Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №607/19955/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2026 Справа №607/19955/26 Провадження №3/607/5515/2026

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дуда О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

за ч.2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

25.09.2026 близько 14:00 год ОСОБА_1 перебуваючи в магазині «Близенько» по вул. Білогірська, 3А, м. Тернопіль, таємно викрала з полиці магазину Кава Лаваца Кюаліті 250 гр 1 шт, Кава Якобз Голд 250 г – 1 шт, Шоколад Кіндер 23,5 г – 4 шт, Паста горіхова з какао Нутелла 350 г 1 шт, за що відповідальність передбачена ч.2 ст. 51 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №621983 від 02.09.2026, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 51 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 51 КУпАП, визнала.

З`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Диспозиція ч.1 ст. 51 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Диспозиція ч.2 ст. 51 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оцінюючи зібрані по справі докази у їх повній сукупності, приходжу до висновку, що крім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 51 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №621983 від 02.09.2026; заявою директора магазину «Близенько» (ТзОВ «Мережа-Сервіс Львів» №145) м. Тернопіль, вул. Білогірська, 3А, ОСОБА_2 ; довідкою про вартість товару, який викрадено; фото таблицею до протоколу серії ВАД 621983 від 02.09.2026 відносно гр. ОСОБА_1 ; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 02.09.2026; електронним рапортом зареєстрованого ЄО за №45830 від 02.09.2026; рапортом поліцейського СВП ВП ПП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області сержанта поліції С. Герасимчука від 02.09.2026.

За таких обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 51 КУпАП, тобто – дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення.

При накладенні адміністративного стягнення, суд, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 36, 40-1, 51, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 51 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень в дохід держави.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн в дохід держави.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний штраф в подвійному розмірі.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя Дуда О.О.