Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №486/824/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа № 486/824/26

Провадження № 2/486/1184/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 жовтня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зазначило, що 11.01.2020 між АТ «УКРСИББАНК» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 96090823000, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 23000 грн. АТ «УКРСИББАНК» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу кредитні кошти, однак ОСОБА_1 , всупереч умовам договору, свої зобов`язання належним чином не виконала, своєчасно не вносила платежі на погашення кредиту та сплату процентів, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 27.08.2024 укладено договір факторингу № 282, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників банку, у тому числі за кредитним договором № 96090823000 від 11.01.2020, укладеним із відповідачем. Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором становить 52652,28 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 38331,02 грн, заборгованість за процентами 14321,26 грн, заборгованість за комісією 0 грн. У зв`язку з викладеним вище позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також судові витрати.

Ухвалою суду від 18.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, причину неявки не повідомила, про дату, час та місце судового засідання за зареєстрованим місцем проживання повідомлялась належним чином, шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення. Також судом було здійснено виклик відповідача оголошенням, яке розміщено на сторінці веб-сайту суду офіційного веб-порталу «Судова влада України». Відповідач відзив на позовну заяву не подала.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши надані докази у справі в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 11.01.2020 між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 96090823000.

Відповідно до п. 1.1 Договору Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит, а Позичальник прийняти, належним чином використати, своєчасно повернути кредит, сплачувати проценти за користування ним та виконувати інші зобов`язання, передбачені Договором.

Згідно з п. 2.1 Договору сума кредиту становить 23000 грн.

Пунктом 2.1.1 Договору передбачено, що строк повернення кредиту встановлено до 05.02.2022.

Згідно з п. 2.1.4 Договору процентна ставка за користування кредитом становить 0,00001 % річних.

Згідно з анкетою-заявкою на надання споживчого кредиту позичальник просив банк надати йому споживчий кредит на строк користування 20 місяці в сумі 21906,35 грн., а також додатковий кредит – кредитну картку з максимальною сумою ліміту 21519,01 грн. на строк користування до 24 місяців.

Банк відкрив відповідачу та обслуговував на умовах тарифного плану «Револьверна кредитна картка «Картка Розетка» поточний рахунок у національній валюті та встановив ліміт овердрафту (надав кредит) на картковому рахунку клієнта шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по рахунку.

Судом встановлено, що Банк свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку картки з лімітом з 11.01.2020 по 10.01.2024, квитанцією від 11.01.2020, а також випискою за період з 01.01.2024 по 31.01.2026, водночас відповідач свої договірні зобов`язання належним чином не виконав, унаслідок чого утворилася прострочена заборгованість.

27.08.2024 між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 282, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників Банку, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 96090823000 від 11.01.2020.

Факт переходу права вимоги підтверджується Договором факторингу та витягом з Реєстру прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора за вказаним кредитним договором.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за Договором № 96090823000 від 11.01.2020 становить 52652,28 грн, з яких: 38331,02 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 14321,26 грн заборгованість за процентами, 0 грн заборгованість за комісією.

Отже, судом встановлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, пов`язані з укладенням договору споживчого кредиту, наданням Банком кредитних коштів, переходом права вимоги до позивача на підставі договору факторингу та невиконанням відповідачем обов`язку щодо своєчасного повернення кредиту і сплати платежів, передбачених умовами договору.

Відповідно до ст. ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 7, 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно зі ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Отже, в процесі розгляду справи встановлено, що фінансова установа виконала свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти, водночас відповідач належним чином свої зобов`язання за договором про споживчий кредит №96090823000 від 11.01.2020 не виконувала, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач не довів належного виконання зобов`язань за кредитним договором, розрахунок заборгованості не спростував, контррозрахунок не надав, відзив на позов до суду не надходив.

Отже, суд, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №96090823000 від 11.01.2020 у загальному розмірі 52652,28 грн, з яких: 38331,02 грн заборгованість за тілом кредиту, 14321,26 грн заборгованість за процентами.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Як встановлено судом, між позивачем та адвокатським об`єднанням «Апологет» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025. Відповідно до акту №1415 наданих послуг від 10.04.2026 загальна вартість послуг, наданих позивачу становить 8000,00 грн.

У постанові від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 Верховний Суд зазначив, «що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу)».

Суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 гривень.

Таким чином, з ОСОБА_1 за кредитним договором №96090823000 від 11.01.2020 підлягає стягненню заборгованість в розмірі 52652,28 грн., яка складається з 38331,02 грн. за тілом кредиту, 14321,26 грн. за відсотками.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи зі змісту вказаних положень закону, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282, 283, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79018, Львівська область, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, поверх 4) заборгованість за кредитним договором №96090823000 від 11.01.2020 в загальному розмірі 52652 (п`ятдесят дві тисячі шістсот п`ятдесят дві) гривні 28 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту 38331,02 грн., заборгованість за процентами 14321,26 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79018, Львівська область, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, поверх 4) 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О.О. Волощук