Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №398/5181/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Суд: Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №398/5181/26

Суддя: Орловський В. В.

Справа №: 398/5181/26

провадження №: 2/398/4556/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"12" жовтня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., з участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., відповідачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР КРЕДИТ ФІНАНС”, представник позивача Синяк Іванна Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позицій сторін

ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” 04 серпня 2026 року звернулося до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 5 000,00 грн та судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.01.2024 року ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” та ОСОБА_1 в електронній формі уклали Договір про відкриття кредитної лінії № 1332-8480 на суму 1 000,00 грн строком на 300 календарних днів. Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти перераховані на її банківську платіжну картку. ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконала, кредит і проценти не сплатила, внаслідок чого станом на 06.05.2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 8 500,00 грн, яка складається із простроченої заборгованості за кредитом — 1 000,00 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами — 7 500,00 грн. У зв`язку із застосуванням до позичальника програми лояльності позивач прийняв рішення про часткове списання заборгованості за процентами на суму 3 500,00 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості, і просить стягнути заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1 000,00 грн та за процентами у розмірі 4 000,00 грн, що разом становить 5 000,00 грн.

Відзиву на позовну заяву відповідачка не подавала. У судовому засіданні 09 жовтня 2026 року відповідачка ОСОБА_1 пояснила, що брала цей кредит у 2024 році, сама його не погасила, оскільки не пам`ятає обставин того часу, можливо, перебувала на лікуванні; просила доньку сплатити заборгованість, проте та не може точно сказати, чи здійснювала оплату. Із позовними вимогами не погодилася, пославшись на те, що вона є пенсіонеркою і не має коштів для сплати заборгованості. Зауважень щодо законності нарахувань не висловила, інших доказів і клопотань не заявляла.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 серпня 2026 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, позивач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Разом із позовною заявою позивач подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, у якому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання 09 жовтня 2026 року з`явилася та надала усні пояснення по суті спору, зміст яких викладений вище.

Після завершення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд на підставі абзацу другого ч. 1 ст. 244 ЦПК України відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 12 жовтня 2026 року, оголосивши дату та час його проголошення.

У судове засідання 12 жовтня 2026 року учасники справи не з`явилися, у зв`язку з чим відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Укладення кредитного договору, його умови та видача коштів

Відповідно до Паспорта споживчого кредиту, дата надання інформації в якому — 16.01.2024 року, а термін її актуальності — до 23.01.2024 року, ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” надало споживачу інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту. Паспорт містить підтвердження ОСОБА_1 про отримання та ознайомлення з цією інформацією, підписане нею електронним підписом одноразовим ідентифікатором (номер пароля НОМЕР_1 ) 16.01.2024 року.

16 січня 2024 року о 21 год. 00 хв. ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” та ОСОБА_1 (у тексті договору по батькові зазначено як « ОСОБА_2 »; тотожність особи підтверджується реєстраційним номером облікової картки платника податків та реквізитами паспорта) уклали в електронній формі кредитний договір, який складається з Договору про відкриття кредитної лінії № 1332-8480 продукту «CreditKasa», Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) та Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (графіка платежів) — Додатка № 3. Договір укладено через інформаційно-телекомунікаційну систему позивача відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Договір про відкриття кредитної лінії № 1332-8480, Правила відкриття кредитної лінії та Таблиця підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (номер пароля С1078), дата підпису позичальника — 16.01.2024 року. Зі сторони кредитодавця Договір засвідчений кваліфікованим електронним підписом директора ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” ОСОБА_3 із кваліфікованою електронною позначкою часу.

Договором встановлені такі умови кредитування:

сума кредиту — 1 000,00 грн;

строк кредитування — 300 календарних днів, дата повернення кредиту — 10.11.2024 року; продовження строку кредитування в односторонньому порядку не допускається (п. 4.12);

базовий період сплати процентів — 21 календарний день; кредит повертається в останній день строку кредитування;

тип процентної ставки — фіксована; стандартна процентна ставка — 2,50 % за кожен день користування кредитом; знижена процентна ставка в межах програми лояльності — також 2,50 % за кожен день користування кредитом (п. 4.7, 4.10, 10.1);

реальна річна процентна ставка на дату укладення договору — 173 324,29 %; орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування — 8 500,00 грн, у тому числі проценти за користування кредитом — 7 500,00 грн (п. 4.13, 4.14, Додаток № 3);

спосіб видачі — безготівкове перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу НОМЕР_2 .

На виконання умов зазначеного договору ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” 16.01.2024 року перерахувало на банківську платіжну картку відповідача 1 000,00 грн. Це підтверджується наданою позивачем Довідкою про перерахування суми кредиту № 1332-8480 від 16.01.2024 року, у якій зазначено тип операції — видача кредиту, платіжну систему — LiqPay, номер платежу — 2415774142, маску картки — НОМЕР_2 та суму платежу — 1 000,00 грн, а також квитанцією про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи, у якій зазначено: ID операції — 2415774142, ідентифікатор еквайра — АТ КБ «ПриватБанк», сума та валюта операції — 1 000,0 UAH, дата та час операції — 16.01.2024 о 21:00, призначення платіжної операції — «Видача кредитних коштів за договором 1332-8480, 2024-01-16», платник — ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» з ідентифікатором 38548598, номер платіжного інструменту отримувача — 545708*59.

Час здійснення платіжної операції (21 год. 00 хв. 16.01.2024 року) збігається з часом укладення договору, а призначення платіжної операції прямо вказує на договір № 1332-8480. Маска картки отримувача, зазначена у квитанції та у Довідці про перерахування суми кредиту, відповідає реквізитам особистого електронного платіжного засобу, які відповідач вказала у розділі 12 кредитного договору ( НОМЕР_2 ) як належний їй рахунок для отримання коштів.

Порушення зобов`язання та розмір заборгованості

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_1 жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором № 1332-8480 від 16.01.2024 року не здійснила, кредит у встановлений строк не повернула і проценти за користування ним не сплатила.

Згідно з розрахунком позивача станом на 06.05.2026 року загальна сума заборгованості склала 8 500,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту — 1 000,00 грн, за нарахованими процентами — 7 500,00 грн. Проценти нараховано за ставкою 2,50 % на день (25,00 грн щодня) за період з 16.01.2024 по 10.11.2024 року включно, тобто виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування; після його спливу нарахування процентів припинено. Нарахувань неустойки (штрафу, пені), а також процентів за статтею 625 ЦК України позивач не здійснював, що прямо вбачається зі змісту розрахунку.

У зв`язку із застосуванням до позичальника Правил акції «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості» позивач заявив до стягнення заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1 000,00 грн та заборгованість за процентами у розмірі 4 000,00 грн, що разом становить 5 000,00 грн.

Власного контррозрахунку чи доказів погашення заборгованості відповідач суду не надала.

Норми права, які застосував суд

На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про споживче кредитування” договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України “Про електронну комерцію” електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України і можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів. Відповідно до пункту 159 розділу VIII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 164 від 29.07.2022 року, документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

За приписами ст. ст. 525, 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України “Про споживче кредитування” для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом, до яких включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів. Згідно з частиною четвертою цієї статті денна процентна ставка розраховується за формулою ДПС = (ЗВСК / ЗРК) / t ? 100 %, а згідно з частиною п`ятою — максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %. Водночас пунктом 17 розділу IV “Прикінцеві та перехідні положення” цього Закону встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг” від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів — 2,5 %; протягом наступних 120 днів — 1,5 %.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно з ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Мотивована оцінка і висновки суду

Суд, заслухавши пояснення відповідачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що між кредитодавцем ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” та відповідачем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору № 1332-8480 від 16.01.2024 року, укладеного в електронній формі. Відповідач була обізнана з умовами кредитування, у тому числі з розміром процентної ставки та орієнтовною загальною вартістю кредиту, та погодилася з ними. Факт укладення договору підтверджується використанням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису.

Відомості про підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором зазначені в усіх документах, що складають кредитний договір. Ці документи відповідно до ст. 43, 100 ЦПК України надані позивачем суду у формі електронних копій через підсистему «Електронний суд» із накладенням кваліфікованого електронного підпису представника позивача. Отже, вони є належними і допустимими доказами укладення кредитного договору. Клопотань про витребування чи дослідження оригіналів цих документів від учасників справи не надходило.

Належне виконання кредитодавцем своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів підтверджується наданими позивачем довідкою про перерахування суми кредиту та квитанцією платіжної системи LiqPay АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування 1 000,00 грн на банківську платіжну картку відповідача, реквізити якої вказані нею у кредитному договорі. Зазначена квитанція відповідно до пункту 159 розділу VIII Положення, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 164 від 29.07.2022 року, має статус первинного документа і є належним, допустимим та достатнім доказом перерахування коштів. Такого ж висновку щодо доказування розрахунків, які здійснюються між небанківською фінансовою установою і позичальником через електронні платіжні системи, дійшов Верховний Суд у постанові від 12 червня 2023 року у справі № 263/3470/20.

Суд зазначає, що відображення номера платіжної картки у частково прихованому вигляді (маскування) є обов`язковим стандартом безпеки у сфері платіжних карток, а тому відсутність у тексті договору та у квитанції платіжної системи повного номера картки відповідача не є недоліком доказу. Перші та останні цифри номера картки отримувача в Довідці про перерахування суми кредиту ( НОМЕР_2 ) та у квитанції (545708*59) збігаються з реквізитами електронного платіжного засобу, які відповідач особисто вказала у розділі 12 договору ( НОМЕР_2 ).

Крім того, факт укладення кредитного договору та отримання кредиту відповідачка у судовому засіданні визнала, а підстав для сумніву щодо достовірності чи добровільності такого визнання суд не вбачає (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Відповідачка, порушуючи умови кредитного договору та вимоги ст. 526, 1054 ЦК України, суму кредиту та процентів у встановлені строки не сплатила. Її пояснення про те, що вона просила доньку погасити заборгованість, але та не пам`ятає, чи здійснювала оплату, жодними доказами не підтверджені, ґрунтуються на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України) і спростовуються розрахунком заборгованості, з якого вбачається, що платежів за договором не надходило. Те, що відповідачка не має коштів для сплати заборгованості, не звільняє її від обов`язку повернути отриманий кредит і сплатити погоджені проценти: закон прямо визначає, що відсутність у боржника грошей не є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язання (ч. 1 ст. 617 ЦК України). Відповідачка має право звернутися до позивача щодо умов погашення або до суду із заявою про розстрочення виконання рішення. Дійсність договору або окремих його умов, у тому числі розмір процентів, відповідачка не заперечувала.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості та визнає, що сума заборгованості, яку позивач просить стягнути, є обґрунтованою та відповідає умовам договору. Проценти нараховані за погодженою фіксованою ставкою виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування, який становить 300 календарних днів; після спливу цього строку нарахування процентів кредитодавцем припинено. Неустойки (штрафу, пені) та процентів за ст. 625 ЦК України позивач не нараховував і до стягнення не заявляв.

Умови договору відповідають вимогам Закону України “Про споживче кредитування” у редакції, що діяла станом на дату його укладення. Загальні витрати за споживчим кредитом за договором складаються лише з процентів (7 500,00 грн), а денна процентна ставка, розрахована за формулою частини четвертої статті 8 цього Закону ((7 500,00 / 1 000,00) / 300 ? 100 %), становить 2,5 %. Договір укладено 16.01.2024 року, тобто протягом перших 120 днів з дня набрання чинності Законом України № 3498-IX (24.12.2023 року), тому погоджена сторонами денна процентна ставка не перевищує граничного розміру 2,5 %, встановленого пунктом 17 розділу IV “Прикінцеві та перехідні положення” цього Закону для договорів про споживчий кредит, укладених у цей період. Процентна ставка у зв`язку з простроченням не збільшувалася.

Водночас позивач у зв`язку із застосуванням до позичальника програми лояльності добровільно зменшив розмір своїх вимог і просить стягнути заборгованість за тілом кредиту повністю у розмірі 1 000,00 грн, а за процентами частково — у розмірі 4 000,00 грн, що разом становить 5 000,00 грн.

Враховуючи викладене, а також принцип диспозитивності (ч. 1 ст. 13 ЦПК України), відповідно до якого суд розглядає справу у межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Доказів наявності інших витрат, зокрема і на професійну правничу допомогу, позивач не надав.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 82, 141, 244, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1332-8480 від 16 січня 2024 року у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “УКР КРЕДИТ ФІНАНС”, код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В.В. Орловський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua