Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №604/923/26 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/923/26

Провадження № 2/604/673/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташківа Н.Б.,

за участю секретаря судового засідання Крупи А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Підволочиську Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підволочиської територіальної громади в особі Підволочиської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2026 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Драус О.О. звернулась до Підволочиського районного суду Тернопільської області суду з позовом до Підволочиської територіальної громади в особі Підволочиської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно,

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та є спадкоємцем яка прийняла спадщину, шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 немає. 24 квітня 2026 року позивач звернулась до нотаріуса за місцем відкриття спадщини із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , однак позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, через відсутність правовстановлюючих документів, що підтверджують право спадкодавця на вказане майно. Крім того нотаріусом встановлено розбіжність у написанні імені спадкодавця в документах що посвідчують родинні зв`язки позивача та спадкодавця.

Таким чином, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, а також у зв`язку із розбіжністю у документах стосовно запису імені спадкодавця ОСОБА_2 , позивач позбавлена можливості отримання спадщини в позасудовому порядку, тому змушена звернутись до суду та просить встановити факт що має юридичне значення, саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також визнати за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті Матері ОСОБА_3 право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 07 серпня 2026 року було відкрито провадження у даній цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 21 серпня 2026 року було задоволено клопотання представника позивача та витребувано докази від БТІ Підволочиського району.

У підготовче засідання позивач та представник позивача не з`явились, представник позивача подала до суду заяву в якій просила справу розглядати за її відсутності та відсутності позивача, заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача Підволочиської селищної ради у підготовче засідання не з`явилась, подала до суду заяву, згідно якої Підволочиська селищна рада не заперечує проти задоволення позову, просить справу розглядати за відсутності представника відповідача.

Враховуючи, що в підготовче засідання учасники судового розгляду не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Частиною 3 ст.200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

На підставі письмових заяв сторін по справі, в зв`язку з визнанням відповідачем позову, суд вважає за можливе прийняти рішення у підготовчому засіданні на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст.223,247 ЦПК України.

Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі, встановив наступне.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого повторно 16 вересня 1960 року, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Голошинці Підволочиського району Тернопільської області.

Згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 виданого 07 вересня 1960 року, ОСОБА_5 , 1921 року народження та ОСОБА_4 (ім`я « ОСОБА_6 » зазначено вище над закресленим іменем « ОСОБА_7 ») 1924 року народження одружились 24 травня 1947 року. Після реєстрації одруження дружині було присвоєно прізвище ОСОБА_8 .

Згідно копії свідоцтва про народження виданого повторно 07 вересня 1956 року, складеного російською мовою, ОСОБА_9 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Медин Новосільського району Тернопільської області. Баткьками ОСОБА_9 вказані ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

Згідно копії свідоцтва про припинення одруження №3а від 14 травня 1970 року, 14 травня 1970 року було припинено одруження між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Після припинення одруження колишній дружині присвоєно прізвище ОСОБА_8 .

Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 22 жовтня 1982 року, 22 жовтня 1982 року було розірвано шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Після розірвання шлюбу колишній дружині присвоєно прізвище ОСОБА_8 .

Згідно копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00058249048 від 08 травня 2026 року, 28 липня 1989 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Підволочиського районного управління юстиції Тернопільської області було зроблено актовий запис про шлюб за №43 про реєстрацію шлюбу ОСОБА_14 та ОСОБА_13 . Після реєстрації шлюбу прізвище дружини було змінено на ОСОБА_15 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого 21 грудня 2009 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 85 років. Місце смерті: смт Підволочиськ Підволочиського району Тернопільської області.

З копії постанови державного нотаріуса Підволочиської держаної нотаріальної контори Гладушка К.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії №57/02-31 від 24 квітня 2026 року, вбачається, що ОСОБА_1 зверталась до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , однак нотаріусом було відмовлено у вчиненні вказаної нотаріальної дії, оскільки заявником не надано правовстановлюючого документа на вказане нерухоме майно, а саме свідоцтва про право власності, видане органом приватизації селищної ради 31 липня 1996 року згідно рішення №15. Також нотаріусом встановлено розбіжності в зазначенні імені померлої, а саме у свідоцтві про смерть, свідоцтві про народження та свідоцтві про одруження вона зазначена як ОСОБА_3 , а у свідоцтві про народження ОСОБА_9 та у відомостях державного реєстру актів цивільного стану громадян відомості про матір зазначено як ОСОБА_2 . Крім того нотаріусом встановлено, що спадкова справа після майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведена 17 червня 2010 року Підволочиською державною нотаріальною конторою за №201/2010. Спадкоємцем який прийняв спадщину є ОСОБА_1 , інших спадкоємців за законом які прийняли спадщину немає, заповіти від імені ОСОБА_3 не посвідчувались.

Згідно копії довідки про технічний опис об`єкта нерухомого майна №104 від 08 квітня 2026 року, виданої начальником БТІ Підволочиського району, квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 24,1 кв.м., жиловою площею 13,8 кв.м. належить ОСОБА_3 , у графі «підстава виникнення права власності» вказано «Свідоцтво про право власності видане органом приватизації селищної ради 31.07.1996р. згідно рішення №15 від 31.07.1996р.».

З технічного паспорту виданого БТІ Підволочиського району Тернопільської області та експлікації приміщень квартири що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що загальна площа квартири становить 24,1 кв.м, з них: житлова 13,8 кв.м., допоміжна 10,3 кв.м.

Оскільки існують розбіжності між інформацією в свідоцтві про одруження батьків позивача, свідоцтві про смерть матері позивача та інформації БТІ стосовно власника спірної квартири, де ім`я матері позивача та відповідно власника квартири розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . вказано як ОСОБА_3 , а в свідоцтві про народження позивача ім`я матері записано як ОСОБА_2 , у зв`язку із чим неможливо встановити факт родинних відносин позивача та спадкодавця, яка є її матір`ю.

Разом з тим, даний юридичний факт підтверджуються дослідженими судом документами, вказаними вище.

Згідно ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

У зв`язку з не можливістю позивачем самостійно встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю ОСОБА_1 , позивач змушена звернутися з даною заявою та просити суд встановити факт, що має юридичне значення.

Заявлений факт встановлюється з метою отримання позивачем можливості реалізувати свої права як спадкоємця.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлена вимога про встановлення факту що має юридичне значення обґрунтована та підлягає задоволенню з таких підстав.

Факт того, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження в суді на підставі наданих доказів.

Згідно п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника, тощо.

Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права, та відповідно до вимог ст.16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права особи є визнання такого права.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1218 цього Кодексу передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно положень ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якого є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно положень ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно з частиною 1 статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що позивач після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину прийняла та є єдиним спадкоємцем який прийняв спадщину, також вона звернулась до державного нотаріуса Підволочиської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , однак у видачі такого свідоцтва, їй було відмовлено з підстави ненадання заявником необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно, яке підлягає реєстрації.

Отже, з вищенаведеного випливає, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак свідоцтва про право на спадщину на квартиру позивач отримати не може, оскільки у нього відсутні правовстановлюючі документи на ім`я спадкодавця стосовно спадкового майна, у зв`язку із тим що відповідне свідоцтво про право власності було втрачено.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства України, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок.

Відповідно до п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом МЮ України від 22 лютого 2012 року № 296/5 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку, що стало причиною звернення позивача до суду.

Оскільки правовстановлюючий документ права власності ОСОБА_3 на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ,було втрачено, тому на даний час позивач як спадкоємець за законом позбавлена можливості підтвердити факт належності вказаного будинку спадкодавцеві, у зв`язку з чим і звернулась з даним позовом до суду.

Згідно положень ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Так, відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або законність набуття такого права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Враховуючи наведене, суд, належним чином оцінивши зібрані у справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.81, 89, 247, 258-259, 263-265, 293, 315-318, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.328,392,1216,1218,1261,1268,1269,1270ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Підволочиської територіальної громади в особі Підволочиської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , право власності на квартиру що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 24,1 кв.м, з них: житлова площа 13,8 кв.м., допоміжна площа 10,3 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.Б. Сташків