Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №331/6794/25 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

02.04.2026

Справа № 331/6794/25

Провадження № 2/331/1049/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

02 квітня 2026 року місто Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Яцун О.О.,

за участю секретаря судового засідання Красан І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в особі представника Алієвої Нурай, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в особі представника Алієвої Нурай, яка діє на підставі довіреності від 05 грудня 2024 року, звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 5287632 від 27 грудня 2021 року у розмірі 15378 грн. 00 коп., з яких: 6000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9378 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - первісний кредитор) і ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 5287632, за яким відповідач отримав кредит у сумі 6000 грн. 00 коп., строком на 20 днів, та зобов`язався повернути кредит у порядку і на умовах, передбачених договором, та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

19 червня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 19062023, у відповідності до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» передає Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 19 червня 2023 року до Договору факторингу № 19062023 від 19 червня 2023 року, позивач набув право грошової вимоги до відповідача у розмірі 15378 грн. 00 коп., з яких: 6000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9378 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками.

Оскільки відповідач вказану заборгованість не сплачує, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Посилаючись на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту у розмірі 15378 грн. 96 коп., а також понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн. 00 коп.

Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 25 листопада 2025 року вищевказану позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання. При цьому, у прохальній частині позовної заяви представник позивача просить суд розглянути справу за відсутності представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, відповідно до приписів ч. 11 ст. 128 ЦПК України та ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади про виклик відповідача ОСОБА_1 до зали судових засідань. Проте, жодних документів на підтвердження поважності причин неявки відповідач суду не надав, відзиву на позов, заперечень проти заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» позовних вимог на адресу суду також не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За правилами ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що відповідач повідомлений судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився та не повідомив суд про причини неявки, будь-яких заяв, клопотань на адресу суду не надходило, представник позивач при цьому не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 27 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» і ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 5287632, за яким відповідач отримав кредит у сумі 6000 грн. 00 коп., строком на 20 днів, та зобов`язався повернути кредит у порядку і на умовах, передбачених договором, та сплатити проценти за користування кредитними коштами (а.с.6-10).

19 червня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 19062023, у відповідності до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» передає Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.15-17).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників боржників № 1 від 19 червня 2023 року до Договору факторингу № 19062023 від 19 червня 2023 року, позивач набув право грошової вимоги до відповідача у розмірі 15378 грн. 00 коп., з яких: 6000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9378 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками (а.с.18).

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частиною 1 статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначені статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

При цьому, відповідачем був підписаний договір № 5287632 про надання споживчого кредиту одноразовим ідентифікатором «С923757» (розділ 11 вказаного договор) (з.б.а.с.10).

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За змістом статті 549 ЦK України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Умови договорів приєднання розробляються товариством, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим товариство має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг товариства) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Позикодавець Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» свої зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у сумі 6000 грн. 00 коп. Відповідач, у свою чергу, порушив умови договору, не сплативши своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та процентами за користування ним.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є новим кредитором за вказаним вище договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість за процентами за користування споживчим кредитом складає 9378 грн. 00 коп. (а.с.19-30).

Вказана сума заборгованості за процентами нарахована за період з 27.12.2021 року по 18.06.2023 року, незважаючи на те, що договором про надання споживчого кредиту № 5287632 від 27.12.2021 встановлено строк кредиту 20 днів, тобто по 15.01.2022 року включно.

Необхідно зауважити, що позивачем не заявлялась вимога про стягнення відсотків за порушення виконання грошового зобов`язання, які передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України. При цьому, погодження сторонами договору стандартної процентної ставки у розмірі 1,90 % в день (п.1.5.1 даного договору) не береться судом до уваги з урахуванням того, що договором не передбачено, що вказані відсотки є відповідальністю боржника за порушення виконання грошового зобов`язання.

Отже, первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» у період з 16.01.2022 року по 18.06.2023 року заборгованість за відсотками була нарахована поза межами строку кредиту. Вказані відсотки були нараховані первісним кредитором на дату відступлення права вимоги, що підтверджується матеріалами справи.

При цьому, строк дії договору становив 20 днів, тобто до 15.01.2022 року, що підтверджується умовами Договору (п.1.4) та графіком платежів до Договору (Додаток № 1 до Договору).

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. В охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14- 318цс18), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року по справі № 723/304/16-ц (провадження № 14-360цс19), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року по справі № 638/13683/15-ц (провадження № 14-680цс19), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22).

Отже, нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору кредиту є безпідставним.

Відтак, нарахування відсотків за користування кредитними коштами за договором про надання споживчого кредиту здійснюється лише до 15 січня 2022 року включно.

Доказів, які свідчать про подальше узгодження сторонами істотних умов кредитування, матеріали справи не містять, тому такий розмір процентів є недоведеним стороною позивача.

Враховуючи вищенаведене, підстави для нарахування та сплати відсотків за період з 16 січня 2022 року по 18 червня 2023 року відсутні.

З огляду на вищевказане, суд здійснив власний розрахунок заборгованості за процентами за договором про надання споживчого кредиту у межах строку дії договору, тобто за 20 днів, починаючи з 27.12.2021 року по 15.01.2022 року включно, розмір яких склав 2280 грн. 00 коп., виходячи з наступного: 6000 грн. 00 коп. (сума кредиту) х 1,9 % (стандартна процентна ставка за договором) х 20 днів (строк кредиту).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту № 5287632 від 27.12.2021 року підлягають частковому задоволенню у розмірі 8280 грн. 00 коп., з яких: 6000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2280 грн. 00 коп. коп. - сума заборгованості за відсотками.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам у цій частині у розмірі 8280 грн. 00 коп., що становить 53,84 % від первісно заявлених вимог (8280,00 грн. х 100 % : 15378,00 грн.), а саме у розмірі 1630 грн. 37 коп. (3028,00 грн. х 53,84 % : 100 %).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280-282, 352-354 ЦПК України,, ст.ст. 11, 514, 516, 549, 610, 611, 1054, 1055, 1077, 1082 ЦК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в особі представника Алієвої Нурай, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 5287632 від 27 грудня 2021 року у розмірі 8280 (вісім тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1630 (одна тисяча шістсот тридцять) грн. 37 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Олександрівським районним судом міста Запоріжжя за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи, відповідно до п. 4) ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Лісова, будинок № 2, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35625014;

представник позивача: Алієва Нурай, місцезнаходження: 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Лісова, будинок № 2, поверх № 4;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повний текст рішення суду складено 02 квітня 2026 року.

Суддя О.О. Яцун