Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №450/2161/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2161/26

Провадження № 2/450/2130/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Кукса Д. А.

при секретарі Глинській У.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє адвокат Усенко Михайло Ігорович до ОСОБА_1 про предмет спору: стягнення заборгованості за кредитним договором,-

стислий виклад позиції позивача та відповідача :

підстава позову (позиція позивача): представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся в суд з позовом, у якому просив стягнути з відповідача на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором №1068248 від 29.10.2019, в сумі 17730,00 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.10.2019 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №1068248, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 6000,00 грн. Вказує, що відповідно до п. 7.1. Кредитного договору № 1068248 від 29.10.2019, Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Зазначає, що підтвердженням добровільного укладення відповідачем даного Договору є Анкета-заява на кредит №1068248 від 29.10.2019, що заповнена відповідачем. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. Оскільки ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов кредитного договору №1068248 від 29.10.2019, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті. Посилається на те, що банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак в порушення положень кредитного договору відповідач не виконав своєчасно та свої зобов`язання. Також вказано, що 31.01.2020 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення права вимоги № 46-МЛ, відтак саме до позивача перейшло право вимоги Кредитного договору №1068248, де боржником є ОСОБА_1 . Зазначає що відповідачу надіслану письмову претензію №19456687/369 від 01.04.2026 про погашення заборгованості за кредитним договором №1068248. Відповідач не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості. Станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 17730,00 грн., а саме: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 6000,00 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить – 8010,00 грн.; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить – 720,00 грн.; заборгованість по штрафах/пені становить – 3000,00 грн. В судове засіданння представник позивача не з`явився просив слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Позиція відповідача: : Відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи шляхом направлення судової кореспонденції, однак у судові засідання, призначені на 28.05.2026 та 10.08.2026, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, клопотань до суду не скерував.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

04.05.2026 відповідь з Єдиного демографічного реєстру; 04.05.2026 ухвала про відкриття провадження у справі; 09.05.26; оголошення; 28.05.26 оголошення; 29.09.2026 заява про стан розгляду справи.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Судом встановлено, що 29.10.2019 ОСОБА_1 уклав з ТзОВ «Мілоан» кредитний договір № 1068248 шляхом підписання такого, додатку № 1 до нього, анкети-заяви та графіків рахунку електронним підписом у виді одноразового ідентифікатора V52557, внаслідок чого отримав кредит у розмірі 6000,00 грн.

Відповідно до п.п. 1.2-1.7 договору №1068248 від 29.10.2019, сума кредиту становить 6000,00 грн., строк кредитування - 30 днів, дата повернення - 28.11.2019. Сукупна вартість кредиту складає 3420,00 грн., реальна річна процентна ставка - 694%, з яких 720,00 грн. становить одноразова комісія за надання кредиту (12 % від суми кредиту), а 2700,00 грн. - проценти за користування кредитом за ставкою 1,5 % за кожен день користування фактичним залишком кредиту. Процентна ставка є фіксованою, а розрахунок сукупної вартості кредиту наведено в графіку розрахунків, що є невід`ємною частиною договору.

Встановлено, що кредитодавець повністю виконав свої зобов`язання за кредитним договором №1068248 від 29.10.2019.

Із виписки з особового рахунку вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 14.04.2026 становить 17730,00 грн., яка складається з 6000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 8010,00,00 грн. заборгованості за відсотками, 720,00 грн. заборгованості за комісією та заборгованість по штрафах/пені – 3000,00 грн.

31.01.2020 між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги №46-МЛ, відповідно до умов якого первісний кредитор ТзОВ «Мілоан» передає (відступає) новому кредитору ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» свої права вимоги за кредитними договорами, а новий кредитор набуває право вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №46-МЛ від 31.01.2020 вбачається, що первісний кредитор ТзОВ «Мілоан» відступив новому кредитору ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 17730,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 6000,00 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить – 8010,00 грн.; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить – 720,00 грн.; заборгованість по штрафах/пені становить – 3000,00 грн.

З долученої платіжної інструкції вбачається, що ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило на користь ТзОВ «Мілоан» грошові кошти за відступлення права вимоги.

Відтак, ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права вимоги до відповідача за кредитним договором №1068248 від 29.10.2019 та статусу нового кредитора за зобов`язаннями останнього перед ТзОВ «Мілоан».

Однак, суд не може в повній мірі погодитися з наданим позивачем розрахунком заборгованості, виходячи з наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання не виконані з вини відповідача.

За ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В силу вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, нарахована представником позивача заборгованість по штрафах/пені за кредитним договором №1068248 від 29.10.2019 у розмірі 3000,00 грн. не підлягатиме стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім цього, згідно з абзацами 2, 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Крім того, за змісту ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

З рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

У відповідності до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року № 6-1746цс16.

Суд не погоджується в частині наявності заборгованості за комісією за надання кредиту в сумі 720,00 грн.

З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 720,00 грн. заборгованості за комісією за надання кредиту слід відмовити.

Як видно з матеріалів справи, позивач просить також стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2664,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

Відповідно до ч 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 1 ст. 141 судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з приписів ст. 137 ЦПК України.

Згідно із ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно із ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представник позивача для підтвердження витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. надав Договір про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025, акт №Д/21272 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 14.04.2026; детальний опис наданих послуг до акту № Д/21272 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 14.04.2026 за договором (правової (правничої) допомоги) №0107 від 01.07.2025.

За змістом ч. 1, п. ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі частково задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково у розмірі 14010,00 грн. з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 6321,48 грн., та судовий збір у розмірі 2103,79 грн., що відповідає пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 525, 526, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів», суд -

у х в а л и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»,- задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236 заборгованість за Кредитним договором №1068248 від 29.10.2019, в сумі 14010,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236 судовий збір, сплачений при поданні позову, в розмірі 2103,79 грн. та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 6321,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1/копр.28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя: Д. А. Кукса