Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №305/2465/26 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/2465/26

Номер провадження 2-а/305/22/26

РІШЕННЯ

Іменем України

09.10.2026 м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ластовичака В.Ю., за участі секретарів судового засідання Шемоти В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Адвокат Поковба В.В. 24.07.2026 звернувся в суд із адміністративним позовом у інтересах ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 660 від 10.04.2026 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 гривень.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 24.07.2026 визначено головуючого суддю у справі Ластовичака В.Ю.

Ухвалою судді від 28.07.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити у порядку ст. 286 КАС України, призначено до розгляду на 31.07.2026.

В обґрунтування позовних вимог представник позивач зазначив, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , 16.07.2026 позивачу ОСОБА_1 на додаток «монобанк» прийшло повідомлення про те, що рахунок банківської карти заблоковано, оскільки відносно нього відкрито виконавче провадження № 81506862, сума боргу становить 37 650 гривень. 16.07.2026 в застосунку «ДІЯ» ОСОБА_1 ознайомився з копією постанови про відкриття виконавчого провадження та копією постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 про притягнення його до адміністративної відповідальності. Постанова була винесена без складання протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності, так як ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 не приходив, а винесена була у порядку ч. 6 ст. 258 КпАП України. З фабули постанови вбачається, що ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 за викликом у визначений повісткою № 6226939 від 24.12.2025 у час та день, а саме 10.03.2026 о 14 годині, чим порушив абз. 1 ч. 1 та абзац 7 ч. 3 ст. 22 ЗУ « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вчинене в особливий період. Вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною, у порушення вимог ст. 258 ч. 6 КУпАП повістки про виклик до ТЦК позивач не отримував, відповідачем не забезпечено завчасне повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, яке в розумінні Конвенції є кримінальним обвинуваченням, не надано мінімально встановлений КУпАП строк для підготовки до розгляду справи та не гарантовано позивачу отримання часу і можливості, необхідних для підготовки свого захисту, які регламентовані пунктом «b» частини 3 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», що свідчить про порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не вручалася, підпис у графі про отримання постанови відсутній, копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивачу представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , як це передбачено чинним законодавством не направлено.

Позивач ОСОБА_1 та його представник Поковба В.В. в судове засідання не з`явилися, 10.09.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача подав клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання судового виклику в електронний кабінет системи «Електронний суд», представник позивача Савуляк В.В. 11.09.2026 подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні адміністративного позову та зазначив наступне.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є порушником правил військового обліку, оскільки не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 10.03.2026 о 14:00 год за повісткою № 6226939 від 24.12.2025, яка була йому надіслана засобами поштового зв`язку, номер поштового відправлення R067067042880. Вказана вище повістка була йому надіслана засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» та повернута оператором поштового зв`язку 21.01.2026 з поміткою адресат відсутній за вказаною адресою, згідно довідки Ф.20 від 17.01.2026. Іншу адресу місця проживання або перебування громадянин ОСОБА_1 , на дату надсилання вищевказаної повістки, ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомив та власноруч не вказав у мобільному додатку «Резерв+», тобто на квітень 2026 року адресою місцезнаходження військовозобов`язаного ОСОБА_1 була адреса у АДРЕСА_1 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 1 ч. 1 та абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які визначають, що громадянин зобов`язаний з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці. 10.04.2026 відносно громадянина ОСОБА_1 винесено постанову № 660 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Діяльність ТЦК та СП здійснюється у чіткій відповідності до вимог статті 19 Конституції України та Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2022 № 154). На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено та продовжено дію воєнного стану, що за визначенням статті 1 Закону України «Про оборону України» та статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» обумовлює функціонування правового режиму особливого періоду. Оскільки захист Вітчизни згідно зі статтею 65 Конституції України є конституційним обов`язком громадян, дії ТЦК та СП щодо притягнення позивача до відповідальності за ухилення від військового обліку в умовах особливого періоду були вчинені виключно у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

За таких обставин, суд 02.10.2026 розглянув справу у відсутності учасників, перейшов до стадії ухвалення судового рішення, з урахуванням складності справи відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 08:30 год 09.10.2026.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд дослідив матеріали справи, оцінив їх у сукупності та взаємозв`язку і встановив такі обставини.

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 за № 660 від 10.04.2026 накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 17 000 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

У постанові ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 10.03.2026 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно до повістки № 6226939 від 24.12.2025, надісланої засобами поштового зв`язку, номер поштового відправлення № R067067042880, за якою йому належало з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 10.03.2026 о 14:00 годині. Вказана повістка була надіслана засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» та повернута відправнику оператором поштового зв`язку 21.01.2026, як - адресат відсутній за вказаною адресою, згідно довідки Ф.20 від 17.01.2026. Іншу адресу місця проживання гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомив. Відповідно до п. 41 Порядку призову громадян на ВС під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 є належним чином повідомлений про виклик до ТЦК. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «зі змінами» введено воєнний стан, дія якого ще триває. Своєю неявкою ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 1 ч. 1 та абз. 7 ч. 3ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які визначають, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці. Отже громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Ст. 258 КУпАП встановлено, що протокол не складається в разі вчинення в ОП адмінправопорушень, передбачених ст. 210-210-1 КУпАП.

Повісткою за № 6226939 від 24.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 викликано ОСОБА_1 на 14:00 год 10.03.2026 для уточнення даних, вказана повістка з описом вкладення була надіслана відправленням АТ «Укрпошта» за № R067067042880.

Трекінгом указаного відправлення стверджено, що воно прийнято поштовою установою 26.12.2025, 15.01.2026 повернуто відправнику, оскільки одержувач відсутній за вказаною адресою, 21.01.2026 вручено одержувачу (відправнику).

Відсутність адресата за вказаною адресою ( АДРЕСА_2 ) підтверджується також довідкою АТ «Укрпошта» Ф.20, доданою до повернутого ІНФОРМАЦІЯ_2 поштового відправлення.

Згідно з Постановою про арешт коштів боржника від 16.07.2026 ВП № 81506862 накладено арешт на грошові кошти та рахунки ОСОБА_1 .

Відповідно до квитанції про сплату за № TQ4R-D5RK-UBTE від 24.07.2026, позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову у розмірі 532,48 грн.

До встановлених обставин справи суд застосував такі норми права.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 72 КАС України).

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення насамперед необхідно з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як визначено ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

З матеріалів справи вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Така норма є бланкетною (відсильною), тобто нормою непрямої дії, яка сама не встановлює правило поведінки, а має відсильний характер до інших нормативних актів.

У даному випадку, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, а абз. 7 ч. 3 ст. 22 вказаного Закону визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 (далі - Порядок), визначено в тому числі і процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 21 Порядку передбачено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для, зокрема, уточнення своїх персональних даних.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки може бути надіслана засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання (п. 34 Порядку).

Належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних (підпункт 2 пункту 41 Порядку).

З урахуванням обставин справи та застосованих норм права суд дійшов таких висновків.

У постанові про адміністративне правопорушення зазначено про порушення позивачем норм законодавства про мобілізацію, а саме абз. 1 ч. 1 та абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким передбачено обов`язок з`явитися за викликом до РТЦК.

Позивач ствердив (а відповідач не заперечив), що фактично він повістки не отримував, така йому не вручалась, про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 10.03.2026 йому відомо не було, що узгоджується з матеріалами справи.

Разом з тим, із наведених вище положень законодавства вбачається, що позивач вважається повідомленим (оповіщеним) про виклик 15.01.2026, тобто із дня проставлення працівником поштової установи у поштовому повідомленні відмітки про його відсутність за місцем свого проживання.

Доводи позивача зводяться до наявності таких порушень законодавства, що є підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, як порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності (нескладання протоколу про адмінправопорушення, розгляд справи у відсутності позивача, відсутність підпису позивача на постанові).

Суд погоджується із доводами про суттєві порушення процесуальних норм під час процедури накладення на позивача адміністративного стягнення, виходячи з такого.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ч. 1 ст. 268 КУпАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

На відповідача як на орган, який уповноважений розглядати справи про адміністративне правопорушення, покладено обов`язок щодо встановлення всіх фактичних обставин та дотримання процедури розгляду, визначеної ст. 278 КУпАП.

У постанові від 31.03.2021 у справі № 676/752/17 Верховний Суд зазначив, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Подібні норми містяться і в розділі ІІ Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністра оборони України№ 3 від 01.01.2024, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05.01.2024 за № 36/41381.

Однак, у даному випадку розгляд справи відбувся за відсутності позивача, якого не було своєчасно сповіщено про розгляд справ, що в силу приписів ч. 1 ст. 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.

Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку:

«Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».

Всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, суб`єкт владних повноважень у цій справі, який виніс оскаржувану постанову не виконав обов`язок доказування правомірності оскаржуваної постанови, не надав жодних доказів, на підставі яких винесено постанову, що оскаржується.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 у справі №537/4012/16-а, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.

Оскільки позивач заперечує факт належного поінформування його щодо розгляду справи, а відповідач належними та допустимими доказами такий факт не підтвердив, відсутні підстави вважати доведеним наявність складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.

Такого ж висновку за подібних обставин дійшов Восьмий апеляційний адміністративний суд у справі № 352/645/26 (постанова від 29.07.2026).

В інших питаннях щодо правомірності постанови, яка оскаржується, зокрема стосовно повноважень посадової особи, яка її винесла, дії в Україні особливого періоду, наявності/відсутності у позивача поважних причин для неявки за викликом, проживання його за адресою направлення повістки, накладення адміністративного стягнення у визначених законом межах порушень не встановлено, у позовній заяві такі питання під сумнів не ставляться та судом детально не аналізуються.

За таких обставин, вбачаються порушення у діях ІНФОРМАЦІЯ_4 під час винесення постанови № 660 від 10.04.2026, а у діянні ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Частиною 3 статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Висновок по суті справи.

Отже, оскільки відповідачем не доведено правомірність накладеного на позивача адміністративного стягнення, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, скасувавши винесену відповідачем постанову та закривши провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Щодо судових витрат.

За подання даної позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 532,48 грн.

Конституційний Суд України у рішенні № 10-р(ІІ)/2026 від 09.09.2026 звернув увагу на те, що обов`язок сплачувати судовий збір у таких справах виник у судовій практиці на підставі правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 та наголосив, що визначення обов`язку сплачувати судовий збір та розміру його ставки належить до сфери законодавчого регулювання: порядок визначення ставки судового збору має бути встановлений саме законом.

Розміри ставок судового збору, найменування документів і дій, за які справляється судовий збір, визначені у статті 4 Закону України «Про судовий збір», при цьому Закон не містить припису, який визначав би ставку судового збору за подання позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, враховуючи відсутність потреби сплачувати судовий збір у даному випадку, сплачені позивачем кошти не підлягають стягненню з відповідача, незважаючи на прийняте судом рішення про задоволення позову, а клопотання про повернення судового збору позивачем не подавалось.

Відомості про інші судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 за № 660 від 10.04.2026 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК