Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №490/7191/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

490/7191/26 від09.10.2026

нп 3/490/1896/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Лященко В.Л., при секретарі Ведмеденко А.С., за участі захисника Коваля О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу ЕПР1 №716405 від 11.07.2026 року, 11 липня 2026 о 09 годині 00 хвилин, вулиця одеське Шосе, 2, м. Миколаїв, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mersedes – Benz 313 CDI», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , повторно протягом року порушив технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів правил дорожнього руху і технічної експлуатації, чим порушив п. 31.4 Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.121 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Коваль О.В. в судовому засіданні справу просив закрити, оскільки у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення не конкретизовано порушення, яке ставиться в провину ОСОБА_1 .

Заслухавши учасника справи, оцінивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов наступних висновків.

Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mersedes – Benz 313 CDI», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , повторно протягом року порушив технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів правил дорожнього руху і технічної експлуатації, чим порушив п. 31.4 Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.121 КУпАП.

Суд звертає увагу на те, що ч.4 ст.121 КУпАП, є бланкетною нормою, і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно зазначати, яка саме норма Закону порушена.

Всупереч вказаному, у протоколі про адміністративне правопорушення лише зазначено порушення пункту 31.4 Правил дорожнього руху України, однак відсутнє посилання на конкретну норму діючого законодавства, яку порушив ОСОБА_1 , тобто конкретний підпункт нормативного акту.

Так, пункт 31.4 Правил дорожнього руху України містить безліч підпунктів, які визначають технічні несправності і невідповідності встановленим вимогам, за наявності яких забороняється експлуатація транспортних засобів, тобто різні ситуації технічного стану транспортних засобів та їх обладнання, однак поліцейським не вказано конкретний підпункт та не встановлено вину особі.

При цьому, з самого протоколу про адміністративне правопорушення також не можливо встановити, що саме ставить в провину ОСОБА_1 , оскільки працівником поліції не викладено суть скоєного правопорушення, а лише формально зазначено про порушення технічного стану і обладнання.

Крім того, матеріали справи не містять доказів про порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, які б відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити закону зупинку транспортного засобу під керуванням останнього.

Безпідставна зупинка транспортного засобу є незаконною, та повністю узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 року у справі №686/11314/17.

Окрім того, не може бути належним та допустимим доказом винуватості особи в інкримінованому діянні копія постанови ЕНА №5433491 від 09.08.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про те, що вказана постанова не оскаржувалася, набрала законної сили та була звернута до виконання у встановленому законом порядку.

Суд звертає увагу, на той факт, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним доказом по справі та обвинувачення не може ґрунтуватися лише адміністративним протоколом, без інших належних та допустимих доказів скоєння адміністративного правопорушення.

Такі недоліки є недопустимими при складанні матеріалів справи та не дають можливості повно, всебічно оцінити обставини справи та надати вірну кваліфікацію правопорушення, що в свою чергу унеможливлює прийняття рішення судом про притягнення особи до відповідальності.

Суд звертає увагу, на той факт, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним доказом по справі та обвинувачення не може ґрунтуватися лише адміністративним протоколом, без інших належних та допустимих доказів скоєння адміністративного правопорушення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Таким чином, обставини викладені у протоколі не відповідають складу правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 121 КУпАП та не підтверджуються доказами наявними в справі.

У відповідності до рішень ЄСПЛ (рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04 та рішення від 20.09.2016 року, заява № 926/08), у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає усіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа належним чином не може підготуватись до захисту) та принципу рівності сторін (оскільки фактично суд перебирає на себе не властиву йому функцію обвинувачення), що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, і у такому разі справа має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Проаналізувавши викладені обставини та матеріали справи про адміністративне правопорушення, враховуючи відсутність належних доказів вчинення особою правопорушення, поставленого йому в провину, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з причини відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 121 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.4 ст.121 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя В.Л. Лященко