Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце тимчасового перебування у разі винесення такого припису
Дата: 12 серпня 2026 р.
Справа: №607/11450/26
Суддя: Дуда О. О.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.08.2026 Справа №607/11450/26 Провадження №3/607/4208/2026
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дуда О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
19.05.2026 в період часу з 08:00 год по 15:25 год гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 спілкувався із постраждалою особою ОСОБА_2 особисто, чим порушив вимоги за серією п.2, 3 термінового заборонного припису за серією ЕТ №109181 від 14.05.2026, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 173-8 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №781947 від 19.05.2026 року, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-8 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-8 КУпАП, не визнав, вказавши, що проживає разом із батьком, який потребує стороннього догляду.
З`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстава для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч.3 ст. 173-8 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Згідно п.16 ч.1 ст.1 р.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Згідно із п.4 ч.1 ст.10 даного Закону до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.25 вказаного Закону терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, вчинення якого ставиться у провину ОСОБА_1 , виражається у невиконанні термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, тому для настання відповідальності за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої такий був винесений, слід чітко встановити, коли, ким та на який період було винесено терміновий заборонний припис, які заходи містив вказаний припис та чи знав кривдник про винесення щодо нього такого припису.
Як видно із долученої до матеріалів справи копії термінового заборонного припису стосовно кривдника серії ЕТ №109181 від 14.05.2026, такий був винесений відносно ОСОБА_1 у зв`язку із вчиненням ним щодо свого батька ОСОБА_2 домашнього насильства на строк п`ять діб з 15 год 15 хв 14.05.2026 до 15 год 15 хв 19.05.2026.
Також зі змісту вказаного термінового заборонного припису вбачається, що відносно ОСОБА_3 працівником поліції було застосовано захід термінового заборонного припису стосовно кривдника у вигляді зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборони на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, якою згідно із даним приписом є ОСОБА_2 .
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При розгляді справи суд також враховує, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП і не може бути перекладено на суд. Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами, які отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як у цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Із пояснень особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , наданих у судовому засіданні вбачається, що останній не згідний із порушенням, оскільки проживає разом із своїм батьком, який потребує стороннього догляду.
Враховуючи наведене, доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до переконання, що умисел у діяннях ОСОБА_1 не підтверджується доказами у справі.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
За даних обставин, вважаю, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 9, 12, 173-8, 247, 251, 252, 256, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-8 КУпАП – закрити, у зв`язку з наявністю обставин, передбачених п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-8 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Дуда О.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua