Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №308/9895/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9895/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Івашкович Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00185-08/2023 від 01.08.2023 у розмірі 140 625,00 грн, з яких 15 000,00 грн — заборгованість за тілом кредиту та 125 625,00 грн — заборгованість за процентами.

Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором та переходом права вимоги до позивача на підставі договору факторингу № 13122023, укладеного з первісним кредитором ТОВ «Аванс Кредит».

Відповідач відзиву на позов не надав, але надав заяву про визнання позову.

Заяви (клопотання) учасників справи

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

30.07.2026 до суду надійшла інформація від АТ КБ «ПРИВАТБАНК», витребувана ухвалою суду від 20.07.2026.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.07.2026 справу передано на розгляд на судді Голяні О.В.

Ухвалою суду від 20.07.2026 розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо належності відповідачу ОСОБА_1 банківської картки № НОМЕР_1 xx-xxxx-6051, успішності транзакції на суму 15 000,00 грн у період з 01.08.2023 до 06.08.2023, зарахування коштів на рахунок власника картки та проведення його верифікації.

Ухвалою суду від 03.09.2026 зупинено провадження у справі до закінчення перегляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи №552/672/23., а ухвалою суду від 18.09.2026 відновлено провадження у справі.

Сторони, їх представники в судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи в їх відсутності. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені Судом.

01 серпня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 00185-08/2023 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «W8807».

За умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 15 000,00 грн строком на 360 днів — до 25 липня 2024 року, з кінцевим терміном повернення кредиту 25 липня 2024 року. Кредит надавався у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківську картку № НОМЕР_1 xx-xxxx-6051, реквізити якої зазначені у договорі.

Відповідно до пунктів 1.4, 1.4.1 договору за користування кредитом нараховуються проценти за фіксованою процентною ставкою 2,5 % на день у межах строку кредитування. Згідно з пунктом 1.6 договору кредит вважається наданим у день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами. Пунктом 1.7 договору передбачено, що в разі неможливості зарахування коштів на рахунок із причин, які не залежать від товариства, право клієнта на отримання кредитних коштів втрачається.

Пунктами 3.1–3.3 договору визначено, що повернення кредиту та сплата процентів здійснюються відповідно до графіка платежів, а нарахування процентів проводиться в межах строку кредитування, починаючи з дня надання кредиту, на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня.

Відповідно до графіка платежів, викладеного в додатку № 1 до договору, загальна вартість кредиту становить 150 000,00 грн. Водночас у паспорті споживчого кредиту зазначено суму кредиту 15 000,00 грн, загальні витрати за кредитом — 135 000,00 грн та реальну річну процентну ставку 13 385,83 %.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30 червня 2025 року, згідно з яким 01 серпня 2023 року о 09:55:07 було успішно здійснено переказ 15 000,00 грн на платіжну картку № 4323-35xx-xxxx-6051. У листі також зазначено номер транзакції в системі iPay.ua — 268338573 та призначення платежу: зарахування 15 000,00 грн на відповідну картку, а також відомостями АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

13 грудня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 13122023, за умовами якого первісний кредитор відступив фактору права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників.

Відповідно до акта приймання-передачі реєстру боржників та витягу з реєстру боржників до договору факторингу позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00185-08/2023 від 01 серпня 2023 року в загальному розмірі 56 250,00 грн, з яких 15 000,00 грн — заборгованість за тілом кредиту та 41 250,00 грн — заборгованість за процентами.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором за період з 14 грудня 2024 року до 25 липня 2025 року залишок заборгованості відповідача за тілом кредиту становить 15 000,00 грн, за процентами — 125 625,00 грн, а загальний розмір заборгованості — 140 625,00 грн.

Оцінка Суду.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладення договорів в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до статей 11, 12 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором є одним зі способів підписання електронного правочину.

Відповідно до статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, при цьому сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов.

За змістом частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти, а позичальник — повернути кредит та сплатити проценти. Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання процентів від суми позики у розмірі та порядку, встановлених договором.

Як установлено судом, 01 серпня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 00185-08/2023, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 15 000,00 грн строком на 360 днів, до 25 липня 2024 року, зі сплатою процентів за фіксованою ставкою 2,5 % на день.

Укладення договору підтверджується його текстом, підписаним електронним підписом одноразовим ідентифікатором «W8807».

На підтвердження виконання первісним кредитором зобов`язання щодо надання кредиту позивач надав лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30 червня 2025 року, відповідно до якого 01 серпня 2023 року о 09:55:07 успішно перераховано 15 000,00 грн на платіжну картку № 4323-35xx-xxxx-6051.

Законом України від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження максимальної денної процентної ставки. Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону передбачено поетапне зниження максимальної денної процентної ставки: протягом перших 120 днів з дня набрання чинності відповідними змінами вона не могла перевищувати 2,5 %, протягом наступних 120 днів — 1,5 %, а надалі — 1 %.

Отже, погоджена сторонами процентна ставка підлягає застосуванню з урахуванням установлених законом обмежень, які діяли у відповідні періоди.

Аналізуючи умови кредитного договору та поданий позивачем розрахунок заборгованості, суд зазначає, що за договором проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня та в межах строку кредитування.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на дату відступлення права вимоги — 13 грудня 2023 року — заборгованість за основною сумою кредиту становила 15 000,00 грн, а за процентами — 41 250,00 грн. При цьому нараховані до цієї дати проценти вже враховані з урахуванням відображеної в розрахунку сплати процентів у сумі 9 375,00 грн, тому повторне віднімання зазначеної суми не здійснюється.

За період з 14 грудня 2023 року до 22 квітня 2024 року включно, протягом якого максимальна денна процентна ставка становить 2,5 %, проценти становлять: 15 000,00 грн ? 2,5 % ? 131 день = 49 125,00 грн.

За період з 23 квітня 2024 року до 25 липня 2024 року включно, протягом якого максимальна денна процентна ставка становить 1,5 %, проценти становлять: 15 000,00 грн ? 1,5 % ? 94 дні = 21 150,00 грн.

Таким чином, проценти, нараховані після дати відступлення права вимоги в межах установленого договором строку кредитування, становлять 70 275,00 грн. З урахуванням залишку процентної заборгованості станом на 13 грудня 2023 року загальна сума процентів становить 111 525,00 грн, а загальний розмір заборгованості за кредитом та процентами — 126 525,00 грн.

Крім того, відповідно до договору факторингу № 13122023 від 13 грудня 2023 року та витягу з реєстру боржників ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Саме по собі відступлення права вимоги не створює для нового кредитора права нараховувати проценти всупереч умовам договору або законодавчим обмеженням.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в межах суми основного боргу та процентів, нарахування яких підтверджено належними доказами й відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у зв`язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору, що становить 1 331,20 грн. Інші 50 відсотків сплаченого судового збору в розмірі 1 331,20 грн відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У ч. 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 міститься правовий висновок про те, що однією з основних засад (принципів) судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді та захиститися у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до врегулювання спору в досудовому порядку. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу; 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини четверта - шоста статті 137 ЦПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

У розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Водночас у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 8 000 грн витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат позивачем до позовної заяви було надано договір про надання правової /правничої/ї допомоги №0107 від 01.07.2025; акт №324 від 10.04.2026 наданих послуг правової /правничої/ допомоги за договору про надання правової /правничої/ допомоги №0107 від 01.07.2025, детальний опис наданих послуг до акту №324 від 10.04.2026 за договору про надання правової /правничої/ допомоги №0107 від 01.07.2025, відповідно до якого сторонами погоджено надані послуги на суму 8 000 грн.

Встановивши та проаналізувавши вартість і обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт у даній цивільній справі, зважаючи на її характер та складність, а також те, що судове засідання у справі не проводилося у зв`язку з неявкою учасників процесу, ціну позову, яка становить 140 625,00 грн, при загальній визначеній адвокатом вартості за надану правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, часткове задоволення позову, суд дійшов висновку, що розмір заявлених витрат є завищеним та неспівмірним. При цьому суд враховує фінансове становище відповідача та суму отриманого кредиту. З огляду на це, суд вважає обґрунтованим і таким, що відповідає дійсним і необхідним витратам, покласти на відповідача обов`язок компенсувати позивачу витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000 грн.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 00185-08/2023 від 01 серпня 2023 року в розмірі 126 525 (сто двадцять шість тисяч п`ятсот двадцять п`ять) гривень 00 копійок, з яких: 15 000,00 грн — заборгованість за основною сумою кредиту, 111 525,00 грн — заборгованість за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - капітал» 3 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В стягненні іншої частини витрат на професійну правничу допомогу – відмовити.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», місцезнаходження: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, 4-1 поверх, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя О.В. ГОЛЯНА