Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №607/11772/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.10.2026 Справа №607/11772/26 Провадження №2/607/5578/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

у складі головуючого судді Грицай К.М.,

за участю секретаря судового засідання Кійко С.Д.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути заборгованість за Кредитним договором №37124-09/2024 від 29.09.2024 в розмірі 18900,00 грн, а також стягнути судові витрати, понесені по справі у розмірі 2662,40 грн судового збору, витрати на професійну правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.

В обґрунтування позову покликається на те, що 29.09.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №37124-09/2024, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 4500,00 грн строком на 120 днів, із процентною ставкою, що становить 1 % в день на залишок заборгованості. ТОВ «Стар Файненс Груп» свої зобов`язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, надавши йому визначені договором кредитні кошти шляхом їх перерахування на рахунок платіжної картки відповідача. Однак, відповідач не виконав свої зобов`язання, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 18900,00 грн, з яких: 4500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5400,00 грн заборгованість за процентами; заборгованість за штрафом - 9000,00 грн. 27.01.2025 ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №27012025, відповідно до умов якого останнім набуто право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 37124-09/2024 від 29.09.2024. У зв`язку з викладеним позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь зазначену суму заборгованості, а також понесені судові витрати.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.06.2026 відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, за клопотанням позивача були витребувані докази в АТ КБ «Універсал Банк», які надійшли до суду 26.06.2026.

Враховуючи, що відповідач відзиву на позов не подав, від сторін інших заяв чи клопотань не надійшло, суд вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив такі обставини.

ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 29.09.2024 уклали Договір про надання фінансового кредиту №37124-09/2024, відповідно до умов якого товариство надає клієнтові фінансовий кредит в розмірі 4500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Договір підписано кредитодавцем електронним підписом, а позичальником електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора W3565.

Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 29.09.2024. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити частинами відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 26.01.2025 (пункт 1.2 Договору).

За користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 1% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом (пункт 1.4. Договору).

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту (пункт 1.6. Договору).

У випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України (пункт 5.3. Договору).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 37124-09/2024, який є невід`ємною частиною договору, сторонами погоджено графік платежів, зокрема сплату кредиту щомісячними платежами. Чиста сума кредиту - 4500,00 грн, проценти за користування кредитом - 4752,00 грн, реальна річна процентна ставка - 2439,14 %, загальна вартість кредиту 9252,00 грн.

Вказаний Додаток № 1 підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису W3565.

Також, 29.09.2024 ОСОБА_1 електронним підписом W3565 підписав Паспорт споживчого кредиту, у якому погоджено умови про розмір надання кредиту, строк надання, проценту ставку та інші умови, які зазначені в Договорі про надання фінансового кредиту №37124-09/2024 від 29.09.2024.

Як вбачається з довідки ТОВ «Стар Файненс Груп» про ідентифікацію, клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 37124-09/2024 від 29.09.2024, був ідентифікований ТОВ «Стар Файненс Груп» шляхом відправки 29.09.2024 о 10 год. 24 хв. одноразового ідентифікатора W3565 на номер мобільного телефону НОМЕР_1 .

29.09.2024 ТОВ «Стар Файненс Груп» перерахувало кошти в розмірі 4500,00 грн на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 , що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» №20260220-418 від 20.02.2026.

Відповідно до відповіді АТ «Універсал Банк» № БТ/Е-27583 від 22.06.2026, яка надана на виконання ухвали суду про витребування доказів від 01.06.2026, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , вказаний картковий рахунок був зарахований платіж в сумі 4500,00 грн у період з 29.09.2024 по 04.10.2024.

ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 27.01.2025 уклали договір факторингу №27012025, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» передає грошові кошти в розпорядження ТОВ «Стар Файненс Груп» (ціна договору) за плату, а ТОВ «Стар Файненс Груп» відступає ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги (Права вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель заборгованості).

Права вимоги переходять до Фактора з моменту набрання чинності даним договором, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання Фактором та Клієнтом умова, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення Права Вимоги (п. 1.4).

Відповідно до п.7.1 Договору, Фактор сплачує Клієнту суму Фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів в розмірі, що станом на дату підписання Сторонам цього Договору складає 2 407 514,23 грн без ПДВ.

Згідно з копією платіжної інструкції №1768 від 27.01.2025 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило ТОВ «Стар Файненс Груп» грошові кошти в сумі 2 407 514,23 грн, призначення платежу: плата за відступлення Права Вимоги згідно Договору факторингу №27012025 від 27.01.2025.

Відповідно до акту приймання-передачі Реєстру боржників від 27.01.2025 та витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №27012025 від 27.01.2025, до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №37124-09/2024 від 29.09.2024, у розмірі 18900,00 грн, з яких 4500 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5400,00 грн - заборгованість по відсотках; 9000,00 грн - заборгованість за штрафами.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 37124-09/2024 від 29.09.2024, заборгованість ОСОБА_1 станом на 03.03.2026 становить 18900,00 грн, з яких: 4500,00 грн за тілом кредиту, 5400,00 грн за відсотками, 9000,00 грн за штрафом.

Досудовою вимогою №24119098 від 11.05.2026 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» повідомило ОСОБА_1 про відступлення права вимоги відповідно до Договору факторингу №27012025 від 27.01.2025 та вимагав сплатити заборгованість за Договором №37124-09/2024 від 29.09.2024 в сумі 18900,00 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд в постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 підтвердив висновок щодо застосування норм права, що належними та допустимими доказами укладання між сторонами договору про надання фінансового кредиту є його підписання особою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Положеннями частини 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст.1056-1 ЦК України).

Згідно змісту ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення, що регулюють договір позики (ст.ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В силу ч. 2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом із тим, згідно із нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В силу приписів ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1. ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 23 вересня 2019 року у справі № 910/10254/18 та у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

Так, судом встановлено, що ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансового кредиту, факт перерахунку коштів на виконання кредитного договору підтверджено дослідженими доказами та не оспорювалось відповідачем.

Як встановлено судом, право вимоги по Кредитному договору №37124-09/2024 на підставі договору факторингу, який уклали ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 27.01.2025, перейшло до позивача, що підтверджується змістом договору, реєстром прав вимог, актом приймання передачі, та платіжним дорученням, які досліджені судом.

Оскільки доказів належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за вищевказаним кредитним договором матеріали справи не містять, а сума заборгованості відповідача підтверджується розрахунком заборгованості, яка надана суду та відповідачем не спростована, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором №37124-09/2024 від 29.09.2024 в сумі 9900,00 грн, що складається із: 4500,00 грн - заборгованості за кредитом; 5400,00 грн - заборгованості за процентами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач не надав суду будь-яких належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження іншої суми заборгованості або ж її відсутності.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу в сумі 9000,00 грн, то такі задоволенню не підлягають за наступних підстав.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України і діє по цей час.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування п. 18 розділу «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів.

У постановах Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 та від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 суд зауважив, що тлумачення п. 18 розділу «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється в періоді існування особливих правових наслідків та у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) грошового зобов`язання. Таким періодом є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Договорами, на які поширюються специфічні правові наслідки, є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит.

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі, якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022, такі платежі підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З урахуванням наведеного, суд вважає, що у задоволенні вимог позивача про стягнення із ОСОБА_1 штрафу в розмірі 9000,00 грн, слід відмовити.

Щодо вирішення питання судових витрат позивача суд зазначає наступне.

Позивачем понесені судові витрати у розмірі 2662,40 грн зі сплати судового збору.

Крім того, позивач просить відшкодувати витрати на правову допомогу у розмірі 8000 грн, що підтверджуються договором про надання правової допомоги із АО «Апологет» від 01.07.2025.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

У ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що видами адвокатської діяльності, серед іншого, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з п.1 ч. 2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 3 статті 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Згідно додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення (відповідна правова позиція викладена у Постановах ВС від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі №910/12591/18).

Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Встановлено, що Адвокатське об`єднання «Апологет» (далі адвокатське об`єднання, адвокат) і позивач ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі клієнт) уклали договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, відповідно до п. 1.1, 1.3 якого клієнт замовляє, приймає та оплачує, а адвокатське об`єднання надає послуги правової (правничої) допомоги адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції з наданням прав, передбачених п.1.2 договору для комплексного супроводу судових справ із стягнення заборгованості за кредитними договорами, право вимоги щодо якої належить клієнту. Сума наданих послуг відповідно до договору складає 8000,00 грн, яку клієнт зобов`язаний перерахувати протягом 1 року.

Згідно акту наданих послуг від 11.05.2026 №1232 та детального опису наданих послуг Адвокатське об`єднання «Апологет» надало детальний опис наданих послуг у справі, а саме: 1. Усна консультація клієнта 0:30 хв. 2. Ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год 3. Погодження правової позиції клієнта у справі 0:30 хв. 4. Складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта 3 год 30 хв. Усього 6 год 30 хв.

Суд дійшов висновку, що розмір заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу є необґрунтованими та непропорційними до предмета спору з урахуванням ціни позову. Так, перелічені в детальному описі до акту види послуги за своєю суттю охоплюється таким видом правничої допомоги, як «складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором» та не вимагали від адвоката витрат часу у зазначеному ним обсязі, тому заявлена до відшкодування сума та витрачений час на складання позовної заяви 6 годин 30 хвилин очевидно не відповідає критеріям обґрунтованості та розумної необхідності.

При цьому, суд також виходить з того, що розглянута судом справа не має значної складності, є типовою, розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, ціна позову є незначною.

На підставі наведеного, суд доходить висновку, що необхідними і розумними витратами на правничу допомогу є витрати на суму 4000,00 грн.

Також у силу вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 1394,59 грн сплаченого судового збору, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2662,40 грн * 9900,00 грн/18900,00 грн).

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №37124-09/2024 від 29.09.2024 у розмірі 9900 (дев`ять тисяч дев`ятсот) грн 00 коп., з яких: 4500,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 5400,00 грн заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 1394 (одна тисяча триста дев`яносто чотири) грн 59 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, код ЄДРПОУ - 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Повний текст судового рішення складений та підписаний 05.10.2026.

Головуючий суддя К. М. Грицай