахувала схеми організації дорожнього руху, не виконала вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», порушивши вимоги п.16.11 Правил дорожнього руху, здійснюючи рух по ділянці другорядної дороги із населеного пункту Лисогірка, при виїзді на нерегульоване перехрестя з ділянкою автомобільної дороги Н-03 «Житомир-Чернівці», допустила недбалість та не надала перевагу в русі автомобілю «Renault Megane», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі прямо зі сторони м. Кам`янець-Подільського в напрямку м.Хмельницького, та скоїла з ним зіткнення, в подальшому автомобіль «Renault Megane», номерний знак НОМЕР_3 , перебуваючи в некерованому стані здійснив зіткнення з металевим дорожнім огородженням (пошкоджено 9 м 10 см), що належить службі відновлення та розвитку інфраструктури в Хмельницькій області та допустив подальший виїзд за межі проїжджої частини дороги. При ДТП транспортні засоби та дорожнє огородження отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Саме порушення водійкою ОСОБА_1 пункту 16.11 ПДР створило аварійну ситуацію та перебуває у причинному зв`язку з настанням наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів та металевої огорожі, оскільки ОСОБА_1 , виїжджаючи на нерегульоване перехрестя бачила автомобіль марки «Renault Megane» під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, невірно оцінила дорожню обстановку, яка склалася, заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації, не вжила, не переконалася, що не створить перешкод або небезпеки для руху автомобілю марки «Renault Megane», не надала перевагу в русі цьому автомобілю, що рухався по головній дорозі та наближався до перехрестя, виїхала на нерегульоване перехрестя, де і сталося зіткнення двох автомобілів.

При цьому, суддя звертає увагу, що навіть, якщо автомобіль марки «Renault Megane» під керуванням ОСОБА_2 порушив вимоги ПДР та рухався із перевищенням допустимої швидкості, це не виключає винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки остання зобов`язана була виконувати, зокрема, вимоги пункту 16.11 ПДР і за умов такого дотримання могла утриматися від виїзду на перехрестя та уникнути створення аварійної ситуації, яка спричинила ДТП.

Враховуючи встановлене, заперечення ОСОБА_1 щодо здійснення зіткнення саме за її вини, що через дії водія ОСОБА_2 , який перевищив швидкість та здійснив маневр уліво сталася ДТП, спростовуються матеріалами справи та розцінюються суддею як тактика захисту особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, з метою уникнення такої відповідальності.

Водночас ймовірне перевищення водієм ОСОБА_2 швидкісного режиму, на думку судді, не має значення у цьому провадженні та не береться до уваги, оскільки він рухався по головній дорозі прямо, мав перевагу у русі, а ОСОБА_1 перед виїздом із другорядної дороги, виконуючи вимоги пункту 16.11 ПДР, зобов`язана була надати дорогу транспортному засобу, який рухається по головній дорозі.

Таким чином під час судового розгляду встановлено наявність діяння у вигляді порушення учасником дорожнього руху водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху, а саме вимог пункту 16.11 ПДР України, наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, металевого дорожнього огородження, наявність причинно-наслідкового зв`язку між порушенням ОСОБА_1 вимог п.16.11 ПДР України та настанням наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів та металевого огородження, що свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

З урахуванням викладеного вважаю, що вина ОСОБА_1 доведена, а її дії, які виразилися у порушенні правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, іншого майна, слід кваліфікувати за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також у ході судового розгляду встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, виходячи з наступних підстав.

Так, згідно із ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій-шостій цієї статті.

Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Як встановлено з досліджених судом матеріалів справи, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення 17 січня 2026 року, а тому на момент розгляду справи закінчився строк, передбачений ст.38 КУпАП.

Враховуючи зазначені обставини, провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП необхідно закрити в зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 38, 124, 247, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.376 Кримінального процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження в справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Посвідчення водія НОМЕР_4 повернути ОСОБА_1 .

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови оголошено о 08 год. 45 хв. 12 жовтня 2026 року.

Суддя Кам`янець-Подільського

міськрайонного суду

Хмельницької області Юрій МАНТУЛЯК