Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №199/10711/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 199/10711/26

нп 2/490/5396/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року місто Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Зубко Б.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

22.07.2026 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.

В обґрунтування вимог позивач зазначає про те, що 02.04.2026 року між сторонами було зареєстровано шлюб. Від шлюбу сторони дітей не мають. Подружні відносини між сторонами фактично повністю припинені, сторони проживають окремо. Причиною розпаду сім`ї послужило те, що сторони мають різні погляди на сім`ю та сімейні обов`язки, також між сторонами відсутнє взаєморозуміння.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 23.07.2026 року вищезазначену позовну заяву було передано на розгляд за підсудністю до Центрального районного суду м. Миколаєва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

01.09.2026 року матеріали справи передано для розгляду судді.

Ухвалою судді від 04.09.2026 року прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, при поданні позовної заяви до суду, зазначив, що у зв`язку з проходженням військової служби, просить здійснювати розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити. суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, 10.09.2026 року подала до суду заяву в якій просила здійснювати розгляд справи без її участі. Вказала, що позовні вимоги про розірвання шлюбу визнає та проти їх задоволення не заперечує. Крім цього, відповідачка просила суд після розірвання шлюбу відновити її дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

У зв`язку з перебуванням судді ОСОБА_4 на лікарняному у період з 02 жовтня 2026 року по 09 жовтня 2026 року включно, судове засідання призначене на 07.10.2026 року було відкладено на 12.10.2026 року.

Враховуючи наведене вище, розгляд справи проводиться за відсутності сторін та відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

02 квітня 2026 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, було зареєстровано шлюб, про що 02 квітня 2026 року зроблено відповідний актовий запис за №240, прізвище дружини після реєстрації шлюбу " ОСОБА_6 ", що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 02 квітня 2026 року.

Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

При вирішенні позову про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Отже, якщо позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до статті 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

За змістом частини другої статті 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з частиною третьою статті 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Таким чином, приймаючи до уваги, що сторони припинили шлюбні відносини, позивач наполягає на розірванні шлюбу, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Враховуючи, що відповідачка в заяві від 10.09.2026 року просила суд після розірвання шлюбу відновити її дошлюбне прізвище, суд вважає за можливе відновити дошлюбне прізвище відповідачки « ОСОБА_3 ».

При вирішенні питання щодо судових витрат, суд зазначає наступне.

За загальним правилом судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Так, позивач в позовній заяві зазначив, що судові витрати пов`язані з судовим збором, покласти на Державу, обґрунтовуючи це тим, що він, як військовослужбовець є звільненим від сплати судового збору.

При цьому, звільнення від сплати судового збору за п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» стосується лише справ, пов`язаних із виконанням військового обов`язку (під час навчальних чи спеціальних зборів). Розірвання шлюбу є сімейним спором і не належить до таких категорій.

Навіть якщо військовослужбовець має статус учасника бойових дій (УБД), пільга за п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону застосовується переважно у справах, пов`язаних із захистом їхніх соціальних та ветеранських прав, а не в особистих сімейних спорах.

Частиною 1 статті 142 ЦПК України встановлено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що позивач не звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу, відповідачка позов визнала, про що подала відповідну заяву до початку розгляду справи по суті, тому судовий збір, який підлягав сплаті необхідно стягнути з позивача та відповідачки у дохід держави в розмірі 665,60 грн з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) про розірвання шлюбу, задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 02 квітня 2026 року, Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис за №240.

Після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_2 її дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Саламатін