Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №454/940/26 — Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/940/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Струс Т. В. ,

за участю секретаря Синевської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення права на частку у спільному майні,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з даним позовом до суду та просить припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на 1/10 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на 1/10 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1

На обґрунтування вимог зазначає, що вона є співвласником житлового будинку АДРЕСА_1 у розмірі 9/10 часток на підставі договору дарування від 30.10.2025 року. Відповідачці належить 1/10 частка зазначеного житлового будинку та земельної ділянки, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 28.06.1986р. виданого Сокальською державною нотаріальною конторою. Позивачка зазначає, що відповідачка проживає в російській федерації, належним їй майном не цікавиться, витрат на його утримання не несе та не має наміру ним користуватися чи розпоряджатися. Враховуючи неможливість виділу в натурі належної відповідачці 1/10 частки житлового будинку та земельної ділянки, що підтверджується висновком судового експерта від 29.12.2025 року, позивачка просить суд позбавити відповідачку права на частку у спільному майні.

Представник позивача – адвокат Панюра Н.Ф. в судове засідання не прибула, надала до суду заяву про розгляд справи у її та позивачки відсутності, позов підтримують та просять задовольнити, щодо заочного рішення в справі не заперечують.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не прибула та не повідомив суд про причину своєї неявки, тому судом винесено ухвалу про проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Представник позивача у поданій заяві не заперечила проти такого порядку вирішення справи.

На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи думку представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Як убачається з матеріалів справи, позивачка є власником 9/10 часток житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 30 жовтня 2025 року. Відповідачці належить 1/10 частка зазначеного нерухомого майна на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 28 червня 1986 року.

На підтвердження доводів про неможливість виділу належної відповідачці частки в натурі позивачка надала висновок судового експерта від 29 грудня 2025 року.

Крім того, матеріали справи містять заяву відповідачки від 2010 року про відмову від спадщини на користь її сестри ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ).

Згідно ст.317 ЦК України, зміст права власності полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України.

В силу ст.356 ЦК України, Учасники спільної часткової власності мають право на частку у праві власності на майно, а не на конкретно визначену частку в майні.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово висловлював правову позицію, що аналіз положень статті 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдавсь істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Так, у пункті 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2018 року в справі № 908/1754/17 зроблено висновок, що відсутність конструкції («за наявності одночасно») в статті 365 ЦК України, свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, в пунктах 1-3). Водночас необхідно зважати, що правова норма, закріплена пунктом 4 частини першоїстатті 365 ЦК України, не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї). Припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі положень цієї статті можливе за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першоїстатті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а не за наявності всіх обставин, передбачених цією статтею, в їх сукупності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі №125/2157/19 (провадження №14-40цс21) вказано, що «право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї (частина перша статті 365 ЦК України). Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду (частина друга статті 365 ЦК України)».

Також суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 на даний час не проживає за місце реєстрації в житловому будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується тим що вона проживає в російській федкрації, в Україну не приїжджає, належним їй майном не цікавиться, витрат на його утримання не несе та не має наміру ним користуватися чи розпоряджатися.

При цьому судом зазначається, що для спростування доводів позову відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, жодних належних і допустимих доказів, визначених законом, суду не надав, в судове засідання не з`явилася, що дає суду право визнати об`єктивними докази, в частині його відсутності та не проживання у спірному будинку довший час.

За приписами ч. 2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Як видно з висновку про вартість об`єкта оцінки станом на день проведення експертизи від 29.12.2025 року ринкова вартість 1/10 частки житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований у житловому будинку АДРЕСА_1 , становить 11978,50грн.

Згідно квитанції № 9412-4406-9049-6222 від 17.04.2026 позивач внесла на депозитний рахунок суду суму у розмірі 11978,50 грн..

Відтак, на переконання суду позивач довела наявність підстав для задоволення її позову в частині вимог про припинення права на частку відповідача та визнання права на таку частку за нею, оскільки всі визначені ст. 365 ЦК умови дотримані.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 263-265, 268,280 Цивільного процесуального кодексу України,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на 1/10 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/10 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Головуючий: Т. В. Струс