Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №336/8858/24 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/8858/24

Провадження №: 2/336/101/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., за участю секретаря судового засідання Нєдєльчевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» адвокат Столітній М.М. через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду із вказаним позовом.

Позов обґрунтовано тим, що 16.09.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір № 3984785 у електронній формі відповідно до вимог ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». За умовами кредитного договору сума кредиту складає 24 500 грн. (п.1.2). Строк кредиту - 360 днів (п. 1.3). Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит у сумі 24 500 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку, вказану відповідачем № НОМЕР_1 (п.2.1) за допомогою платіжного провайдера ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

24.05.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладений договір факторингу № 24/05/2024, відповідно до умов якого до позивача як нового кредитора перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором.

Відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув надані йому кошти в повному обсязі в строки, передбачені Кредитним договором.

Позивач зазначає, що заборгованість відповідача за Кредитним договором № 3984785 від 16.09.2023 становить 163 266,28 гривень (з яких заборгованість за тілом кредиту 22 499,99 грн, сума процентів за користування кредитом первісним кредитором – 109 366,30 грн, нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів – 29 399,99 грн.

Крім того, 10.10.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено в електронній формі договір № 7155246. За умовами договору, сума кредиту складає 15000 грн (п. 1.3), строку кредиту – 360 днів. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит у сумі 15 000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку, вказану відповідачем № НОМЕР_1 .

27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладений договір факторингу № 27.05/24-Ф, відповідно до умов якого до позивача як нового кредитора перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором.

Відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув надані йому кошти в повному обсязі в строки, передбачені Кредитним договором.

Позивач зазначає, що заборгованість відповідача за вказаним Кредитним договором становить 60 372 гривень: з яких: 15 000 – тіло кредиту, сума процентів за користування кредитом – 27 462 грн, сума процентів, нараховані позивачем за 60 календарних днів –17 910 грн.

На підставі наведеного просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість на загальну суму 223 638,28 гривень, а також судові витрати.

Ухвалою від 17.09.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 22.02.2025 здійснено заміну найменування позивача на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

В судові засідання, які призначалися неодноразово, сторони не з`являлися.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач правом надання відзиву не скористався, будь-яких клопотань не заявляв.

Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16.09.2023 відповідач з метою отримання кредиту підписав з ТОВ «Лінеура Україна» Договір № 3984785 про надання коштів на умовах споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором С351, згідно з умовами якого отримав кредит у сумі 24 500 гривень, строком на 360 днів, зі сплатою відсотків (стандартних) за користування кредитом у розмірі 2,0 % на день, знижена – 1,4% (т. 1, а.с. 47-65).

16.09.2024 о 15:41 год ТОВ «Універсальні платіжні рішення», яке надає послуги ТОВ «Лінеура Україна» з надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку на підставі договору від 13.03.2019, здійснило перерахування грошових коштів в розмірі 24 500 грн на платіжну картку, вказану відповідачем № НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 38).

10.10.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено в електронній формі договір № 7155246. Відповідач підписав договір одноразовим ідентифікатором С6251 (т. 1 а.с. 66-87). За умовами договору, сума кредиту складає 15 000 грн (п. 1.3), строку кредиту – 360 днів, стандартна процентна ставка 1,99 % на день, знижена – 1,393% (п. 1.5.1, 1.5.2).

10.10.2024 о 19:55 год ТОВ «Пейтек Україна», яке надає послуги ТОВ «Авентус України з надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку на підставі договору від 16.02.2022, здійснило перерахування грошових коштів в розмірі 15 000 грн на платіжну картку, вказану відповідачем № НОМЕР_1 (т. 1, а.с. 192-195).

Слід зазначити, що позивач просив суд витребувати від АТ КБ «Приватбанк» докази, які б підтверджували факт належності платіжної картки № НОМЕР_1 відповідачу, та підтвердження надходження на вказаний рахунок грошових коштів в розмірі у розмірі 24 500 та 15 000 гривень відповідно.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 753/25081/21, цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21: «Стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, завлений стороною позивача. Враховуючи, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності, тому висновки суду апеляційної інстанції про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованим».

Оскільки правом надання відзиву відповідач не скористався, суд, з урахуванням поданих позивачем доказів, доходить висновку, що такі докази є достатніми на підтвердження укладення Кредитного договору № 3984785 від 16.09.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем і Кредитного договору № 7155246 від 10.10.2023 між ТОВ «Авентус Україна» й відповідачем, а також отримання останнім кредитних коштів.

24.05.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладений договір факторингу № 24/05/2024, відповідно до умов якого до позивача, як нового кредитора перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором, укладеним з відповідачем.

Витягом з акту прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджується відступлення прав вимоги за Кредитним договором № 3984785 від 16.09.2023, за яким боржником є ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 34).

27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладений договір факторингу № 27.05/24-Ф, відповідно до умов якого до позивача як нового кредитора перейшло право вимоги також за Кредитним договором 7155246 від 10.10.2023.

25.11.2024 позивач змінив назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»

За наданими позивачем розрахунками заборгованість відповідача становить: за Кредитним договором № 3984785 від 16.09.2023 – 163 266,28 гривень (з яких заборгованість за тілом кредиту 22 499,99 грн, сума процентів за користування кредитом первісним кредитором – 109 366,30 грн, нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів – 29 399,99 грн): за Кредитним договором 7155246 від 10.10.2023. – 60 372 гривень (з яких: 15 000 – тіло кредиту, сума процентів за користування кредитом – 27 462 грн, сума процентів, нараховані позивачем за 60 календарних днів –17 910 грн.).

За змістом ст. 208 ЦК України за загальним правилом у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною і юридичною особою, а договір між сторонами не становить виключення з цього правила.

Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Кредитний договір, яким є і договір між сторонами, укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, дійшов висновку відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Згідно зі ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст.612 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частина 1 статті 514 ЦК України зазначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України (в редакції на час виникнення відповідних правовідносин) боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору.

Внаслідок неналежного виконання зобов`язань за Кредитними договорами відповідач порушив обумовлені договором строк і порядок повернення кредитних коштів.

При цьому суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23, відповідно до якої опорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

Враховуючи зазначену позицію, а також те, що правильність розрахунків, що надані позивачем, відповідач не спростував, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір та поніс витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень, які на підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь товариства.

Керуючись ст. 141, 264, 273, 279, 280-283, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитними договорами № 3984785 від 16.09.2023 та № 7155246 від 10.10.2023 у загальній сумі 223 638,28 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 1310,76 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються такі відомості:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Загородня, буд.15, офіс.118/2; ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Є.С. Боєв

12.10.26