Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №314/1126/26 — Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/1126/26

Провадження № 2/314/1381/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 року м.Вільнянськ Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя Кононенко І.О.,

секретар судового засідання Баланюк Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу № 314/1126/26 за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ: 350459946, Запорізька обл., Запорізький район, м.Вільнянськ, вул.Бочарова,4), третя особа Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (ЄДРПОУ:00032129, м. Київ, вул. Госпітальна, буд.12-Г) про зняття арешту з майна,

встановив:

позивач у березні 2026 року звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати арешт усього нерухомого майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та був накладений 09.10.2005 року рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:13469773 від 02.06.2014, ОСОБА_3 , Вільнянське районне управління юстиції, Запорізька обл. на підставі повідомлення, серія та номер: 31 виданий 16.11.1989, видавник: Вільнянський Ощадний банк. Станом на день подання позову будь-яка заборгованість перед АТ «Ощадбанк» відсутня, що підтверджується відповідною довідкою АТ «Ощадбанк» да листом Вільнянського відділу ДВС про відсутність виконавчих проваджень в межах яких винесено постанову про арешт майна боржника.

Позивач надала до суд заяву про розгляд справи без її участі на позовних вимог наполягає.

Представник відповідача у судове засідання з`явився про дату та час слухання справи повідомлявся судом належним чином, відзиву щодо позову на надав.

Представник третьої особи Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» надав до суду пояснення згідно яких заборона накладалась/вносилась реєстратором Вільнянським районним управлінням юстиції Запорізької області на майно, власником якого значиться ОСОБА_2 і АТ «Ощадбанк» не може нести відповідальність за внесення реєстратором у 2005 році ймовірно помилкової інформації. Крім цього, у 2005 році реєстрацію обтяження (заборони) нерухомого майна здійснено не у відповідності до вимог ч. 2 ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в день отримання відповідних документів місцевим органом державної реєстрації прав), оскільки реєстрація обтяження не могла бути зумовлена повідомлення: 31, виданого 16.11.1989, Вільнянський Ощадний банк, яке зазначається як підстава обтяження. Більше того, АТ «Ощадбанк» у 2005 році АТ «Ощадбанк» не звертався до Вільнянських районних управлінь юстиції Запорізької області із заявами або повідомленнями про державну реєстрацію обтяжень вказаного майна а також рахунки на її прізвище для обслуговування кредитних договорів відсутні. Розгляд справи здійснювати без участі представника АТ «Ощадбанк».

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 (під час реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_4 » свідоцтво про шлюб Серія НОМЕР_2 ) є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_3 виданим Комишняною селищною радою Миргородського району Полтавської області від 15.09.1985 року.

Після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_5 залишилась спадщина, у вигляді нерухомого майн, а саме: квартира загальною площею 62,5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та відкриті спадкові прави, що підтверджується Витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі №78591837 від 03.10.2025 та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №78669389 від 09.10.2024.

Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявний номер запису про обтяження: 5861120, дата та час державної реєстрації: 09.10.2005 17:31:09, Державний реєстратор: Щур Ігор Володимирович, Вільнянське районне управління юстиції, Запорізька обл. Документи, подані для державної реєстрації: повідомлення, серія та номер: 31 , виданий 16.11.1989, видавник Вільнянський Ощадний банк. Підстава несення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:13469773 від 02.06.2014 08:48:57, Щур Ігор Володимирович, Вільнянське районне управління юстиції, Запорізька обл. Вид обтяження: арешт нерухомого майна. Відомості про суб`єктів обтяження: Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 , причина відсутності РНОКПП: інша причина відсутності коду. Відомості про реєстрацію до поновлення/перенесення: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 2473184, 09.10.2005 17:31:09 Зміст, характеристика обтяження арх.№57708 16-11-1989 р. Опис предмета обтяження: невизначене майно.

Відповідно до довідки АТ «Ощадбанк» №107.336-947 від 21.03.2025 встановлено, що проблемної заборгованості у фізичної особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перед АТ «Ощадбанк» відсутня, останній як боржник в реєстрі непрацюючих активів фізичних осіб філії Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» станом на 21.03.2025 р. не обліковується.

Згідно довідки АТ «Ощадбанк» №107.336-950 від 28.03.2025 встановлено, що перебування нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в заставі АТ «Ощадбанк»/філії, станом на 01.03.2025 р. інформація щодо обліку зазначеної застави в реєстрах заставленого майна- відсутня.

Відповідно до листа від 16.01.2026 №299-38/1310 Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України встановлено, що перевіркою автоматизованої системи виконавчих проваджень не встановлено виконавче провадження відносно боржників ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , в межа яких винесено постанови про арешт майна боржника.

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 17.07.1987 року № 821 «Про вдосконалення системи банків в країні і посилання їх впливу на підвищення ефективності економіки» реорганізовано діючі та утворено нові спеціалізовані банки, які створили систему банків у такому складі: Державний банк СРСР (Держбанк СРСР), Банк зовнішньоекономічної діяльності СРСР (Зовнішекономбанк СРСР), Промислово-будівельний банк СРСР (Промбудбанк СРСР), Агропромисловий банк СРСР (Агропромбанк СРСР), Банк Житлово-комунального господарства і соціального розвитку СРСР (Житлосоцбанк СРСР), Банк трудових заощаджень і кредитування населення СРСР (Ощадний банк СРСР). Пунктом 8 зазначеної Постанови передбачено створення банками СРСР в союзних республіках відповідних республіканських банків з прямим підпорядкуванням банкам СРСР.

Відповідно до ст. 22 Закону СРСР №1305-1 від 06.03.1990р. "Про власність в СРСР" у власності союзної республіки (тобто, Української РСР) перебувають майно органів влади і управління союзної республіки, культурні та історичні цінності народів союзної республіки, кошти республіканського бюджету, республіканські банки, республіканські страхові, резервні та інші фонди, а також підприємства і народногосподарські комплекси, вищі навчальні заклади республіканського значення, об`єкти соціально-культурної сфери та інше майно, що забезпечує суверенітет, господарську самостійність республіки, її економічний і соціальний розвиток.

З часу прийняття Українською РСР Закону України "Про власність" № 885-XII, тобто з 26 березня 1991 року, у статті 34 такого Закону було визначено об`єкти права загальнодержавної (республіканської) власності.

Згідно з ст. 34 Закону України "Про власність" загальнодержавну (республіканську) власність складають: земля, майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів; майно Збройних Сил, органів державної безпеки, внутрішніх військ і Державної прикордонної служби України; оборонні об`єкти; єдина енергетична система; системи транспорту загального користування, зв`язку та інформації, що мають загальнодержавне (республіканське) значення; кошти республіканського бюджету; республіканський національний банк, інші державні республіканські банки та їх установи і створювані ними кредитні ресурси; республіканські резервні, страхові та інші фонди; майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів; майно державних підприємств; об`єкти соціально-культурної сфери або інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток.

Відповідно до пункту 2 Постанови Верховної Ради України від 20.03.1991р. "Про порядок введення в дію Закону України "Про банки і банківську діяльність" було оголошено власністю України Український Республіканський банк Держбанку СРСР, Український Республіканський банк державного комерційного промислово-будівельного банку "Укрпромбудбанк", Український Республіканський Банк Ощадного банку СРСР, Український республіканський банк Зовнішекономбанку СРСР з їх мережею, обчислювальним центрами, усіма активами, пасивами.

Наказом Українського Республіканського банку від 02.01.1992 року за №2-К у відповідності з Статутом, зареєстрованим Національним банком України 31.12.1991 року за №4, Український Республіканський банк Ощадного банку СРСР, з підзвітною йому інфраструктурою установ та організацій, перетворено в Державний спеціалізований комерційний Ощадний банк України (Ощадбанк України).

Із статуту Державного спеціалізованого комерційного Ощадного банку України, зареєстрованого НБУ 31 грудня 1991 року відомо, що Державний спеціалізований комерційний Ощадбанк України (Ощадбанк України), створений відповідно до Закону України від 20 березня 1991 року «Про банки та банківську діяльність »і входить в банківську систему України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.1999 року за № 876 "Про деякі питання управління Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України" на виконання розпорядження Президента України від 20.05.1999 року №106 та з метою удосконалення структури і організації управління Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України, створення умов для більш ефективної реалізації державою прав власника вирішено перетворити Державний спеціалізований комерційний Ощадний банк України (Ощадбанк України) у відкрите акціонерне товариство „Державний ощадний банк України". Установлено, що Банк є правонаступником прав і обов`язків Ощадбанку. 02 червня 2011 року внесено зміни до Статуту Банку, якими слово «відкрите» змінено на «публічне».

Постановою КМУ від 5 червня 2019 р. № 568 «Питання акціонерного товариства Державний ощадний банк України» затверджено статут такого банку, згідно якого цей банк є правонаступником всіх прав та обов`язків Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України, зареєстрованого Національним банком 31 грудня 1991 р. за № 4.

З вищенаведеного слідує, що як з моменту створення системи Ощадбанків так і до сьогоднішнього часу такі відносяться до державних банків, а відповідач є правонаступником відповідного банку України, який видав позику та в інтересах якого накладено заборону.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 15.05.2013 року у справі № 6-26 цс 13, згідно з якою вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Крім цього, у п. 2 постанови Пленуму ВССУ від 3 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз`яснено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Суд звертає уваги на те, що правова природа у забороні на майно полягає у реальному забезпеченні зобов`язання, тоді як в дійсній справі відсутні відомості про те, що зобов`язання на підставі якого виникла обтяження продовжує діяти зі спливом значного часу з моменту виникнення обтяження, все це з урахуванням, відсутності відомостей про здійснення будь-яких виконавчих дій щодо будь-яких боргових зобов`язань чи інших дій, які б були направлені на забезпечення погашення боргу чи наявності такого боргу, свідчить про те, що наявне спірне обтяження не виконує свою основну роль й не направлено на реальне забезпечення зобов`язання.

Оскільки судом не встановлено наявності на даний момент відповідного зобов`язання на забезпечення виконання чого було накладено арешт, будь-яких дій направлених на забезпечення погашення будь-якого боргу не здійснювалося більше 30 років, дійсних виконавчих проваджень щодо вищезазначеного майна немає, арешт не направлений на реальне забезпечення зобов`язання, тому існування такого арешту на думку суду є суттєвим втручанням у здійснення позивачем його права власності на майно, яке порушує баланс між публічним й приватним інтересом, у зв`язку з чим необхідно зняти відповідний арешт. Вищезазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.10.2020 року у справі 446/1366/18.

Керуючись, ст. ст. 5, 12, 42, 77-81, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України , суд,

ВИРІШИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 до Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про зняття арешту з майна задовольнити.

Припинити обтяження номер запису про обтяження: 5861120, дата та час державної реєстрації: 09.10.2005 17:31:09, Державний реєстратор: Щур Ігор Володимирович, Вільнянське районне управління юстиції, Запорізька обл. Документи, подані для державної реєстрації: повідомлення, серія та номер: 31 , виданий 16.11.1989, видавник Вільнянський Ощадний банк. Підстава несення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:13469773 від 02.06.2014 08:48:57, Щур Ігор Володимирович, Вільнянське районне управління юстиції, Запорізька обл. Вид обтяження: арешт нерухомого майна. Відомості про суб`єктів обтяження: Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 , причина відсутності РНОКПП: інша причина відсутності коду. Відомості про реєстрацію до поновлення/перенесення: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 2473184, 09.10.2005 17:31:09 Зміст, характеристика обтяження арх.№57708 16-11-1989 р. Опис предмета обтяження: невизначене майно.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Іван Олександрович Кононенко

16.09.2026