Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №443/1712/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1712/26

Провадження №2/443/1253/26

РІШЕННЯ

іменем України

12 жовтня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Сливки С.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в особі представника звернулося до Жидачівського районного суду Львівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №5282190 в розмірі 22 285,00 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що 02.11.2025 між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір №5282190.

25.05.2026 між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №25052026, у відповідності до умов якого ТзОВ «Мілоан» передає (відступає) ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому Права вимоги, а ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТзОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №1 від 25.05.2026 до договору факторингу №25.052026 від 25.05.2026, позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі розмірі 22 285,00 грн, з яких: 4 985,00 грн – сума заборгованості за основним зобов`язанням; 7 300,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 10 000,00 грн – сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості, ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.

Таким чином, відповідача має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором №5282190 від 02.11.2025 в розмірі 22 285,00 грн..

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 12.08.2026 позовну заяву залишено без руху.

19.08.2026 представником позивача усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 24.08.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано сторонам строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача не подав клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін.

Відповідач у встановлений судом строк на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не подала.

При цьому, ОСОБА_1 повідомлялася про розгляд справи в суді за зареєстрованим в передбаченому законом порядку місцем проживання. Направлені на її адресу рекомендоване повідомлення повернуто до суду з відміткою органу поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою», що є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17).

Також, у відповідності до ч.11 ст.128 ЦПК України повідомлення відповідача було здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (через веб-сайт Жидачівського районного суду Львівської області).

У зв`язку з наведеним, на підставі ч.5 ст.279 ЦПК України, справу розглянуто за наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі є дата складення повного тексту судового рішення – 12.10.2026.

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 02.11.2025 ОСОБА_1 звернулася до ТзОВ «Мілоан» з метою отримання кредитних коштів, у зв`язку з чим підписала в електронному вигляді анкету-заяву на кредит №5282190 (а.с.16).

02.11.2025 між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір про споживчий кредит №5282190 (індивідуальна частина) (надалі - договір) (а.с.5-10).

ОСОБА_1 для підписання договору про споживчий кредит №5282190 (індивідуальна частина) від 02.11.2025 було надано одноразовий ідентифікатор 806313.

Відповідно до п.1.1 договору, Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору у кредит (далі – кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (далі – плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Відповідно до п.1.2 договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 5 000.00 грн.

Згідно п.1.3 договору, кредит надається загальним строком на 346 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 02.11.2025 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.

Відповідно до п.1.4 договору, повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 14.10.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).

Згідно п.1.5 договору, загальні витрати позичальника за кредитом складають 16860.00 грн. Денна процентна ставка складає 0.97%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 2725.38 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника складає 21860.00 грн.

Комісія за надання кредиту: 800.00 грн., яка нараховується за ставкою 16.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.п.1.5.1 договору).

Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 16060.00 грн., що нараховується за ставкою 14.60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору (п.п.1.5.2 договору).

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0.0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом (п.п.1.5.3 договору).

Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0010.00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.3 та 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 0.00 грн (п.п.1.5.4 договору).

Відповідно до п.1.6 договору, тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та процентів, а також тіла кредиту встановлені п.п.2.2.2, 2.2.3 цього Договору.

Згідно п.2.1 договору, кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом, комісії за надання та обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) в розмірі та у терміни, що встановлені у Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору, що є невід`ємною частиною Договору (п.п.2.4.1 договору).

Згідно п.3.1 договору, Кредитодавець зобов`язаний, зокрема: на умовах, передбачених п.1.3, 2.1 цього Договору, в сумі, що передбачена п. 1.2. цього Договору, надати Позичальнику кредит в порядку, визначеному в цьому Договорі; прийняти від Позичальника або іншої особи належне виконання зобов`язань за цим Договором; протягом всього строку кредитування надавати Позичальнику сервіси за які встановлена комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості). Додатково до цього, на звернення Позичальника але не частіше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов Договору, Кредитодавець безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту повернутої Кредитодавцю, шляхом направлення інформації/документів через обрані/вказані Позичальником у зверненні канали комунікації.

У випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником умов цього договору, кредитодавець з дотриманням вимог законодавства має право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості та/або стягнути заборгованість в примусовому порядку (п.п.3.2.5 договору).

Відповідно до п.3.3 договору, позичальник зобов`язаний, зокрема: повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим Договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п.1.1.-1.6. цього Договору та Графіком платежів; у разі порушення строків повернення кредиту та/або сплати заборгованості на вимогу Товариства сплатити штраф та/або проценти передбачені розділом 4 цього Договору.

Згідно п.4.1 договору, у разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 1000 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів.

Відповідно до п.7.1 договору, цей Договір (з додатками №1, №2, №3 та Правилами), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього Договору. Строк дії цього Договору складає період, що починається з моменту його укладення і закінчується в останній день строку кредитування (дату остаточного погашення заборгованості), згідно п.1.3, п.1.4. Договору. Якщо станом цю дату зобов`язання Позичальника та/або Кредитодавця залишаються невиконаними/неналежно виконаними - цей Договір діє до повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. Якщо зі спливом 3-го дня з моменту укладення цього Договору кредитні кошти не будуть відправлені Товариством та/або отримані Позичальником у відповідності з визначеним способом надання кредиту, дія цього Договору може бути припинена достроково з відповідним відображенням в Особистому кабінеті.

Вищезазначені умови кредитного договору зазначені також у Графіку платежів (а.с.11, 15), Заяві на отримання кредиту №5282190 від 02.11.2025 (а.с.12) та Паспорті споживчого кредиту №5282190 (а.с.13-14), з якими ОСОБА_1 ознайомилася, про що свідчить її електронний підпис одноразовим ідентифікатором 659744 на паспорті споживчого кредиту та 806313 на договорі про споживчий кредит №5282190 (індивідуальна частина) від 02.11.2025.

ТзОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором про споживчий кредит №5282190 (індивідуальна частина) від 02.11.2025 виконав, перерахувавши кредитні кошти в сумі 5 000 грн. на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням №165441692 від 02.11.2025 (а.с.17).

Як вбачається із відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №5282190 та розрахунку наданого позивачем на виконання вимог ухвали без руху від 12.08.2026, заборгованість ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором, станом на 25.05.2026 становить розмірі 22 285,00 грн, з яких: 4 985,00 грн – сума заборгованості за основним зобов`язанням; 7 300,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 10 000,00 грн – сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) (а.с.18).

З даних відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №5282190 також прослідковується, що відповідач часткового погашала кредитну заборгованість, що свідчить про визнання останньою факту укладення договору кредиту між нею та ТзОВ «Мілоан», а також те, що їй були відомі умови кредитування.

25.05.2026 між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №25052026 (а.с.19-21), за умовами якого, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – боржників (п.1.1 договору).

Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників, згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (п.2.2 договору).

25.05.2026 між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підписано акту прийому-передачі реєстру боржників №1 від 25.05.2026 (а.с.22).

На виконання вимог договору факторингу №25052026 від 25.05.2026 ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було сплачено ТзОВ «Мілоан» грошові кошти в сумі 9 396 483,47 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №111 від 26.05.2026 (а.с.23).

Відповідно до витягу реєстру боржників №1 до договору факторингу №25052026 від 25.05.2026, ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №5282190 від 02.11.2025 в розмірі 22 285,00 грн, з яких: 4 985,00 грн – сума заборгованості за основним зобов`язанням; 7 300,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 10 000,00 грн – сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) (а.с.24).

Враховуючи вищевикладене, із наявних матеріалів справи вбачається, що кредитором по виконанню зобов`язань боржника – ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №5282190 (індивідуальна частина) від 02.11.2025, відповідно до укладеного договору факторингу виступає позивач.

Вирішуючи вимогу про стягнення заборгованості за основним боргом, то суд виходить з наступного.

За змістом статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків..

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Частиною першою статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений зокрема Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 кредитного договору в електронній формі, отримання відповідачем грошових коштів та їх неповернення правонаступнику ТзОВ «Мілоан» - ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», тобто невиконання відповідачем умов, укладеного договору, у зв`язку з цим позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення із боржника фактично отриманої та неповернутої суми коштів.

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, зважаючи на те, що відповідач відзиву на позовну заяву не надала та не представила суду жодних доказів на спростування вимог позивача, приходить до переконання, що позовні вимоги в частині стягнення із ОСОБА_1 заборгованості по тілу кредиту за вищевказаним договором підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання, щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за пенею (штрафами) у розмірі 10 000, 00 грн. то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Одночасно, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Законом України від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64» на території України введено військовий стан, який згодом на підставі Указів Президента продовжувався та триває на час розгляду даної справи в суді.

При цьому, як видно із вищезазначених відомостей про щоденні нарахування та погашення за договором про споживчий кредит №5282190 (індивідуальна частина) від 02.11.2025, то такі проведені за період з 02.11.2025 по 25.05.2026.

Враховуючи зазначене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за пенею (штрафами) в розмірі 10 000,00 грн. задоволенню не підлягають, оскільки нарахування таких здійснено всупереч вищенаведеній нормі Закону.

Також, вирішуючи вимогу про стягнення з відповідача заборгованості по комісії за обслуговування кредиту в розмірі 7 300,00 грн., суд зазначає таке.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Як зазначалось вище згідно п.п.1.5.2 вищевказаного договору, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 16060.00 грн., що нараховується за ставкою 14.60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Як вказано в розділі терміни та визначення вищевказаного договору, Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) - встановлена п.1.5.2 цього Договору винагорода за обслуговуванням кредиту (кредитної заборгованості) Кредитодавцем протягом всього строку кредитування, що включає цілодобове надання Позичальнику актуальної облікової інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті Позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості за цим Договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, негайне оновлення інформації при настанні змін, цілодобове забезпечення можливості через особистий кабінет здійснювати миттєвий безкоштовний для Позичальника переказ з автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим Договором, надсилання Позичальнику текстових повідомлень з нагадуваннями про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори/паролі, інші сервісні повідомлення, консультування та надання інформації з питань пов`язаних з обслуговуванням кредиту та виконанням цього Договору службами підтримки Кредитодавця, тощо, яка нараховується Кредитодавцем та сплачується Позичальником за кожний визначений Графіком платежів розрахунковий період (крім останнього).

Одночасно, згідно п.п.3.1.3 кредитного договору, протягом всього строку кредитування надавати Позичальнику сервіси за які встановлена комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості). Додатково до цього, на звернення Позичальника але не частіше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов Договору, Кредитодавець безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту повернутої Кредитодавцю, шляхом направлення інформації/документів через обрані/вказані Позичальником у зверненні канали комунікації.

При цьому слід зазначити, що у кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

При цьому, позивач, встановивши у договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості в загальному розмірі 16060.00 грн., що нараховується за ставкою 14.60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період, не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення вищевказаного кредитного договору.

Не зазначені такі послуги і в Графіку платежів, які є додатками до вищевказаного кредитного договору.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по комісії за обслуговування кредитної заборгованості необхідно відмовити за безпідставністю.

Одночасно, як вбачається із відомостей про щоденні нарахування та погашення за договором №5282190, ОСОБА_1 було сплаченого в рахунок погашення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту в розмірі – 2190 грн..

Таким чином, з огляду на встановлені у справі обставини, враховуючи нікчемність положень укладеного між сторонами договору про споживчий кредит №5282190 (індивідуальна частина) від 02.11.2025, в частині необхідності сплати позичальником комісії за обслуговування кредиту, з метою захисту майнових прав позичальника (відповідача), а також його інтересу у правовій визначеності, суд вважає за необхідне у порядку застосування наслідків виконання нікчемного правочину зарахувати сплачену відповідачем комісію за обслуговування кредиту по договору про споживчий кредит №5282190 (індивідуальна частина) від 02.11.2025 в розмірі 2190,00 грн. в рахунок сплати заборгованості за тілом кредиту за вищевказаним договором, і на цю суму зменшити розмір заборгованості такої.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити частково, а саме стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит №5282190 (індивідуальна частина) від 02.11.2025 в розмірі 2795,00 грн., з яких: 2795,00 (4985,00 грн. – 2190,00 грн. (сплаченої відповідачем комісії)) – заборгованість за основним зобов`язанням.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 417,40 грн., виходячи з розрахунку 2795,00 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 3328,00 грн. (ставка судового збору) : 22285,00 грн. (розмір заявлених позовних вимог), що буде пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, Київська область, Броварський район, м.Бровари, вул.Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за договором про споживчий кредит №5282190 (індивідуальна частина) від 02.11.2025 в розмірі 2 795 (дві тисячі сімсот дев`яносто п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, Київська область, Броварський район, м.Бровари, вул.Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») витрати на сплату судового збору в розмірі 417 (чотириста сімнадцять) гривень 40 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Головуючий суддя С.І. Сливка