Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №306/986/26 — Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/986/26

Провадження № 2/306/929/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого-судді Уліганинця П.І.

за участю секретаря судового засідання Сова-Фафула А.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява справу за позовом ОСОБА_1 до Полянської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду із вищевказаним позовом, у якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок та господарські будівлі та споруди в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Учасники в судове засідання не з`явилися.

Позивач подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити (а.с. 53).

Представник відповідача подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника Полянської сільської ради Мукачівського району. Заперечень, що спростовують заявлені позовні вимоги до суду не надано (а.с.52).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить такого висновку

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; ч. 1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів)що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ч.2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; ч.1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в т.ч. шляхом визнання права.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 25.06.2021 року, відповідний актовий запис №89, проведений виконавчим комітетом Полянської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області - ОСОБА_2 (бабуся позивачки) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 13.11.2009 року, відповідний актовий запис №31, проведений Сусківською сільською рада Свалявського району Закарпатської області - ОСОБА_3 (чоловік померлої ОСОБА_2 та дідусь позивачки) помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 20.04.2026 року, відповідний актовий запис №56, проведений виконавчим комітетом Полянської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області - ОСОБА_4 (син померлих) помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.12,а.с.14).

За приписами до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Судом перевірено заповіт, складений 25.03.2010 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , посвідчений державним нотаріусом Свалявської державної нотаріальної контори Гуледза С.М., зареєстрований в реєстрі за № 525, згідно якого все майно, де б воно було і з чого б вого не складалось, взагалі все те, що буде належати спадкодавцю по закону на день смерті ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповіла внучці ОСОБА_1 (а.с.7).

Відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК України внуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Судом перевірено додану до позову копію витягу 67763431 про реєстрацію в Спадковому реєстрі, згідно якого до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи (номер у спадковому реєстрі:65540756, номер у нотаріуса: 266/2021), спадкодавец: ОСОБА_2 (а.с.4).

За правилами ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті; ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Судом досліджено: копія свідоцтва № НОМЕР_4 на забудову садиби в сільських населених пунктах УРСР, згідно якого ОСОБА_5 надано дозвіл на будівництво будинку в с.Пасіка на підставі дозволу № НОМЕР_5 Сусківської сільської Ради депутатів трудящих; копія акту від 18.12.1969 року про надання в натурі відведення садибної ділянки за індивідуальним житловим будівництвом забудівника ОСОБА_5 ; копія технічного паспорту (Реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:8919-9518-4660-6799) від 14.05.2026 року з схемою розташування будівель та споруд, планом будинку експлікацією приміщень будинку садибного типу, журналом зовнішніх обмірів, характеристикою будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; копія довідки від 18.05.2026 року, виготовленої ФОП ОСОБА_6 , згідно якої інвентаризаційна вартість житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (в цінах 2026 року) становить 104455 грн. (а.с.15-27 а.с.28-29). Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31.01.1966 року Міністерством комунального господарства УРСР і погодженою 15.01.1966 року із Верховним Судом УРСР, було встановлено, що реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння з окремим порядковим номером по вулиці, провулку, площі в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать, зокрема, громадянам на праві особистої власності (п.п. 2, 4); будинки і домоволодіння, розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, не підлягають реєстрації (п. 6); при відсутності правовстановлюючих документів, зазначених в Інструкції, у випадках включення в міську (селищну) смугу сільських населених пунктів або у випадках їх перетворення в міста або селища міського типу бюро технічної інвентаризації при наявності погосподарських книг сільської Ради депутатів трудящих складає списки будинків та домоволодінь, які належать громадянам або колгоспним дворам, з метою їх подальшої реєстрації, а при відсутності таких книг необхідних для реєстрації питання вирішуються в кожному окремому випадку за заявою зацікавленої особи з проведенням відповідного обстеження і якщо зібрані матеріали підтверджують належність будинку заявнику, вирішується питання про оформлення права власності. (п.п. 10, 20).

В пункті 3.1. «Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року викладеного пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вказано, що Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Таким чином, на час будівництва житлового будинку, з урахуванням також положень ст. 4 ЦК Української РСР (1963 року), реєстрація права власності на нього не вимагалася, як докази належності будинку певній особі могли бути прийняті документи, що не були передбачені Додатком №1 до згаданої Інструкції від 31.01.1966 року. Будинок з моменту побудови і до цього часу знаходиться в сільському населеному пункті, має в ньому окремий порядковий номер. Придатність будинку для проживання та належність його спадкодавцю на час його смерті ніким не оспорюється.

За правилами ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За правилами ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

За приписами ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; п. 9 ч.1 ст. 27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно” державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; докази на їх підтвердження.

На підставі досліджених у судовому засіданні доказів наданих позивачкою на обґрунтування позовних вимог про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), враховуючи, що позивачка має право на спадкове майно за заповітом після смерті бабусі, з урахуванням того, що Полянською сільською радою заперечень на позовну заяву, що спростовують заявлені вимоги не подано, що визнання права власності не порушує прав чи інтересів будь-яких інших осіб, суд вважає позов обгрунтованим та дійшов висновку, що позовні вимоги позивача необхідно задовольнити.

Суд не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Керуючись ст. 12, 18, 81, 200, 258, 263, 265, 273, 353 ЦПК України, ст. 15, 392, 1216, 1218, 1223, 1296, 1297 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Полянської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування — задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканки АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 право власності на житловий будинок та господарські будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ-СУДДЯ П.І.Уліганинець

09.10.2026 року.