Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №398/958/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/958/26

провадження №: 2/398/2121/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"12" жовтня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., з участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позицій сторін

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 24 лютого 2026 року звернулося до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 31 189,10 грн та судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.05.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір № 538034-КС-001 про надання кредиту на суму 18 000,00 грн, який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти перераховано на його банківську картку. Позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов`язання виконав лише частково, сплативши 16 174,80 грн, внаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 31 189,10 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту — 13 244,52 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом — 9 261,38 грн та заборгованості за процентами відповідно до ст. 625 ЦК України — 8 683,20 грн.

Відзиву на позовну заяву відповідач не подавав. У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов не визнав. Пояснив, що у 2024–2025 роках проходив військову службу в Збройних Силах України та надав свою банківську картку побратиму, який оформив цей кредит, певний час його погашав, а згодом припинив платежі. На підтвердження проходження військової служби відповідач надав копію військового квитка та посвідчення учасника бойових дій.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 березня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача та витребувано в АБ «Укргазбанк» відомості про випуск банківської картки, вказаної відповідачем, і виписку про рух коштів за нею.

Розгляд справи відкладався, зокрема за письмовими клопотаннями відповідача від 01 травня, 21 липня, 14 серпня 2026 року, у якому він просив надати час для отримання безоплатної правничої допомоги та надав копії паспорта і військового квитка. У судовому засіданні 09.10.2026 відповідач заявив про можливість розгляду справи без участі адвоката, пояснив, що вважає недоцільним чекати призначення йому адвоката центром з надання безоплатної правової допомоги через затримку з оформленням йому паперового посвідчення учасника бойових дій.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, позивач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. У позовній заяві представник позивача просив розглядати справу за його відсутності.

У судовому засіданні 09.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України відклав його ухвалення та проголошення до 12.10.2026.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання 12.10.2026, яким завершується розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Укладення кредитного договору, його умови та видача коштів

Відповідно до Паспорта споживчого кредиту від 15 травня 2025 року ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування, а ТОВ «Бізнес Позика» виконало переддоговірний обов`язок надати інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій.

15 травня 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі Договір № 538034-КС-001 про надання кредиту (далі — Договір). Суд дослідив копії оферти, акцепту та Договору, надані позивачем. Процес укладення правочину підтверджується візуальною формою послідовності дій клієнта. Відповідач приєднався до запропонованого кредитодавцем договору, підписавши акцепт електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-9157 15.05.2025 о 21:40:45, надісланим на вказаний ним номер телефону.

Договором встановлені такі умови кредитування:

загальний розмір кредиту — 18 000,00 грн;

строк кредитування — 16 тижнів, з 15.05.2025 до 04.09.2025 (п. 2.3, 2.8, 2.14 Договору);

процентна ставка — фіксована, 1 % на день (п. 2.4 Договору);

комісія за видачу кредиту — 3 600,00 грн, нараховується одноразово в дату видачі кредиту (п. 2.5 Договору);

загальні витрати за кредитом — 18 645,82 грн, денна процентна ставка — 0,92 % (п. 2.10, 2.12 Договору).

Пунктом 7.5 Договору у разі прострочення передбачено сплату 700 000 % річних від суми заборгованості «в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України», але не більше 2 % від неповерненої суми кредиту за день і сукупно не більше половини суми кредиту. Умов про сплату неустойки (штрафу, пені) Договір не містить.

Умови щодо комісії врегульовані Договором окремо: згідно з п. 1.6 Договору комісія сплачується «в якості однієї (першої) з двох складових оплати за надання та користування Кредитом», другою такою складовою за п. 1.11 Договору є проценти. Згідно з п. 5.5 Правил надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» (далі — Правила), на які посилається п. 2.1 Договору, комісія за видачу кредиту «є іншою складовою плати за користування Позичальником наданою йому сумою грошових коштів», а за п. 5.6 Правил вона «не є платою за додаткові послуги Кредитодавця або окремою платою за таку дію Кредитодавця як переказ (видача) коштів Позичальнику». Комісію включено до загальних витрат за кредитом і до розрахунку денної процентної ставки.

На виконання умов Договору ТОВ «Бізнес Позика» 15 травня 2025 року о 21:41 перерахувало на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 , емітовану АБ «Укргазбанк», яку він вказав у своїй анкеті, 18 000,00 грн, що підтверджується підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» (ліцензія Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунку № 21/991-рк від 29.05.2023) про здійснення переказу грошових коштів (код авторизації 844712).

Згідно з листом АБ «Укргазбанк» від 26.03.2026 № БТ-3987, наданим на виконання ухвали суду про витребування доказів, зазначена банківська картка належить ОСОБА_1 . За наданою банком випискою про рух коштів 15.05.2025 на цю картку зараховано 18 000,00 грн.

Виконання зобов`язання та нарахування кредитодавця

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Бізнес Позика» станом на 13.02.2026 відповідач сплатив за Договором 16 174,80 грн чотирма платежами, які позивач розподілив таким чином:

17.05.2025 — 4 560,00 грн: на погашення тіла кредиту 2 160,00 грн, процентів 540,00 грн, комісії 1 860,00 грн;

13.06.2025 — 4 315,20 грн: на погашення процентів 3 998,40 грн та нарахувань за п. 7.5 Договору 316,80 грн;

25.06.2025 — 4 299,60 грн: на погашення тіла кредиту 380,40 грн, процентів 2 179,20 грн, комісії 1 740,00 грн;

24.07.2025 — 3 000,00 грн: на погашення тіла кредиту 2 215,08 грн та процентів 784,92 грн.

Усього позивач спрямував сплачені кошти на погашення тіла кредиту — 4 755,48 грн, процентів — 7 502,52 грн, комісії — 3 600,00 грн, нарахувань за п. 7.5 Договору — 316,80 грн.

Проценти за користування кредитом у загальній сумі 16 763,90 грн нараховані за ставкою 1 % на день за період з 15.05.2025 по 04.09.2025, тобто в межах строку кредитування. Нарахування за п. 7.5 Договору у загальній сумі 9 000,00 грн здійснені 13.06.2025 та за період з 11.07.2025 по 10.08.2025, коли їх розмір досяг половини суми кредиту.

За розрахунком позивача заборгованість складає 31 189,10 грн: за тілом кредиту — 13 244,52 грн, за процентами — 9 261,38 грн, за процентами відповідно до ст. 625 ЦК України — 8 683,20 грн. У довідці про стан заборгованості від 13.02.2026 останню суму зазначено як заборгованість за штрафами.

Проходження відповідачем військової служби

Згідно з військовим квитком серії НОМЕР_2 , виданим ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 13.12.2024, відповідача 13.12.2024 призвано до Збройних Сил України на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022; 14.12.2024 він зарахований до списків військової частини НОМЕР_3 (наказ № 276), 18.09.2025 виключений зі списків цієї військової частини (наказ № 272) та звільнений (демобілізований) у запас. Також відповідач надав для огляду посвідчення учасника бойових дій (реєстровий № 00009009486, дата надання статусу — 10.09.2025).

Отже, суд встановив, що ОСОБА_1 проходив військову службу за призовом під час мобілізації з 13.12.2024 по 18.09.2025, тобто станом на день укладення Договору та протягом усього строку кредитування.

Норми права, які застосував суд

На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі. Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі; за ч. 1 ст. 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, у встановлений строк, відповідно до умов договору та вимог законодавства; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом включають, зокрема, проценти за користування кредитом та комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Згідно з ч. 5 ст. 8 цього Закону максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %; за ч. 5 ст. 12 — умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, чинній станом на день укладення Договору та протягом строку кредитування, військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період … на весь час їх призову … — штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду …, та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; нараховані включно з 24 лютого 2022 року такі платежі підлягають списанню кредитодавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Правові висновки Верховного Суду, що застосовані у справі

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) викладено висновок про те, що «нікчемність умови про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати ex officio (за власною ініціативою) незалежно від того, чи було заявлене заперечення ipso iure».

У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21 (провадження № 61-9565св22) зазначено, що за наявності первісного позову банку про стягнення боргу за кредитним договором суди «повинні були самостійно здійснити перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом)».

Мотивована оцінка і висновки суду

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 15 травня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини на підставі Договору № 538034-КС-001 про надання кредиту, укладеного в електронній формі та підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Належне виконання позивачем обов`язку з видачі кредиту підтверджується підтвердженням ліцензованої платіжної установи про здійснення переказу та випискою АБ «Укргазбанк» про зарахування коштів на рахунок відповідача.

Пояснення відповідача про те, що кредит оформив та погашав його побратим, якому відповідач надав свою банківську картку, висновку про виникнення зобов`язання не спростовують. Договір укладено від імені відповідача з використанням його персональних даних, номера телефону та банківської картки, а кредитні кошти зараховано на його рахунок. Акцепт підписано одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер телефону відповідача, використання якого відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» є моментом підписання електронного правочину. За поясненнями самого відповідача, картку він передав добровільно і про оформлення кредиту знав. Взаємовідносини відповідача з третьою особою, яка фактично розпорядилася коштами, на його обов`язки перед кредитодавцем не впливають. Договір недійсним не визнавався і відповідачем не оспорювався, а тому є правомірним (ст. 204 ЦК України) та обов`язковим для виконання (ст. 629 ЦК України). Доказів повернення кредиту в повному обсязі суду не надано (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Денна процентна ставка за Договором з урахуванням комісії становить 0,92 % і не перевищує граничного розміру, встановленого ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», тому підстав для висновку про нікчемність умов Договору про ставку немає.

Водночас відповідач був призваний на військову службу під час мобілізації і проходив її з 13.12.2024 по 18.09.2025, що підтверджується записами військового квитка. Проценти за користування кредитом нараховані за період з 15.05.2025 по 04.09.2025, який повністю припадає на час призову відповідача. Кредит отримано на споживчі потреби (п. 2.15 Договору), і під передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» винятки він не підпадає.

Застосування пільги не залежить від звернення військовослужбовця до кредитодавця чи від внесення змін до договору; не має значення й те, що договір укладено вже під час служби, оскільки такого винятку норма не містить. Тому проценти за користування кредитом відповідачу не підлягали нарахуванню, і вимога про стягнення 9 261,38 грн процентів задоволенню не підлягає.

Комісію за видачу кредиту в розмірі 3 600,00 грн відповідач сплатив, і до стягнення вона не заявлена. Оцінюючи правомірність зарахування сплачених коштів у її погашення, суд виходить із того, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом правомірно включають комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту. Комісія визначена умовами Договору (п. 1.6, 2.5), погоджена сторонами у фіксованому розмірі, має одноразовий характер, включена до загальних витрат за кредитом і до розрахунку денної процентної ставки, не є щомісячною платою за обслуговування кредиту і не приховує оплати послуг, які за законом мають надаватися безоплатно. Тому підстав для висновку про нікчемність цієї умови у розумінні ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 зазначеного Закону немає (ст. ст. 204, 627 ЦК України).

При цьому комісія за видачу кредиту не є процентами за користування кредитом і не належить до штрафних санкцій чи пені, а тому обмеження, встановлені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на неї не поширюються. Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує проценти за користування кредитом і комісії кредитодавця як самостійні складові загальних витрат за споживчим кредитом (п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8), тоді як п. 15 ст. 14 зазначеного Закону комісій не називає. На відміну від процентів, розмір яких залежить від суми кредиту та тривалості користування ним, комісія нарахована одноразово у твердій сумі в день видачі кредиту незалежно від строку користування коштами. Розмежовує ці платежі і сам Договір, п. 1.6 та 1.11 якого визначають комісію та проценти як дві окремі складові плати за кредитом. Отже, спрямування позивачем 3 600,00 грн із сплачених відповідачем коштів на погашення комісії є правомірним.

Заявлені до стягнення 8 683,20 грн позивач визначив як проценти, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України; так само їх називає і п. 7.5 Договору. Ці проценти нараховано за прострочення виконання грошового зобов`язання 13.06.2025 та за період з 11.07.2025 по 10.08.2025. У довідці про стан заборгованості від 13.02.2026 цю суму зазначено як заборгованість за штрафами, але в будь-якому разі йдеться про відповідальність за прострочення.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, дія якого триває дотепер. Отже, увесь період прострочення, за який нараховано спірні проценти, припадає на час дії воєнного стану, і відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України відповідач звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України.

Зазначена норма додана до ЦК України Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX, є чинною і не містить обмежень за датою укладення договору: єдиною умовою її застосування є прострочення в період дії воєнного стану. Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX змінено лише п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тоді як п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України не змінювався і не виключався. У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 Верховний Суд виснував, що дія цієї норми поширюється на кредитний договір.

Такий підхід відповідає й усталеній практиці Кропивницького апеляційного суду. У постанові від 17 жовтня 2025 року у справі № 389/1131/25 цей суд зазначив, що положення Закону України «Про споживче кредитування» з 23 січня 2024 року взагалі не мають предметом правового регулювання питання щодо нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в Україні, а тому такі правовідносини з 24 січня 2024 року регулюються виключно ЦК України із застосуванням п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Аналогічні висновки викладені у постановах цього суду від 10 вересня 2025 року у справі № 398/1956/25, від 26 січня 2026 року у справі № 398/2172/25 та від 03 серпня 2026 року у справі № 405/590/26, тобто у спорах за договорами, укладеними після 23 січня 2024 року.

Та обставина, що позивач утримався в межах граничного розміру відповідальності, встановленого ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», на цей висновок не впливає. Тому вимога про стягнення 8 683,20 грн задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене суд здійснює перерахунок заборгованості за тілом кредиту. Відповідач сплатив за Договором 16 174,80 грн, з яких правомірно зараховано 3 600,00 грн у погашення комісії та 4 755,48 грн у погашення тіла кредиту. Решту коштів позивач спрямував на погашення процентів, які не підлягали нарахуванню відповідачу як військовослужбовцю (7 502,52 грн), та нарахувань за п. 7.5 Договору, від відповідальності за яким він звільнений на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (316,80 грн). Оскільки таких грошових зобов`язань не існувало, ці кошти суд зараховує в погашення тіла кредиту (постанова Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21). Отже, тіло кредиту погашено на 12 574,80 грн (4 755,48 + 7 502,52 + 316,80), а непогашена заборгованість за тілом кредиту становить 5 425,20 грн (18 000,00 ? 12 574,80).

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» підлягають частковому задоволенню. Стягненню з відповідача підлягає заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5 425,20 грн. У задоволенні решти позовних вимог на суму 25 763,90 грн (заборгованість за тілом кредиту — 7 819,32 грн, за процентами — 9 261,38 грн, за процентами відповідно до ст. 625 ЦК України — 8 683,20 грн) належить відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальна сума заявлених позивачем майнових вимог становить 31 189,10 грн. Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог на суму 5 425,20 грн, що становить 17,39 % від заявленої суми позову.

Позивачем документально підтверджено понесення судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн (платіжна інструкція № 4478 від 19.02.2026 року). Доказів понесення інших судових витрат позивач не надав.

Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог у розмірі 463,11 грн (2 662,40 грн ? 5 425,20 грн / 31 189,10 грн).

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 244, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором № 538034-КС-001 про надання кредиту від 15.05.2025 року у розмірі 5 425 (п`ять тисяч чотириста двадцять п`ять) гривень 20 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог — відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 463 (чотириста шістдесят три) гривні 11 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя В.В. Орловський