Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №334/6732/21 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 09.10.2026

Справа № 334/6732/21

Провадження № 2-др/334/39/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Баруліної Т.Є.,

за участю секретаря – Цілінко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Працевитого Геннадія Олександровича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виключення з актового запису про народження дитини запису про батька, внесення змін до актового запису про народження дитини,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 14.09.2026 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виключення з актового запису про народження дитини запису про батька, внесення змін до актового запису про народження дитини було відмовлено у повному обсязі.

До ухвалення судового рішення, 15.12.2025 року представником відповідача адвокатом Працевитим Г.О. було подано до суду заяву, в якій зазначено, що розрахунок та докази понесення судових витрат на професійну правничу допомогу будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у відповідності до положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

23.09.2026 року засобами підсистеми «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Працевитий Г.О. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з позивача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000,00 грн.

До заяви долучено копію Договору про надання правової (правничої) допомоги від 03.09.2025 року; копію Додаткового договору від 03.09.2025 року до договору про надання правової допомоги від 03.09.2025 року; копію рахунку та Акта № 12922 від 04.09.2025 року про надання послуг (підготовка та подання заяви у справі № 334/6732/21) на суму 4 000,00 грн; копію рахунку та Акта № 13238 від 02.10.2025 року про надання послуг (участь у судовому засіданні) на суму 2 000,00 грн; копію рахунку та Акта № 13725 від 10.11.2025 року про надання послуг (участь у судовому засіданні) на суму 2 000,00 грн; копію рахунку та Акта № 14255 від 16.12.2025 року про надання послуг (участь у судовому засіданні) на суму 2 000,00 грн; копію рахунку та Акта № 14929 від 02.02.2026 року про надання послуг (участь у судовому засіданні) на суму 2 000,00 грн; копію рахунку та Акта № 15648 від 12.03.2026 року про надання послуг (участь у судовому засіданні) на суму 2 000,00 грн.

29.09.2026 року засобами підсистеми «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_2 адвоката Шокарєвої А.В. надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких представник просила відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правову допомогу у повному обсязі. Заперечення обґрунтовано тим, що відповідачем не було подано попереднього розрахунку витрат разом із першою заявою по суті справи згідно ст. 134 ЦПК України; заяву від 15.12.2025 року подано з пропуском строку; договір підписано одноразовим цифровим ідентифікатором без надання технічних логів та звітів системи згідно Закону України «Про електронну комерцію»; у наданих рахунках та актах відсутнє посилання на дату та номер укладеного договору; відповідач на час розгляду справи перебувала за кордоном, у зв`язку з чим позивач ставить під сумнів підписання актів; вартість складання заяви за додатковим договором є завищеною та підлягає зменшенню; крім того, позивач зазначає про відсутність платіжних документів, які підтверджують фактичну оплату зазначених сум відповідачем на користь адвокатського бюро.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись своєчасно та належним чином через підсистему «Електронний суд».

Дослідивши матеріали заяви та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною четвертою цієї ж статті ЦПК України встановлено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, як закріплено у частині першій ст. 137 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до частини другої ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до частини четвертої ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною другою статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Судом встановлено, що професійну правничу допомогу відповідачу ОСОБА_1 надавало Адвокатське бюро «ЮРКОНСАЛТ» Геннадія Працевитого в особі адвоката Працевитого Геннадія Олександровича на підставі Договору про надання правової (правничої) допомоги від 03.09.2025 року.

Відповідно до Додаткового договору від 03.09.2025 року сторони погодили орієнтовний перелік послуг: підготовка заяви / відзиву - 4 000,00 грн (4 години), участь в одному судовому засіданні - 2 000,00 грн.

Згідно з наданими актами приймання-передачі наданих послуг адвокатом виконано, а клієнтом прийнято наступні послуги: підготовка та подання заяви у справі № 334/6732/21 (Акт № 12922 від 04.09.2025 року) - 4 000,00 грн; участь у 5 (п`яти) судових засіданнях суду (Акти № 13238 від 02.10.2025 року, № 13725 від 10.11.2025 року, № 14255 від 16.12.2025 року, № 14929 від 02.02.2026 року, № 15648 від 12.03.2026 року по 2 000,00 грн за кожне) - 10 000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 14 000,00 грн. Факт участі адвоката Працевитого Г.О. у вказаних судових засіданнях підтверджується також протоколами та звукозаписами судових засідань у матеріалах справи.

Оцінюючи доводи заперечень представника позивача, суд зазначає наступне.

Щодо строків звернення із заявою та подання доказів: як убачається з матеріалів справи, до закінчення судових дебатів представником відповідача 15.12.2025 року було зроблено заяву про розподіл судових витрат у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Повний текст рішення складено судом та розміщено в підсистемі «Електронний суд» 18.09.2026 року, а заяву з доказами подано 23.09.2026 року. Відтак, строк подання доказів, встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, відповідачем не пропущено. Неподання попереднього розрахунку на стадії відкриття провадження за обставин тривалого розгляду справи (з 2021 року) та повторного розгляду судом першої інстанції не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні фактично понесених витрат.

Щодо форми договору та повноважень представника: повноваження адвоката Працевитого Г.О. були належним чином підтверджені ордером, виданим на підставі діючого договору, визнавалися судом та учасниками протягом усього розгляду справи, а договір у встановленому законом порядку недійсним не визнавався. Позивач не є стороною цього договору і його внутрішні домовленості щодо форми підписання не спростовують факту реального надання правової допомоги.

Щодо відсутності доказів фактичної попередньої оплати вартості послуг: відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Суд акцентує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яку згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року в справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». Європейський суд з прав людини указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо).

Згідно ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 зазначено, що суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Суд, дослідивши зміст виконаних робіт, враховуючи категорію та складність справи (спір про виключення запису про батька, що тривав з 2021 року), значення справи для сторін, тривалість її розгляду, фактичний обсяг наданої правової допомоги (підготовка процесуальних заяв та особиста участь адвоката у 5 судових засіданнях), принципи співмірності та розумності судових витрат, доходить висновку, що заявлений розмір витрат у сумі 14 000,00 грн є обґрунтованим, реальним, не є надмірним та підлягає стягненню з позивача на користь відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 1-19, 137-141, 263-265, 268, 270, 352-355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Працевитого Геннадія Олександровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виключення з актового запису про народження дитини запису про батька, внесення змін до актового запису про народження дитини – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000,00 грн (чотирнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), адреса: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Петра Ребра, будинок 9-А, код ЄДРПОУ 04053950.

Суддя: Баруліна Т. Є.