Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №676/7634/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/7634/26

Номер провадження 3/676/2257/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Черепахін В.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, який має на утриманні чотирьом малолітніх дітей, не працюючого,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №752923 від 23.08.2026, складеного поліцейським взводу №1 роти №2 батальйону БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП сержантом поліції Шамреєм О.С., 23.08.2026 року о 09 год. 45 хв. в с.Довжок Кам`янець-Подільського району на 291+300 АД Житомир-Чернівці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи ТЗ CITROEN JAMPY ДНЗ НОМЕР_1 із ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ чи у найближчому медичному закладі водій відмовився із застосуванням відеофіксації, чим порушив вимоги пункту 2.5. ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав та пояснив, що 23 серпня 2026 року о 09 год 45 хв у с. Довжок Кам`янець-Подільського району на 291 км + 300 м автомобільної дороги Житомир — Чернівці він керував автомобілем CITROEN JAMPY, державний номерний знак НОМЕР_1 , де його зупинили працівники поліції.

Після перевірки документів працівники поліції повідомили йому про наявність ознак алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу — газоаналізатора «Drager Alcotest». Оскільки він не розумів, з яких підстав йому необхідно проходити такий огляд, адже ні того дня, ні напередодні алкогольних напоїв не вживав, спочатку відмовився від його проходження на місці зупинки транспортного засобу.

Однак після того, як працівники поліції роз`яснили йому наслідки такої відмови, він погодився пройти огляд. Водночас працівники поліції почали наполегливо запитувати, чи добре він обміркував своє рішення щодо проходження огляду, та пояснювати, що він має право як пройти такий огляд, так і відмовитися від нього. Зрозумівши з інтонації працівників поліції, що йому краще відмовитися від проходження огляду, він зрештою відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу — газоаналізатора «Drager Alcotest». Після цього працівники поліції склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 наголосив, що алкогольних напоїв ні того дня, ні напередодні не вживав, у зв`язку з чим категорично заперечив наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом.

Також зазначив, що якби працівники поліції не переконували його в тому, що проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу не є обов`язковим, він обов`язково пройшов би такий огляд. Крім того, він погодився б пройти огляд у найближчому закладі охорони здоров`я, якби працівники поліції запропонували йому це та забезпечили можливість його проходження. Водночас, за його словами, працівники поліції не запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на таке.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом статей 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її відповідно до закону, а під час розгляду справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідним є не формальне підтвердження окремих обставин, зазначених у протоколі, а встановлення на підставі належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів усіх юридично значимих обставин, які утворюють склад відповідного адміністративного правопорушення.

При цьому суд не вправі виходити за межі пред`явленого особі адміністративного обвинувачення, самостійно формувати його нову фабулу або замінювати орган, який склав протокол, у частині доказування обставин, покладених в основу притягнення особи до відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 130 КУпАП адміністративна відповідальність, зокрема, передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, у даному випадку для встановлення складу адміністративного правопорушення за ознакою відмови від огляду необхідно довести сукупність таких обставин:

1.що особа саме керувала транспортним засобом;

2.що під час такого керування у поліцейських були передбачені законом підстави для проведення огляду на стан сп`яніння;

3.що особі було запропоновано пройти огляд у порядку, встановленому законом;

4.що огляд було запропоновано провести у спосіб, передбачений статтею 266 КУпАП, Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, та Інструкцією, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735;

5.що особа саме відмовилася від проходження огляду відповідно до встановленого порядку, а не відмовилася від окремої процедури;

6.що зазначені обставини підтверджуються належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Таким чином, сама по собі наявність у матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення не звільняє орган, який його склав, від обов`язку довести кожну із зазначених обставин.

Відповідно до частини першої статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп`яніння.

Частинами другою та третьою статті 266 КУпАП визначено послідовність проведення такого огляду: огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів, а в разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Зазначена процедура деталізована Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.

Пунктом 6 цього Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, який відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Аналогічний порядок передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, яка є чинною у редакції від 04 липня 2025 року.

Отже, положення статті 266 КУпАП передбачають не альтернативну та довільну поведінку поліцейського, а чітко визначену законом процедуру: за наявності передбачених законом підстав особі пропонується огляд із використанням спеціального технічного засобу, а у випадку відмови від такого огляду або незгоди з його результатом особа підлягає направленню до закладу охорони здоров`я.

Саме тому для кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознакою відмови від огляду необхідно встановити не лише факт висловлення особою певної відмови, а й те, що така відмова була зроблена щодо огляду, який пропонувався та міг бути проведений відповідно до встановленого законом порядку.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 752923 від 23 серпня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 23.08.2026 року о 09 год. 45 хв. в с.Довжок Кам`янець-Подільського району на 291+300 АД Житомир-Чернівці керував ТЗ CITROEN JAMPY ДНЗ НОМЕР_1 із ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у найближчому закладі охорони здоров`я.

Водночас із досліджених судом відеозаписів убачається інша послідовність подій.

Зокрема, 23.08.2026 року о 09 год. 45 хв. в с.Довжок Кам`янець-Подільського району на 291+300 АД Житомир-Чернівці поліцейські зупиняють автомобіль CITROEN JAMPY, номерний знак НОМЕР_2 керуванням водія ОСОБА_1 .

Із відеозапису також убачається, що після початку спілкування поліцейські повідомили ОСОБА_1 про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу – газоаналізатора «Drager Alcotest».

На зазначену пропозицію поліцейських ОСОБА_1 спочатку відмовляється, пояснюючи причину відмови тим, що він не вбачає необхідності у проходженні такого огляду.

Після роз`яснення поліцейськими ОСОБА_1 наслідків такої відмови, ОСОБА_1 погоджується пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу – газоаналізатора «Drager Alcotest».

Після цієї згоди, поліцейські починають наполегливо з`ясовувати у ОСОБА_1 , чи він добре обміркував своє рішення проходити такий огляд, оскільки якщо він протягом 24 годин вживав алкогольні напої, то прилад обов`язково покаже позитивний результат, а тому пропонують ОСОБА_1 добре обміркувати своє рішення проходити такий огляд та роз`яснюють, що він має право як пройти такий огляд, так і відмовитися від нього.

Після цього ОСОБА_1 відмовляється проходити огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу – газоаналізатора «Drager Alcotest».

Отже, судом установлено, що на початковому етапі спілкування ОСОБА_1 дійсно висловлював незгоду щодо проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу – газоаналізатора «Drager Alcotest», проте згодом погодився. При цьому проведення такого огляду поліцейськими фактично забезпечено не було.

Замість проведення огляду поліцейські почали наполегливо з`ясовувати у ОСОБА_1 чи він обміркував своє рішення проходити такий огляд і роз`яснили йому право відмовитися від такого огляду, що і переконало ОСОБА_1 в кінцевому результаті відмовитися від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу – газоаналізатора «Drager Alcotest».

Таким чином, із досліджених доказів не вбачається однозначної та безумовної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу – газоаналізатора «Drager Alcotest».

У цій частині суд бере до уваги, що положення ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачають відповідальність саме за відмову від проходження огляду відповідно до встановленого порядку, а не за будь-яку первинну незгоду особи із пропозицією поліцейського.

Відтак первинна відмова ОСОБА_1 , висловлена до моменту належного роз`яснення йому процедури, не може автоматично ототожнюватися з остаточною відмовою від проходження огляду, якщо подальшою поведінкою особа прямо виявила готовність пройти такий огляд.

Водночас із пояснень в судовому засіданні ОСОБА_1 та відеозаписів убачається, що поліцейські взагалі не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд у найближчому закладі охорони здоров`я.

Однак для встановлення складу правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно встановити не лише факт проголошення такої пропозиції, а й достовірно з`ясувати: чи була така пропозиція зроблена після належного встановлення факту керування транспортним засобом; чи була вона зроблена у порядку, передбаченому статтею 266 КУпАП та Порядком № 1103; чи було особі належним чином роз`яснено, що у зв`язку з відмовою від огляду на місці вона підлягає направленню до закладу охорони здоров`я; чи було фактично оформлено та вручено відповідне направлення; чи був визначений конкретний заклад охорони здоров`я; чи забезпечували поліцейські фактичне доставлення особи до такого закладу та, головне, чи зафіксовано належними доказами саме остаточну відмову ОСОБА_1 від проходження огляду у закладі охорони здоров`я.

Наявні у справі докази не дають суду можливості зробити такий висновок поза розумним сумнівом.

Зокрема, відеозапис не містить беззаперечного підтвердження того, що після того, як ОСОБА_1 відмовився пройти огляд із використанням спеціального технічного засобу, йому було належним чином забезпечено реалізацію передбаченого статтею 266 КУпАП права на огляд у закладі охорони здоров`я та що він після цього однозначно і категорично відмовився від такого огляду.

За таких обставин твердження, викладене у протоколі про те, що ОСОБА_1 відмовився від огляду як на місці зупинки, так і в найближчому медичному закладі, не знаходить достатнього, несуперечливого підтвердження сукупністю доказів.

Відповідно до статті 251 КУпАП протокол, пояснення особи, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, у тому числі тих, що мають функції фото- і відеозапису, а також інші документи можуть бути доказами лише остільки, оскільки на їх підставі можна встановити фактичні дані, що мають значення для справи.

При цьому жоден доказ не має наперед встановленої сили, а його оцінка здійснюється у сукупності з іншими доказами.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є безумовним та достатнім доказом вини особи, якщо викладені в ньому обставини спростовуються або не підтверджуються іншими належними та допустимими доказами.

У даній справі протокол містить твердження про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки та у закладі охорони здоров`я.

Проте досліджений судом відеозапис підтверджує, що спочатку ОСОБА_1 відмовився проходити огляд за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки, а надалі висловив готовність пройти огляд за допомогою такого засобу. Також відеозапис підтверджує, що поліцейські взагалі не пропонували ОСОБА_1 проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я.

З відеозапису також убачається, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейський вголос оголошує ОСОБА_1 його зміст, проте при оголошенні змісту протоколу про адміністративне правопорушення поліцейський зазначає, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння лише на місці зупинки транспортного засобу, хоча в протоколі зазначено про відмову від проходження такого огляду також і в найближчому медичному закладі. Тобто поліцейський пропустив в цій частині оголошення змісту протоколу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин зміст протоколу в цій частині не узгоджується з фактичними даними, безпосередньо зафіксованими на відеозаписі.

Щодо долучених до матеріалів акта огляду на стан алкогольного сп`яніння та направлення на огляд, суд зазначає, що складення відповідних документів саме по собі не підтверджує факту належного проведення передбаченої законом процедури, якщо з інших доказів убачається, що огляд у встановленому порядку не проводився.

Документальне оформлення процедури не може підміняти фактичне здійснення процесуальних дій, передбачених статтею 266 КУпАП.

За змістом статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення, доки її вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Отже, у справах про адміністративні правопорушення, де особі загрожує істотне втручання у її права, обов`язок належного документування події та доведення вини не може перекладатися на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Зокрема, особа не зобов`язана доводити, що вона не відмовлялася від огляду. Натомість орган, який стверджує про наявність такої відмови, повинен довести її належними та допустимими доказами.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, гарантії статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовуються також до проваджень, які за національним законодавством мають адміністративний характер, якщо за своєю природою та суворістю санкції вони мають кримінально-правовий характер у розумінні Конвенції.

У такому провадженні обов`язок доведення обвинувачення покладається на сторону, яка його висуває, а всі невирішені сумніви щодо доведеності вини не можуть тлумачитися проти особи, яка притягається до відповідальності.

Зазначені принципи узгоджуються також із положеннями статей 7, 245, 251, 252, 280 КУпАП.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд виходить із того, що: факт керування ОСОБА_1 автомобілем підтверджується відеозаписом; разом із тим із відеозапису не вбачається беззаперечного підтвердження всіх обставин, викладених у протоколі; після первинної незгоди ОСОБА_1 висловив готовність пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу; огляд із використанням такого засобу фактично проведений не був; матеріали справи не містять достатніх і несуперечливих доказів того, що ОСОБА_1 пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я і він однозначно та остаточно відмовився від проходження огляду у закладі охорони здоров`я; сам факт складення протоколу, акта огляду та направлення не усуває зазначених суперечностей та не замінює доказування фактичного дотримання встановленої законом процедури.

Таким чином, доказова сукупність у цій справі не досягає необхідного рівня переконливості для висновку про те, що ОСОБА_1 саме в тому порядку та за тих обставин, які передбачені статтею 266 КУпАП, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд не може будувати висновок про винуватість особи на припущенні про те, що після припинення відеозапису відбувалася саме та послідовність подій, яка зазначена у протоколі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У цій справі органом, який склав протокол, не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами наявність у діях ОСОБА_1 усіх необхідних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, саме за ознакою відмови від проходження огляду відповідно до встановленого законом порядку.

Встановлені судом суперечності не можуть бути усунені шляхом припущень або шляхом покладення на ОСОБА_1 обов`язку доводити свою невинуватість.

При цьому суд не вправі самостійно доповнювати фабулу адміністративного обвинувачення, відшукувати докази на користь обвинувачення або замінювати сторону, яка склала протокол, у виконанні обов`язку щодо доказування.

За таких обставин усі невирішені сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 підлягають тлумаченню на його користь.

Отже, за результатами судового розгляду не встановлено поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У зв`язку з цим провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП – у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Керуючись п.1 ст. 247, п.3 ч.1 ст. 284 КУпАП, –

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, тобто у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду Хмельницької області через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Черепахін В.О