Вирок від 11 жовтня 2026 р. у справі №303/3647/25 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Провадження №1-кп/303/353/25

Справа №303/3647/25

вирок

Іменем України

12 жовтня 2026 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючої ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево кримінальне провадження №12025071040000241 стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого в порядку статті 89 КК України, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 3 статті 332 КК України,-

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_7

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_3 сприяв порадами, вказівками, наданням засобів вчиненню незаконного переправлення щодо кількох осіб через державний кордон України за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, вчинених за наступних обставин.

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан, який продовжено указами Президента України. Разом з тим, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 17 лютого 2025 року, у ОСОБА_3 , за попередньою змовою із невстановленими органом досудового розслідування особами, відносно яких матеріали виділені в окреме провадження виник злочинний умисел, спрямований на здійснення незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, всупереч обмеженням, встановленим Законом України «Про правовий режим воєнного стану», з корисливих мотивів.

Надалі, ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, підшукали осіб, що мали намір незаконно перетнути державний кордон України з метою виїзду до країн Європейського Союзу, а саме: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , яким на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, обмежено виїзд за межі території України та який погодився сплатити грошові кошти за їх незаконне переправлення через державний кордон.

При цьому, в точно не встановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_3 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, в ході телефонної розмови з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , пообіцяли здійснити їх незаконне переправлення через державний кордон України поза пунктами пропуску із країнами Європейського Союзу, поставивши умову надання грошових коштів у розмірі 8000 доларів США у якості винагороди, які необхідно буде сплатити за кордоном.

В подальшому, з метою незаконного переправлення вказаних осіб через державний кордон, 10 лютого 2025 року, в точно невстановлений досудовим розслідуванням час, невстановлена досудовим розслідуванням особа,в ході телефонної розмови з ОСОБА_9 надала вказівку останньому прибути до міста Мукачево, а невстановлена досудовим розслідуванням особа забезпечила прибуття ОСОБА_8 на територію Закарпатської області.

В свою чергу, 16 лютого 2025 року в точно невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_9 прибув на залізничний вокзал в місто Мукачево.

Після чого, ОСОБА_3 з метою приховування своєї злочинної діяльності, використав послуги таксі, які надав ОСОБА_10 , який не був обізнаний з протиправною діяльністю ОСОБА_3 , та який за вказівкою невстановленої досудовим розслідуванням особи на своєму автомобілі марки «Dacia Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відвіз ОСОБА_9 до готелю «Альфа», що в місто Мукачево по вулиці Данила Галицького, 78, в якому ОСОБА_9 , діючи за вказівками ОСОБА_3 поселився з метою переховування та очікування можливості переправлення через кордон.

Надалі 17 лютого 2025 року у точно не встановлений час але не пізніше 18 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 діючи в змові з невстановленими досудовим розслідуванням особами, реалізуючи спільний злочинний умисел спрямований на здійснення незаконного переправлення осіб через державний кордон України, використовуючи послуги таксі, які надав ОСОБА_10 , який не був обізнаний з протиправною діяльністю ОСОБА_3 , забезпечив доставку ОСОБА_9 , з міста Мукачево до точно невстановленого досудовим розслідуванням місця на території Берегівського району, де останнього очікував ОСОБА_3 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, які в подальшому здійснили доставку ОСОБА_9 до ресторану “ Family”, в село В.Бийгань, по вулиці Головна, 85а.

При цьому, ОСОБА_3 зустрівши в точно невстановленому досудовим розслідування місці на території Берегівського району ОСОБА_10 , домовився з останнім про надання послуг таксі, щодо доставки ОСОБА_8 , з мотелю «Ріта» в місто Берегово по вулиці Мікеша, 3, куди останній поселився за вказівкою невстановленої досудовим розслідуванням особи, до ресторану “ Family”, в селі В.Бийгань, по вулиці Головна, 85а.

В подальшому, 17 лютого 2025 року близько 20 годині 48 хвилин, ОСОБА_10 доставив до ресторану “ Family”, в село В. Бийгань, по вулиці Головна, 85а, ОСОБА_8 де їх вже очікував ОСОБА_3 разом з ОСОБА_9 . Після чого, ОСОБА_3 , продовжуючи протиправну діяльність щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон, використовуючи послуги таксі, які надавав ОСОБА_10 на автомобілі марки «Dacia Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , забезпечив доставку ОСОБА_9 та ОСОБА_8 до населеного пункту Дийда, Берегівського району, при цьому в ході руху ОСОБА_11 , показував маршрут руху.

Прибувши до населеного пункту Дийда, Берегівського району ОСОБА_3 , показав ОСОБА_10 , місце зупинки та в подальшому надав вказівку ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , виходити з транспортного засобу та після того як вказаний транспортний засіб від`їхав, надав вказівку слідувати за ним в сторону державного кордону України. При цьому, в ході руху до державного кордону, ОСОБА_3 йдучи попереду та показуючи маршрут, надавав вказівки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , рухатись непомітно, приховуватись у в лісистій місцевості та з метою приховування, прислухатись чи не літають поблизу безпілотні літальні апарати.

Однак, 17 лютого 2025 року близько 21 години 45 хвилин, ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , під час руху до державного кордону, було виявлено працівниками державної прикордонної служби України на напрямку 201 прикордонного знаку на відстані 500 метрів до державного кордону України та таким чином зупинено протиправну діяльність.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 332 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину не визнав, стосовно пред`явленого обвинувачення. Категорично ствердив, що не мав наміру вчиняти кримінальне правопорушення щодо організації переправлення осіб через державний кордон України. зауважив що його дії були направлені виключно на перетинання кордону, тобто він сам, разом з іншими невідомими для нього особами намагався перетнути кордон, проте був затриманий працівниками прикордонної служби неподалік біля кордону. Підтвердив, що подія відбулася 17 лютого 2025 року, будь-яких речей біля себе він не мав тому, що планував відвідати сестру, яка проживала неподалік кордону. Той факт, що він рухався в напрямку кордону з метою його перетину, на його думку, підтверджується постановою про накладення на нього адміністративного стягнення за статтею 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 ствердив, що в лютому 2025 року, на прохання знайомого, якого кличуть «Корчі», підвозив молодого хлопця до готелю в місті Мукачево. На наступний день, на прохання знайомого, забирав його та відвіз у село Добронь. Після чого, з міста Берегова привіз молодого хлопця в село Бийгань до готелю, назву якого не пам`ятає. Біля готелю були «Корчі» та декілька молодих людей. Ці особи між собою щось обговорили, потім «Корчі» попросив ще відвезти їх неподалік на автобусну зупинку. До нього в автомобіль сіли троє чоловіків – молодий хлопець, якого він забрав з міста Мукачева, хлопець, якого забрав з міста Берегово та обвинувачений ОСОБА_3 . Дорогу він не знав, тому саме ОСОБА_3 показав де зупинитися.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав суду, що є військовослужбовцем відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 », займає посаду молодшого сержанта. Близько 22 години 18 лютого 2025 року надійшла вказівка групи реагування виїжджати, так як виявлено трьох осіб. Вони виїхали на місце події, вийшли з автомобіля і побачили трьох осіб, які рухалися в сторону кордону. Побачивши їх троє осіб різко побігли назад і стрибнули в канаву. Спочатку затримали двох, а потім знайшли третього, як виявилось це був ОСОБА_3 .. Він нічого не пояснював, при встановленні особи ОСОБА_3 ствердив, що документів не має. Даних осіб було виявлено в районі 201 прикордонного знаку. Вони були одягнені в темні речі з рюкзаками, було виявлено закордонні паспорти, змінна обув. У свою чергу обвинувачений був без документів та речей. Свідок ствердив, що обвинуваченого затримують вже не вперше. На момент затримання він був у стані алкогольного сп`яніння, сперечався, говорив що йде до дружини.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав суду, що 17 лютого 2025 року біля 22 години 00 хвилин, знаходився на добовому чергуванні групи швидкого реагування, було повідомлено про рух осіб в напрямок державного кордону України. Після прибуття було виявлено в канаві біля лісосмуги трьох осіб чоловічої статі. Двоє з них були з особистими речами та документами, ОСОБА_3 , був без речей. Опір особи не чинили, після чого їх було направлено до відділу Прикордонної служби.

Допитані під час досудового розслідування свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у судове засідання повторно не прибули, у зв`язку з чим, сторона обвинувачення відмовилася, в ході судового розгляду, від їх допиту.

Дослідженням протоколів слідчих дій та доказів, які надані суду сторонами кримінального провадження, а також оцінкою даних доказів на предмет належності та допустимості, судом встановлено наступне.

Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань у даному кримінальному провадженні внесені в порядку статті 214 КПК України за №12025071040000241 від 21 лютого 2025 року на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів, про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень.

Наведене вище підтверджується повідомленням заступника начальника головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_2 прикордонного загону ОСОБА_14 , про виявлення кримінального правопорушення від 21 лютого 2025 року, де зазначено що з пояснень ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які намагалися перетнути кордон, стало відомо, що їх супровід до державного кордону безпосередньо здійснював обвинувачений ОСОБА_3 . За вказану послугу вони мали сплатити грошову винагороду від 7000 до 8000 доларів США.

Відповідно до статей 228,229 КПК України, під час досудового розслідування, свідкам ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пред`явлено для впізнання фотознімки з особою, яка підлягає впізнанню та фотознімки транспортних засобів.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 впізнали на фотознімках осіб, пред`явлених для впізнання, обвинуваченого який 17 лютого 2025 року керував їх діями, надавав поради та вказівки.

Зокрема, відповідно до протоколу пред`явлення осіб для впізнання від 21 лютого 2025 року ОСОБА_9 впізнав обвинуваченого як особу, яка 17 лютого 2025 року разом з ОСОБА_8 була доставлена до населеного пункту Дийда. Підтвердив, що обвинувачений наказував їм рухатись за ними у напрямку державного кордону, переховуватись в лісистій місцевості, слухати чи літають безпілотні літальні апарати, якими можуть керувати прикордонники.

Згідно з протоколом пред`явлення осіб для впізнання від 21 лютого 2025 року ОСОБА_8 впізнав обвинуваченого як особу, яка 17 лютого 2025 року наказувала їм рухатись за ними у напрямку державного кордону, переховуватись в лісистій місцевості, слухати чи літають безпілотні літальні апарати, якими можуть керувати прикордонники.

Відповідно до протоколу пред`явлення для впізнання речей від 21 лютого 2025 року ОСОБА_8 впізнав транспортний засіб «Dacia» моделі «Logan» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 темного кольору, який 17 лютого 2025 року забрав його з готелю «Ріта» в місті Берегові та в подальшому доставив його до ресторану «Family» в селі Велика Бийгань. У даний автомобіль також сіли ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , який доставив їх до населеного пункту Дийда, де вони мали здійснити перетин кордону.

Крім того, протоколом пред`явлення для впізнання речей від 21 лютого 2025 року ОСОБА_8 впізнав транспортний засіб «Volkswagen» моделі «Passat» реєстраційний номер НОМЕР_4 , з якого 17 лютого 2025 року на паркувальному майданчику біля ресторану «Family», який знаходиться у селі Велика Бийгань вийшли ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_3 .

Згідно з протоколом пред`явлення для впізнання речей від 21 лютого 2025 року ОСОБА_9 впізнав транспортний засіб «Skoda» моделі «Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_5 сірого кольору, який вперше побачив 17 лютого 2025 року біля АЗС «Маркет» в селі Великі Лучки, водій якого, під час зустрічі, розмовляв з водієм транспортного засобу «Dacia». Бачив цей автомобіль коли пересідав з автомобіля транспортний засіб «Dacia» в автомобіль «Volkswagen». Водій даного автомобіля розмовляв з обвинуваченим та іншими водіями. Згодом бачив даний транспортний засіб «Skoda» разом з водієм на паркувальному майданчику біля ресторану «Family», який знаходиться у селі Велика Бийгань, коли він розмовляв з водієм автомобіля «Dacia» та обвинуваченим ОСОБА_3 .

Відповідно до протоколу пред`явлення для впізнання речей від 21 лютого 2025 року ОСОБА_9 впізнав транспортний засіб «Volkswagen» моделі «Passat» реєстраційний номер НОМЕР_4 , який 17 лютого 2025 року доставив його, разом з ОСОБА_3 , з населеного пункту Батрадь до ресторану «Family», який знаходиться у селі Велика Бийгань.

Протоколом пред`явлення для впізнання речей від 21 лютого 2025 року підтверджується що ОСОБА_9 впізнав транспортний засіб «Dacia» моделі «Logan» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 темного кольору, в який 17 лютого 2025 року він сів разом з ОСОБА_3 , який доставив їх до населеного пункту Дийда, де вони мали здійснити перетин кордону. В автомобілі також знаходився ОСОБА_8 .

Слід зазначити, що протоколами пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками від 08 травня 2025 року підтверджується що свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_13 ствердили що впізнали обвинуваченого ОСОБА_3 якого затримали в складі групи 17 лютого 2025 року близько 21 голини 30 хвилин на напрямку 201 прикордонного загону.

Наданими суду протоколами огляду від 21 лютого 2025 року підтверджується, що в ході огляду інформації з камер відеоспостереження Держприкордонслужби України зафіксовано 17 лютого 2025 року рух транспортних засобів «Dacia» моделі «Logan» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , «Skoda» моделі «Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_5 та «Volkswagen» моделі «Passat» реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Зокрема, транспортний засіб «Dacia» моделі «Logan» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 рухався 17 лютого 2025 року з міста Мукачева в напрямку населених пунктів Велика Добронь, Берегово, Яноші, Велика Бийгань, після чого повернувся у місто Мукачево.

Зазначеним вище протоколом огляду зафіксовано факт зустрічі 17 лютого 2025 року водіїв транспортних засобів «Volkswagen» моделі «Passat» реєстраційний номер НОМЕР_4 та «Skoda» моделі «Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_5 . Після чого, на місце події прибуває автомобіль «Dacia» моделі «Logan» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , деякий час між собою спілкуються, в тому числі й пасажири даних автомобілів. Після чого, пасажири сідають в автомобіль піж керуванням свідка ОСОБА_10 та рухаються в напрямку села Косонь.

Протоколом огляду відеофайлів від 21 лютого 2025 року підтверджується, що водій транспортного засобу «Dacia» моделі «Logan» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 прибув 17 лютого 2025 року до мотелю «Ріта» в місто Берегово по вулиці Мікеша, 3, де тимчасово мешкав ОСОБА_8 деякий час знаходився на паркувальному майданчику після чого до нього підійшов ОСОБА_8 та вони попрямували на автомобілі в напрямку до ресторану «Family», в селі В.Бийгань, по вулиці Головна, 85а.

Судом досліджені процесуальні рішення прийняті на стадії досудового розслідування: постанови про створення слідчої групи від 21 лютого 2025 року, постанови про призначення групи прокурорів від 24 лютого 2025 року, постанова про виділення матеріалів із кримінального провадження 14 травня 2025 року.

Порушень процесуального закону щодо руху кримінального провадження на всіх стадіях процесу судом не виявлено, клопотань щодо визнання доказів неналежними та недопустимими сторонами кримінального провадження не заявлено.

Оцінюючи докази кожний окремо та в їх сукупності та вирішуючи питання щодо доведеності вини, правильності кваліфікації дій обвинуваченого суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.

Стороною обвинувачення доведено що обвинувачений ОСОБА_3 сприяв порадами, вказівками, наданням засобів вчиненню незаконного переправлення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 через державний кордон України за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Згідно з вимогами частини 1 статті 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до статті 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Суд, дотримуючись принципу змагальності сторін, визначеного статтею 22 КПК України, забезпечив всім учасникам судового провадження рівні права, дослідив та перевірив докази надані суду, перевірив доводи сторони обвинувачення про обставини скоєння кримінального правопорушення та про склад злочину в діях обвинуваченого.

Судом проаналізовано надані сторонами кримінального провадження докази. Зокрема показаннями свідка ОСОБА_10 підтверджується що саме обвинувачений їхав з ним в автомобілі з двома іншими особами ( ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ) і показував дорогу і наказував де саме зупинятися.

Показання даного свідка узгоджуються з показами свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які твердили що є військовослужбовцями відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 », і саме вони 18 лютого 2025 року виявили трьох осіб, неподалік кордону, серед яких був ОСОБА_3 . Підтвердили що двоє осіб були одягнені в темні речі з рюкзаками, у них було виявлено закордонні паспорти, змінна обув. Натомість обвинувачений був без документів та речей, пояснював що йде до дружини.

Наведене вище спростовує версію обвинуваченого, висловлену в судових дебатах, що він також разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 намагався перетнути кордон.

Доведеною є вина обвинуваченого дослідженими судом письмовими доказами, у тому числі протоколами пред`явлення осіб для впізнання від 21 лютого 2025 року, відповідно до яких свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 впізнали на фотознімках осіб, пред`явлених для впізнання, обвинуваченого який 17 лютого 2025 року керував їх діями, надавав поради та вказівки.

У ході пред`явлення осіб для впізнання свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ствердили, що обвинувачений наказував їм рухатись за ними у напрямку державного кордону, переховуватись в лісистій місцевості, слухати чи літають безпілотні літальні апарати, якими можуть керувати прикордонники.

Такий характер поведінки обвинуваченого свідчать про його обізнаність і досвід в сприянні вчиненні незаконного переправлення осіб чоловічої статі через державний кордон України та про наявність прямого умислу на вчинення даного кримінального правопорушення.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що обвинувачений, за участі інших осіб, сприяв (порадами, вказівками, наданням засобів) поетапному переміщенню ОСОБА_9 та ОСОБА_8 із використанням принаймні двох різних транспортних засобів.

Зокрема, протоколами огляду від 17 та 21 лютого 2025 року встановлено що транспортний засіб «Dacia» моделі «Logan» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 рухався 17 лютого 2025 року з міста Мукачева в напрямку населених пунктів Велика Добронь, Берегово, Яноші, Велика Бийгань.

Безпосередня зустріч всіх учасників даної події відбулась біля ресторану «Family», в селі В.Бийгань, по вулиці Головна, 85а. саме за цією адресою 17 лютого 2025 року прибули транспортні засоби «Dacia» моделі «Logan» реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , «Skoda» моделі «Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_5 та «Volkswagen» моделі «Passat» реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Вказані обставини кримінального правопорушення в своїй сукупності з усією очевидністю вказують на те, що обвинувачений сприяв незаконному переправленню через державний кордон України ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

У свою чергу, твердження сторони захисту що стосовно обвинуваченого складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 204-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення не спростовує наведені вище факти, які прямо вказують на те, що обвинувачений сприяв незаконному переправленню через державний кордон України.

Слід зазначити що кримінальна відповідальність за частиною 3 статті 332 КК України настає за незаконне переправлення осіб через державний кордон України, зокрема, вчинене організованою групою або з корисливих мотивів.

З об`єктивної сторони це кримінальне правопорушення може проявлятися у чотирьох формах: - незаконне переправлення осіб через державний кордон України; - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України; - керівництво незаконним переправленням осіб через державний кордон України; - сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод.

У свою чергу, під корисливим мотивом треба розуміти випадки, коли винний, здійснюючи незаконне переправлення через державний кордон України, мав на меті одержати у зв`язку з цим протиправні матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків або досягти іншої матеріальної вигоди.

Стороною обвинувачення дії ОСОБА_3 кваліфіковані як організація незаконного переправлення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 через державний кордон України, керування такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів за попередньою змовою з іншими особами та з корисливих мотивів.

Натомість наданими суду доказами не підтверджується що обвинувачений організував незаконне переправлення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 через державний кордон України, керував такими діями.

Доведеним є обвинувачення в частині сприяння обвинуваченим порадами, вказівками, наданням засобів вчиненню незаконного переправлення щодо кількох осіб через державний кордон України за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Таким чином, доведеною є вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 3 статті 332 КК України сприянні ним порадами вказівками, надання засобів, незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинених з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб.

Наданими суду характеризуючи ми даними підтверджується що обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, на обліку в Мукачівській філії Закарпатського обласного центру зайнятості не перебуває.

Позиції учасників судового розгляду.

Прокурор, вважаючи доведеною вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, пропонував суду призначити йому покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_3 просили постановити виправдувальний вирок на підставі пункту 2 частини 1 статті 373 КПК України.

Мотиви призначення покарання.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із статтею 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого.

Обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до статей 66,67 КК України, судом не встановлені.

У відповідності до пунктів 4,5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року N 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого суд враховує, що останній на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, на обліку в Мукачівській філії Закарпатського обласного центру зайнятості не перебуває. Стосовно обвинуваченого Мукачівським міськрайонним судом здійснюється розгляд кримінальних проваджень за якими він обвинувачується за частиною 1 статті 263, частинами 2 та 4 статті 189 КК України та обвинувачується за частиною статті 152 КК України. обвинувачений раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, а також враховуючи молодий вік обвинуваченого, який, в порядку статті 89 КК України, є не судимим, суд вважає за можливе у даному випадку призначити йому по мінімальне карання у виді позбавлення волі, передбачене санкцією статті, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим.

Вирішення цивільного позову та мотиви інших рішень.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався.

Процесуальні витрати, речові докази відсутні.

Цивільний позов у провадженні не заявлено.

Долю речових доказів виріши в порядку статті 100 КПК України.

Щодо клопотання захисника в інтересах ОСОБА_16 про скасування ухвали слідчого судді про накладення арешту слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 березня 2025 року, накладено арешт на тимчасово вилучені речі майно, а саме: транспортний засіб марки Skoda Octavia реєстраційний номер НОМЕР_6 , номер кузова НОМЕР_7 ;, який упаковано в паперовий пакет з надписом НПУ СУ, мобільний телефон марки «Росо» ІМЕІ НОМЕР_8 з наявною сім-картою НОМЕР_9 , який упаковано до спец пакет НПУ ICR 0182210; документи, які упаковано до спец пакету НПУ QHY 0035064; та які належать ОСОБА_16 у даному кримінальному провадженню.

Арешт, накладений на транспортний засіб марки Skoda Octavia реєстраційний номер НОМЕР_6 , номер кузова НОМЕР_7 , мобільний телефон марки «Росо» ІМЕІ НОМЕР_8 з наявною сім-картою НОМЕР_9 , документи, які упаковано до спец пакету НПУ QHY 0035064, накладено в рамках кримінального провадження №12025071040000241 від 21 лютого 2025 року, кваліфікація частина 3 стаття 332 КК України.

Слід зазначити що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Із зазначеної вище ухвали слідчого судді вбачається, що метою накладення арешту на тимчасово вилучене майно є відшукання слідів вчинення кримінального правопорушення, необхідність проведення слідчих дій.

Відповідно до постанови від 14 травня 2025 року на стадії досудового розслідування виділено матеріали кримінального провадження щодо осіб, які причетні до вчинення кримінального правопорушення та не встановлені органом досудового розслідування.

Згідно з частиною 2 статті 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, покликання захисника на те, що мобільний телефон вже оглянутий оперативними працівниками Служби безпеки України та органом досудового розслідування не може бути підставою для скасування арешту майна, оскільки арешт накладений з метою забезпечення збереження речових доказів у виділеному кримінальному провадженні.

Також, суд зазначає, що заявник, згідно до вимог частини 1 статті 174 КПК України, не довів, що в подальшому застосування арешту вказаного у клопотанні майна відпала потреба, або арешт накладено не необґрунтовано, в зв`язку з чим передбачених законом підстав для скасування арешту автомобіля не вбачається.

Керуючись ст.ст.374,376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України.

ОСОБА_3 призначити покарання за частиною 3 статті 332 КК України – 7(сім) років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з перевезенням громадян через державний кордон України строком на 3 (три) роки з конфіскацією майна, яке перебуває у власності обвинуваченого, окрім житла.

Початок строку відбуття покарання відраховувати з моменту звернення вироку до виконання.

Речові докази у даному кримінальному провадженні - зберігати при матеріалах кримінального провадження до завершення розгляду справи щодо осіб, стосовно яких матеріали виділені в окреме кримінальне провадження.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_16 , про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071040000241 від 21 лютого 2025 року, (кваліфікація частина 3 стаття 332 КК України), - відмовити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Згідно з частиною 15 статті 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Головуюча ОСОБА_17